Рішення № 139388420, 18.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/10406/25

Провадження № 2/209/366/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,

за участю секретаря - Лушпай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" - Поляков О.В. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №937355504, згідно якого відповідачу надано кредит в розмірі 23400,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогу одноразового персонального ідентифікатора EQKJ-3338. Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Згідно умов Кредитного договору, позивач виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк-провайдер, грошові кошти у розмірі 23400,00 грн. 15 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/4. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № б\н від 15.10.2024 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 28 травня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/0525-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 28.05.2025 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" було укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 16.07.2025 за Договором факторингу № 16/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 87398,70 грн. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором становить 87398,70 грн., яка складається з: 23399,80 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 52299,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та 11699,90 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 у розмірі 75698,80 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" докази перерахування коштів.

17 квітня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ворона А.І. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник просить задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 29717,80 грн., у решті позовних вимог відмовити та стягнути пропорційно судові витрати: судовий збір в розмірі 823,62 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2380,00 грн. /а.с. 185-188/. На обґрунтування відзиву зазначає, що розмір заборгованості по процентам нараховане позивачем за межами строку кредитування. Відповідно до Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 937355504 від 10.07.2024 р. строк кредитування становить: Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення, всього до 1826 днів. Згідно із заявкою на отримання коштів в кредит від 10.07.2024 року, відповідач ОСОБА_1 просив надати йому кредит зі строком кредитування 30 (тридцять) днів. Відповідно до розрахунку, наданого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», строк кредиту вказано 30 (тридцять) днів. Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, відповідно до п.3.3. договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3 439,80 грн. Згідно розрахунку заборгованості проценти за вказаний період відповідач оплатив 09.08.2024 року у розмірі 3439,80 грн., та у зв`язку з оплатою процентів відповідач продовжив дисконтний період за договором ще на 30 днів з 10.08.2024 року по 08.09.2024 року включно. У той же час, позивачем не надано доказів того, що відповідач сплачував всі нараховані протягом дисконтного періоду проценти та продовжував строк дії дисконтного періоду після 08.09.2024 року. Проте, як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснювало нарахування процентів за понадстрокове використання кредитних коштів у період з 09.09.2024 року по 15.10.2024 року, а ТОВ "Таліон Плюс", в свою чергу, нараховував проценти за понадстрокове користування кредитом за період з 15.10.2024 року по 05.01.2025 року. Оскільки у матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору після закінчення 30-денного строку, на який було продовжено строк надання кредиту, відтак після 08.09.2024 (дата повернення кредиту) нарахування процентів за вказаним договором відбувалося поза межами строку кредитування. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ОСОБА_1 за кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 року станом на 08.09.2024 з урахуванням виданих кредитних коштів та проведених позичальником оплат становить 29717,80 грн. Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованості за кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 року на суму 29 717,80 грн. Щодо судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач просить зменшити їх у разі задоволення позовних вимог частково, а саме стягнути витрати пропорційно розміру задоволених вимог (29717,80 : 87398,70= 0,34, або 34,00%): Судовий збір 2422,40 грн. * 0,34 = 823,62 грн. та Витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. * 0,34 = 2380,00 грн.

22 квітня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №937355504 від 10.07.2024 року у розмірі 87398,70 грн., яка складається з наступного: 23399,80 грн. - заборгованість по кредиту; 52299,00 грн. -заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00. Зазначає, що відповідно до п. 8.3. на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 23 400,00 грн. (сума виданого кредиту)*1,50 (процентна ставка)/100 = 351,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 09.09.2024- 15.10.2024 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). 15.09.2024 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. 15.10.2024 відбулося відступлення права вимоги за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 23400,00 грн. (сума виданого кредиту)*1,50 (процентна ставка)/100 = 351,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 16.10.2024 - 05.01.2025 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»). 28.05.2025 відбулося відступлення права вимоги за договором факторингу №28/0525-01 28.05.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яке в подальшому перейшло до Позивача. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Отже, у зв`язку з порушенням Відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, утворилась загальна заборгованість у сумі 87 398,70 грн, яка складається з: 23 399,80 грн - заборгованість по тілу кредиту; 52 299,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.Водночас зазначає, що позивачем не стягується неустойка. Кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 було передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору, а відповідачем у відзиві на позовну заяву не оспорюється факт укладання кредитного договору. Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином /а.с.191-195/.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в тексті позовної заяви просили розглядати справу за відсутності представника ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС".

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ворон А.І. в судове засідання не з`явилися, представник через систему "Електронний суд" надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, просили частково задовольнити позові вимоги на підставі відзиву на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 липня 2024 року ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику які є невід`ємною частиною кредитного договору /а.с. 39-46/. Після чого добровільно підписав Договір кредитної лінії № 937355504 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора EQKJ, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 23400,00 гривень на платіжну картку № 5457-08ХХ-ХХХХ-0440, а відповідач зобов`язався протягом 30 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами, що підтверджується копією паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ», договору № 937355504, заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 10.07.2024, порядком дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», порядком укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа /а.с. 12-15, 16-38, 47, 48-60, 61-62, 63-80/.

Відповідно до п.3.1. розділу 3 Договору кредитної лінії №937355504, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Договору кредитної лінії № 937355504, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Договору кредитної лінії № 937355504, для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 3439 грн 80 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 23400,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 10 липня 2024 року, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про перерахування коштів від 03.06.2025 року та листом АТ КБ "ПриватБанк" з випискою по картці № НОМЕР_2 /а.с. 81, 85, 205/.

15 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/4, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 937355504 /а.с. 99-104/. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № МВ-ТП/4 підписали Реєстр прав вимоги, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 937355504 у розмірі 58616,70 грн., зазначеному у Реєстрі прав вимоги /а.с. 105-106/.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/0525-01 /а.с. 109-117, 121/, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 937355504. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №1 від 28 травня 2025 року, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 937355504 у розмірі 87398,70 грн., зазначеному у Реєстрі прав вимоги /а.с. 118-120/.

16 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" було укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е /а.с. 122-132, 136-144/, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 937355504. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 16 липня 2025 року за Договором факторингу № 16/07/25-Е від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 87398,70 грн. /а.с. 133-135/.

04 листопада 2025 року ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" було направлено ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 року в розмірі 87398,70 грн. /а.с. 169/.

Одночасно, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до позовної заяви ціна позову зазначена 75698,80 грн. (сума заборгованості за кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 року, яку позивач просить стягнути з відповідача та яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 23399,80 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 52299,00 грн.). По тексту позовної заяви /а.с.5/ та відповідно до виписки з особового рахунку /а.с.150/ ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" зазначає суму заборгованості відповідача за кредитним договором №937355504 від 10.07.2024 року в розмірі 87398,70 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 23399,80 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 52299,00 грн. та штрафні санкції 11699,99 грн. Крім того, відповідно до відповіді на відзив /а.с. 191-195/ представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №937355504 від 10.07.2024 року у розмірі 87398,70 грн., яка складається з наступного: 23399,80 грн. - заборгованість по кредиту, 52299,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, але 23399,80 грн.+ 52299,00 грн.= 75698,80 грн. Виходячи з викладеного, суду не надано доказів та не зазначено позивачем, що відбулось із штрафними санкціями в розмірі 11699,99 грн., та чи просить позивач стягнути їх з відповідача по справі.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1 ст.207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно зіст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо його форми не встановлено законом; якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалась; якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст цих дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, цивільне законодавство містить імперативну норму, яка регулює заміну кредитора в зобов`язанні, тобто норму, яка містить чітку вичерпну вказівку на склад прав та обов`язків під час вчинення такої юридичної дії.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 905/635/18, у разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов`язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов`язання, тобто такого зобов`язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, докази встановлюються на підставі... пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не надавав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» /а.с.145-147/, 09 серпня 2024 року відповідачем було сплачено 3440,00 грн., з яких: 3439,80 грн. перераховано на сплату процентів за користування кредитом та 0,20 грн. перераховано на сплату заборгованості за тілом кредиту. У зв`язку з оплатою процентів відповідач продовжив дисконтний період за договором ще на 30 днів з 10.08.2024 року по 08.09.2024 року включно (п.3.2. розділу 3 Договору кредитної лінії № 937355504). У той же час, позивачем не надано доказів того, що відповідач сплачував ще нараховані проценти та відповідно продовжував строк дії дисконтного періоду після 08.09.2024 року.

Проте, як вбачається з розрахунків заборгованості за кредитним договором №937355504, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснювало нарахування процентів за понадстрокове використання кредитних коштів у період з 09.09.2024 року по 15.10.2024 року, а ТОВ "Таліон Плюс", в свою чергу, нараховував проценти за понадстрокове користування кредитом за період з 15.10.2024 року по 05.01.2025 року, що підтверджується розрахунками заборгованості /а.с. 145-147, 148-149, 150/.

Суд приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та вважає, що після 08 вересня 2024 року (дата повернення кредиту) нарахування процентів за вказаним договором відбувалося поза межами строку кредитування. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" /а.с.145-147/ за кредитним договором № 937355504 від 10.07.2024 року станом на 08 вересня 2024 року з урахуванням виданих кредитних коштів та проведених позичальником оплат становить 29717,80 грн., та відповідно сума заборгованості в розмірі 29717,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в зв`язку з тим, що укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам закону, а зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані в повному обсязі, тощо.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем повного обсягу послуг адвоката та понесення витрат в суді.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

П.1,2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку. На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між Адвокатським бюро "Соломко та партнери" то ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" з додатком №1 "Протокол погодження вартості послуг", акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 року на суму 7000,00 грн., яка складається з: складання позовної заяви - 5000,00 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн. (2 год.), підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн. (1 год.), підготовка клопотання - 500,00 грн. (1 год.), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко О.В., довіреність від 11 серпня 2025 року /а.с.151-157/.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а також, враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог судом, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2730,00 грн. (29717,80 (ціна позову)/75698,80=0,39 та 0,39*7000,00), що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 944,74 грн. (29717,80(ціна позову)/75698,80=0,39 та 0,39*2422,40), оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) заборгованість за Кредитним договором № 937355504 від 10 липня 2024 року у розмірі 29717 (двадцять дев`ять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 944 (дев`ятсот сорок чотири) гривні 74 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18 серпня 2026 року.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева