Рішення № 13938723, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/42304.02.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар‘єр"

доДочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

простягнення 265303,68 грн.

Представники сторін: від позивача Самойленко О.В., Семиріч Д.В.- представники; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар‘єр" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 163526,70 грн. –втрат від інфляції, 101776,98 грн. -3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем простроченовиконаннязобов‘язання щодо оплати поставленого товару за договором №11/03, спір щодо стягнення суми основної заборгованості, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, узв’язкуздопущенням прострочення воплаті, зурахуванням обов’язку і по виконанню судових рішень у справі 6/499, № 6/416, 38/70, 16/587 з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 31.10.2010 та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що на виконання рішення суду у справі № 6/499 в примусовому порядку з відповідача були стягнуті кошти у розмірі 2157946,20 грн., які позивач за власною ініціативою врахував також і у погашення заборгованості по іншому рішенню суду. Така ж ситуація склалась і з виконанням рішення суду у справі № 6/416, що призвело до нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу, який за розрахунком позивача є більшим, ніж насправді.

Представники позивача та відповідачів клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

15.03.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Рокитнянський спецкар’єр" в якості постачальника та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в якості замовника укладено договір № 11/03, з умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався передати замовнику (відповідачеві) передбачену договором продукцію, а останній зобов’язався прийняти її та оплатити на умовах даного договору.

Аналіз умов укладеного сторонами правочину дає підстави стверджувати про виникнення між сторонами за наслідками його підписання правовідносин з договору поставки, до якого відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За твердженнями позивача, у рамках вказаного договору в період з 18.06.2008 по 31.10.2008 Відкрите акціонерне товариство "Рокитнянський спецкар’єр" поставило відповідачеві, а останній прийняв товар (щебеневу продукцію) загальною вартістю 4335052,05 грн., в період з 07.11.2008 по 31.03.2009 загальною вартістю 2150046,72 грн., протягом квітня 2009 року загальною вартістю 75368,70 грн., але оплатив її лише в сумі 99772,10 грн., у зв’язку з чим у Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виникла заборгованість перед позивачем.

В ході розгляду справи відповідач не заперечив та не спростував наведених тверджень позивача.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з позовами про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 у справі № 6/499 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" позовні вимоги позивача були задоволенні шляхом стягнення з відповідача 4255279,95 грн. боргу за поставлений товар, 196106,57 грн. втрат від інфляційних процесів, 35486,27 грн. 3 % річних, 283890,20 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Посилаючись на положення ст. 534 Цивільного кодексу України, де зазначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу, позивач зарахував отримані кошти для погашення боргу відповідача у наступній черговості: 23 748,16 грн. - у рахунок часткового погашення державного мита; 102 656,04 грн. - у рахунок погашення державного мита у розмірі 1 751,84 грн., у рахунок погашення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., у рахунок погашення 3 % річних у розмірі 35 486,27 грн. та у рахунок часткового погашення пені у розмірі 65 299,93 грн.; 10 913,22 грн. - у рахунок часткового погашення пені.

Таким чином, станом на 01.04.2010 позивачу погашено 25 500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 35 486,27 грн. З % річних та 76 213,15 грн. пені, внаслідок чого не погашеною залишилася сума основного боргу у розмірі 4 255 279,95 грн., 196 106,57 грн. втрат від інфляції та 207 677,05 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 у справі № 6/416 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" позовні вимоги позивача були задоволенні шляхом стягнення з відповідача 2150046,72 грн. боргу за поставлений товар, 73861,60 грн. втрат від інфляційних процесів, 15534,10 грн. 3 % річних, 124272,89 грн. пені, 23637,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 6/416 було частково змінено, а саме: шляхом часткового задоволення вимог про стягнення пені до 50000,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 у справі № 6/416 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 залишено в силі.

28.12.2009 на виконання рішення суду першої інстанції, зміненого постановою суду апеляційної інстанції, Господарським судом міста Києва видано наказ у справі № 6/416.

03.12.2009 Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 26/410 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" заборгованість на загальну суму 83 542,45 грн., з яких 75 368,70 грн. основного боргу за поставлений 23 та 30 квітня 2009 року товар, 829,05 грн. втрат від інфляції, 765,02 грн. З % річних, 5 519,29 грн. пені, 824,82 грн. державного мита та 235,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення набрало законної сили.

11.03.2010 Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 38/70 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" заборгованість на загальну суму 242 401,58 грн., з яких 72 646,14 грн. втрат від інфляції, 21 334,70 грн. З % річних, 145 787,06 грн. пені, 2 397,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення набрало законної сили.

За таких обставин, станом на 15.10.2010 заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 343443,36 грн., 3% річних у розмірі 37633,82 грн., пені у розмірі 483256,29 грн., державного мита у розмірі 26859,65 грн., витрат на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у розмірі 589,57 грн.

Як вказує позивач, 16.04.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 600 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок погашення витрат на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у розмірі 589,57 грн., в рахунок повного погашення державного мита у розмірі 26859,65 грн., в рахунок повного погашення 3% річних у розмірі 37633,82 грн., в рахунок повного погашення пені у розмірі 483256,29 грн. та в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 51660,67 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 291782,69 грн.

24.11.2009 Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 16/587 стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" заборгованість на загальну суму 433 536,93 грн., з яких 351 016,90 грн. втрат від інфляції, 77 994,03 грн. З % річних, 4 290,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2009 у справі № 16/587.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 642799,59 грн., 3% річних у розмірі 77994,03 грн., державного мита у розмірі 4290,00 грн., витрат на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

22.04.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 600 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок погашення витрат на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн., в рахунок повного погашення державного мита у розмірі 4290,00 грн., в рахунок повного погашення 3% річних у розмірі 77994,03 грн., в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 517479,97 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складалась з основного боргу у розмірі 6480695,37 грн., втрат від інфляції у розмірі 125319,62 грн.

14.05.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 50 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок часткового погашення втрат від інфляції у розмірі 50000,00 грн.

09.06.2010 на рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача у розмірі 200 000,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок повного погашення втрат від інфляції у розмірі 75319,62 грн. та в рахунок погашення основного боргу у розмірі 124680,38 грн.

01.07.2010 в порядку примусового виконання рішень суду Державною виконавчою службою було стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 1 070 723,00 грн., які були позивачем, на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, зараховані в рахунок погашення основного боргу.

Отже, заборгованість в розмірі 6 480 695,37 грн. за отриманий з 18.06. 2008 по 30.04.2009 товар погашено частково: 09.06.2010 року - погашено 124 680,38 грн.; 01.07.2010 року - погашено 1 070 723,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент звернення позивача до суду становить 5285291,99 грн. –основного боргу.

Твердження відповідача щодо неправильного обчислення розміру основного боргу з у рахуванням стягнутих Державною виконавчою службою коштів у розмірі 1070 723,00 грн., не підтверджуються матеріалами справи та вищевказаним розрахунком, оскільки основний борг позивачем розрахований не тільки на підставі рішень у справах № 6/499, № 6/416.

Крім того, 10.09.2010 Рішеннями Господарського суду міста Києва по справі № 46/283 (залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року по справі № 46/283) та № 46/285 (залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2010 року по справі № 46/285) стягнуто з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" кошти у розмірі 607 622,10 грн., з яких 492 038,57 грн. втрат від інфляції, 109 361,28 грн. З % річних, 6 014,00 грн. державного мита та 208,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (за прострочення виконання грошового зобов'язання по 31 березня 2010 року включно).

Присуджена до стягнення за рішеннями суду сума боргу, станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеною у повному обсязі не була, рішення суду не виконані а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у зв’язку з чим позивач за допущене прострочення в періоді з 01.04.2010 по 31.10.2010р. нарахував 3% річних в розмірі 101776,98 грн. та інфляційні збитки в сумі 163526,70 грн., стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу Українисуб'єкти господарювання та інші учасники господарськихвідносин повиннівиконувати господарські зобов'язання належним чиномвідповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошовогозобов’язання, на вимогу кредиторазобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавствоне пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішеннячи відкриттяпровадження по його примусовомувиконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором №11/03 від 15.03.2006, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 01.04.2010 по 31.10.2010 в розмірі 101776,98 грн. та інфляційних збитків у розмірі 163526,70 грн. такими що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який суд визнає вірним.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу Українине заперечують звернення кредиторазвимогою простягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргузурахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заявлені позовнівимоги відповідачем не спростовані, доказівздійснення розрахунків зпозивачемпо заборгованості, щодо якої вирішено спір увищевказаних судових справах, в періоді з 01.04.2010 по 31.10.2010 у повному обсязі, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта доданих до матеріалів справи доказів до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код 33096517 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар’єр" (09602, Київська область, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 1, код 05408680) втрати від інфляції у розмірі 163526 (сто шістдесят три тисячі п‘ятсот двадцять шість) грн. 70 коп.,3% річних у розмірі 101776 (сто одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., державне мито у розмірі 2653 (дві тисячі шістсот п‘ятдесят три) грн. 04 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 09/02/2011