Рішення № 13938721, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/50103.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»

до 1. Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімекс-К»

про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: Закуцька А.В. (довіреність від 14.01.2001р.)

від відповідачів: не зявились

В судовому засіданні 3 лютого 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант»(надалі відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімекс-К»(надалі відповідач-2). Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача-1 24990,00 грн., а з відповідача-2 14683,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача-2. Позивач вказує, що відповідачем-1 було застраховано цивільно правову відповідальність працівника відповідача-2.

Ухвалою суду від 20.12.2010р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.01.2011р.

Представники відповідачів в судове засідання 17.01.2011р. не зявились, через що розгляд справи було відкладено до 03.02.2011р.

Відповідачі відзиву на позов не надали, участі уповноважених представників в судових засіданнях не забезпечили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009р. між позивачем та ТОВ «Порше Україна»було укладено договір перевезення вантажу №05/01/2009, відповідно до якого позивач на замовлення ТОВ «Порше Україна»зобовязався надати послуги з організації і виконання перевезень вантажних та легкових автомобілів зі складу замовника в межах України.

06.10.2009р. на виконання вказаного договору ТОВ «Порше Україна»замовило позивачу перевезення автомобіля Вольксваген Транспортер.

Під час виконання вказаного перевезення 09.10.2009р. сталась дорожньо транспортна пригода за участю т/з позивача «Рено», д.н.з. НОМЕР_1, та т/з «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2.

Постановою Долинського районного суду Івано Франківської області від 15.03.2010р., справа №3-302/2010 встановлено, що ОСОБА_1 09.10.2009р., керуючи автомобілем марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_2, на автодорозі Західний обхід м. Львова не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував безпечної дистанції і особливостей вантажу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_1, у звязку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, постановою суду встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо транспортної пригоди було пошкоджено вантаж, перевезення якого здійснював позивач, а саме автомобіль Вольксваген Транспортер, д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідно до п. 5.3.1 договору перевезення вантажу №05/01/2009 позивач несе повну матеріальну відповідальність за пошкодження вантажу в обсязі заподіяних збитків, що сталися під час перевезення з вини перевізника або третіх осіб.

Згідно звіту про оцінку автомобіля №274/09 розмір збитків завданих позивачу внаслідок пошкодження вантажу склав 42245,00 грн.

Отримувачем вантажу згідно замовлення №4186 від 06.10.2009р. замовником вказано офіційного дилера ТОВ «Алекс Со».

Позивачем 15.10.2009р. було сплачено на користь ТОВ «Алекс Со»суму збитків в розмірі 39673,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №479.

Таким чином, сума збитків позивача, завданих внаслідок ДТП що сталась 09.10.2009р. складає 39 673,00 грн.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП, вина ОСОБА_1 підтверджується Постановою Долинського районного суду Івано Франківської області.

Відповідачем-1 застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача-2 на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/4809200).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Крім того, у відповідності до ст. 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Таким чином, у відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України позивач має право вимоги до відповідача-1, як страхувальника цивільної відповідальності власника автомобіля марки «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи відповідача-1 у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»складає 24990,00 грн.

11.12.2010 позивач направив відповідачу-1 заяву про виплату страхового відшкодування № 245.

Відповідач-1 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки на його думку постановою Долинського районного суду Івано Франківської області не встановлено вини водія відповідача-2 (лист відповідача-1 №448 від 20.09.2010р.).

Проте, таке твердження відповідача-1 спростовується положеннями, наведеними в першому абзаці описової частини постанови суду від 15.03.2010р. у справі №3-302/2010, де зазначено:

«ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів».

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем-1 не перерахована, в результаті чого у відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 24990,00 грн. (з урахуванням ліміту відповідальності та франшизи, передбачених Полісом ВА№4809200).

В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи позивача відповідачем-2 не спростовані.

При вирішенні спору судом взято до уваги те, що цивільно-правова відповідальність працівника відповідача-2 за шкоду застрахована згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем-1, що не є підставою вважати відсутнім обовязок відповідача-2 у справі відшкодувати понесені позивачем витрати у звязку із здійсненням виплати страхового відшкодування потерпілому за заявленими позивачем вимогами у даній справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не регулюються правовідносини учасників спору про стягнення в порядку регресу з винної особи суми страхового відшкодування, вже виплаченого організацією на підставі договору страхування майна своєму страхувальнику.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, відповідач-2 має відшкодувати на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що становить 14683,00 грн. (39673,00 грн. 24990,00 грн.).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 633,00 грн. (397,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» (ідентифікаційний код 21618844, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 7/11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(ідентифікаційний код 35784511, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна 7) 24 990,00 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто гривень) та 398,73 грн. (триста девяносто вісім гривень 73 копійки) судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімекс-К» (ідентифікаційний код 35170199, адреса: 77300, Івано Франківська область, м. Калуш, вул. Обліски 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(ідентифікаційний код 35784511, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна 7) 14 683,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні) та 234,27 грн. (двісті тридцять чотири гривні 27 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 18.02.2011р.