Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 49/17231.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси»
До Дочірнього підприємства «Регіон - маркет»
Про стягнення заборгованості у розмірі 4572,86 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Сергєєва –Кожуховська Н.В. –за дов. № 4 від 04.01.2011р.
Від відповідача Лисенко А.М. –за дов. № б/н від 04.01.2011р.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4572,86 грн., що виникла у зв’язку з порушенням умов договору № 190 від 01.01.2010р., з яких 4048,63 грн. –основного боргу, 266,58 грн. –пені, 50,67 грн. –3% річних, 207,04 грн. –інфляційних витрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 було порушено провадження у справі № 49/172 та призначено розгляд справи на 10.01.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 розгляд справи відкладався на 31.01.2011р., у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач проти позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву поданому у судовому засіданні 31.01.2011.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси»(далі - Постачальник) та Дочірнім підприємством «Регіон-Маркет»(далі - Покупець) та укладено договір № 190 (далі –Договір).
Відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити товар, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Фуршет».
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору в період з 21.05.2010 р. по 15.07.2010 р. було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 5427,39 грн. включно на підставі наступних видаткових накладних: № 979 від 21.05.2010 на суму 566,46 грн., № 1014 від 01.06.2010 на суму 220,43 грн., № 1034 від 10.06.2010 на суму 451,94 грн., № 1045 від 10.06.2010 на суму 212,00 грн., № 1055 від 14.06.2010 на суму 999,00 грн., № 1067 від 17.06.2010 на суму 501,02 грн., № 1078 від 23.06.2010 на суму 373,52 грн., № 1080 від 23.06.2010 на суму 364,50 грн., № 1090 від 25.06.2010 на суму 572,78 грн., № 1101 від 02.07.2010 на суму 203,68 грн., № 1104 від 02.07.2010 на суму 248,36 грн., № 1117 від 06.07.2010 на суму 215,03 грн., № 11384 від 15.07.2010 на суму 498,67 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 7.1 Договору, Покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в Специфікації та підтверджується у накладних.
Згідно п. 7.9 Договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 14 днів. При цьому, Сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше чим 500,00 грн. з кожного магазину.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 1137,85 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 30.06.2010 на загальну суму 500,00 грн. та від 30.08.2010 на загальну суму 637,85 грн. Крім того, Позивачу було повернуто товар на загальну суму 240,91 грн., що підтверджується накладними на повернення товару: № 2202021134 від 23.06.2010 на загальну суму 22,91 грн., № 2202034250 від 25.06.2010 на загальну суму 28,94 грн., № 2202055607 від 02.07.2010 на загальну суму 189,06 грн., а тому має заборгованість перед Позивачем за поставлений товар у розмірі 4048,63 грн.
Відповідач проти позову заперечував, однак доказів на спростування викладених у відзиві обставин, суду не надав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 4048,63 грн.
Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 4048,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 266,58 грн. –пені, 50,67 грн. – 3% річних, 207,04 грн. –інфляційних витрат.
Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.
Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 207,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 50,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення з Відповідача (Покупця) пені у розмірі 266,58 грн. Позивач посилався на п. 8.6. Договору. Відповідно до якого у випадку затримки Постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним Договором, він зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Однак, у відзиві відповідач зазначав, що відповідно до преамбули Договору Постачальником є ТОВ «Рондо торгівля та фінанси», а Покупцем –ДП «Регіон –Маркет», а тому стягнення з останнього пені є неправомірним та необґрунтованим.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 266,58 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Регіон - маркет»(04107, м. Київ, вул. Богговутівська. 17-21, п/р 2600216037 в АКБ «Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 33239892), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси»(84617, м. Горлівка, пр. Перемоги, 16, п/р 26001002335989 у АТ «ОТП Банк»м. Києва, МФО 300528, код ЄДРПОУ 24653403) 4 306,34 грн. за договором № 190 від 01.01.2010р., з яких 4048,63 грн. –основного боргу, 50,67 грн. –3% річних, 207,04 грн. –інфляційних витрат, крім того 95,88 грн. - державного мита, 221,84 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 266,58 грн. відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. В. Митрохіна
Дата підписання рішення 11.02.2011
Судове рішення № 13938697, Господарський суд м. Києва було прийнято 31.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 49/172. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: