Рішення № 13938549, 11.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/21611.02.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»

ДоДержавного підприємства «Енергоринок»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

Проспонукання здійснити перерахунок проданої електроенергії

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Саква Д.Ю. –дов. № 01/71-273Д від 28.12.2010 року;

від третьої особи: Тарасенко К.В, - дов. № -4 від 06.02.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Державного підприємства «Енергоринок», третя особа Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»про спонукання здійснити перерахунок проданої електроенергії.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 1069/01 від 22.05.2002 року безпідставно збільшив за період з 01.04.2005 року по 01.09.2007 року обсяги поставленої електроенергії, у зв’язку з чим останній повинен здійснити перерахунок поставленої електроенергії та здійснити зарахування надмірно сплачених коштів у розмірі 653271,11 грн. в рахунок погашення заборгованості, яка була реструктуризована відповідно до Договору № 4328/03 від 21.12.2007 року.

Ухвалою від 15.08.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2008 року.

16.09.2008 року представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

16.09.2008 року представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд замінити первісного відповідача ДП «Енергоринок»належним відповідачем –ДП «НЕК»Укренерго»та призначити по даній справі судову експертизу.

Судом відмовлено представнику відповідача в заміні первісного відповідача та повідомлено, що клопотання про призначення судової експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Однак, господарський суд керуючись ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»(м. Київ, вул. Комінтерну, 25, код ЄДРПОУ 00100227) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2008 року розгляд справи відкладено на 08.10.2008 року.

В судовому засіданні 08.10.2008 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/216, яке судом задоволено та оголошено перерву до 14.11.2008 року.

В судовому засіданні 14.11.2008 року представник позивача надав суду клопотання з переліком питань на вирішення експерту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2008 року на підставі статті 41 та частини 2 ст. 79 ГПК України призначено судову експертизу, провадження у справі № 41/216 зупинено.

14.12.2010 року матеріали справи № 41/216 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання, у зв’язку з неоплатою призначеної по даній справі експертизи.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою від 16.12.2010 року розгляд справи було призначено на 21.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 21.01.2011 року представник відповідача підтримав подані через канцелярію суду 11.01.2011 року письмові пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судовому засідання 21.01.2011 року надав усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 21.01.2011 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 11.02.2011 року.

В судове засідання 11.02.2011 року представник позивача не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 11.02.2011 року надали усні пояснення по справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»(далі –ЕК, позивач) та Державним підприємством «Енергоринок»(далі –ДПЕ, відповідач) був укладений договір № 1069/01 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що за цим Договором ДПЕ зобов’язується продавати, а ЕК зобов’язується купувати електроенергію та здійснювати оплату відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони зобов’язується здійснювати продаж та купівлю електроенергії згідно з процедурами статті 3 цього Договору на підставі показників розрахункових (комерційних) систем обліку (точки обліку наведені в Додатку № 1 до цього Договору «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку») через точки поставки межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідності (додаток № 4 до цього Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що обсяги фактично отриманої електроенергії в точках поставки ЕК визначаються на підставі показань розрахункових лічильників, що встановлені в точках обліку згідно з Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії. Вся фактично отримана ЕК електроенергія, крім електричної енергії, купленої у ДПЕ постачальниками за нерегульованим тарифом (ПНТ); електричної енергії, яка купується у інших, ніж ДПЕ продавців, відповідно до законодавства; електроенергії, виробленої електростанціями, що постачають електроенергію споживачам на території здійснення ЕК підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, вважається купленою ЕК у ДПЕ. В разі змін в схемі обліку сторони вносять відповідні зміни до додатків 1 та 5 до цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що оплату за куплену в розрахунковому місяці електроенергію ЕК здійснює коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом ДПЕ.

Відповідно до пункту 5.2 Договору перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. 5.4 та п. 5.5 цього Договору.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про спонукання відповідача здійснити перерахунок проданої позивачу електричної енергії за період з 01.04.2005 року по 01.09.2007 року зменшивши її на 4635186 кВт*год. та про зобов’язання відповідача здійснити зарахування надмірно сплачених коштів у розмірі 653271,11 грн. в рахунок погашення заборгованості, що була реструктуризована згідно Договору № 4328/03 від 21.12.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 1069/01 від 22.05.2002 року при продажу електроенергії за період з 01.04.2005 року по 01.09.2007 року застосував не вірний коефіцієнт трансформації, внаслідок чого позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок кількості спожитої електроенергії та здійснити зарахування передплати в рахунок погашення реструктуризованої заборгованості за Договором № 4328/03 від 21.12.2007 року.

Під час розгляду справи, з метою з’ясування дійсної кількості проданої електричної енергії (встановлення факту невірного застосування коефіцієнту трансформації), судом ухвалою від 14.11.2008 року було призначено судову експертизу, обов’язок по оплаті витрат за проведення судової експертизи покладено на позивача та поставлено на вирішення експерта наступні питання:

- чи можливе визначення об’ємів реально поставленої електроенергії у мережі ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" по приєднанню ПЛ-35 кВ "Таврійська" ПС-330 "Н. Каховська" за період з 01.04.2005 року до 01.09.2007 року за умови невідповідності вимірювальної обмотки трансформатору струму паспортним даним та відсутності атестованого розрахункового дублюючого обліку на протилежних кінцях.

- який об’єм реально поставленої електроенергії у мережі ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" по приєднанню ПЛ-35 кВ "Таврійська" ПС-330 "Н. Каховська" за період з 01.04.2005 року до 01.09.2007 року;

-          чи відповідала система комерційного обліку та алгоритми розрахунку, на підставі яких визначалися об’єми електроенергії, що надходила у мережі ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" по приєднанню ПЛ-35 кВ "Таврійська" ПС-330 "Н. Каховська" за період з 01.04.2005 року по 01.09.2007 року, нормативними вимогам та умовам договору № 1069/01 від 22.05.2002 року.

Разом з тим, позивач не оплатив та не забезпечив проведення призначеної судової експертизи, у зв’язку з чим 14.12.2010 року до суду надійшли матеріали справи № 41/216 без виконання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач належних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог не надав.

Таким чином, розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач всупереч вимог вищенаведених статтей належним чином не довів обґрунтованість своїх позовних вимог та підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

21.02.2011 року