Рішення № 13938482, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/2716.02.11 За позовом          Закритого акціонерного товариства "Київспецмонтаж", м. Київ

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-

                    інжинірингова компанія", м. Київ

про                    стягнення боргу за договором субпідряду в сумі 393 730,50 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача                    Затуранова Т.О. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 393 730,50 грн. заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором будівельного підряду № 29 від 19.06.2006р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов’язань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011р., розгляд справи було відкладено на 16.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Київспецмонтаж" (найменування змінено на Приватне акціонерне товариство „Київспецмонтаж" у зв'язку з приведенням діяльності товариства у відповідність до Закону України „Про акціонерні товариства") –позивачем по даному спору , та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" –відповідачем , був укладений Договір будівельного підряду № 29 на виконання робіт по монтажу систем вентиляції, систем димовидалення, ізоляції та їх пусконаладки.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач, як підрядник, взяв на себе зобов'язання на свій ризик виконати та здати в установлений Договором строк закінчені роботи по монтажу систем вентиляції, систем димовидалення, ізоляції та їх пусконаладку на об'єкті будівництва: житловий будинок № 3 на перетині пр. П. Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва, а відповідач, як замовник, зобов'язався оплатити прийняті роботи відповідно до умов розділу 2 цього Договору.

Відповідно до п. 2.6.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату робіт щомісячно на підставі погоджених довідок форма КБ-3 за поточний місяць.

Позивач, на виконання умов Договору, повністю виконав роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт та Довідками про вартість: № 104/733 за червень 2006 року, № 102/733 за липень 2006 року, № 107/733 за серпень 2006 року, № 107/733 за вересень 2006 року, Акт № 107/733 за жовтень 2006 року, № 105, 801/733 за листопад 2006 року, № 811/733, № 102/733 за березень 2007 року, 102, 811/733 за червень 2007 року, № 102/733 за серпень 2007 року, № 813/733 за вересень 2007 року, № 110/733, 806/733 за листопад 2007 року, № 111/733 за грудень 2007 року, № 101/733, № 806/733 за січень 2008 року, № 109/733 за лютий 2008 року, № 105/733 за березень 2008 року, № 102/733 за квітень 2008 року, № 102/733, № 801/733 за травень 2008 року, № 110/733 за червень 2008 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом такими , що посвідчують наведені обставини та факти .

Всього було виконано роботи на загальну суму 1349 964,20 грн.

Проте, виконані роботи оплачено не в повному обсязі, а частково в сумі 1049 200,94 грн., що підтверджується виписками банку про надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. До того ж послуги генпідряду склали 10 745,32 грн.. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позову обліковується наведеними даними та розрахунком до позову і складає 290 017,94 грн.

Сторонами було проведено звіряння та підписано Акт звірки взаємних розрахунків від 31.03.2009р., згідно якого відповідач свій борг перед позивачем перевірив та визнав повністю наведений розрахунок .

Позивач в порядку досудового врегулювання направив відповідачу претензію № 387 від 05 грудня 2009 року з вимогою сплатити заборгованість.

У відповідь відповідач направив позивачу листа № 1510 від 06.11.2010р., в якому визнав борг згідно Договору № 29 від 19.06.2006р. та зобов'язався здійснити розрахунок одразу після надходження кредитних коштів.

Проте, всупереч взятих на себе зобов'язань за Договором та листом-гарантією, відповідач не провів остаточних розрахунків з позивачем.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 22572,05 грн. та інфляційні втрати у розмірі 81140,51 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (юридична адреса: 03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1, фактична адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, код за ЄДРПОУ 32102765) на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, 3-б, фактична адреса: 02140, м.Київ, вул. Б. Гмирі, 2, код за ЄДРПОУ 04012615), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі – 290017 (двісті дев'яносто тисяч сімнадцять) грн. 94 коп., інфляційні витрати у розмірі –81 140 (вісімдесят одна тисяча сто сорок) грн. 51 коп., три проценти річних у розмірі –22 572 (двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 05 коп., 3937 (три тисячі дев’ятсот тридцять сім) грн. 31 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 21 лютого 2011 року.