Рішення № 13938471, 11.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/5311.02.11 За позовом:Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до відповідача:Малого приватного підприємства «Гермес-Сервіс»

про: стягнення 134 грн. 32 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: від Позивача:Берейович Р.В. за довіреністю № 01-17-46 від 17.11.2009; від Відповідача:не з’явився

В судовому засіданні 11.02.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Малого приватного підприємства «Гермес-Сервіс» про стягнення 134 грн. 32 коп., в тому числі 92 грн. 40 коп. основного боргу, 7 грн. 25 коп. відсотків річних, 34 грн. 67 коп. інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2011 порушено провадження по справі № 61/53 та призначено розгляд справи на 11.02.2011.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 11.02.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи йому надсилались належним чином, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2003 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(надалі - Орендар) та Малим приватним підприємством «Гермес-сервіс»(надалі - Суборендар) було укладено договір про надання Суборендарю послуг щодо експлуатації приміщення № 02-24-5-376 П.

Відповідно до ч.1 пункту 1.1 умов Договору Орендар надає, а Суборендар отримує у зв’язку з орендою приміщення гаражних боксів площею 100 кв.м, згідно зі Схемою, яка є невід’ємною частиною цього Договору, розташоване за адресою: 08300, м. Бориспіль-7, аеропорт –наступні послуги за такими цінами:

№ з/пВид послугОдиниця вимірюванняОбсяг наданих послуг в місяцьЦіна за одиницю вимірювання в місяць станом на 01.01.2003р.

1 прибирання та вивезення сміттям31,03,30 доларів США *

2електрозабезпеченняКвтдо встановлення лічильника 626,0За ціною отримання електроенергії Орендодавцем від електропостачальної організації

3передача електроенергії мережами ОрендодавцякВт0,0213

4сплата за видані технічні умови на підключення електроенергіїРазово45 грн.

* сплата здійснюється в гривнях за курсом Національного банку України діючого на останній день місяця в якому надавалися послуги.

Відповідно п. 2.1.3 Договору, щомісячно Орендар до десятого числа місяця наступного за місяцем в якому надавались послуги виставляти Суборендарю рахунок з врахуванням змінення цін, до якого включена оплата за даним Договором за місяць та надавати акт про надання послуг.

Згідно до п. 2.2.1 Суборендар зобов'язався щомісячно, з десятого числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Орендаря рахунок та акт про надання послуг. Сплата рахунка здійснюється Суборендарем до двадцятого числа того ж місяця. Підписаний акт про надання послуг Суборендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію Орендаря протягом п'яти днів з дати його отримання. Якщо протягом п'яти днів Акт не буде повернутий Орендарю він вважається підписаний сторонами.

По факту надання послуг, для оплати Орендарем складались та передавались Відповідачу рахунки - фактури, а також акти здачі приймання виконаних робіт.

Всупереч умов Договору Суборендарем не проведено розрахунки із Орендарем за надані послуги, з прибирання та вивезення твердих відходів по наступним рахункам:

- р/ф від 31.12.2007 № 61/937 на суму 25 грн. 20 коп. сплатити до 20.01.2008

- акт від 31.12.2007 на рахунок - фактуру № 61/937 на суму 25 грн. 20 коп.

- р/ф від 31.01.2008 № 61/10 на суму 25 грн. 20 коп. сплатити до 20.02.2008

- акт від 31.01.2008 на рахунок - фактуру № 61/10 на суму 25 грн. 20 коп.

- р/ф від 29.02.2008 № 61/84 на суму 25 грн. 20 коп. сплатити до 20.03.2008

- акт від 29.02.2008 на рахунок - фактуру № 61/84 на суму 25 грн. 20 коп.

- р/ф від 31.03.08р. № 61/173 на суму 16 грн. 80 коп. сплатити до 20.04.2008

- акт від 31.03.09р. на рахунок - фактуру № 61/173 на суму 16 грн. 80 коп.

Часткові оплати за вказаними рахунками Відповідачем не проводились.

Таким чином, заборгованість за Договором становить 92 грн. 40 коп., з урахуванням ПДВ.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем не провів.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 92 грн. 40 коп.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 92 грн. 40 коп. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 34 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 7 грн. 25 коп. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за надані послуги виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих послуг у встановлений строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 34 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 7 грн. 25 коп. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, та суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 7 грн. 25 коп. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Гермес-Сервіс»(01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, кв. 412; код 21629268) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код 20572069) 92 грн. (дев’яносто дві)грн. 40 коп. - основного боргу, 7 (сім) грн. 25 коп. - відсотків річних, 34 (тридцять чотири) грн. 67 коп. - інфляційних збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М.Івченко Дата підписання рішення: 16.02.2011