Рішення № 13938450, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/2216.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДІОЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен»

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Таргонська В.В. –предст.

Від Відповідача           не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДІОЗ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен»про стягнення 32000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачем здійснено помилкове перерахування Відповідачу 37262,40 грн. платіжним дорученням № 4 від 23.01.2008 за роботи по виготовленню монтажу м/к, однак Відповідач на вимогу Позивача вказані грошові кошти у повному обсязі на розрахунковий рахунок Позивача не повернув.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДІОЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастен»було укладено Договір підряду № 043 від 18.12.2007 (далі - Договір), за яким загальна вартість робіт становить 147300,00 грн. з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 26.12.2007 до вказаного Договору.

Як стверджує Позивач, роботи за вказаним Договором виконані Відповідачем та оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДІОЗ»в повному обсязі.

Натомість, Позивачем було помилково оплачено рахунок-фактуру Відповідача № 12 від 22.01.2008 на суму 37262,40 грн. за роботи по виготовленню та монтажу м/к, які, в свою чергу, Відповідачем не виконувались. Доказів протилежного Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастен»до суду не надано.

Матеріалами справи встановлено, що грошові кошти в сумі 5262,40 грн. перераховані Відповідачем на рахунок Позивача як помилково сплачені згідно з рахунком № 12 від 22.01.2008.

Судом встановлено, що Позивач звертався до Відповідача з вимогою про повернення 32000,00 грн. як помилково перерахованих.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Лист, у якому було направлено Відповідачу зазначену вимогу, 12.01.2011 повернуто поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою, однак зважаючи що адреса на яку направлено претензію є юридичною адресою підприємства яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, враховуючи положення ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»згідно з якими відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, тому неотримання листа за адресою що міститься в реєстрі як адреса місцезнаходження підприємства допущено саме з вини боржника.

За таких обставин строк виконання зобов’язання по перерахуванню Позивачу 32000,00 грн. є таким, що настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Відповідач повинен був повернути Позивачу грошові кошти у розмірі 32 000,00 грн.

Відповідач грошові кошти у розмірі 32 000,00 грн. на рахунок Позивача станом на день вирішення справи судом, не перерахував, чим порушив вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен»(03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, б. 19-А, код 34297358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АДІОЗ»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 31, код 16283425) 32000,00 грн. заборгованості, 320,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.02.2011