Рішення № 139383133, 24.08.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/177/26

Провадження №2/525/246/2026 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Шеман Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 18.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №18.03.2024-100001117. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн., строком на 42 дні, процентна ставка «Економ» фіксована незмінна - 2% за день користування, процентна ставка «Стандарт» незмінна 2,5% за день користування фіксована.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за Договором та надав відповідачу кредитні кошти на умовах визначених договором.

У свою чергу відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 5940 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.

03.03.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду на 03.04.2026. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.

Сторони в судове засідання 24.08.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 18.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №18.03.2024-100001117, шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора електронних документів, що містять істотні умови договору, а саме: пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки кредитного договору №18.03.2024-100001117 (кредитної лінії), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), інформаційного повідомлення позичальника (а.с. 8-13).

Відповідно до умов кредитування, Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 18.03.2024; сума Кредиту: 3000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 28.04.2024; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно; процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, крім періоду застосування процентної ставки «Економ»; неустойка 75 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежним чином виконаного зобов`язання.

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується договором про надання послуг в системі LiqPay №4507 від 01.11.2020, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «Приватбанк», квитанцією від 18.03.2024 про перерахування коштів (а.с. 16-21, 22).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №18.03.2024-100001117 від 18.03.2024 станом на 25.02.2026 загальна сума заборгованості відповідача становить 5940 грн., з яких: тіло кредиту - 3000 грн., проценти 2940 грн. (а.с. 43-50).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки відповідачем не повернуті кредитні кошти, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 3000 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення відсотків суд виходить із умов укладеного договору та норм чинного законодавства.

Умовами Договору визначено, що термін кредитування складає 42 днів.Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно; процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, крім періоду застосування процентної ставки «Економ».

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким у тому числі були внесені зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 8 Закону установлено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 % ( п. 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування»).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до умов укладеного договору та положень ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» ( з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень) відсотки мають нараховуватися із розрахунку 14 днів по відсотковій ставці «Економ» визначеній умовами договору 2% за 1 день, 21 день по відсотковій ставці «Стандарт» визначеній умовами договору 2,5% за 1 день; решту 7 днів по відсотковій ставці визначеній Законом 1,5% в день.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками у розмірі 2730 грн.:

3000 грн. х 2,0% х 14 днів = 840 грн.;

3000 грн. х 2,5% х 21 день = 1575 грн.;

3000 грн. х 1,5% х 7 днів = 315 грн.

840 + 157 + 315 = 2730 грн.

Таким чином, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5730 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 3000 грн., заборгованості за відсотками 2730 грн.

У іншій частині позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00073951 від 29.01.2026 (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 5940 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 5730 грн. (96,46%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2568,15 грн. ( 2662,40 х 96,46 % = 2568,15 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №18.03.2024-100001117 від 18.03.2024 у розмірі 5730 (п`ять тисяч сімсот тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по справі у розмірі 2568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) гривень 15 копійок.

У іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032;

представник позивача: Сарана Артур Олександрович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 31.08.2026

Суддя Я.В. Прасол