Ухвала суду № 139383090, 26.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9641/26

1-кс/296/3679/26

УХВАЛА

Іменем України

26 серпня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 12.08.2026 за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3 і 5 ст. 27, ч. 3 ст.28, п. 9, 11, 12, ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України.

В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_3 12.08.2026 подав заяву про кримінальні правопорушення до Житомирської обласної прокуратури, проте станом на 18.08.2026 відомості в ЄРДР прокурором не внесені.

18.08.2026 ухвалою слідчого судді, було відкрито провадження за фактом вчинення порушення посадовими особами Житомирської обласної прокуратури. Судовий розгляд призначено на 21.08.2026 в приміщенні Корольовського районну м. Житомира.

21.08.2026 представник Житомирської обласної прокуратури надіслав заперечення на скаргу ОСОБА_3 в якій просив проводити розгляд скарги за його відсутності.

21.08.2026 у зв`язку із перебоями в роботі системи ВКЗ не вдалось підключити до розгляду скаржника в зв`язку із чим розгляд скарги було відкладено на 26.08.2026.

26.08.2026 скаржник в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) скаргу підтримав просив задовольнити.

Скаржник вказав, що в 06 липня 2026 року він перебував у Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області де суддя Хоцька розглядала відвід іншому судді. В той день він за сприяння суддів був викрадений 5 чоловіками у чорному спецодягі, як потім з`ясувалося поліцейськими серед яких дільничий та доставлений до ТЦК під примусом. Він знав, що в нього відстрочка, а тому не хвилювався, проте позвонив матері та в СБУ, де повідомив про затримання. Також приїхав адвокат, і тут зникли підстави для його затримання. Вийшовши з приміщення він побачив двох осіб у спецодягу без розпізнавальних знаків вочевидь"ЛЮДОЛОВІВ" які викрадають чоловіків, які ймовірно його чекали щоб викрасти та перевезти у невідомому напрямку з метою вбивства. Але присутність матері скаржника та його адвоката та вктивна протидія заводила злочинам.

Заслухавши скаржника вивчивши скаргу з її додатками, а також заперечення проти скарги з додатком слідчий суддя встановив.

12.08.2026 ОСОБА_3 надіслав на електронну пошту Житомирської обласної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3 і 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, п. 9, 11, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3 і 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу України, 06 липня 2026 року починаючи з 10 год. 10 хв. до 14 год 25 хв. поліцейськими Бердичівського РВП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ще одним, за пособництва суддів Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двох невстановлених осіб в зеленому спецодягу, зовнішньо схожому на військовий однострій, які пересувались в той день на білому «Фольксвагені Кедді», за співучасті в організації злочину начальником ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_11 , яке полягає в закінченому замаху на вбивство ОСОБА_3 групою осіб за попередньою змовою, зокрема, з метою приховування іншого злочину.

21.08.2026 від уповноваженої особи Житомирської обласної прокуратури надійшло заперечення в якому зазначається, що Житомирською обласною прокуратурою було розглянуте звернення ОСОБА_3 з приводу подій які відбулися 06.07.2026 та не встановлено відомостей щодо подій кримінального правопорушення, зокрема скаржником вказується на здійсненні закінченого замаху на вбивство, а також закінченому замаху на викрадення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з числа працівників правоохоронних органів. Поряд з цим, викладені у зверненні обставини події, у приміщенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області не вказують на вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а факти замаху на викрадення та вбивства заявника є його припущеннями. Також оскільки досудове розслідування у кримінальних провадженнях, вчинених працівниками правоохоронного органу, здійснюється ДБР, звернення скаржника було скероване до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, для розгляду в межах наданих повноважень. Враховуючи викладене представник Житомирської обласної прокуратури вважає скаргу безпідставною та поданою до неналежного органу, та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши скаргу слідчий суддя прийшов наступного

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об`єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об`єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Такими вагомими обставинами є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.

Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.

Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР .

Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Звертаючись до слідчого судді ОСОБА_3 вказує що, в заяві про кримінальне правопорушення від 12.08.2026, поданій до Житомирської обласної прокуратури, просив внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3 і 5 ст. 27, ч. 3 ст.28, п. 9, 11, 12, ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України, вчинені, на його думку, поліцейськими Бердичівського РВП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ще одним, за пособництва суддів Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та двох невстановлених осіб в зеленому спецодягу, зовнішньо схожому на військовий однострій.

Отже, доводи скарги ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, за ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3 і 5 ст. 27, ч. 3 ст.28, п. 9, 11, 12, ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 15, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України, групою поліцейських та суддями Бердичівського міськрайонного суду на переконання слідчої судді, є припущеннями не заснованими на фактичних даних.

Тоді як, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

До того ж, слідчий суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

При цьому скаржник вказує, що відразу після доставки до воєнкомату він мав змогу повідомити матір про місце перебування, СБУ та адвоката

Отже слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення цієї скарги ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Житомирської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення .

Повний текст ухвали оголошено 31.08.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1