Рішення № 13938236, 09.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/60309.02.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод”

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт"

про стягнення попередньої оплати в розмірі 70000,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Гнатенко С.І. –дов. № 40-21/2 від 04.0.2011 р.

від відповідача не з’явився

В судовому засіданні 09.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення попередньої оплати в розмірі 70000,00 грн.

14.12.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/603, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 27.01.2011 року.

27.01.2011 року в судове засідання з’явився позивач, на виконання вимог суду надав додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 27.01.2011 року розгляд справи відкладено на 09.02.3011 року.

В судове засідання з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги попередніх ухвал не виконав.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

17.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький сталеливарний завод” (надалі –позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт" (надалі –відповідач, виконавець) був укладений договір підряду № 17-08/08 від 17.06.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався виконати роботи з ремонту вертикально-фрезерного станка мод. 6А59 у відповідності із специфікацією, а позивач –прийняти та оплатити зазначені роботи відповідно до умов Договору.

Як передбачено п. 2.2. Договору, оплата замовником вартості робіт здійснюється шляхом перерахування авансу в розмірі 50% від вартості ремонту на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 3 днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Згідно п. 3.2 Договору, відповідач зобовязується виконати ремонтні роботи на протязі 60 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.2 Договору, позивач на виконання умов Договору 04.07.2008 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 50% попередньої оплати від загальної вартості ремонту, що склало 70000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 522 від 04.07.2008 року (належним чином засвідчена копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

Виходячи з вищевикладеного, позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 70000,00 грн., необхідні відповідачу для належного виконання свої зобов’язань.

Як передбачено п. 3.2 Договору, роботи за Договором мали бути виконані в повному обсязі до 01.09.2008 року.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач, в строки передбачені Договором зазначені підрядні роботи з ремонту вертикально-фрезерного станка мод. 6А59, не виконав.

05.01.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відмову від Договору з підстав істотного порушення умов Договору з боку виконавця.

25.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати в розмірі 70000,00 грн., однак зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від Договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв’язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі робіт, передбачених Договором, в строк до 01.09.2008 року та порушенням істотних умови Договору, позивач обґрунтовано розірвав договір.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем на виконання умов Договору, в подальшому, в зв'язку з тим, що Договір було розірвано, у відповідача відпала правова підстава володіння грошовими коштами, які були отримані відповідачем за Договором. Отже, відповідач, після розірвання Договору зобов'язаний був повернути отримані грошові кошти позивачу, так як підрядні роботи за Договором відповідачем виконані не були.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти в розмірі 70000,00 грн., які належать позивачу, а тому вони підлягають до стягнення.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 70000,00 грн. безпідставно утримуваних коштів, підлягають задоволенню в повному обсязі..

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт"(02098, м. Київ, проспект Тичини, 10/96 (юр.адр.), 84331, м. Краматорськ, вул.. Паркова, 103-19 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 31733180) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” (39621, м. Кременчук, Полтавська обл.., вул.. І.Приходька, 141, код ЄДРПОУ 05756783) 70000 (сімдесят тисяч),00 грн. безпідставно утримуваних коштів, 700 (сімсот),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 16.02.2011