Рішення № 139382058, 31.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3603/26 2/335/2410/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в обґрунтування якого зазначив наступне.

01.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено Договір позики №74267352, за умовами якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у сумі 15 000 гривень, строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

У зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, за ним виникла заборгованість, яка становить 22 462,50 грн. та складається з наступного: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 462,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за договором позики у загальному розмірі 22 462,50 гривень та покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 гривень.

Ухвалою судді від 07.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с.62).

12.05.2026 року відповідачем подано відзив на позов, згідно з яким відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що позивачем недоведений факт укладення з відповідачем договору, за яким стягується заборгованість, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем відповідних дій щодо підписання договору одноразовим ідентифікатором в інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідно погодження на умови договору та вважає відсутніми належні докази щодо наявності у нього заборгованості у заявленому розмірі. Крім того, вважає незаконним нарахування відсотків у заявленому до стягнення розмірі після спливу строку договору, що, на його думку, суперечить чинному законодавству (а.с.83).

18.05.2026 року представник позивача надав відповідь на відзив, згідно з яким наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість та доведеність долученими до позову доказами. Доводи відповідача щодо не укладання договору, вважає безпідставними. Матеріали справи містять докази перерахування кредитних грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а відповідач, маючи доступ до свого рахунку, протилежного суду не довів. Також вважає правомірним нарахування відсотків протягом 90 днів, що відповідає умовам договору (а.с.88).

18.05.2026 року від відповідача надійшли заперечення на позов, згідно яких відповідач наполягає на необґрунтованості позовних вимог, недоведеності факту укладення договору позики, зазначає, що позивачем не надані оригінали договору, та вважає безпідставним нарахування відсотків у розмірі 1,99 % на день після спливу 30-денного строку позики (а.с.94).

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, витребувано від позивача оригінал електронного договору позики № 74267352 від 01.02.2022 року з електронним файлом і цифровим підписом ОСОБА_1 (а.с.105)

01.07.2026 року від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналу договору позики № 74267352 від 01.02.2022 року (а.с.115).

21.07.2026 року Відповідач надав додаткові письмові пояснення, зазначив що Позивачем не доведено факт видачі коштів саме позивачу, оскільки копія платіжної інструкції від 01.02.2022 року містить лише номер платіжного інструмента та не містить даних отримувача (а.с.121).

Ухвалою від 27.07.2026 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку та виписку по ньому (а.с.123).

13.08.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

18.08.2026 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно яких він вважає недоведеним, що 01.02.2022 року на його рахунок зараховані кошти у розмірі 15 000 гривень саме за договором позики № 74267352 від 01.02.2022 року, та навіть за умов надходження коштів, вважає, що договір позики не може вважатися укладеним, оскільки позивачем не надано належним чином засвідченого електронного примірника договору позики.

Кпім того, 18.08.2026 року відповідачем подано клопотання про витребування доказів, просить витребувати клопотання позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» про витребування доказів у АТ «Універсал Банк», на підставі якого 27.07.2026 року судом винесено ухвалу. Суд вважає дане клопотання необґрунтованим, оскільки клопотання позивача міститься у позові, та відмовляє у його задоволенні.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 25.08.2026 року, не з`явилася, суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання, призначене на 25.08.2026 року, не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 31.08.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 74267352, шляхом його підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 17).

Згідно з долученою позивачем Довідкою про ідентифікацію, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора BktftJw4zH, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснена при укладенні договору № 74267352, за посередництвом системи BankID НБУ, дата проходження 16.08.2021 у Банку privatbank, за допомогою обміну повідомленнями на електронну пошту (а.с. 18).

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Позивач звернувся до суду з даним позовом через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з використанням сертифікату відкритого ключа та особистого ключа кваліфікованого електронного підпису. Додатки до позову у якості доказів подані суду в електронній формі, які відповідають вимогам до електронного документу, визначеним ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 р. у справі №554/5090/16-к (провадження №51-1878кмо21), один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа, де матеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Доводи відповідача щодо неналежності наданих позивачем доказів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і повністю спростовуються матеріалами справи.

Позивачем доведено належними доказами, що договір позики № 74267352 від 01.02.2022 року, укладено між сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Під час оформлення договору відповідач зазначив власні персональні дані, пройшов ідентифікацію в системі позикодавця, підтвердив умови надання позики та ввів одноразовий ідентифікатор, що свідчить про його вільне, усвідомлене та добровільне волевиявлення на укладення відповідного правочину.

Згідно з п. 1 Договору, за цим Договором Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2.1.-2.3 Договору, сума позики становить 15000,00 грн.; строк Позики/Строк договору - 30 днів; процентна ставка (базова)/день 1,99% (фіксована).

Згідно з п. 20 Договору, у реквізитах сторін відповідачем зазначено номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджено виконання Позикодавцем умов укладеного між сторонами договору позики.

Згідно з довідкою № КД-000121474/ТНПП від 13.02.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 01.02.2022 року, сума 15 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 38f8856d-2a04-4920-a333-20e1b2c31ec0. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. (а.с. 19).

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-34937 від 12.08.2026 року, наданого на ухвалу суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано фізичну платіжну картку № НОМЕР_3 . Згідно виписки за картковим рахунком, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 , 01.02.2022 року о 12:34:23 від FinEx*Credit на рахунок відповідача зараховано грошові кошти у сумі 15 000 гривень.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували обставини отримання кредитних коштів відповідачем, належність засобів зв`язку, використаних при укладенні договору, або належність банківського рахунку, на який були зараховані кошти.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт укладення договору позики між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , надання позичальником коштів шляхом зарахування на рахунок позичальника та отримання відповідачем грошових коштів.

Відповідно до п. 5.2. договору позики №74267352, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. (Правила про надання грошових коштів у позику від 12.08.2021 додаються).

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання коштів, а також засвідчив, що він повідомлений позикодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61 18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Як вбачається з доданого до позовної заяви та наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в якому детально (поденно) відображені усі проведені за Договором надання позики операції та нарахування процентів і формування заборгованості відповідача, тобто мало місце продовження строку користування позикою та, відповідно, продовжувалось нарахування процентів за користування позикою. Тобто, за понадстрокове користування Позикою нарахування процентів здійснювалось на підставі п. 6.5. Правил (а.с.15).

Таким чином, нарахування відсотків, заявлених до стягнення з відповідача, проведене з дотриманням умов Договору позики та Правил, відтак є правомірним та законним.

Враховуючи викладені умови Договору позики №74267352 від 01.02.2022 р., та відсутність здійснених Відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за договором позики, заборгованість Відповідача за договором позики складає 22 462,50 грн., яка складається суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15 000 гривень та 7462, 50 грн. сума заборгованості за відсотками .

Згідно з Договором факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 року, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 74267352 від 01.02.2022 року (а.с. 32-35). Зазначене підтверджується відповідним Реєстром прав вимоги (а.с.35 зв.)

Згідно з Реєстром прав вимоги № 29/09/22 від 29.09.2022 року до вказаного Договору факторингу до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перейшло право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 74267352 від 01.02.2022 року у розмірі 22 462, 50 грн.(а.с. 33).

Згідно з Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 74267352 від 01.02.2022 року (а.с. 43 зв.-47). Зазначене підтверджується відповідним Реєстром прав вимоги (а.с.47 зв.-48 зв.)

Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за договором позики № № 74267352 від 01.02.2022 року, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позову, викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження належними доказами в ході розгляду даної справи.

Відповідачем укладення договору, отримання грошових коштів за договором позики та розмір заборгованості за ним у сумі 22 462, 50 гривень не спростовано та не надано будь-яких обґрунтованих даних, які б спростовували викладені у позові обставини, а також доказів щодо повернення отриманих коштів.

На підставі досліджених доказів, долучених до позову, суд дійшов висновку, що позивачем доведено отримання відповідачем коштів за договором позики № 74267352 від 01.02.2022 року. Наданою банком випискою по рахунку відповідача ОСОБА_1 підтверджено отримання та користування коштами, що свідчить про визнання умов договору позики відповідачем.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов договору позики, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, яким умови договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором позики.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за договором позики відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики у загальному розмірі 22 462,50 гривень.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правничої допомоги підтверджено Договором № 22-08/25ДІЛ від 22.08.2025 року про надання правничої допомоги (а.с.50-52), Ордером на надання правничої допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.55-56).

Представником позивача суду надано Витяг з Акту № 9-ДІЛ приймання передачі наданої правничої допомоги від 25.02.2026 року, який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, які складаються з наступного: вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 гривень; судовий супровід в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) 4000,00 гривень (а.с. 53).

Разом з тим, з Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги встановлено, що за укладеним з адвокатом договором надано послуги правничої допомоги у великій кількості аналогічних справ, які є типовими (а.с. 53-54 зв.).

Крім того, послуга адвоката на суму 4000,00 гривень є узагальненою та адвокат не брав участі у розгляді справи.

Враховуючи обставини справи, з огляду на зміст позову, який є типовим, предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а також з урахуванням заявленого відповідачем у відзиві клопотання в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку, що обгрунтованим і співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову є розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 гривень, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором позики задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, що документально підтверджені платіжною інструкцією № 579943247.1 від 01.04.2026 року (а.с. 7).

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, адреса: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за договором позики № 74267352 від 01.02.2022 року у розмірі 22 462 гривень 50 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок, а всього стягнути 27 124 (двадцять сім тисяч сто двадцять чотири) гривні 90 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна