Ухвала суду № 139381972, 31.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9867/26

провадження № 2/208/7095/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі

31 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права на приватизацію квартири без ордера та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернулась ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права на приватизацію квартири без ордера та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 24.08.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов до таких висновків.

Подана позовна заява та додані до неї документи відповідають загальним вимогам до форми та змісту позовної заяви та правил щодо подання копій документів, відповідно до положень статтей 175 - 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Заводського районного суду міста Кам`янського.

Відповідно до положень статтей 185, 186 ЦПК України підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що дана справа не відноситься до категорії малозначних справ, суд приходить до висновку, що дану справу слід розглядати в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Основні правові, економічні, соціальні та організаційні засади житлової політики щодо реалізації права осіб на житло, забезпечення сталого та ефективного використання житлового фонду України визначає Закон України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX від 13.01.2026.

Згідно з частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади житлової політики» особа має право побудувати, набути у власність, орендувати житло або отримати його в користування. Особа може набувати права на житло також з інших підстав, визначених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначаються Законом України «Про приватизація державного житлового фонду» № 2482-XII від 19.06.1992.

Законом України «Про приватизація державного житлового фонду» передбачено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов (частина перша статі 3 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду» якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Порядок організації проведення приватизації та оформлення права власності визначені статтею 8 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду».

Відповідно до частин першої третьої статті 8 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства) (частина четверта статті 8 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду»).

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 8 Закону України органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян визначається Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 (далі Положення № 396).

Відповідно до п. 17 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Пунктом 18 Положення № 396 визначений перелік документів, що подає громадянин до органів приватизації, а саме:

заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

З системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян слідує, що вказаними нормативно-правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка передбачає надання громадянином визначеного переліку документів, з яких формується приватизаційна справа на об`єкт нерухомого майна.

Так, в межах даної справи заявлені позовні вимоги про визнання права на приватизацію квартири, в тому числі за малолітніми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Враховуючи, що заявлений спір стосується протиправності дій відповідача щодо відмови у приватизації квартири через відсутність ордеру на квартиру і вимагає оцінки наявності права у позивачів на приватизацію квартири та дотримання встановленої процедури, в тому числі подання усіх необхідних документів, суд дійшов до висновку, що справа не може бути вирішена судом без дослідження матеріалів відповідної приватизаційної справи, а тому з метою захисту прав малолітніх осіб на приватизацію квартири суд дійшов до висновку про наявність підстав для витребування доказів з власної ініціативи, а саме матеріалів приватизаційної справи на квартиру, а також інформації про використання/невикористання позивачами права на приватизацію.

Керуючись статтями 13, 19, 84, 175 - 177, 185 - 187, 274 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права на приватизацію квартири без ордера та зобов`язання вчинити дії та відкрити провадження у справі.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначити на 20.10.2026 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Заводського районного суду міста Кам`янського за адресою: м. Кам`янське, вул. Ігнатія Васюковича, 5.

Витребувати у Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області наступні докази :

- належним чином засвідчену копію приватизаційної справи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про приватизацію квартири з доданими до неї документами;

- довідку про невикористування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітніми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 привазитаційних чеків для придбання іншого житла;

- інформацію про використання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітніми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права на приватизацію.

Попередити Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд вправі застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ст. 144 ЦПК України.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Направити учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачу та третій особі направити копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити відповідачу, що протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали він має право подати до суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня одержання відзиву на подачу відповіді на відзив із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення (стаття 179 ЦПК).

У разі подачі позивачем відповіді на відзив встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня одержання відповіді на відзив для подачі заперечення із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення (стаття 180 ЦПК).

Інші учасники справи мають право протягом 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви надати свої письмові пояснення з приводу спору.

Роз`яснити учасникам справи їх права та обов`язки (стаття 43 ЦПК України):

Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Відповідно до статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. А. Подкопаєва