Рішення № 139381412, 01.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19264/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 КНП "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої медичної допомоги" , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 КНП Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої медичної допомоги.

Ухвалою суду від 12.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.12.2025 клопотання позивача про заміну неналежного відповідача задоволено: первісного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 - замінено на належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

Після заміни відповідача справа розглядається з урахуванням уточнених позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 КНП Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої медичної допомоги від 22.10.2025.

У заяві про заміну відповідача та зміну позовних вимог позивач просив замінити первісного відповідача на ІНФОРМАЦІЯ_7 і надалі розглядати справу за уточненими позовними вимогами.

Суд звертає увагу, що у прохальній частині позову постанову ВЛК зазначено як довідку №2025-1011-09581811-7 від 22.10.2025, тоді як у матеріалах справи наявна довідка ВЛК №2025-1022-0958-1811-7 від 22.10.2025 щодо ОСОБА_1 .

З огляду на дату документа, суб`єкт його складення, особу, щодо якої його видано, та зміст позовної вимоги суд розцінює розбіжність у номері як технічну описку.

Тому предметом судової перевірки в цій частині є постанова ВЛК, оформлена довідкою №2025-1022-0958-1811-7 від 22.10.2025.

Згідно із заяв по суті справи, позивач уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з таких підстав.

Позивач вважає, що його призов на військову службу під час мобілізації є протиправним, оскільки, на його думку, стан здоров`я та наявні медичні документи не давали підстав для висновку про придатність до військової служби.

Позивач зазначає, що 21.10.2025 його було зупинено та доставлено до ТЦК та СП, а 22.10.2025 він пройшов ВЛК, за результатами якої його визнано придатним до військової служби.

Стверджує, що медичний огляд проведено формально, без повного складу лікарів, без належного врахування медичних документів та без необхідних лабораторних й інструментальних досліджень.

Позивач посилається на медичні документи, зокрема виписку з медичної карти стаціонарного хворого, МРТ поперекового відділу хребта, консультативний висновок нейрохірурга, скерування на стаціонарне лікування та довідку ВЛК від 22.10.2025.

На думку позивача, протиправність постанови ВЛК зумовлює протиправність подальших дій щодо його призову, направлення до військової частини, зарахування до списків особового складу та невирішення питання про звільнення з військової служби.

Згідно із відзивом на позов, ІНФОРМАЦІЯ_7 проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити з таких підстав.

Відповідач зазначає, що 21.10.2025 позивача було взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 як такого, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Також відповідач вказує, що попередній медичний огляд позивач проходив 16.10.2024 при ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому строк дії попередньої постанови ВЛК на момент взяття на військовий облік закінчився.

ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначає, що позивача було направлено на медичний огляд, за результатами якого ВЛК прийняла постанову, оформлену довідкою від 22.10.2025 №2025-1022-0958-1811-7, про придатність позивача до військової служби.

Відповідач вважає, що він не наділений повноваженнями перевіряти порядок проведення медичного огляду ВЛК, залучати лікарів, контролювати проведення медичних процедур, обстежень або забір аналізів.

На думку ІНФОРМАЦІЯ_6 , станом на день призову позивач був військовозобов`язаним, не користувався правом на відстрочку, а за довідкою ВЛК від 22.10.2025 був придатним до військової служби, тому підстави для визнання дій щодо призову протиправними відсутні.

Згідно із відзивом на позов, Військова частина НОМЕР_1 проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що 22.10.2025 позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 у складі команди з ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказує, що підставою для зарахування до списків особового складу були документи, отримані від ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема поіменний список №18755 від 22.10.2025, а також довідка ВЛК про придатність позивача до військової служби.

Стверджує, що на підставі поіменного списку військовозобов`язаних, призваних ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.10.2025 №18755, командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ по стройовій частині від 22.10.2025 №92 про зарахування позивача з 22.10.2025 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що після видання наказу виникли правовідносини щодо проходження позивачем військової служби, а законодавство не передбачає виключення зі списків особового складу або звільнення з військової служби лише у зв`язку з оскарженням рішення щодо призову.

Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 КНП "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої медичної допомоги" правом на подачу відзиву не скористалася, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

16.10.2024 позивач проходив медичний огляд при ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У військово-обліковому документі зазначено висновок про придатність до служби у військових частинах забезпечення за графою II Розкладу хвороб.

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на адвокатський запит вбачається, що 21.10.2025 ОСОБА_1 був зупинений на блокпості з метою перевірки документів та, за змістом цієї відповіді, доставлений працівниками поліції як особа, яка була добровільно супроводжена.

22.10.2025 позивачу оформлено направлення на ВЛК для визначення придатності до військової служби.

У направленні зазначено, що медичний огляд має бути проведений на базі КНП Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги, дата початку медичного огляду - 22.10.2025.

За результатами медичного огляду ВЛК оформила довідку №2025-1022-0958-1811-7 від 22.10.2025.

У довідці зазначені діагнози: хронічна вертеброгенна люмбоішіалгія, стадія нестійкої ремісії; гіпертонічна хвороба І ступеня, АГ-2, КВР-помірний, СН 0 ступеня, подагра.

Висновок ВЛК ухвалено на підставі статей 23в, 39в графи II Розкладу хвороб.

22.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 видано наказ №2529 Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Із тексту наказу, зокрема вбачається, що відповідно до поіменного списку №18755 від 22.10.2025 військовозобов`язаних призвано на військову службу та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Матеріали справи містять поіменний список / супровідний документ ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо направлення команди до військової частини НОМЕР_1 .

У ньому зазначено дату 22.10.2025, номер № НОМЕР_2 , пункт призначення НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , а також відомості щодо ОСОБА_1 .

22.10.2025 командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ по стройовій частині №92.

З витягу з наказу вбачається, що ОСОБА_1 з 22.10.2025 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду водія-електрика та поставлено на всі види забезпечення.

Підставою зазначено припис ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.10.2025 №18755.

У матеріалах справи також містяться медичні документи позивача, складені до оскаржуваних рішень та дій, зокрема виписка з медичної карти стаціонарного хворого, консультативний висновок нейрохірурга та МРТ поперекового відділу хребта від 30.06.2025.

Після звернення до суду позивач подавав додаткові медичні документи, зокрема МРТ поперекового відділу хребта від 24.03.2026.

Ці документи складені після прийняття оскаржуваних рішень 22.10.2025, тому можуть характеризувати стан здоров`я позивача на час їх складення, але не можуть самі по собі підтверджувати протиправність дій і рішень відповідачів станом на 22.10.2025.

Доказів наявності у позивача станом на 22.10.2025 чинної відстрочки від призову, бронювання, рішення ВЛК про непридатність до військової служби або іншого рішення уповноваженого органу, яке виключало б можливість його призову, матеріали справи не містять.

Доказів звернення позивача до ВЛК регіону або Центральної військово-лікарської комісії із заявою про перегляд постанови ВЛК від 22.10.2025 матеріали справи також не містять.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Суд застосовує Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII ) у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

За частиною першою статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За частиною дев`ятою статті 1 цього Закону, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За частиною шостою статті 2 цього Закону, види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

При цьому, суд вказує на те, що сам факт оскарження призову або наказу про зарахування до списків особового складу не є самостійною передбаченою законом підставою для звільнення з військової служби.

Суд застосовує Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII ) у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 22 цього Закону, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Суд застосовує Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок № 560), у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 81 Порядку №560, призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; військовозобов`язаних та резервістів, які добровільно виявили бажання проходити військову службу в обраній ними військовій частині, - командири військових частин або районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Перелік військових частин, командирами яких здійснюється призов військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві) під час мобілізації, визначається Генеральним штабом Збройних Сил; військовозобов`язаних, які добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, - начальники підрозділів, органів, закладів, установ СБУ відповідно до переліку підрозділів, органів, закладів, установ СБУ, визначених Генеральним штабом Збройних Сил; військовозобов`язаних та резервістів СБУ - Центральне управління або регіональні органи СБУ; військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів -керівники розвідувальних органів або визначені їх наказами керівники відповідних підрозділів; резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві, - командири військових частин, з якими резервісти уклали такі контракти.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до пункту 91 Порядку №560, відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.

За пунктом 94 Порядку №560, до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).

Суд застосовує Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі Положення № 402), у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Доброчесність є одним з визначальних принципів військовослужбовців, державних службовців, працівників, які є членами ВЛК. Їх діяльність спрямована на забезпечення національних інтересів України під час виконання завдань та функцій держави, сприяння та реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина, підтримання позитивного іміджу держави та Збройних Сил України.

До доброчесної поведінки відноситься: пріоритет службових інтересів, компетентність, прозорість, нерозголошення конфіденційної інформації (конфіденційність), коректність та ввічливість.

Пріоритет службових інтересів - передбачає виявлення абсолютної відданості державним інтересам країни, свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та державним пріоритетам, обов`язок старанно діяти виключно в інтересах служби (роботи).

Неупередженість - члени ВЛК мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина або групи громадян, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів чи переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність чи віддаючи перевагу будь-кому; однаково рівно відноситись до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск збоку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.

Компетентність - включає сумлінне, своєчасне та результативне виконання службових обов`язків, наказів і розпоряджень керівництва, постійне підвищення професійної кваліфікації, досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Члени ВЛК повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Коректність та ввічливість - у своїй поведінці члени ВЛК повинні дотримуватись правил коректності та ввічливості, прийнятних в українському суспільстві. Поведінка членів ВЛК не повинна провокувати виникнення конфліктних ситуацій.

Прозорість - члени ВЛК не повинні обмежувати доступ до інформації, що не є таємною чи конфіденційною. Члени ВЛК не повинні надавати будь-яку завідомо неповну або неправдиву інформацію з метою введення в оману.

Конфіденційність - члени ВЛК, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина або будь-яку конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відомою у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законом випадків.

За підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402, ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати, у разі необхідності, головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності); надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

За абзацом першим пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог цього Положення.

За пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення №402, при медичному огляді ВЛК приймає постанови щодо ступеня придатності до військової служби.

За пунктом 22.7 глави 22 розділу II Положення №402, свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається: на всіх військовослужбовців та військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (крім випадків, передбачених пунктом 18.8 глави 18 розділу II цього Положення).

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Під час дії особливого періоду довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до пункту 32 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» (у редакції, чинній, станом на дату виникнення спірних правовідносин), зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: 1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця; 2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту; 3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.

До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.

Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

У постанові від 09.04.2025 у справі №520/32557/23 Верховний Суд зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є логічність та структурованість мотивів, зв`язок мотивів із нормами права, правова оцінка фактичних обставин, відповідність висновків фактичним обставинам і відсутність немотивованих висновків.

У постановах від 26.02.2025 у справах №600/3273/22-а та №240/13173/22 Верховний Суд сформулював висновок, що перевірка рішення ВЛК на предмет правильності медичних висновків, відповідності діагнозу статтям Розкладу хвороб та визначення ступеня придатності до військової служби належить до компетенції ВЛК регіону або ЦВЛК, а адміністративний суд не може перебирати на себе функції органу військово-лікарської експертизи.

У цих же постановах Верховний Суд звернув увагу, що суд вправі перевіряти рішення ВЛК у межах дотримання процедури його прийняття, однак не може здійснювати власну оцінку підставності медичного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері.

Щодо судового збору суд враховує постанову Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №380/2195/24, у якій зазначено, що пункт 12 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір застосовується у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку або службових обов`язків.

Так, предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову позивача на військову службу, правомірність наказу військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу, правомірність постанови ВЛК, оформленої довідкою №2025-1022-0958-1811-7 від 22.10.2025, а також наявність чи відсутність підстав для зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

Суд оцінює правомірність рішень і дій відповідачів ретроспективно, тобто з урахуванням обставин, які існували станом на момент прийняття оскаржуваних рішень та вчинення оскаржуваних дій - 22.10.2025.

Тому суд бере до уваги документи, складені після 22.10.2025, однак оцінює їх з урахуванням дати складення та предмета спору.

Такі документи можуть мати значення лише в тій частині, в якій вони підтверджують обставини, що існували на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Вони не можуть замінити собою постанову ВЛК або бути підставою для самостійного медичного висновку суду про придатність чи непридатність позивача до військової служби.

Щодо постанови, оформленої довідкою ВЛК від 22.10.2025, то суд зазначає про таке.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК, оформлену довідкою від 22.10.2025, посилаючись на неналежність медичного огляду, неврахування медичних документів і помилковість висновку про придатність до військової служби.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ВЛК 22.10.2025 оформила довідку №2025-1022-0958-1811-7, у якій зазначила діагнози позивача та висновок про придатність до військової служби за статтями 23в, 39в графи II Розкладу хвороб.

При цьому, суд бере до уваги, що доводи позивача у цій справі фактично спрямовані на переоцінку медичних висновків ВЛК: чи правильно визначено діагноз, чи правильно застосовано статті Розкладу хвороб, чи мав позивач бути визнаний придатним, тимчасово непридатним або непридатним.

Водночас, відповідно до наведеної вище практики Верховного Суду адміністративний суд не вправі самостійно оцінювати діагноз на предмет відповідності статтям Розкладу хвороб та не може підміняти собою ВЛК.

Такі питання належать до спеціальної компетенції органів військово-лікарської експертизи, зокрема ВЛК регіону та ЦВЛК.

Суд може перевірити, чи діяла ВЛК у межах повноважень, чи було прийнято рішення уповноваженим складом, чи оформлено постанову належним документом, а також чи наявні очевидні правові дефекти, які не потребують спеціальної медичної оцінки.

Водночас, матеріали справи підтверджують наявність направлення на ВЛК від 22.10.2025, проведення медичного огляду позивача та оформлення його результату довідкою ВЛК.

Одночасно матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до ВЛК регіону або ЦВЛК для перегляду постанови ВЛК від 22.10.2025.

Суд виходить з того, що ця обставина сама по собі не позбавляє позивача права на судовий захист, однак підтверджує, що у матеріалах справи відсутнє рішення уповноваженого органу військово-лікарської експертизи, яке спростовувало б постанову ВЛК від 22.10.2025 або встановлювало інший ступінь придатності позивача до військової служби.

У той же час, сам факт наявності у позивача медичних документів про захворювання хребта не є достатньою підставою для скасування довідки ВЛК судом, оскільки оцінка ступеня впливу таких захворювань на придатність до військової служби потребує спеціальних медичних знань.

Суд також враховує, що наявні у матеріалах справи медичні документи позивача свідчать про захворювання та звернення за медичною допомогою, однак не містять рішення уповноваженої ВЛК про непридатність позивача до військової служби станом на 22.10.2025.

Отже, підстави для задоволення вимоги про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою №2025-1022-0958-1811-7 від 22.10.2025, відсутні.

Із приводу дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову позивача на військову службу, то суд вказує на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.10.2025 позивач був направлений на ВЛК, за результатами якої отримав довідку про придатність до військової служби.

Також матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №2529 від 22.10.2025, відповідно до поіменного списку №18755 від 22.10.2025, позивача призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, суд виходить з того, що станом на 22.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 мав у розпорядженні чинну довідку ВЛК про придатність позивача до військової служби.

Доказів існування чинного рішення про непридатність позивача, відстрочки від призову, бронювання або іншої правової перешкоди для призову позивача на військову службу станом на 22.10.2025 судом не встановлено.

Попередній медичний огляд від 16.10.2024 не підтверджував непридатність позивача до військової служби, а містив висновок про придатність до служби у військових частинах забезпечення.

При цьому, суд відхиляє довід позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 мав самостійно оцінити його медичні документи як такі, що виключають призов, з таких міркувань.

Суд зазначає, що ТЦК та СП не є органом військово-лікарської експертизи та не наділений повноваженнями замінювати висновок ВЛК власною оцінкою медичних документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а підстави для визнання протиправними дій щодо призову позивача на військову службу відсутні.

Щодо правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 №92, то суд виходить із такого.

З матеріалів справи вбачається, що позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 у складі команди з ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Підставою для зарахування до списків особового складу були поіменний список №18755 від 22.10.2025, припис ІНФОРМАЦІЯ_6 і довідка ВЛК про придатність до військової служби.

Витяг з наказу №92 підтверджує, що позивача з 22.10.2025 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду та поставлено на всі види забезпечення.

При цьому, суд вказує на те, що військова частина при виданні наказу про зарахування військовослужбовця до списків особового складу не вирішує питання про правомірність висновку ВЛК та не переглядає рішення ТЦК та СП про призов. Її повноваження в цій частині полягають у документальному оформленні прибуття військовослужбовця до частини та його зарахуванні до списків особового складу за наявності відповідних документів.

Станом на 22.10.2025 військова частина НОМЕР_1 не мала рішення уповноваженого органу про непридатність позивача до військової служби, рішення про скасування постанови ВЛК або рішення про скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 призов позивача на військову службу і направлення його до військової частини НОМЕР_1 .

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 №92 в оскаржуваній частині відсутні.

Із приводу зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби, то суд зазначає про таке.

Позивач просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про його звільнення з військової служби.

Із цього приводу суд зазначає, що звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, здійснюється за підставами, визначеними статтею 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби за конкретною передбаченою законом підставою, а військова частина відмовила у його задоволенні або не розглянула такий рапорт.

Також у матеріалах справи відсутнє чинне рішення ВЛК про непридатність позивача до військової служби або інший документ, який створював би для військової частини НОМЕР_1 обов`язок прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

При цьому, суд не може зобов`язати військову частину прийняти рішення про звільнення особи з військової служби без встановлення передбаченої законом підстави для такого звільнення та без встановлення факту протиправної відмови або бездіяльності відповідача у відповідній процедурі.

Тому вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача задоволенню не підлягає.

Щодо додаткових медичних документів позивача, поданих під час розгляду цієї справи, то суд вказує на таке.

Так, суд бере до уваги додаткові медичні документи, подані позивачем, зокрема МРТ поперекового відділу хребта від 24.03.2026.

Водночас, суд виходить з того, що оскаржувані дії та рішення відповідачів мали місце 22.10.2025.

Тому медичні документи, складені після цієї дати, не можуть самі по собі доводити протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_6 , постанови ВЛК або наказу військової частини НОМЕР_1 станом на 22.10.2025.

Ці документи можуть бути підставою для звернення позивача до відповідних органів військово-лікарської експертизи щодо нового огляду або перегляду питання про придатність до військової служби, але не є підставою для задоволення позову в межах цього спору.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, суд дійшов до таких висновків.

Оцінені судом докази у сукупності підтверджують правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідачів у межах заявлених позовних вимог, а доводи позивача не спростовують висновку про їх відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 22.10.2025 мав у розпорядженні чинну довідку ВЛК про придатність позивача до військової служби та не мав доказів існування обставин, які виключали б призов позивача.

Військова частина НОМЕР_1 видала наказ про зарахування позивача до списків особового складу на підставі документів про його прибуття до військової частини та довідки ВЛК про придатність до військової служби.

При цьому, суд не вправі замінювати собою ВЛК і самостійно визначати ступінь придатності позивача до військової служби або відповідність його діагнозів конкретним статтям Розкладу хвороб.

Підстав для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби суд не встановив.

Отже, позовні вимоги в цій справі задоволенню не підлягають.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду цієї справи, то суд зазначє про таке.

У матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Разом з тим, суд враховує, що позивач оскаржує дії та рішення, безпосередньо пов`язані з призовом на військову службу під час мобілізації, зарахуванням до списків особового складу військової частини, проходженням військової служби та висновком ВЛК.

За пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі №380/2195/24 зазначив, що ця пільга застосовується у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку або службових обов`язків.

Оскільки спір у цій справі безпосередньо пов`язаний із виконанням позивачем військового обов`язку та проходженням військової служби, позивач підлягав звільненню від сплати судового збору за подання цього позову.

При цьому, суд вказує на те, що сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий за його клопотанням у порядку, визначеному статтею 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Військово-лікарська комісія ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_9 КНП "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої медичної допомоги" (вул. Шпитальна, 2,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46008 , код ЄДРПОУ - 02001297) ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя Є.В. Печений