Ухвала суду № 139381396, 01.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19562/25

УХВАЛА

01 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №560/19562/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення до участі у справі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотання обґрунтоване тим, що 26.08.2025 на адресу відповідача надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 07.08.2025 №ЦО-18583, згідно з яким ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи з 10.04.2018 по 09.04.2019.

Відповідач вважає, що участь зазначеної установи у справі сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію установи, яка, за твердженням відповідача, виконує функції у відповідній сфері правовідносин.

Позивач у відповіді на відзив заперечив проти залучення третьої особи, зазначивши, що рішення у цій справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

Вирішуючи клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Частиною другою статті 51 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

Отже, суд вказує на те, що процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надається особі лише з підстав її фактичного зв`язку з обставинами справи або потенційної корисності її пояснень для суду.

Визначальним критерієм є можливість впливу майбутнього судового рішення саме на права, свободи, інтереси або обов`язки такої особи.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частин першої та другої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Частиною шостою статті 80 КАС України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Тому суд виходить з того, що необхідність дослідження документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача, сама по собі не свідчить про необхідність залучення особи, яка їх склала або видала, до участі у справі як третьої особи.

Такі документи можуть бути подані учасниками справи або витребувані судом у порядку, визначеному КАС України.

У постанові від 30.04.2025 у справі №560/9167/23 Верховний Суд зазначив, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності такої особи.

Водночас, Верховний Суд виходив із того, що незалучення третьої особи має процесуальне значення тоді, коли вирішення спору може безпосередньо вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

У постанові від 08.05.2025 у справі №240/3673/23 Верховний Суд також виходив із того, що правовим наслідком незалучення до участі у справі третьої особи є порушення права на судовий захист у разі, якщо особа не бере участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

У постанові від 27.06.2024 у справі №400/348/22 Верховний Суд звернув увагу, що важливість залучення судом в адміністративних справах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, підтверджується, зокрема, положеннями частини третьої статті 317 та частини третьої статті 353 КАС України.

Водночас, ці положення застосовуються у випадках, коли судове рішення прийняте про права, свободи, інтереси та/або обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

У постанові від 12.09.2025 у справі №160/23481/24 Верховний Суд виходив із того, що порушення норм процесуального права у вигляді незалучення особи до участі у справі має місце тоді, коли судове рішення прийняте про права, свободи, інтереси та/або обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

Отже, із наведених вище норм процесуального права та практики Верховного Суду випливає, що для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, необхідно встановити не абстрактний або опосередкований зв`язок такої особи з обставинами справи, а реальну можливість безпосереднього впливу рішення суду на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

Так, суд звертає увагу, що предметом спору у справі №560/19562/25 є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2025 №6100/04-16 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії, а також похідні вимоги про припинення таких утримань і повернення утриманих коштів.

У той же час, заявлений позов не спрямований на оскарження, скасування, зміну чи визнання протиправним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 07.08.2025 №ЦО-18583.

Також позов не містить вимог про покладення будь-якого обов`язку на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», зміну її правового статусу, припинення чи зміну чинності прийнятого за її участі рішення або визнання протиправними її дій чи бездіяльності.

Рішення експертної команди від 07.08.2025 №ЦО-18583 у межах цієї справи може мати значення як один із документів, на який послався відповідач при прийнятті рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Проте оцінка цього документа судом у межах перевірки правомірності рішення Пенсійного фонду не є тотожною вирішенню питання про законність, обґрунтованість або чинність рішення експертної команди.

Під час розгляду справи суд перевірятиме насамперед те, чи діяв відповідач як суб`єкт владних повноважень у сфері пенсійного забезпечення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, приймаючи рішення про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії.

Зокрема, оцінці підлягатиме наявність або відсутність передбачених законом підстав для такого утримання, а також доведеність відповідачем правомірності оскаржуваного рішення.

За наслідками розгляду цієї справи судове рішення може створити правові наслідки для позивача та відповідача, оскільки саме між ними виник спір щодо правомірності рішення про утримання переплати пенсії, припинення таких утримань і повернення коштів.

Натомість відповідач у клопотанні не зазначив, яке саме право, свобода, інтерес або обов`язок Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» може бути встановлено, змінено або припинено судовим рішенням у цій справі.

При цьому, посилання відповідача на те, що участь зазначеної установи сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи, не є самостійною підставою для залучення її до участі у справі як третьої особи.

Суд зазначає, що повне та всебічне з`ясування обставин справи забезпечується, зокрема, через подання доказів учасниками справи, розподіл обов`язку доказування та можливість суду витребувати необхідні докази, а не через надання процесуального статусу третій особі, щодо якої не доведено можливого впливу судового рішення на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

Так само саме по собі те, що відповідач використав витяг з рішення експертної команди як одну з підстав для прийняття оскаржуваного рішення, не свідчить про безпосередній вплив майбутнього судового рішення на права, свободи, інтереси або обов`язки установи, з рішенням експертної команди якої відповідач пов`язує прийняття оскаржуваного рішення.

Суд також враховує, що в позовній заяві зазначено про оскарження позивачем рішення експертної команди від 07.08.2025 №ЦО-18583 в іншій адміністративній справі.

Саме в межах такого спору, залежно від його предмета та заявлених вимог, може вирішуватися питання про права, обов`язки або інтереси установи, яка брала участь у прийнятті відповідного рішення.

Однак у справі №560/19562/25 предметом судового контролю є інше рішення - рішення територіального органу Пенсійного фонду України про утримання надміру виплачених сум пенсії.

За таких обставин, суд доходить висновку, що клопотання відповідача не містить належного обґрунтування передбачених частиною другою статті 49 КАС України підстав для залучення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Отже, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 49, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення до участі у справі №560/19562/25 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяЄ.В. Печений