Рішення № 13938000, 16.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.11 р. Справа № 10/20

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Зангас-НГС”, м.Миколаїв, ЄДРПОУ 20919780

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 35343148

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного банку „Кліринговий дім”, м.Київ, ЄДРПОУ 21665382

про стягнення 137 079 628 грн. 09 коп.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Костюк А.А. – по дов.

Сєдов А.М. – по дов.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

в засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Зангас-НГС”, м.Миколаїв звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”, м.Донецьк про стягнення 137 079 628 грн. 09 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на угоду про надання поруки від 01.12.2008р., за умовами якої Закрите акціонерне товариство „Зангас-НГС” (поручитель за виконання відповідачем своїх обов’язків за кредитним договором №69/2008-К від 04.12.2008р., укладеним між Акціонерним банком „Кліринговий дім” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”), що виконало зобов’язання перед Акціонерним банком „Кліринговий дім” за договором застави майнових прав №69/2008-01К від 18.12.2008р., має право вимагати від боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”, сплати грошових коштів в сумі 137 079 628 грн. 09 коп.

У відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 11.01.2011р., відповідач позовні вимоги про стягнення 137 079 628 грн. 09 коп. визнав повністю, розгляд справи просив здійснити без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Акціонерний банк „Кліринговий дім”, м.Київ.

Третя особа надала письмові пояснення без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду Донецької області 10.01.2011р., за змістом яких підтвердила обставини, викладені у позовній заяві. 10.01.2011р. та 26.01.2011р. Акціонерним банком „Кліринговий дім” надані клопотання відповідно без номеру і дати та №01-02/150 від 21.01.2011р. про розгляд справи без участі представника банку.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як свідчать матеріали справи, 04.12.2008р. між Акціонерним банком „Кліринговий дім” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра” (позичальник) був укладений кредитний договір №69/2008-К (з урахуванням додаткових договорів №1 від 30.12.2008р., №2 від 31.03.2009р., №3 від 27.05.2009р., №4 від 04.06.2009р., №5 від 30.06.2009р., №6 від 30.09.2009р., №7 від 30.11.2009р., №8 від 03.12.2009р., №9 від 26.02.2010р., №10 від 01.06.2010р.), внаслідок чого у зазначених юридичних осіб виникли відповідні цивільні права та обов’язки.

Зокрема, за змістом вказаного договору та додаткових угод до нього, враховуючи приписи ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.345 Господарського кодексу України, у банку виникло зобов’язання відкрити позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання поновлювану кредитну лінію з лімітом 110 000 000 грн. 00 коп., а у позичальника виникло зобов’язання здійснювати погашення отриманого кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісії на умовах та у строки, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору №69/2008-К від 04.12.2008р. кредит надається позичальнику одним або кількома траншами.

Згідно умов п.3.1 вказаного договору транші надаються банком шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами: одержувач: рахунок №2600905753, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”, банк одержувача: Акціонерний банк „Кліринговий дім”, МФО 300647, ЄДРПОУ 35343148.

Як встановлено судом, на вказані банківські реквізити третьою особою кількома траншами було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 110 000 000 грн. 00 коп., про що свідчать наявні у матеріалах справи меморіальні ордери:

- №4799544/08 від 04.12.2008р. на суму 88 638 250 грн. 00 коп.;

- №4993260/08 від 30.12.2008р. на суму 10 006 630 грн. 00 коп.;

- №5864464/09 від 28.05.2009р. на суму 4 915 120 грн. 00 коп.;

- №5902092/09 від 04.06.2009р. на суму 6 440 000 грн. 00 коп.

Таким чином, за висновками суду, банком було виконано свої зобов’язання за кредитним договором №69/2008-К від 04.12.2008р. щодо надання кредиту відповідачу.

За змістом ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором можуть застосовуватися положення вказаного Кодексу про позику.

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлений обов’язок, зокрема, позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитним договором.

За приписами п.2.3, п.4.3 кредитного договору №69/2008-К від 04.12.2008р. (із змінами та доповненнями), банк нараховує 17 відсотків річних за користування кредитними коштами.

На підставі зазначених пунктів кредитного договору №69/2008-К від 04.12.2008р. (із змінами та доповненнями), банком були нараховані відсотки за користування кредитом на загальну суму 27 076 646 грн. 09 коп., а саме:

- за період з 25.01.2009р. по 24.10.2009р. – 13 280 713 грн. 77 коп.;

- за період з 25.10.2009р. по 31.12.2009р. – 3 483 835 грн. 62 коп.;

- за період з 25.01.2010р. по 24.02.2010р. – 540 897 грн. 13 коп.;

- за період з 01.01.2010р. по 24.01.2010р. – 1 229 589 грн. 04 коп.;

- за період з 25.01.2010р. по 01.07.2010р. – 7 553 897 грн. 40 коп.;

- за період з 01.07.2010р. по 24.07.2010р. – 811 450 грн. 61 коп.;

- за період з 25.07.2010р. по 29.07.2010р. – 176 262 грн. 52 коп.

Вказаний розрахунок суми відсотків, проведений банком, є арифметично вірним, відповідає умовам укладеного між третьою особою і відповідачем кредитного договору та фактичним обставинам справи, з боку відповідача не спростований.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також містяться у ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.1 кредитного договору №69/2008-К від 04.12.2008р. встановлений обов’язок відповідача здійснювати погашення отриманого за рахунок кредитної лінії кредиту, сплачувати відсотки за користування кредитом та комісії, передбачені тарифами банку.

Відповідно до змісту п.2.2 кредитного договору №69/2008-К від 04.12.2008р. (з урахуванням додаткового договору №10 від 01.06.2010р.) термін дії кредитної лінії встановлено строком до 01.07.2010р. включно.

При цьому, як свідчать матеріали справи, всупереч умов кредитного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра” не було погашено заборгованість в сумі 137 078 446 грн. 09 коп., у тому числі: основний борг – 110 000 000 грн. 00 коп., відсотки – 27 076 646 грн. 09 коп., комісія – 1 800 грн. 00 коп.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, приймаючи до уваги пояснення відповідача, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра” свої зобов’язання стосовно погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України у встановленому договором порядку та у передбачені строки виконано не було.

За приписом ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою та заставою.

Як встановлено судом, між Закритим акціонерним товариством „Зангас-НГС” (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра” (позичальник) був підписаний договір про надання поруки від 01.12.2008р.

Згідно із п.1.1 вказаного договору позивач надав поручительство в забезпечення зобов’язань відповідача по кредитному договору №69/2008-К від 04.12.2008р., а останній зобов’язався виконати свої обов’язки у повному обсязі.

Одночасно, відповідно до змісту п.5.1 кредитного договору №69/2008-К від 04.12.2008р. умовою забезпечення кредиту відповідача було визначено, зокрема, заставу грошових коштів згідно договору застави майнових прав, що укладається між банком та поручителем не пізніше 18.12.2008р.

Крім того, п.2.1.1 договору про надання поруки від 01.12.2008р. було встановлено обов’язок Закритого акціонерного товариства „Зангас-НГС” укласти з банком договір застави майнових прав.

Як свідчать матеріали справи, 18.12.2008р. між третьою особою (заставодержатель), позивачем (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав №69/2008-01К (з урахуванням додаткових договорів №1 від 19.03.2009р., №2 від 28.05.2009р., №3 від 30.03.2010р., №4 від 31.03.2010р., №5 від 31.03.2010р., №6 від 30.04.2010р., №7 від 30.04.2010р., №8 від 02.07.2010р., №9 від 08.07.2010р.).

Вказаним договором (зі змінами та доповненнями), як зазначено у п.2.1, було забезпечено вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору по поверненню кредиту з урахуванням відсотків річних, а також сплаті можливих пені та штрафів.

Згідно із п.1, п.2.2, п.2.4 договору №69/2008-01К від 18.12.2008р. для забезпечення виконання боржником зобов’язань за кредитним договором заставодавець передав в заставу заставодержателю майнові права та грошові кошти, які належать заставодавцю згідно договору банківського депозиту №49/2008-Д від 10.12.2008р.

На підставі вказаного договору банківського депозиту (з урахуванням додаткових договорів №1 від 31.03.2009р., №2 від 25.05.2009р., №3 від 28.05.2009р., №4 від 01.10.2009р., №5 від 06.11.2009р., №6 від 10.11.2009р., №7 від 28.12.2008р., №8 від 09.03.2010р., №9 від 29.03.2010р.), укладеного між Акціонерним банком „Кліринговий дім” та Закритим акціонерним товариством „Зангас-НГС”, позивачу було відкрито банківський рахунок №26159014828.

Відповідно до п.1.2 цього договору сума депозиту склала – 139 348 000 грн. 00 коп.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі, зокрема, свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України „Про заставу” встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із ч.1 ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.2.1 договору застави майнових прав №69/2008-01К від 18.12.2008р. передбачено право банку, зокрема, у разі невиконання боржником умов кредитного договору звернути стягнення на предмет застави, в тому числі, шляхом договірного списання грошових коштів.

Виходячи зі змісту п.4.1 вказаного договору заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо на момент настання строку виконання боржником зобов’язань за кредитним договором, вони не будуть виконані.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи, відзивом відповідача не спростовано факт невиконання зобов’язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що банк набув право здійснити стягнення заборгованості, у тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За приписами п.8.1 договору №69/2008-01К від 18.12.2008р. заставодавець доручає заставодержателю здійснювати договірне списання грошових коштів, що є предметом застави, з депозитного рахунку заставодавця №26159014828 в Акціонерному банку „Кліринговий дім” МФО 300647, в межах заборгованості боржника за кредитним договором.

Згідно із п.4.2 зазначеного договору заставодержатель здійснює стягнення на предмет застави шляхом оформлення відповідного меморіального ордеру.

Як свідчать матеріали справи, третьою особою було здійснено договірне списання коштів з депозитного рахунку заставодавця №26159014828 в Акціонерному банку „Кліринговий дім” МФО 300647 шляхом оформлення наступних меморіальних ордерів:

- №6665751/09 від 10.11.2009р. в сумі 13 280 713 грн. 77 коп.;

- №7311409/10 від 31.03.2010р. в сумі 3 483 835 грн. 62 коп.;

- №7461444/10 від 30.04.2010р. в сумі 1 770 486 грн. 17 коп.;

- №7767829/10 від 02.07.2010р. в сумі 7 553 897 грн. 40 коп.;

- №7767830/10 від 02.07.2010р. в сумі 1 800 грн. 00 коп.;

- №7767831/10 від 02.07.2010р. в сумі 34 080 707 грн. 37 коп.;

- №7796854/10 від 08.07.2010р. в сумі 230 090 грн. 09 коп.

При цьому, листом №01-06/04/1178/1 від 09.07.2010р. Акціонерний банк „Кліринговий дім” звернувся до позивача з письмовою вимогою про добровільне погашення згідно договору застави майнових прав №69/2008-01К від 18.12.2008р. заборгованості позичальника за кредитним договором у розмірі 76 676 915 грн. 67 коп.

За таких обставин, з метою погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №69/2008-К від 04.12.2008р. позивачем на рахунок третьої особи було перераховано на підставі платіжного доручення №481 від 30.07.2010р. грошові кошти в сумі 76 676 915 грн. 67 коп.

Відповідно до ч.2 ст.559 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно із п.2.1.2 договору про надання поруки від 01.12.2008р., у разі виконання поручителем його обов’язків за договором застави майнових прав, позивач набуває права, які забезпечують вимоги банку як кредитора боржника у тому обсязі, в якому поручитель задовольнив вимоги банку.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, за висновками суду, внаслідок виконання позивачем своїх зобов’язань перед Акціонерним банком „Кліринговий дім” за договором застави майнових прав №69/2008-01К від 18.12.2008р. шляхом погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №69/2008-К від 04.12.2008р. в сумі 137 078 446 грн. 09 коп., Закрите акціонерне товариство „Зангас-НГС” набуло права кредитора по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра” в частині права вимоги грошових коштів у вказаному розмірі.

Проте, як встановлено судом, відповідач всупереч вимог договору про надання поруки від 01.12.2008р. не здійснив в добровільному порядку перерахування грошових коштів в сумі 137 078 446 грн. 09 коп. позивачу.

Одночасно, згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 11.01.2011р., позовні вимоги визнав повністю.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов’язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 137 078 446 грн. 09 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра” на користь Закритого акціонерного товариства „Зангас-НГС” 1 182 грн. 00 коп. підлягають залишенню без задоволення, приймаючи до уваги, що до матеріалів справи не надано доказів перерахування банком вказаних коштів на рахунок відповідача (нарахування відсотків, комісій), та вчинення позивачем дій по виконанню обов’язків заставодавця у цій частині.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між позивачем та відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Зангас-НГС”, м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”, м.Донецьк про стягнення 137 079 628 грн. 09 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Пальміра”, (83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90а, ЄДРПОУ 35343148, р/р №26006002001535 у відділенні „ДРД” АТ „Родовід Банк”, МФО 321712) на користь Закритого акціонерного товариства „Зангас-НГС” (54017, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 34/3, ЄДРПОУ 20919780, р/р 2600104828 у АБ „Кліринговий дім”, м.Київ, МФО 300647) заборгованість в сумі 137 078 446 грн. 09 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 499 грн. 75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 16.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складено 21.02.2011р.