Ухвала суду № 139378391, 31.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань продовження процесуального строку

31 серпня 2026 рокусправа № 380/17589/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підтримки про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підтримки, з такими позовними вимогами:

-визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову призначити ОСОБА_1 пенсію за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 страхового стажу і врахувати до нього періоди роботи з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року в колгоспі ім. Жданова, який 17.02.1989 року був перейменований в колгосп «Зоря» і здійснити перерахунок пенсії за віком.

Ухвалою суду від 24.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з метою подання позивачем документу про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та надати копії паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

28.08.2026 від позивача за вх. №76621 надійшла заява про усунення недоліків ухвали суду від 24.08.2026, а саме надано копії паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

28.08.2026 від позивача за вх. №76631 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового забору. Клопотання мотивоване тим, що позивач є пенсіонеркою, розмір її пенсії становить 2000,00 грн. на місяць, доходу іншого не має, тому вона позбавлена можливості сплатити судовий збір.

Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлюються пільги щодо сплати судового збору.

Так, суд зауважує, що позивач просить розглянути її позовну заяву без сплати судового збору, оскільки знаходиться у складних матеріальних обставинах. Натомість, позивачем не долучено необхідних доказів, які б підтвердили її право на звільнення від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з наступних підстав: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 цієї правової норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України №3674-VI та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити позивача від сплати судового збору.

Водночас, наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів вказаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Обґрунтовуючи прохання про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову позивач покликаються скрутне матеріальне становище.

Однак, належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища (відомостей про доходи за 2025 рік з органів ДПС чи ПФУ) позивачем суду не надано.

Так, згідно з статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

При вирішені питання про звільнення від сплати судового збору визначальним є майновий стан особи, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.

Однак, як уже зазначено вище, позивачем не надано суду відомості про суми виплачених доходів за 2025 рік, що позбавляє суд можливості встановити наявність правових підстав для звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої попущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відтак, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.08.2026 станом на 31.08.2026 не виконані, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 43, 56, 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя

у х в а л и л а:

продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 24.08.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

Встановити додатково позивачу п`ятиденний термін з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, з метою надання документу про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. або належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища (відомостей про доходи за 2025 рік з органів ДПС чи ПФУ).

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна