Ухвала суду № 139377631, 01.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю

01 вересня 2026 року № 320/62044/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України щодо не розгляду скарги від 20 листопада 2024 р. та зобов`язати Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки № 5557 від 24.10.24 № 12/292Т і провести повторний медичний огляд, під час якого врахувати діагноз, відповідно до статті 13-6 Розкладу хвороб і визначити, що ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, що відповідатиме встановленому діагнозу при помірному порушенні функцій (синдром Жильбера, помірна гіпербілірубінемія).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №320/62044/25, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України щодо не розгляду скарги від 20 листопада 2024 р. ОСОБА_1 .

Зобов`язано Центральну військово-лікарської комісії збройних сил України направити ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження повторного медичного огляду з метою прийняття рішення щодо придатності/непридатності ОСОБА_1 до військової служби за станом здоров`я.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України (01133, місто Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код в ЄДРПОУ: 08356179) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1514,50 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 50 коп).

12 січня 2026 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

До відділу документального забезпечення та контролю суду позивачем подано заяву, в якій просить суд:

1. Встановити судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 320/62044/24.

2. Визнати дії ЦВЛК щодо зведення виконання судового рішення до формального направлення на повторний медичний огляд такими, що не відповідають способу виконання судового рішення, визначеному судом.

3. Зобов`язати ЦВЛК виконати судове рішення належним чином, а саме:

- забезпечити направлення мене безпосередньо до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , надавши попередньо на руки додатки 4 і 13, що передбачені Положенням № 402/2008, відповідно до визначеного ІНФОРМАЦІЯ_4 у листі-направленні на ВЛК від 01.11.2024 № 09/16024 (додаток № 12) переліку документів, які необхідно мати при собі;

- без поновлення, відновлення або формування нової військово-лікарської справи;

- з обов`язковим урахуванням усіх медичних документів і висновків, які були предметом судового розгляду.

4.Заборонити ЦВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та органам Національної поліції здійснювати щодо мене примусове доставлення, затримання, складання адміністративних протоколів, мобілізаційні або облікові дії, а також використовувати виконання судового рішення як підставу для таких дій до повного та належного виконання постанови апеляційного суду від 17.12.2025.

Заяву мотивовано тим, що скаргу від 20 листопада 2024 року, на думку заявника, не розглянуто по суті, довідці ВЛК № 5557 від 24 жовтня 2024 року не надано правової оцінки, а лист ЦВЛК від 31 грудня 2025 року № 598/4/31743 є лише формальним направленням і не усуває наслідків попередньої бездіяльності. Також заявник посилається на перебування у розшуку ТЦК та ризик примусового доставлення.

Оцінивши доводи заяви та надані матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за його виконанням здійснює суд.

Згідно з частинами другою і третьою статті 14 та частинами першою і другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України; невиконання судового рішення тягне відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому, зокрема, статтями 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами першою-третьою статті 382-1 КАС України заява розглядається протягом десяти днів у порядку письмового провадження, а за наслідками її розгляду суд постановляє ухвалу про задоволення або відмову у задоволенні заяви; у разі задоволення встановлюється достатній строк для подання звіту не менше десяти календарних днів з дня отримання ухвали і не більше трьох місяців.

Отже, застосування цього заходу є процесуальним правом суду, спрямованим на забезпечення виконання саме того обов`язку, який визначений у резолютивній частині судового рішення. Судовий контроль не є способом повторного вирішення спору, зміни змісту рішення, розширення його резолютивної частини чи покладення на учасників та інших осіб нових обов`язків, які судом під час вирішення справи не встановлювалися.

Зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року вбачається, що примусовому виконанню підлягає конкретний обов`язок ЦВЛК направити позивача до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 для повторного медичного огляду з метою прийняття рішення щодо придатності або непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Листом від 31 грудня 2025 року № 598/4/31743, адресованим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 та заявнику до відома, ЦВЛК, пославшись на постанову апеляційного суду і підпункт 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, запропонувала начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 з урахуванням усіх наявних медичних документів та результатів досліджень.

Отже, наданий суду документ підтверджує вчинення відповідачем дії, яка за своїм адресатом, предметом і метою відповідає сформульованому в резолютивній частині постанови обов`язку. Саме по собі вживання у листі слова «пропонується», а також посилання на підпункт 2.4.6 Положення № 402 замість норми, яку заявник вважає належною, не доводить ухилення ЦВЛК від виконання постанови, оскільки лист прямо виданий на її виконання, адресований органу, при якому діє визначена судом ВЛК, і містить вказівку провести повторний медичний огляд заявника.

Постанова апеляційного суду не містить окремого зобов`язання ЦВЛК скасувати довідку ВЛК № 5557 від 24 жовтня 2024 року, надати заявнику додатки 4 і 13, заборонити формування або поновлення військово-лікарської справи, наперед застосувати конкретну статтю Розкладу хвороб чи встановити певну категорію придатності. Навпаки, у задоволенні позовних вимог про скасування довідки та визначення результату медичного огляду апеляційним судом відмовлено з огляду на дискреційні повноваження ВЛК у медичних питаннях.

Визнання протиправною попередньої бездіяльності щодо нерозгляду скарги є самостійним способом захисту декларативного характеру. Резолютивна частина постанови не містить додаткового припису повторно розглянути скаргу або прийняти за нею окреме рішення визначеного змісту. Тому покладення такого обов`язку на стадії судового контролю означало б зміну судового рішення, що не передбачено статтею 382 КАС України.

Доводи про можливі майбутні порушення під час медичного огляду, використання іншої статті Розкладу хвороб, здійснення облікових чи мобілізаційних заходів є припущеннями щодо дій інших органів або майбутніх рішень. Вони не підтверджують невиконання ЦВЛК конкретного обов`язку, встановленого постановою у цій справі. Законність рішень, дій або бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання судового рішення, за наявності передбачених законом підстав може бути предметом окремої заяви в порядку статті 383 КАС України, а інші нові публічно-правові вимоги предметом окремого позову.

Вимога заборонити вчинення дій ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та органам Національної поліції не може бути вирішена в межах статті 382 КАС України, оскільки зазначені органи не є боржниками за постановою від 17 грудня 2025 року, а запитувані заборони не встановлені її резолютивною частиною.

Матеріали заяви не містять доказів того, що лист від 31 грудня 2025 року відкликано, не направлено адресату, залишено без руху самим відповідачем або що ЦВЛК в інший спосіб перешкоджає проведенню повторного медичного огляду. Відсутність відомостей про виконавче провадження саме по собі не впливає на можливість розгляду заяви, однак надані заявником матеріали не підтверджують ухилення саме ЦВЛК від виконання покладеного на неї обов`язку після направлення зазначеного листа.

За таких обставин, суд не встановив об`єктивних даних, які б свідчили про невиконання або реальну загрозу невиконання ЦВЛК постанови в межах покладеного на неї обов`язку. Тому правові підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відсутні, а заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 14, 241-243, 248, 256, 370, 381-1, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 320/62044/24 відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала складена та підписана 1 вересня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.