Рішення № 139377085, 31.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5576/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі оновленої довідки станом на 18.06.2025 (№ 09/194-суд від 04.06.2026) про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, здійснення обмеження граничного розміру пенсії та застосування Постанов КМУ від 30 грудня 2025 року № 1778, від 14.07.2025 № 821 та аналогічних постанов щодо виплати пенсійного забезпечення.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки виданої Адміністрації Державної прикордонної служби України станом на 18.06.2025 (№ 09/194-суд від 04.06.2026) з 01.07.2025 про розмір грошового забезпечення у розмірі 80%, без обмеження виплати граничного розміру пенсії з 01.03.2022 та без застосування Постанов КМУ від 30 грудня 2025 року №1778, від 14.07.2025 №821 та аналогічних постанов з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію, яку призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Повідомив, що йому видано довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для здійснення перерахунку пенсії. У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку основного розміру його пенсії на підставі такої оновленої довідки. Однак, відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви. Вважає дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати його пенсії протиправними, оскільки такі порушують його право на належне пенсійне забезпечення. З викладених підстав, просив позов задовольнити повністю. Крім того, позивач зазначає, що відповідач неправомірно здійснив перерахунок пенсії з обмеженням її максимальним розміром та із застосуванням коефіцієнтів пониження, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

13 серпня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Стосовно виданої на виконання рішення суду довідки про грошове забезпечення позивача відповідач зазначив, що її складові не відповідають чинній редакції Постанови №704, а саме рішення суду, на підставі якого довідку видано, не містить зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії. Відтак, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії на підставі цієї довідки, оскільки не відбулося передбачених законом змін у розмірі грошового забезпечення, які є необхідною передумовою для проведення такого перерахунку.

Крім того, відповідач заперечив проти вимог позивача щодо зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок із конкретних складових грошового забезпечення, посилаючись на дискреційні повноваження органу та недопустимість їх підміни судом. Зазначено, що орган Пенсійного фонду має право перевіряти обґрунтованість видачі довідок та достовірність зазначених у них відомостей, а тому суд не може безпосередньо зобов`язувати відповідача здійснити перерахунок, не надавши останньому можливості перевірити відповідність довідки вимогам законодавства. Також відповідач вказав, що визначений для позивача розмір пенсії у 80 % грошового забезпечення вже підтверджується протоколами її перерахунку, а положення щодо максимального розміру пенсії є чинними та підлягають застосуванню. При цьому, за твердженням відповідача, понижуючі коефіцієнти, передбачені постановою КМУ №1778, до пенсії позивача фактично не застосовуються.

Щодо вимоги про виплату можливої заборгованості без застосування Порядку, затвердженого постановою КМУ №821 від 14.07.2025, відповідач зазначив, що така вимога є передчасною, оскільки питання виплати заборгованості є похідним від вирішення питання щодо наявності права на перерахунок пенсії. На думку відповідача, адміністративний суд може захищати лише вже порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому. Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/8525/25 від 12.02.2026 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.07.2025 року від 04.06.2026 року №09/194-суд.

Позивач 14.06.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, щодо проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів пониження відповідно до постанови КМУ №1778 від 30.12.2025 року, на яку листом від 13.07.2026 року №8218-8393/С-02/8-0700/26 у перерахунку та виплаті пенсії по оновленій довідці відмовлено тому, що для проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки немає правових підстав. Крім того, відповідач повідомив позивача, що з 01.01.2026 року пенсія позивача виплачується у розмірі 25950,00 грн. без урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Вважаючи свої права порушеними позивач, звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо позовних вимог стосовно перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки з 01.07.2025 року, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Разом із цим до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд зауважує, що виготовлена на ім`я позивача оновлена довідка про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 18.06.2025 складена за формою, передбаченою Порядком №45, підписана уповноваженою особою державного органу, а відтак зазначена довідка є достатньою та належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 року.

Разом з тим, згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відтак, в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 липня 2025 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з грошового забезпечення зазначеного в оновленій довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04 червня 2026 року №09/194-суд станом на 18.06.2025 року, а відтак з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача провести з 01.07.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі наданої Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки від 04 червня 2026 року №09/194-суд про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року, з урахуванням раніше проведених платежів.

Щодо здійснення перерахунку у розмірі 80 % грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами пенсія за вислугу років призначена позивачеві у розмірі 80% грошового забезпечення.

Проте, суд зазначає, що оскільки відповідачем перерахунок пенсії позивачу ще не проведено, позовні вимоги і цій частині є передчасними, а тому підстави для їх задоволення відсутні.

Суд виходив з наступного щодо вимог ОСОБА_1 в частині обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2022 року.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII. Відповідно до п.2 резолютивної частини цього рішення положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 20.12.2016.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р (II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України.

Таким чином, Конституційний Суд України наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч.5 ст.17 Основного Закону.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Суд звертає увагу на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-XII не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/8614/24 Головним управлінням здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/21070-суд та №11/21071-суд від 30.08.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.02.2022 року становив 18 067,00 грн., що не перевищувало відповідного максимального розміру, а тому фактично пенсія максимальним розміром не обмежувалася.

Однак, судом встановлено, що згідно протоколу про перерахунок пенсії з 01.01.2026 року підсумок пенсії позивача з надбавками становить 33778,64 грн., проте до виплати відповідач визначив 25950,00 грн., обмеживши розмір пенсії саме максимальним розміром. Отже, необґрунтованими є посилання відповідача на приписи ст.43 Закону №2262-XII, оскільки положення про обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної за цим Законом, втратили чинність згідно з наведеним Рішенням Конституційного Суду України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2026 року.

Відтак, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати пенсії без застосування Постанови КМУ від 30 грудня 2025 року №1778, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні відповідачем перерахунку пенсії з 01.01.2026 року та з 01.04.2026 року не застосовано коефіцієнти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, що свідчить про відсутність порушеного права у позивача.

Стосовно позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», суд зазначає наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З огляду на викладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» набрало законної сили 08.06.2026.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач застосує чи буде застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», оскільки на момент прийняття рішення у цій справі постанова №821 втратила чинність.

Відтак, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії без урахування Порядку №821, на переконання суду, задоволенню не підлягають.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття судового рішення у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Позивачем не обґрунтовано необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, а з матеріалів справи не вбачається об`єктивних обставин, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачем рішення суду у цій справі.

Таким чином позовні вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов слід задовольнити частково.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне застосовуючи частину другу статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 04.06.2026 року №09/194-суд про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 з 01.07.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі наданої Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки від 04 червня 2026 року №09/194-суд про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року, з урахуванням раніше проведених платежів; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2026 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату, ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 січня 2026 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 04.06.2026 року №09/194-суд про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 з 01.07.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі наданої Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки від 04 червня 2026 року №09/194-суд про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року, з урахуванням раніше проведених платежів.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 січня 2026 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич