Ухвала суду № 139377084, 31.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

31 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/7535/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суд у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області забезпечити право моєї дочки ОСОБА_2 на проживання в належних санітарно-гігієнічних умовах.

Рішенням від 04.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо не проведення оцінки рівня безпеки ОСОБА_2 в межах наданих йому законодавством повноважень. Зобов`язано Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області провести оцінку рівня безпеки ОСОБА_2 відповідно до обсягу наявних в нього повноважень з урахуванням поданих ОСОБА_1 звернень. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 06 березня 2026 року.

13 серпня 2026 року позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, аргументовану тим, що відповідач відмовляється виконувати рішення суду в добровільному порядку. При цьому зазначає, що він не отримав виконавчий документ, що перешкоджає примусовому виконанню рішення.

13 серпня 2026 року позивач надав суду додаткові пояснення у справі, до яких долучив копію акта проведення оцінки рівня безпеки дитини. При цьому вважає, що зміст фактично проведеної оцінки має істотне значення при вирішенні питання встановлення судового контролю. Звертає увагу суду на те, що відповідач не перевірив питання існування загрози життю та здоров`ю його доньки крізь призму її проживання біля кладовища.

25 серпня 2026 року позивач подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких вкотре наголосив, що відповідач не надав належної оцінки існуванню загрози життю та здоров`ю його дитини з урахуванням раніше поданих ним звернень. При цьому позивач заявив клопотання про проведення розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін та допитом свідків.

Розглянувши подані ОСОБА_1 клопотання про проведення розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін та допитом свідків, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів.

Подане клопотання про встановлення судового контролю суд розглянув у передбачені нормами КАС України строки з урахуванням періоду перебування головуючого судді Ващиліна Р.О. у відпустці.

Дослідивши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справах, вказаних в абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України, є наявність відповідної письмової заяви заявника.

В інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України, з урахуванням приписів абз 1. ч. 1, ч. 5 ст. 382 КАС України передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція абз. 1. ч. 1, ч. 5 ст. 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок, якщо це не стосується справ, виключний перелік яких наведено в абз. 2 ч. 1ст. 382 КАС України.

Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі 806/2594/16.

Суд враховує те, що ця адміністративна справа не належать до категорій справ, вказаних в абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України.

Відповідно до абз. 3 ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Отже, забезпечення виконання судового рішення в першу чергу повинно здійснюватися спеціально уповноваженим органом - Державною виконавчою службою України та її структурними підрозділами.

В обґрунтування наявності підстав для застосування норм ст. 382 КАС України ОСОБА_1 , серед іншого, посилається на те, що суд не видав йому виконавчого документа по цій справі, що унеможливлює звернення до органів виконавчої служби. Однак суд вважає таку аргументацію заявника безпідставною, оскільки будь-яких доказів звернення до суду із заявою про видачу виконавчого листа до звернення із заявою про встановлення судового контролю матеріали справи не містять

Так, прохання видати та направити на його адресу виконавчий документ ОСОБА_1 висловив в п. 10 заяви про встановлення судового контролю від 13.08.2026, в якій саме і наголошує на невидачу такого листа, як один з аргументів наявності підстав для зобов`язання Виноградівську міську раду подати звіт.

З огляду на вищенаведене суд вважає подане в порядку ст. 382 КАС України клопотання ОСОБА_1 передчасним та не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін