Рішення № 139374961, 27.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.08.2026Справа № 206/2479/26 Провадження № 2/554/4057/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.,

за участю секретаря судових засідань - Давидовської Ю.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку цивільного судочинства цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради реєстрації фізичних осіб, Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей без письмової згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради реєстрації фізичних осіб, Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей без письмової згоди батька.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 01 жовтня 2013 року. Шлюб було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області, про що 01 жовтня 2013 року складено актовий запис № 218, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

За час шлюбу у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинилися з листопада 2023 року, з цього часу сторони спільно не проживали та спільного господарства не вели. Шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано 01 квітня 2024 року у встановленому законом порядку.

Після припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 разом із дітьми фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене житлове приміщення належить позивачці на праві приватної власності.

Зареєстроване місце проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце реєстрації відповідача АДРЕСА_3 .

02 грудня 2025 року позивачка звернулася до Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради Дніпропетровської області із заявою про реєстрацію місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_4 .

У проведенні реєстрації місця проживання дітей було відмовлено у зв`язку з ненаданням письмової згоди батька дітей на реєстрацію їх місця проживання за фактичним місцем проживання матері.

Позивачка зазначає, що між нею та відповідачем відсутній спір щодо визначення місця проживання дітей разом із матір`ю. На теперішній час місце перебування відповідача позивачці не відоме, зв`язок із ним відсутній. Відповідач участі у вихованні та утриманні дітей не бере, батьківські обов`язки не виконує, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Представник позивачки адвокат Саєнко Олександр Миколайович до судового засідання не з`явився, наддав заяву про розгляд справи без його участі та участі Позивача ОСОБА_1 . В заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Не заперечував протии ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Надали заяви про розгляд справи без їх участі в судовому засіданні.

За таких обставин, за наявності передбачених цивільним процесуальним законом умов, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, надані позивачкою, та оцінивши їх у сукупності, приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками або у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Згідно з частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (частина перша статті 161 СК України).

Частиною другою статті 154 СК України передбачено право батьків звертатися до суду, органів державної влади та органів місцевого самоврядування за захистом прав та інтересів дитини як її законні представники.

Механізм здійснення декларування та реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання визначений Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265.

Згідно з положеннями зазначеного Порядку місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано або зареєстровано за адресою місця проживання одного з батьків за згодою іншого з батьків, а у випадках, передбачених законом, така згода не вимагається, зокрема коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.

Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» регулює відповідні правовідносини та передбачає необхідність згоди іншого з батьків у випадках, визначених законом.

Судом встановлено, що діти фактично проживають разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачці на праві приватної власності. Позивачка зверталася до органу реєстрації із заявою про реєстрацію місця проживання дітей за вказаною адресою, однак отримала відмову через відсутність письмової згоди батька.

При цьому доказів того, що реєстрація місця проживання дітей за адресою матері суперечитиме їхнім інтересам, судом не встановлено. Навпаки, фактичне проживання дітей разом із матір`ю та відсутність можливості отримати згоду батька свідчать про необхідність забезпечення належної реалізації прав дітей.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні національного законодавства принцип урахування найкращих інтересів дитини закріплений, зокрема, у статті 7 СК України та статті 11 Закону України «Про охорону дитинства».

З огляду на встановлені обставини, фактичне проживання дітей разом із матір`ю, належність житла позивачці на праві приватної власності, звернення до органу реєстрації та неможливість отримання письмової згоди батька, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачкою сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі, а тому він підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263265, 268, 273, 280282 ЦПК України, статтями 29 ЦК України, 154, 160, 161 СК України, статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради реєстрації фізичних осіб, Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей без письмової згоди батька задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 гривень.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача у строки та порядку, встановлені ЦПК України.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення мають право оскаржити рішення в апеляційному порядку у строки та порядку, встановлені ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О.Материнко