Вирок № 139373167, 31.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16494/26

Провадження № 1-кп/161/1420/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 31 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580001279 від 28.07.2026, який надійшов до суду 03.08.2026 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доросині Рожищенського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого фахівцем з продажу обладнання для СТО ТзОВ "Бусмаркет Груп", раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Наприкінці вересня 2025 року у ОСОБА_6 виникла необхідність у офіційному працевлаштуванні.

З цією метою, наприкінці вересня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до співробітниці КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради» ОСОБА_2, досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні (далі ОСОБА_2), з проханням надати йому допомогу у працевлаштуванні до КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради».

На вказане прохання ОСОБА_6 ОСОБА_2 погодилась та повідомила, про необхідність надати для неї неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за вплив на прийняття службовою особою КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради» ОСОБА_1 рішення щодо працевлаштування ОСОБА_6 до КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради».

Незважаючи на протиправність дій ОСОБА_2 та усвідомлюючи зміст злочинної діяльності, ОСОБА_6 свідомо погодився на виказані умови.

У подальшому, у вересні 2025 року ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні офісу за адресою: АДРЕСА_3 , надав ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за вплив на прийняття службовою особою КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради» ОСОБА_1 рішення щодо працевлаштування ОСОБА_6 до КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради».

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у наданні неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК України.

Крім того, у вересні 2025 року ОСОБА_6 , діючи умисно, сприяючи у реалізації злочинного умислу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні, з метою пособництва останнім у заволодінні чужим майном, перебуваючи у приміщенні офісу за адресою: АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що будь яких обов`язків як педагогічний працівник він виконувати не буде, надав ОСОБА_2 копії документів, зокрема паспорту громадянина України, диплому про освіту, трудову книжку, документи щодо проходження медичного огляду, банківську картку № НОМЕР_1 з кодом доступом до неї, та на яку у подальшому ОСОБА_6 нараховувалася заробітна плата від КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради»), а також написав заяву про прийняття на посаду асистента вчителя КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради».

Наказом директора КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради» ОСОБА_1 №56-к/тр від 01.01.2025, ОСОБА_6 призначено на посаду асистента вчителя з 03.10.2025 з повним тижневим навантаженням.

У подальшому, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні, усвідомлюючи відсутність фактичного виконання ОСОБА_6 обов`язків асистента вчителя КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради», забезпечували документальне оформлення його нібито трудової діяльності, зокрема вносили до службової документації завідомо недостовірні відомості щодо виконання ОСОБА_6 посадових обов`язків, що стало підставою для внесення відповідних неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу, у результаті чого ОСОБА_6 в період часу з 03.10.2025 по 30.04.2026 безпідставно нараховано та виплачено заробітну плату, премії та інші передбачені виплати на загальну суму 74 636,25 грн.

Отже, ОСОБА_6 шляхом надання засобів сприяв службовим особам та працівникам КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні, у заволодінні бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівників КЗ ЗСО «Луцький ліцей №15 Луцької міської ради», чим завдано шкоди державним інтересам в загальному розмірі 74 636,25 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.

29 липня 2026 року між першим заступником керівника Луцької окружної прокуратури (прокурором у кримінальному провадженні) ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 , у присутності захисника, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою, підозрюваний ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, та не оспорює фактичні обставини справи, здійснив добровільні пожертви на потреби військової частини НОМЕР_2 . Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_6 буде призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.191 України - у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати у державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати у державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків на строк 3 роки. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд приймає до уваги надану письмову згоду представником потерпілого ОСОБА_4 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 .

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.369-2, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Також, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 65, 75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджене сторонами угоди покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами угоди покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність законних підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 .

Визначаючи тривалість іспитового строку, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, вину визнав повністю та щиро розкаявся, має постійне місце проживання, на утриманні одна неповнолітня дитина, відшкодував повністю завдані збитки, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Керуючись ст.ст. 369,373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Угоду про визнання винуватості від 29 липня 2026 року у кримінальному провадженні №12026030580001279, укладену між першим заступником керівника Луцької окружної прокуратури (прокурором у кримінальному провадженні) ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 , затвердити.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

- за ч. 1 ст.369-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч.5 ст.27 ч. 4 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати у державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати у державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Головуючий