Рішення № 139373015, 01.09.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/722/26

Провадження №2/155/643/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 вересня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Задурській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

01 травня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17278,00 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (далі ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс») та ОСОБА_1 25 вересня 2021 року укладено кредитний договір №6048105, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 10000,00 гривень зі сплатою відсотків. 29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором №6048105 від 25 вересня 2021 року. У свою чергу, 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за укладеним між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 кредитним договором №6048105 від 25 вересня 2021 року. Відповідач не виконує свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості становить 17278,92 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 5940,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1000,00 гривень заборгованість за комісіями, 292,08 гривні інфляційні збитки, 46,84 гривень нараховані 3% річних.

З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17278,92 гривень та понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 гривень.

Відзив на позовну заяву

Станом на день розгляду справи від відповідача . відзив на позовну заяву на адресу суду не надійшов.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 02 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 20 серпня 2026 року.

Позиція учасників судового розгляду

Представник позивача М. Ткаченко в судове засідання не з`явилася, проте в позовній заяві зазначила, що просить провести розгляд цивільної справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу зареєстрованого місця проживання та шляхом розміщення оголошення у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному вебсайті судової влади України. Причину неявки в судове засідання останній не повідомив, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подав.

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 25 вересня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та Ошуркевичем було укладено кредитний догові №6048105, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень.

Згідно з п. 1.2, 1.4 договору тип кредиту фінансовий кредит, кредит надається строком на 15 днів. Термін (дата) повернення кредиту 10 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. 1.5 договору з 1-го по 15-й день позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,0000%. У зв`язку з підвищенням ступеню кредитного ризику, за останній день строку користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю процент за користування грошовими коштами, що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 1500,00 гривень (надалі процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику).

Відповідно до п. 1.6 договору у випадку не повернення позичальником кредиту, а також не сплати позичальником процентів у повному обсязі (плати за користування грошовими коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк, встановлений п. 1.4 даного договору, в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього договору продовження строку надання та повернення кредиту, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) у розмірі 4,95% за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.7 договору у випадку повного погашення позичальником процентів за користування грошовими коштами, які визначені у п. 1.5 та п. 1.6 цього договору та за умови не погашення або часткового погашення тіла кредиту, визначений у п. 1.4 цього договору строк надання кредиту вважається подовженим на 15 днів з дати такого погашення на умовах, визначених п. 1.5 договору.

Згідно з п. 1.10 договору строк дії договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором і надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 10000,00 гривень, що підтверджується чеком ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» від 25 вересня 2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» за кредитним договором №6048105, заборгованість відповідача станом на 29 грудня 2021 року становить 16940,00 гривень.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №29/11-1, відповідно умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №6048105 від 25 вересня 2021 року, що укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з реєстру боржників від 29 грудня 2021 року до договору відступлення права вимоги 29/11-1 від 29 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6048105 від 25 вересня 2021 року складає 16940,00 гривень з яких: заборгованість за основною сумою боргу по кредиту 10000,00 гривень; заборгованість за відсотками 5940,00 гривень; заборгованість за відсотками за підвищений ступінь ризику 1000,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кредитний договір №6048105) станом на 10 січня 2023 року, заборгованість відповідача за період з 29 грудня 2021 року по 10 січня 2023 року (включно) становить 17278,92 гривень. з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 10000,00 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 5940,00 гривень; заборгованість з комісії 1000,00 гривень, заборгованість за нарахованими 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України 46,84 гривень, інфляційні збитки 292,08 гривні.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 відступило ТОВ «Коллект центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №6048105 від 25 вересня 2021 року, що укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6048105 від 25 вересня 2021 року складає 17278,92 гривень з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 10000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 5940,00 гривень, заборгованість за нарахованими комісіями 1000,00 гривень, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 338,92 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект центр» (кредитний договір №6048105) станом на 24 квітня 2026 року заборгованість відповідача становить 17278,92 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10 січня 2023 року) 5940,00 гривень; заборгованість за комісією на дату відступлення права вимоги (10 січня 2023 року) 1000,00 гривень; заборгованість за нарахованими 3% річних за період з 29 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року 46,84 гривень; інфляційні збитки за період з січня 2022 року по лютий 2022 року 292,08 гривні.

Таким чином, первісний кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач не виконував належним чином взяті на себе боргові зобов`язання.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору .

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредитної заборгованості.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 25 вересня 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору №6048105, який підписаний власноручними підписами.

Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТОВ «Колект Центр» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача спростувати розмір існуючої заборгованості.

Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму заборгованості, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10000,00 гривень, яка нею не сплачена, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з останнього 10000,00 гривень тіла кредиту.

Окрім основного боргу позивач просить стягнути заборгованість за комісіями в розмірі 1000,00 гривень та відсотками в розмірі 5940,00 гривень за період з 25 вересня 2021 року по 23 жовтня 2021 року, що відображено у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» станом на 29 грудня 2021 року.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені ст. 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ст. 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відсотки нараховані в межах строку кредитування, який був автоматично продовжений на 13 днів, відповідно до п. 1.6 договору, а тому їх нарахування суд вважає правомірним.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення відсотків підлягає до задоволення повністю у розмірі 5940,00 гривень.

Суд також вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісіями у розмірі 1000,00 гривень, 3% річних у розмірі 46,84 гривень та інфляційних збитків в розмірі 292,08 гривні підлягають задоволенню, оскільки сплата комісій передбачена умовами договору, а 3% річних та інфляційні збитки нараховані відповідно до вимог законодавства.

Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, комісіями, інфляційними збитками та 3% річних, не надав доказів сплати ним зазначеної суми в повному розмірі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, відповідач не виконав повністю свого обов`язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договорами строк, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач в судове засідання не з`явився, проти позову не заперечив, не надав суду контррозрахунок сум заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи про невірність наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю у розмірі 17278,92 гривень.

Щодо судових витрат у справі

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу стороною позивача надано Договір про надання правничої (правової) допомоги №01-07/2024, укладений 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським бюро «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №1524 від 02 березня 2026 року та витяг з акту №20 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2026 року. Вартість правничої допомоги, згідно з наданими письмовими доказами становить 9000,00 гривень.

Суд дійшов висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень будуть співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідатимуть характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривні.

На підставі викладеного, ст. 11, 205, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса:місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором в розмірі 17278 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса:місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) сплачений судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса:місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.