Ухвала суду № 139369390, 28.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33855/26

Провадження № 1-кс/761/20435/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000001054 від 11.11.2024

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22024000000001054 від 11.11.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 362 КК та ч. ч. 1, 3 ст. 436-2 України.

Досудове розслідування здійснюється за фактами можливого вчинення громадянином України ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах воєнного стану умисних діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, встановлено, що ОСОБА_7 є уродженцем м. Севастополь, АР Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_13.

У період з 2008 по 2013 роки навчався у філії Московського Державного Університету ім. М.В. Ломоносова у м. Севастополі за спеціальністю: державне та муніципальне управління, отримав кваліфікацію: спеціаліст. Після чого, з 2013 по 2015 рік навчався та закінчив Запорізький Національний університет де отримав ступінь бакалавра за напрямком правознавство. Пізніше, у 2016-2018 роках проходив навчання на кафедрі військової підготовки Національної Академії Внутрішніх Справ та здобув спеціальність: охорона особливо важливих об`єктів та комунікацій.

Після окупації збройними силами рф АР Крим, ОСОБА_7 перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Сімферополь 12.04.2014 року отримав паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 .

В подальшому продовжуючи перебувати на тимчасово окупованій представниками рф території займав посаду головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи працював у ДПІ Ленінського району у м. Севастополі.

В кінці 2014 року ОСОБА_7 виїхав на підконтрольну українській владі територію та намагався працевлаштуватись у органах державної влади, зокрема, в період із 27.07.15 по 23.05.17 роки - працював у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на посаді Головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування єдиного внеску, а після цього вже у 2018-2021 роках займав посаду старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві, де намагався встановлювати нові контакти із числа співробітників вказаних та суміжних відомств.

З червня 2022 року, ОСОБА_7 працює у Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби де встановлює довірливі стосунки із керівниками підрозділів, з метою отримання інформації для подальшою передачі представникам спеціальних служб рф та надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Так, встановлено, що ОСОБА_7 перебуваючи на робочому місці у кабінеті №104, який розташований на першому поверсі будівлі Координаційно-моніторингової митниці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 11-Г, з використанням месенджерів на мобільному телефоні з абонентським номером НОМЕР_2 (та номером IMEI НОМЕР_3 ), періодично фотографує та надсилає відомості з внутрішніх баз даних Держмитслужби (зокрема БД «Інспектор») на невідомі номери мобільних операторів рф, а також має декілька аккаунтів в інтернет месенджерах (таких як «Telegram», «WhatsApp», тощо), один з яких зареєстрований на номер телефону, мобільного оператора рф. Вказані листування з певною періодичністю видаляються ОСОБА_7 .

Крім цього, ОСОБА_7 періодично надсилає поштові відправлення на тимчасово окуповану представниками рф територію АР Крим та у м. Москва, рф. через треті країни.

Так, за отриманою інформацією, приймати відправлення в третіх країнах та відправляти на територію ТОТ чи рф, ОСОБА_7 доручає своїм близьким знайомим, які мешкають за кордоном та є громадянами рф.

Також встановлено, що 27.09.2024 ОСОБА_7 надіслав відправлення «УкрПоштою» (№ CA042130298UA) за адресою: Serbia, Beograd Omladinskih brigada 96, 13 11070. Вказане відправлення в результаті було доставлено до м. Севастополь звідки у м. Москва.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_7 до протиправної діяльності залучив рідного брата - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .ДРФО: НОМЕР_4 , має у власності авто CITROEN BERLINGO сірого кольору 2012 р.в., з д.н.з. НОМЕР_5 , зареєстроване 19.04.2016 року, та власником є ОСОБА_5 ), який користується мобільним телефоном з абонентським номером НОМЕР_6 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 і проживає разом із ОСОБА_7 в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Відомо, що ОСОБА_5 має економічну освіту, навчався у Краківському економічному університеті та проходив практику у Польському банку- «PKO Bank Polski».

Так, з метою конспірації своїх дій та намірів та приховування реального відправника ОСОБА_7 отримав довіреність від свого брата, ОСОБА_5 , в якій окрім всього зазначено, що ОСОБА_7 має право «передавати відправлення до ТОВ Нова пошта та будь-яким іншим підприємствам, організаціям та установам, для організації їх перевезення/відправлення від імені ОСОБА_5 ».

За наявною інформацією, до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ОСОБА_7 та ОСОБА_5 періодично виїжджали до ТОТ АР Крим через КПВВ Каланчак та КПВВ Чаплинка що, ймовірно, було пов`язане з проведенням зустрічей з працівниками спеціальних служб рф, маскуючи їх під відвідування родичів. Проте, після 24.02.2022 року вказані особи територію України в законний спосіб не перетинали.

Разом з тим, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 публічно виражають невдоволення діями органів державної влади України та маючи чітку проросійську позицію висловлюють лояльність та підтримку до рішень чи дій представників рф стосовно України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_7 у своїй протиправній діяльності для обговорення злочинних дій, намірів та планів з іншими учасниками та третіми особами використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 (та номером IMEI НОМЕР_3 ), електронні скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 Крім того, з метою конспірації своїх контактів із громадянами рф та близькими родичами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та в рф останній користується абонентським номером мобільного оператора рф - НОМЕР_7 , з використанням інтернет месенджерів, таких як «Telegram», «WhatsApp» та ін. Також, для реалізації протиправної діяльності вказана особа використовує транспортний засіб CITROEN BERLINGO сірого кольору 2012 р.в., з д.н.з. НОМЕР_5 , зареєстроване 19.04.2016 року, та власником є ОСОБА_5 , а також приміщення робочого кабінету №104, який розташований на першому поверсі будівлі Координаційно-моніторингової митниці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 11-Г на праві приватної власності належить Державній митній службі України (43115923).

Викладені вище обставини дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

13.08.2026 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку від 30.07.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , під час якого вилучено предмети, які мають значення у провадженні і вказують на факти вчинення невстановленими на цей час особами кримінальних правопорушень, а саме:

1. Мобільний телефон «Readmi» чорного кольору модель «25078RA3EE»;

2. Мобільний телефон «IPhone» чорного кольору модель «А1387ЕМС2430»;

3. Планшет «IPad(2)» модель «MK2L3RK/A» серійний номер «XL7DLMGWJG»;

4. Паспорт громадянина російської федерації на ім`я - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_1 ;

5. Закордонний паспорт громадянина України на ім`я - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_8 ;

6. Носій інформації чорного кольору з написом «SP» та об`ємом пам`яті 8 GB;

7. Паспорт громадянина російської федерації на ім`я - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_9 ;

8. Ноутбук «Lenovo» серійний номер «MP27KLNJ» із зарядним пристроєм;

9. Мобільний телефон «Google» модель «Pixel 9» з IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 , в якому міститься сім-карта з номером: НОМЕР_12 .

Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою встановлено, що вилучені предмети містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження і вказують на факти вчинення невстановленими на цей час особами інших кримінальних правопорушень.

Вказані вище предмети мають значення для досудового розслідування, оскільки могли бути об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом в наслідок вчинення кримінального правопорушення, а також які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

13.08.2026 вилучені вищезазначені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні проти накладення арешту на Ноутбук «Lenovo» серійний номер «MP27KLNJ» із зарядним пристроєм та Мобільний телефон «Google» модель «Pixel 9» з IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 , в якому міститься сім-карта з номером: НОМЕР_12 , заперечив.

Власник майна підтримав позицію свого представника.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого вищевказане майно визнано речовими доказами.

Правовою підставою арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на частину з вилученого майна.

В той же час прокурором не доведено, що вилучений ноутбук «Lenovo» серійний номер «MP27KLNJ» із зарядним пристроєм, здобутий незаконним шляхом, або зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або місить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому в накладенні арешту на таке майно необхідно відмовити.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини з вказаного у клопотанні прокурора майна.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт з забороною на відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучено 13.08.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

1. Мобільний телефон «Readmi» чорного кольору модель «25078RA3EE»;

2. Мобільний телефон «IPhone» чорного кольору модель «А1387ЕМС2430»;

3. Планшет «IPad(2)» модель «MK2L3RK/A» серійний номер «XL7DLMGWJG»;

4. Паспорт громадянина російської федерації на ім`я - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_1 ;

5. Закордонний паспорт громадянина України на ім`я - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_8 ;

6. Носій інформації чорного кольору з написом «SP» та об`ємом пам`яті 8 GB;

7. Паспорт громадянина російської федерації на ім`я - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_9 ;

8. Мобільний телефон «Google» модель «Pixel 9» з IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 , в якому міститься сім-карта з номером: НОМЕР_12 .

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1