Рішення № 139367229, 31.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 186/687/26

Провадження №: 2/752/10519/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - ТОВ «Нова Пошта) про захист прав споживача.

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 скористався послугами ТОВ «Нова Пошта» та здійснив відправлення вантажу відповідно до експрес-накладної №59001527028460, згідно якої: відправник приватна особа ОСОБА_1 , м. Шахтарське (Першотравенська територіальна громада), відділення №1, т. НОМЕР_1; одержувач приватна особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_1 ; тип відправлення: вантаж, вага 89,25 кг (об`ємна), місць: 1, опис: побутові речі; оголошена вартість: 20 000,00 грн, було у використанні; сплачено готівкою відправником 1 540,00 грн.

Вказує, що загалом позивач відправляв побутові речі у кількості 47 одиниць найменування на загальну суму 48 150,00 грн.

Позивач зазначає, що вантаж було втрачено ТОВ «Нова Пошта», у зв`язку з чим він звернувся до надавача послуг з претензією про виплату компенсації.

ТОВ «Нова Пошта» листом №01430 від 02 березня 2026 року повідомило про прийняте рішення щодо компенсації за часткову втрату відправлення у розмірі 5 000,00 грн та вартості послуг транспортування відправлення у розмірі 1 540,00 грн шляхом зарахування зазначеної суми за платіжними реквізитами, наданими клієнтом, яку позивач отримав 05 лютого 2026 року.

Позивач вважає, що надана відповідачем послуга не відповідає критерію належної якості послуги, оскільки відправлення було втрачене надавачем послуги, що порушує його права споживача на отримання послуги належної якості, що, власне, визнано відповідачем згідно листа-відповіді на претензію №01430 від 02 березня 2026 року, а тому ОСОБА_1 має право на отримання компенсації в повному обсязі.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування шкоди не компенсовано частку вартості відправлення з оголошеною цінністю в розмірі 15 000,00 грн, штраф у відповідності до статті 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» за повну втрату реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю в розмірі 10 000,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживача передано на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями 28 квітня 2026 року матеріали справи №186/687/26 передано на розгляд судді Кирильчук І.А.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

06 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «Нова Пошта» - адвоката Воловик Світлани Сергіївни до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечують.

Відзив мотивує тим, що 15 лютого 2025 року по експрес-накладній №59001527028460 ОСОБА_1 здійснив відправлення вантажу для ОСОБА_1 , кількість місць - 1, оголошеною цінністю 20000,00 грн. Згідно даних експрес-накладної позивачем було надано до перевезення наступний вантаж - «Побутові речі». Позивачем не надано переліку відправлених речей, не надано супроводжуючих документів, які б допомогли ідентифікувати вантаж, в графі «Додаткова інформація про відправлення» лише зазначено, що відправлення було у використанні.

У зв`язку з втратою відправлення по експрес-накладній №59001527028460 позивачем було подано до відповідача претензію з вимогою відшкодувати вартість відправлення/послуг в розмірі 30 000,00 грн. і сплатити штраф відповідно до Умов надання послуг та Публічного договору. Згідно з претензією було втрачено 2 коробки з самими цінними речами з 8 коробок.

Претензію було розглянуто, та прийнято рішення про компенсацію часткової втрати відправлення (2 коробки) у розмірі 5000,00 грн. та вартості послуг транспортування відправлення у розмірі 1540,00 грн, оскільки відправником під час оформлення відправлення не було зазначено (підтверджено документально шляхом надання супроводжуючих документів) який вантаж перевозиться в кожній коробці, перевізником було розділено оголошену вартість порівну на 8 коробок - 2500 грн. за одну коробку, таким чином компенсація за часткову втрату відправлення (за 2 коробки) склала 5000,00 грн.

Таким чином, відповідачем у відповідності до пункту 68 Правил надання послуг, позивачу було компенсовано пропорційну частину оголошеної цінності відправлення 5 000,00 грн. за дві коробки. Наразі підтвердити належними та допустимими доказами, що позивач надав відповідачу до перевезення за експрес-накладною №59001527028460 від 15 грудня 2025 року, як зазначено в позовній заяві, 47 одиниць побутових речей на суму вже 48 150,00 грн неможливо.

Зазначає, що згідно Правил надання послуг у разі повної компенсації клієнт повинен на вимогу оператора повернути відправлення за яке він отримав компенсацію, а наразі це зробити неможливо, так як позивач не відмовився від відправлення під час отримання, а отримав 6 коробок з 8. Таким чином він отримав більшу частину відправлення, за яке він просить здійснити повну компенсацію.

Також відповідач заперечує проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, однак у випадку прийняття судом рішення про наявність підстав для її задоволення просив суд зменшити її розмір.

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що відповідно до експрес - накладної № 59001527028460, 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 здійснив відправлення вантажу до поштомату ТОВ «Нова Пошта» № 1 у м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд. 19, Одеська обл, одержувач приватна особа ОСОБА_1 , т. НОМЕР_1 ; тип відправлення: вантаж, вага 89,25 кг (об`ємна), місць: 1, опис: побутові речі; оголошена вартість: 20 000,00 грн, було у використанні; сплачено готівкою відправником 1 540,00 грн.

У зв`язку з втратою відправлення по експрес-накладній №59001527028460 позивачем було подано до відповідача претензію з вимогою відшкодувати вартість відправлення/послуг в розмірі 30 000,00 грн і сплатити штраф відповідно до Умов надання послуг та Публічного договору. Згідно з претензією було втрачено 2 коробки з самими цінними речами з 8 коробок.

ТОВ «Нова Пошта» листом №01430 від 02 березня 2026 року повідомило про прийняте рішення щодо компенсації за часткову втрату відправлення у відповідності до пункту 68 Правил надання послуг організації перевезень великогабаритних відправлень Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» у розмірі 5 000,00 грн та вартості послуг транспортування відправлення у розмірі 1 540,00 грн шляхом зарахування зазначеної суми за платіжними реквізитами, наданими клієнтом, яку позивач отримав 05 лютого 2026 року, що підтверджується скріншотом переказу на картку позивача.

Факт отримання відправлення по експрес - накладній № 59001527028460отримувачем ОСОБА_1 у кількості 6 коробок з 8 визнається сторонами, а тому доказуванню не підлягає.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.

Звертаючись у березні 2026 року до суду з даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовував заявлені вимоги тим, що його вантаж було втрачено, та просив стягнути з ТОВ «Нова Пошта» некомпенсовану частку вартості відправлення з оголошеною цінністю в розмірі 15 000,00 грн та штраф у розмірі 50% від суми оголошеної цінності вантажу, посилаючись на статтю 32 Закону України «Про поштовий зв`язок».

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами першою, другою статті 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Зазначена норма закону передбачає принцип винності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить саме на перевізнику.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Судом встановлено, що 15 грудня 2025 року між ТОВ «Нова пошта» та ОСОБА_1 (шляхом приєднання останнього до запропонованого договору в цілому) був укладений публічний договір з надання послуг щодо організації перевезення вантажу (побутові речі), що підтверджується експерес-накладною №59001527028460.

У зв`язку із частковою втратою відправлення позивач звернувся із претензією до відповідача, яку останнім було розглянуто та прийнято рішення про компенсацію часткової втрати відправлення (2 коробки) у розмірі 5000,00 грн. та вартості послуг транспортування відправлення у розмірі 1540,00 грн, оскільки відправником під час оформлення відправлення не було зазначено (підтверджено документально шляхом надання супроводжуючих документів) який вантаж перевозиться в кожній коробці, перевізником було розділено оголошену вартість порівно на 8 коробок - 2500 грн за одну коробку, таким чином компенсація за часткову втрату відправлення (за 2 коробки) склала 5000,00 грн.

Відповідач у відзиві зазначає, що компенсація булу здійснена у відповідності до пункту 68 Правил надання послуг поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта», а саме позивачу було компенсовано пропорційну частину оголошеної цінності відправлення 5 000,00 грн за дві коробки. Наразі підтвердити належними та допустимими доказами, що позивач надав відповідачу до перевезення за експрес-накладною №59001527028460 від 15 грудня 2025 року, як зазначено в позовній заяві, 47 одиниць побутових речей на суму вже 48 150,00 грн неможливо.

Правила надання послуг поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта», які надані до відзиву відповідачем та які розмішені на офіційному сайті відповідача, затверджені наказом директора ТОВ «Нова пошта» № 258 від 02 березня 2026 року, а тому не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами раніше, ніж ці Правила були затверджені.

Договір про надання послуг поштового зв`язку, який розміщений на офіційному сайті відповідача, не поширюється на правовідносини, які виникли між сторонами, оскільки з заявою про приєднання до Договору про надання послуг поштового зв`язку за формою також розміщеною на офіційному сайті відповідача, позивач не звертався та не підписував.

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільні правовідносини з надання послуг, стороною в яких є фізична особа-споживач, тобто споживчі відносини.

Публічний договір про надання послуг поштового зв`язку та послуг організації перевезення великогабаритних відправлень (далі - Публічний договір), розміщений на офіційному сайті ТОВ «Нова пошта», яким визначені умови надання послуг з організації перевезення відправлень.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 4.3.2 Публічного договору відправник зобов`язаний надати інформацію необхідну для реєстрації Відправлення та створення експрес-накладної, в тому числі повідомити Оператору достовірну інформацію про вміст Відправлення. Оператор не несе відповідальності за наслідки надання недостовірної інформації Відправником.

Тобто, саме на позивача покладено відповідальність за зазначення в експрес-накладній всіх необхідних відомостей для здійснення відправлення, зокрема, щодо кількості коробок, їх ваги, оголошеної вартості та вмісту відправлення.

За приписами пункту 4.3.3. Публічного договору Відправник зобов`язаний упакувати Відправлення згідно Правил для його збереження під час транспортування та навантажувально-розвантажувальних робіт, а за необхідності, скріпити фірмовою клейкою стрічкою або пломбою для контролю доступу до вмісту Відправлення.

Судом установлено, що саме безпосередньо позивачем було визначено кількість коробок такого відправлення, його вагу, оціночну вартість всього відправлення, без конкретизації вартості кожної коробки із восьми упаковок. Крім того, останній міг обрати доставку у вигляді цілого вантажу з пакуванням в один контейнер, що розцінювалось би вже по іншим тарифам, але обрав саме такий вид відправлення, розбивши вантаж на вісім окремих упаковок, але визначивши їх загальну вартість.

Отже, позивачем не вчинено жодних дій щодо можливості ідентифікації вмісту відправлення, а також їхню масу окремо.

Так, позивач не скористався своїм правом на визначення в експрес-накладній дійсної вартості як цілого відправлення, так і кожного із восьми упаковок відправлення. Тож, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували реальний вміст та вартість відправлення кожної окремої коробки, крім загальної суми вартості, зазначеної у експрес-накладній.

Відтак, саме позивачем було зазначено у експрес-накладній № 59001527028460 оголошену вартість у розмірі 20 000,00 грн та опис відправлення «побутові речі», в загальному їх вигляді, без опису вкладень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановити дійсний вміст відправлення за експрес-накладною № 59001527028460 його фактичну вартість та масу неможливо, і жоден інший доказ, окрім експрес-накладної, не може підтверджувати ані вміст такого відправлення, ані його вартість, а наданий перелік речей позивачем не може бути доказом того, що саме вони знаходилися як у втраченому відправленні, так і взагалі були надані до перевезення за експрес-накладною № 59001527028460.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що наданий позивачем опис речей із зазначенням їх вартості, не свідчать про те, що саме ці речі були покладені відповідачем у відправлення.

Тобто, встановленими обставинами презюмується, що дійсна і реальна вартість всього відправлення становить 20 000,00 грн., а вміст такого відправлення є «побутові речі», без зазначення жодної конкретики. Позиція позивача наразі побудована на припущенні, яке не може покладатись в основу судового рішення, яке має базуватись виключно на оцінених доказах.

Враховуючи відсутні на офіційному сайті відповідача Правил надання послуг поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта», в попередній редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суд керується загальними нормами чинного законодавства, якими ці правовідносини врегульовані.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори поштового зв`язку несуть перед користувачами таку відповідальність:

за повну втрату реєстрованих поштових відправлень без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв`язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості такої послуги;

за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв`язку пропорційно до маси втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру ціни (тарифу) за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуги поштового зв`язку;

за повну втрату реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - відшкодування збитків у розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуги поштового зв`язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги;

за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуги поштового зв`язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги. У разі відсутності опису застосовується норма абзацу третього цієї частини;

за невиплату грошей за поштовим переказом, порушення строків пересилання поштового переказу - відповідно до закону;

за несвоєчасну доставку реєстрованих поштових відправлень усіх видів - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв`язку;

у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом - відшкодування у розмірі різниці плати за пересилання повітряним транспортом та плати за пересилання наземним транспортом та штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв`язку.

Факт втрати частини відправлення за експрес-накладною № 59001527028460 визнається сторонами у частині двох коробок із восьми.

Отже, у відповідності до абзацу третього частини першої статті 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» відповідач повинен відшкодувати позивачу за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв`язку пропорційно до маси втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру ціни (тарифу) за пересилання на чисту масу вкладення.

ТОВ «Нова Пошта», зв`язку з тим, що інших умов Публічним договором, які б зобов`язували відповідача в результаті втрати частини відправлення відшкодувати повну оголошену вартість такого відправлення, не передбачено, компенсовано частину оголошеної вартості відправлення, а саме, 5 000,00 грн (20 000,00 грн / 8 коробок*2).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, суд розглядає справу виключно на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Однак, в порушення положень абзацу третього частини першої статті 32 Закону України «Про поштовий зв`язок», позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження маси втраченої частини вкладення та її вартість, що позбавляє суд об`єктивної можливості беззаперечно та достовірно розрахувати розмір компенсації та штрафу.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення компенсації частки вартості відправлення з оголошеною цінністю у сумі 15 000 грн та штрафу у розмірі 50% від суми оголошеної цінності вантажу слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Інші доводи позивача, які наведені у позові в межах наданих позивачем та відповідачем доказів, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки позивач при поданні позовної заяви про захист прав споживачів звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судові витрати в цій частині слід віднести за рахунок держави. Витрати на юридичну допомогу також не відшкодовуються позивачу, оскільки не судовими витратами в розумінні статті 133, 137 ЦПК України.

Керуючись статями 1,2,4,12,76,78,81,95,141,263,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживача - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ 31316718, адреса: 03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх. 9.

Повне рішення суду виготовлено 31 серпня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук