Ухвала суду № 139366709, 01.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"01" вересня 2026 р.Справа № 924/644/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши заяву Миролюбненської сільської ради від 17.08.2026 про розстрочення виконання рішення в справі

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ

до Миролюбненської сільської ради, с. Миролюбне Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 575901,63 грн основної заборгованості, 6277,90 грн пені, 373274,96 грн 15 % річних, 375474,03 грн інфляційних втрат,

Представники сторін:

позивача: не з`явився.

відповідача: Петецька О.П.

У судовому засіданні 01.09.2026 судом оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2026 у справі № 924/644/26 позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Миролюбненської сільської ради про стягнення 575901,63 грн основної заборгованості, 6277,90 грн пені, 373274,96 грн 15 % річних, 375474,03 грн інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з Миролюбненської сільської ради (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Миролюбне, вул. імені Яневича Володимира, 18, ідентифікаційний код 04405366) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600) 575901,63 грн (п`ятсот сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот одну гривню 63 копійки) основної заборгованості, 6277,90 грн (шість тисяч двісті сімдесят сім гривень 90 копійок) пені, 74655,00 грн (сімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) 3 % річних, 375474,03 грн (триста сімдесят п`ять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 03 копійки) інфляційних втрат, 15971,14 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят одну гривню 14 копійок) витрат по оплаті судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 298619,96 грн 15 % річних відмовлено.

17.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців у порядку сплати заборгованості рівними щомісячними платежами. Обґрунтовуючи подану заяву, представник заявника зазначає, що виконання рішення в повному обсязі одноразовим платежем на цей час є надмірно обтяжливим для місцевого бюджету. Сума, що підлягає стягненню, є значною для бюджету сільської ради та становить істотну частину наявного фінансового ресурсу. Її одноразове списання може призвести до суттєвого дефіциту коштів, необхідних для забезпечення належного виконання сільською радою своїх повноважень, фінансування захищених видатків бюджету, оплати енергоносіїв, забезпечення діяльності бюджетних установ, виконання соціальних та інших першочергових бюджетних програм. Таким чином, як вважає заявник, одноразове виконання рішення суду в повному обсязі може істотно ускладнити фінансово-господарську діяльність сільської ради та негативно вплинути на можливість забезпечення належного функціонування територіальної громади.

31.08.2026 Миролюбненською сільською радою надано суду додаткові пояснення (обґрунтування), у яких зазначено зокрема, що сільська рада повністю визнає свої зобов`язання за вказаним судовим рішенням та жодним чином не ухиляється від його виконання. Проте, на теперішній час негайне одноразове стягнення всієї суми боргу призведе до повної зупинки діяльності установи, що істотно ускладнює виконання рішення суду та може призвести до вкрай негативних наслідків для життєдіяльності територіальної громади. У затвердженому кошторисі установи на 2026 рік за КЕКВ 2800 не було закладено кошти на погашення зазначеної незапланованої заборгованості в повному обсязі. Станом на дату подання заяви на рахунках сільської ради відсутній вільний залишок коштів для одноразового покриття боргу.

На підтвердження своїх доводів сільською радою надано: Уточнений річний розпис на 2026 рік (станом на 31.08.2026), відповідно до якого розмір коштів загального фонду становить 39096781,00 грн; Графік розстрочення платежу на загальну суму 1048279,70 грн за період з вересня 2026 року по 28.02.2027; розподіл заборгованості в розрізі КПКВ на суму 1048279,70 грн; довідку фінансового відділу міської ради від 31.08.2026 № 116/2026, відповідно до якої вільний залишок коштів на рахунку загального фонду сільської ради, що склався на 01.01.2026, становить 11,3 тис.грн.

У запереченнях від 17.08.2026 представник Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» просить суд відмовити Миролюбненській сільській раді в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2026 у справі № 924/644/26 на 6 місяців, оскільки сільською радою фактично не доведено належними та допустимими доказами наявність тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства.

Ухвалою суду від 19.08.2026 заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення призначено до розгляду в засіданні господарського суду.

25.08.2026 судом видано наказ на виконання рішення від 04.08.2026 у справі № 924/644/26.

Представник позивача в клопотанні від 24.08.2026 просить розглянути заяву відповідача без участі представника державного підприємства, заперечує щодо розстрочення виконання рішення від 04.08.2026.

Представник відповідача в засіданні суду підтримав доводи викладені в заяві від 17.08.2026.

Розглянувши заяву Миролюбненської сільської ради про розстрочення виконання рішення суду від 17.08.2026, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких мотивів.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до чч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

В обґрунтування неможливості виконання своїх фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач посилається на значний розмір заборгованості, стягнення якої одноразовим платежем призведе до неможливості виконання сільською радою бюджетних програм.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Жодних інших доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цілому заявником до заяви не додано.

Суд відмічає, що при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з невиконанням договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», Комерційної пропозиції від 08.10.2021 № 5 (додаток 1 до договору) в частині своєчасної та повної оплати спожитої (купленої) електричної енергії.

Надана боржником довідка від 31.08.2026 № 11/2026 оцінюються судом критично, оскільки відображає вільний залишок коштів станом на 01.01.2026, а не на дату розгляду судом заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду.

Також боржником не доведено та не обґрунтовано, що процедура подання бюджетних запитів на виділення додаткових асигнувань, а також внесення відповідних змін до бюджету громади на найближчій сесії ради (затвердження видатків на виконання судового рішення) забезпечить виконання рішення суду від 04.08.2026 у разі його розстрочення на 6 місяців, зокрема виконання першого платежу в розмірі 188024,70 грн (до 30.09.2026).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконані або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організовувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду у справі Глоба проти України, no.15729/07, від 05.07.12р.).

Отже, з викладеного вище суд, надавши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів в цілому на користь стягувача, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви від 17.08.2026 Миролюбненської сільської ради про розстрочення виконання рішення суду від 04.08.2026 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 01.09.2026.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи.

Направити ухвалу позивачу та відповідачу (заявнику) до електронного кабінету Електронного суду.