Ухвала суду № 139366524, 27.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.08.2026м. СумиСправа № 920/705/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/705/26

за позовом Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області (вул. Свободи, буд. 65, м. Шостка, Сумська область, 41100) в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Вант ЛТД (вул. Привокзальна, буд. 1А, м. Шостка, Сумська область, 41100),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601).

про розірвання договору довгострокового тимчасового користування та повернення земельної ділянки

представники учасників справи:

прокурор Карпенко Д.В.;

від позивача не з`явився;

від відповідача Зінченко А.Л.;

від третьої особи не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд: розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами від 14.11.2017, укладений між Державним підприємством Шосткинське лісове господарство (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вант ЛТД; зобов`язати відповідача повернути лісову земельну ділянку площею 0,7 га, розташовану в кварталі 1, виділ 26 Собицького лісництва на території Шосткинської міської ради Сумської області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5925386600:05:001:0150, розпоряднику земельної ділянки Сумській обласній державній адміністрації та у постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Ухвалою від 08.06.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/705/26; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 07.07.2026, 10:30; відповідно до ст. 50 ГПК України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень; надав третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду пояснення щодо позову.

Копія ухвали суду від 08.06.2026 доставлена до електронних кабінетів відповідача та третьої особи 08.06.2026, що підтверджується довідками Господарського суду Сумської області.

19.06.2026 третя особа подала пояснення щодо позовної заяви (вх. № 3296 від 19.06.2026), у якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Третя особа зазначає, що постійним лісокористувачем (ДП «Шосткинське лісове господарство») відповідачу надавалось єдине погодження на спорудження на території лісової ділянки тимчасових споруд. Постійний лісокористувач не надавав відповідачу погодження на укладання тротуарної плитки, розміщення об`єктів нерухомого майна.

23.06.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3369 від 24.06.2026), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що на переданій у довгострокове постійне користування лісовій ділянці вже знаходився об`єкт нерухомого майна, який належить йому на праві власності. Розташування інших об`єктів здійснено за погодженням із постійним лісокористувачем. Доказів пошкодження рослинного покриву і ґрунтів, погіршення корисних властивостей лісів прокурор не подав. Прокурор не довів наявність порушень інтересів держави, зокрема жодної шкоди чи її загрози лісовим ресурсам. Також відповідач зазначає, що прокурор не вірно визначив склад учасників у справі. Спірний договір укладений між ТОВ Вант ЛТД та ДП «Шосткинське лісове господарство», правонаступником якого є ДП Ліси України. Розірвання договору з ініціативи іншої особи (прокурора в інтересах Сумської обласної державної адміністрації) безпосередньо та в рівній мірі впливає на права та обов`язки обох сторін договору, а не лише на ТОВ Вант ЛТД, тому ДП Ліси України у даному спорі повинно мати статус відповідача чи позивача. Без участі ДП Ліси України як сторони (а не третьої особи) є неможливим виконання позовних вимог, які сформульовано у позовній заяві.

25.06.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3414 від 25.06.2026), у якій просить суд задовольнити позовні вимоги, розгляд справи проводити без участі його представника. Позивач зазначає, що відповідно до протоколу огляду місця події від 08.08.2025 та висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15.10.2025 № СЕ 19/119-25/13586-БТ, на ділянці виявлено зведення без погодження з постійним лісокористувачем 4 тимчасових споруд (бесідка площею забудови 36,9 кв.м, підсобне приміщення (дровник) площею забудови 22,2 кв.м, бесідка площею забудови 25 кв.м та споруда відкритої тераси площею забудови 67,3 кв м.), а також зведення будівель, які є об`єктами нерухомого майна (будинок охорони, дерев`яний будинок для гостей, дерев`яні будинки для відпочинку, дерев`яний будинок з терасою, кухня банкетний зал). Правом на зведення нерухомості на землях лісового фонду відповідач не наділений. Дозвіл на будівництво споруд розпорядник (Сумська ОДА) відповідачу не надавав. Зведення капітального комплексу будівель, улаштування фундаментів та перекриття родючого шару ґрунту завдає незворотної екологічної шкоди лісовій екосистемі, змінює природний стан земель та унеможливлює ведення лісового господарства. Щодо належності процесуального статусу ДП «Ліси України» позивач зазначає, що ДП «Шосткинське лісове господарство» (правонаступником якого є ДП «Ліси України») підписувало спірний договір на підставі розпорядження голови Сумської ОДА від 14.08.2017 № 455-ОД. Постійний лісокористувач є лише балансоутримувачем землі, яка перебуває у державній власності. Оскільки позов заявлено в інтересах держави як власника лісової ділянки, розпорядником якої є Сумська ОДА, а права постійного користувача ДП «Ліси України» також порушені незаконною забудовою, підприємство обґрунтовано залучено до справи як третя особа без самостійних вимог на стороні позивача відповідно до статті 50 ГПК України. Позивач вважає, що вимога про повернення земельної ділянки у постійне користування ДП «Ліси України» повністю відповідає положенням пунктам 14, 23 спірного договору.

29.06.2026 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 3473 від 29.09.2026), у якій просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Прокурор зазначає, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства та умов договору, зведено без погодження з постійним лісокористувачем тимчасові споруди та об`єкти нерухомого майна. Наявність на лісовій ділянці, зареєстрованого за відповідачем на праві власності об`єкта нерухомості, не наділяє його правом зводити на цій ділянці об`єкти нерухомого майна та зводити тимчасові споруди без погодження з власником або постійним лісокористувачем. Внаслідок будівництва відбувається вилучення частини лісового фонду з природного середовища. Прокурор зазначає, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у даному випадку є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з порушенням вимог законодавства та умов договору довгострокового тимчасового користування лісами. У даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що лісову ділянку забудовано тимчасовим лісокористувачем без жодних підстав, що призвело до пошкодження її рослинного покриву і ґрунтів, може призвести до погіршення корисних властивостей лісів, та, як наслідок, завдання значних збитків державі. Наявність порушень державних інтересів є очевидною та надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку. Щодо невірного визначення сторін у справі, прокурор зазначає, що органом уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах є саме Сумська обласна державна адміністрація як власник спірної лісової земельної ділянки. Діючи від імені держави як власника лісової ділянки, Сумська обласна державна адміністрація видала розпорядження від 14.08.2017 № 455-ОД, яким доручила ДП «Шосткинське лісове господарство» укласти договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою з ТОВ «Вант» ЛТД. ДП «Шосткинське лісове господарство», якому доручено підписати договір, є лише постійним користувачем лісів на землях державної власності, які передані йому для ведення лісового господарства, та не є суб`єктом, уповноваженим на розпорядження лісами державної власності. Тобто Сумська обласна державна адміністрація є суб`єктом правовідносин тимчасового користування лісами державної власності, у тому числі правовідносин, які виникли із договору від 14.11.2017, укладеного на виконання розпорядження від 14.08.2017 № 455-ОД, а також є органом, уповноваженим на здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері лісових відносин, які виникли на підставі такого договору.

Ухвалою від 03.07.2026 господарський суд задовольнив заяву представника третьої особи (вх. № 3121 від 01.07.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/705/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

06.07.2026 відповідач подав заяву (вх. № 3189 від 06.07.2026), у якій просить суд на підставі ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду. Відповідач зазначає, що підставою для звернення прокурора з даним позовом є порушення інтересів держави, які, на його думку, полягають у пошкодженні рослинного покриву і ґрунтів лісової ділянки, що може призвести до погіршення корисних властивостей лісів, та, як наслідок, завдання значних збитків державі. Інших доводів, які б вказували на порушення інтересів держави прокурором не наведено. Водночас прокурор не надав доказів, які б підтверджували пошкодження відповідачем рослинного чи ґрунтового покрову. Відповідач спочатку придбав об`єкт нерухомості (будинок відпочинку) на спірній лісовій ділянці, а згодом отримав її в довгострокове тимчасове користування. Відповідач здійснив реконструкцію вже існуючої бази відпочинку, не змінюючи цільового призначення території та не заподіюючи ніякої шкоди існуючій екосистемі. Таким чином має місце звичайний господарський спір щодо виконання умов договору, відсутні як інтереси держави, які б потребували захисту, так і будь-які докази та обставини, які б могли вказувати на виключний випадок та наявність підстав для представництва прокурор інтересів держави. Прокурор в порушення ст. 23 Закону України Про прокуратуру не звернувся до ДП Ліси України як сторони договору для з`ясування питання чи буде вказаний уповноважений суб`єкт звертатися до суду з позовом про розірвання договору. Відповідач в обґрунтування своєї позиції вказує на правову позицію Верховного Суду у постанові від 10.06.2026 у справі № 910/403/26.

Ухвалою від 07.07.2026 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 3197 від 07.07.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/705/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), оскільки не всі учасники справи приймають участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ/заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, судове засідання у справі 07.07.2026 не відбулось.

Ухвалою від 07.07.2026 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 21.07.2026, 10:30; забезпечив участь представникам третьої особи та відповідача у судовому засіданні 21.07.2026 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

15.07.2026 прокурор подав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (вх. № 3797 від 15.07.2026). Прокурор зазначає, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у даному випадку є об`єктивна обставина порушення інтересів держави, у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, земельного законодавства та умов договору довгострокового тимчасового користування лісами. За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду у даному випадку є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - забудови лісів державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Ставлячи під сумнів наявність заподіяння шкоди відповідач не зазначає, яким чином будівництво об`єктів нерухомого майна та зведення тимчасових споруд на лісовій ділянці відбулось без пошкодження (руйнації) рослинного покриву та ґрунтів, іншого впливу на лісову ділянку. Прокурор зазначає, що внаслідок самочинної забудови створюються передумови для оформлення права власності на побудовані об`єкти, що, в свою чергу, створює передумови для набуття забудовниками права власності як на земельну, так і на лісову ділянки відповідно до статті 120 Земельного кодексу України. У зв`язку із забудовою ділянки внаслідок дій відповідача, власника лісу та розпорядника земель позбавлено можливості вільно використовувати її для лісогосподарських потреб. Щодо суб`єкта, уповноваженого на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор зазначає, що у позовній заяві органом уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах зазначено Сумську обласну державну адміністрацію як власника спірної лісової земельної ділянки. Саме до повноважень обласних державних адміністрацій відноситься прийняття рішення про передачу лісової ділянки у користування, визначення інших умов, які є істотними, зокрема, строку, на який така ділянка передається у тимчасове користування, її розміру, а також ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів. Водночас, постійний лісокористувач, у даному випадку ДП «Ліси України», обсягом таких повноважень не наділений, і його повноваження у процесі виділення земельної ділянки у тимчасове користування зводяться до надання згоди на таке виділення, підписання договору довгострокового тимчасового користування на умовах, визначених розпорядником лісової ділянки, та її передачі тимчасовому лісокористувачу за актом приймання-передачі. Отже Сумська обласна державна адміністрація є суб`єктом правовідносин тимчасового користування лісами державної власності, у тому числі правовідносин, які виникли із договору від 14.11.2017. Прокурор зазначає, що на момент передачі у користування на лісовій ділянці був розміщений будинок відпочинку двоповерховий цегляний будинок площею 165,6 кв.м. Отже, інші будівлі та споруди, окрім вказаного будинку, на лісовій ділянці були відсутні. Наявність на лісовій ділянці зареєстрованого за відповідачем на праві власності об`єкта нерухомого майна жодним чином не наділяє його правом зводити на цій ділянці в порушення вимог законодавства та умов договору об`єкти нерухомого майна та тимчасові споруди без погодження з власником або постійним лісокористувачем.

20.07.2026 відповідач подав пояснення (вх. № 3846 від 20.07.2026), у якому зазначає, що спірн, що виникає з питань виконання та розірвання господарських договорів є типовим господарським спором. У даній справі відсутні ознаки виключного випадку для звернення прокурора з позовом до суду.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), оскільки не всі учасники справи приймають участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ/заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, судове засідання у справі 21.07.2026 не відбулось.

Ухвалою від 22.07.2026 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 27.08.2026, 10:30; забезпечив участь представникам відповідача та третьої особи у судовому засіданні 27.08.2026 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

31.07.2026 позивач подав заперечення (вх. № 4050 від 31.07.2026), у якому просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду. Позивач зазначає, що обставини справи свідчать про наявність виняткового випадку порушення державних інтересів. В порушення вимог ст. 18, 20, 103 Лісового кодексу України та умов договору, відповідач здійснив зведення 5 будівель та 4 тимчасових споруд без дозволу власника та без належних погоджень. Будівництво об`єктів нерухомості на землях лісогосподарського призначення неминуче призводить до зміщення та руйнування ґрунтового покриву, знищення рослинності, влаштування фундаментів та інженерних мереж, що завдає довготривалої шкоди лісовій екосистемі. Таким чином триваюче порушення режиму лісокористування вимагало втручання прокуратури та подання позову в інтересах держави в особі Сумської ОДА для відновлення законності. Позивач зазначає, що прокурор діє в межах наданих Конституцією та Законами України повноважень, від імені та в інтересах держави в особі Сумської ОДА.

13.08.2026 третя особа подала заяву (вх. № 4206 від 13.08.2026), у якій просить суд відкласти підготовче засідання у справі на інший день, у зв`язку з перебуванням його представника у щорічній відпустці.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Суд враховує, що рішенням від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Конституційний Суд України виходив, зокрема, з оцінного характеру понять "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", відсутності в законі чітко встановлених критеріїв визначення відповідних випадків та, як наслідок, надмірної дискреції прокурора і суду під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Водночас у рішенні Конституційний Суд України чітко визначив, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року; рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим.

Аналогічне розуміння темпоральної дії Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними, Велика Палата Верховного Суду водночас прямо відтворила застереження Конституційного Суду України про непоширення його рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними саме по собі не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України скористався наданим йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027.

Відтак до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його Рішення.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частини друга, третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - це ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності (частина перша статті 8 ЛК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 31 ЛК України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Обласні державні адміністрації є органами, уповноваженим здійснювати від імені держави повноваження власника лісової ділянки, вчиняти дії щодо прийняття рішень про передачу лісової ділянки у постійне та тимчасове користування, а також є органами, уповноваженими на здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері лісових відносин.

Тож обласні державні адміністрації є суб`єктами, які реалізують правомочності власника у правовідносинах тимчасового користування лісами, які перебувають у державній власності, в тому числі, у правовідносинах, які виникають із договорів довгострокового тимчасового користування лісами.

Саме до повноважень обласних державних адміністрацій відноситься прийняття рішення про передачу лісової ділянки у користування, визначення інших умов, які є істотними, зокрема, строку, на який така ділянка передається у тимчасове користування, її розміру, а також ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів.

Відповідної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 травня 2025 року у справі № 902/111/24.

Таким чином прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації.

Суд встановив, що у справі № 920/705/26 прокурор обґрунтував представництво інтересів держави в суді, зазначив про наявність виключного випадку. Прокурор вказав на те, що навколишнє середовище являє собою цінність, у збереженні якої зацікавлені як суспільство, так і публічна влада. Ліси України є її національним багатством. Відповідачем допущено грубе порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, земельного законодавства та умов договору довгострокового тимчасового користування лісами, яке полягає у протиправній забудові земельної ділянки лісового фонду. Невжиття заходів реагування у вказаному випадку є неприпустимим.

Суд враховує, що сам позивач неодноразово у листах повідомив прокурору, що не звертається до суду з позовом, оскільки не є стороною договору. Водночас позивач неодноразово зазначив, що не має заперечень щодо звернення прокурора з позовом до суду (листи від 18.11.2025, 23.01.2026, від 18.02.2026). Тобто, у справі нездійснення судового захисту підтверджене безпосередньою компетентним органом, а тому встановлення відповідної обставини ґрунтується не на припущенні чи суб`єктивній оцінці прокурора, а на конкретних фактичних даних.

Прокурор реалізує передбачений законом процесуальний механізм захисту майнового інтересу держави у зв`язку із висловленою уповноваженим органом позицією, яка свідчить про не здійснення ним самостійно захисту інтересів держави.

Оскільки прокурор належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх судового захисту, статус Сумської ОДА як компетентного органу та фактичні обставини нездійснення нею такого захисту, суд вважає, що прокурор підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 2, 13, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вант» ЛТД про залишення позову без розгляду (вх. № 3189 від 06.07.2026) відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 01.09.2026.

СуддяД.В. Вдовенко