Ухвала суду № 139366311, 01.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"01" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3482/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В., розглянувши матеріали заяви (вх.№ 3568/26 від 24.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» (04080, м. Київ, вул. Турівська, № 19Б, код ЄДРПОУ 36471838) про видачу судового наказу до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ» (73034, м. Херсон, вул. Говарда Джона, № 2, приміщення 31, 31А, код ЄДРПОУ 39828667) про стягнення 62 832,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

24.08.2026 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ» заборгованості в загальній сумі 62832,32 грн. Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником умов укладеного між сторонами договору поставки товарів №721 від 06.12.2024.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 151 ГПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року складає 3328,00 гривні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підтвердження виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору заявником було додано до заяви про видачу судового наказу платіжну інструкцію №153953 від 26.06.2026 про сплату судового збору на суму 332,80 грн.

Проте, як вбачається з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС), платіжна інструкція №153953 від 26.06.2026 вже надавалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» як доказ сплати судового збору під час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу у межах справи № 916/2742/26.

Як з`ясовано судом, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 по справі № 916/2742/26 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ» заборгованості у розмірі 62 832,32 грн.

При цьому, суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 151 ГПК України, яким передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Отже, згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України, сплачена за подання вищевказаної заяви сума судового збору не підлягає поверненню заявнику, а може бути зарахована до суми судового збору лише в одному випадку - у разі пред`явлення заявником позову до боржника у позовному провадженні.

Таким чином, при зверненні до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. № 3568/26 від 24.08.2026) про видачу судового наказу Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» мало сплатити 266,24 грн судового збору та надати до суду докази сплати судового збору. Водночас платіжна інструкція №153953 від 26.06.2026 не може бути використана заявником при зверненні до господарського суду із заявою про видачу судового наказу у зв`язку з тим, що вказана платіжна інструкція обліковується в рамках іншої справи, в межах якої аналогічну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» вже було розглянуто та відмовлено у видачі судового наказу.

В свою чергу, заявник, долучивши цю ж платіжну інструкцію до заяви у даній справі, не дотримав вимог п. 1 ч. 3 ст. 150, ст. 151 ГПК України, оскільки не надав доказів сплати судового збору за подану заяву у встановленому законом порядку та розмірі, адже сплачений заявником судовий збір за подачу заяви про видачу судового наказу у справі №916/2742/26 не може бути зарахований судом за подачу нової заяви у даній справі.

За змістом п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» про видачу судового наказу подана з порушенням приписів статті 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, з огляду на те, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України, а саме, не додано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом, суд дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ч.2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Альянс» (вх. №3568/26 від 24.08.2026) про видачу судового наказу за грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач-СТСВ» про стягнення заборгованості у сумі 62832,32 грн - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 01.09.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський