Рішення № 139366068, 13.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 Справа № 914/1047/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо"

до відповідача Військової частини НОМЕР_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 131971,75 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

ПРОЦЕС.

Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо"до відповідача Військової частини НОМЕР_1 за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 131971,75 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили. Явка учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

СУТЬ СПОРУ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 131971,75 грн на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.08.2025 №25766028-02-51-01, відповідно до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника (АТ «ПУМБ»), пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку тим, що 06.11.2025 в с.Привовчанське, траса Т0408, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Peugeot LANDTREK д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_1 , якого було визнано винною особою у скоєнні ДТП та притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП згідно з постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №185/14125/25.

Як стверджує позивач, здійснивши страхову виплату, у нього виникло право вимоги до винної особи на відшкодування суми понесених матеріальних витрат.

Оскільки винна особа - ОСОБА_1 Станом на 06.11.2025 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 та керував автомобілем Peugeot LANDTREK д.н.з НОМЕР_3 на підставі відповідного наказу і вказаний автомобіль належить військовій частині НОМЕР_1 , тому позивачем заявлено позовну вимогу до відповідача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 131971,75 грн.

Відповідач проти позову заперечив подавши відзив на позовну заяву, в якому військова частина зазначила, що ТзОВ «Технофорум» (СТО, на рахунок якої було перераховано суму страхового відшкодування) не є гарантійним СТО вантажного автомобіля TAD 18F, д.н.з. НОМЕР_5 , у зв`язку з чим рахунок № НОМЕР_6 від 10.11.2025, який був виданий ТзОВ «Технофорум», не є належною підставою для визначення розміру збитку, завданого пошкодженням вантажного автомобіля TAD 18F, д.н.з. НОМЕР_5 .

Як вказано у відзиві на позовну заяву, в матеріалах справи відсутні докази визначення розміру страхового відшкодування шляхом проведення експертизи. У акті виконаних робіт № DNZ_TEF-2505192 від 20.12.2025 зазначено, що АТ «ПУМБ» було замовником виконаних ТзОВ «Технофорум» ремонтних робіт на суму 131971,75 грн, однак у цьому акті відсутній підпис представника замовника про надання відповідних послуг у повному обсязі та відсутність претензій, з огляду на що відповідач вважає, що акт виконаних робіт №DNZ_TEF-2505192 від 20.12.2025 не є належним та допустимим доказом фактичного проведення ремонтних робіт, їх виду та вартості.

Тобто відповідач вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП.

Також відповідач зазначив, що необхідність та доцільність проведення вказаних у рахунку №DNZ_TEF-2504713 від 10.11.2025 та акті виконаних робіт №DNZ_TEF-2505192 від 20.12.2025 ремонтних робіт із використанням зазначених запасних частин, не відповідає характеру отриманих 06.11.2025 вантажним автомобілем TAD 18F, д.н.з. НОМЕР_5 пошкоджень. Відповідач звернув увагу на те, що в матеріалах справи наявна схема місця ДТП, яка сталася 06.11.2025, згідно якої вантажний автомобіль TAD 18F, д.н.з. НОМЕР_5 , в результаті ДТП отримав пошкодження виключно переднього бампера і дані про ці порушення підтвердили своїми підписами водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Як вказано у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 , вірячи у добросовісність власника вантажного автомобіля TAD 18F, д.н.з. НОМЕР_5 , визнав пошкодження переднього бампера цього автомобіля, оскільки бачив, що у результаті його дій бампер отримав «притертості» (перенесення фарби іншого автомобіля) та незначні подряпини, а його ремонт, який він був готовий оплатити, не полягатиме у заміні цієї деталі.

У відзиві на позовну заяву також вказано, що пошкодження виключно переднього бампера вантажного автомобіля TAD 18F, д.н.з. НОМЕР_5 , не потребувало обов`язкової заміни протитуманної фари, кришки лампи, панелі підножки, щабеля, тримача фари та переднього бампера, як це вказано у рахунку №DNZ_TEF-2504713 від 10.11.2025, акті (протоколі) огляду ТЗ - заявці на виплату від 11.11.2025 та акті виконаних робіт №DNZ_TEF-2505192 від 20.12.2025.

На переконання відповідача, виплачений ПрАТ «СК «ВУСО» розмір страхового відшкодування у сумі 131971,75 грн не підтверджений жодним належним та допустимим доказом, на підставі якого ПрАТ «СК «ВУСО» було прийнято рішення виплатити саме цю суму, а тому позов про стягнення із військової частини НОМЕР_1 131971,75 грн є безпідставним та відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) та Акціонерним товариством "ПУМБ" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №25766028-02 51-01 від 18.08.2025. Відповідно до Додатку №1 до Договору страхування страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 .

06.11.2025 в с.Привовчанське, траса Т0408, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Peugeot LANDTREK д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_1 на підставі відповідного наказу, який станом на 06.11.2025 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Згідно з постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №185/14125/25, особою винною у скоєнні ДТП є ОСОБА_1 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як встановлено постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №185/14125/25, 06.11.2025 о 07:15 год, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем в с.Привовчанське, траса Т0408 км, при виконанні обгону, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з вантажним автомобілем TAD 18F н.з. НОМЕР_5 , з загальним причепом пр.-бортовим TAD Trailer AG 30-2, н.з. НОМЕР_7 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.13.3. ПДР порушення правил зустрічного роз`їзду.

Відповідно до схеми ДТП, складеної 06.11.2025 поліцейським ВРПП Павлоградського РВП в "графі перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень ТЗ, отриманих внаслідок ДТП", що стосується автомобіля TAD 18F н.з. НОМЕР_5 , вказано: "передній бампер".

Водночас у відповіді НПУ щодо автомобіля TAD 18F н.з. НОМЕР_5 вказано пошкодження: передня ліва частина.

Відповідно до рахунку СТО, виконаного ТзОВ «Технофорум» №DNZ_TEF-2504713 від 10.11.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 складає 131971,75 грн, що включає такі запчастини та роботи: планка Н7, кришка лампи, ущільнювач, лампа розжарювання Н7-24V-70W-PX26D, панель підніжки, щабель, тримач фари, бокова частина металевого бампера, заміна бампера (робота), заміна протитуманної фари ліворуч (робота), заміна у зборі коробки підніжки ліворуч (робота).

Згідно з актом (протоколом) огляду ТЗ заявою на виплату від 11.11.2025 під час огляду ТЗ виявлено, що заміні підлягають: протитуманна фара, кришка лампи, панель підніжки, щабель, тримач фари, передній бампер (ремонт застрахованого ТЗ буде відбуватись: ТзОВ «Технофорум»).

Відповідно до страхового акта №2486451-1 від 26.11.2025 сума страхового відшкодування складає 131971,75 грн, одержувач страхової виплати: ТзОВ "Технофорум" (код ЄДРПОУ 13422398).

26.11.2025 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 131971,75 грн на рахунок СТО (ТзОВ "Технофорум") відповідно до платіжної інструкції №76807.

Згідно з актом виконаних СТО (ТзОВ "Технофорум") робіт № DNZ_TEF-2505192 від 20.12.2025 вартість запчастин та робіт складає 131971,75 грн, що включає такі запчастини та роботи: планка Н7, кришка лампи, ущільнювач, лампа розжарювання Н7-24V-70W-PX26D, панель підніжки, щабель, тримач фари, бокова частина металевого бампера, заміна бампера (робота), заміна протитуманної фари ліворуч (робота), заміна у зборі коробки підніжки ліворуч (робота).

Станом на час настання страхової події цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Peugeot LANDTREK д.н.з. НОМЕР_3 не була застрахована, що вбачається з відповіді від Національної поліції України та централізованої бази МТСБУ.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини 1 статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (стаття 980 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Як встановлено судом, позивачем відповідно до платіжної інструкції №76807 від 26.11.2025 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 131971,75 грн на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.08.2025 №25766028-02-51-01, відповідно до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника (АТ «ПУМБ»), пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку тим, що 06.11.2025 в с.Привовчанське, траса Т0408, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Peugeot LANDTREK д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_1 , якого було визнано винною особою у скоєнні ДТП та притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП згідно з постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №185/14125/25.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками (в тому числі їх розміром) є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2022 р. у справі №910/12472/18.

Матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка, збитки (в тому числі їх розмір), причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Збитки та їх розмір підтверджується:

- схемою ДТП, складеної 06.11.2025 поліцейським ВРПП Павлоградського РВП;

- рахунком СТО, виконаного ТзОВ «Технофорум» №DNZ_TEF-2504713 від 10.11.2025;

- актом (протоколом) огляду ТЗ заявою на виплату від 11.11.2025;

- страховим актом №2486451-1 від 26.11.2025;

- актом виконаних СТО (ТзОВ "Технофорум") робіт № DNZ_TEF-2505192 від 20.12.2025.

Факт здійснення страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією №76807 від 26.11.2025 на суму 131971,75 грн.

Вина ОСОБА_1 , який станом на 06.11.2025 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 підтверджується сукупністю обґрунтованих доказів, зокрема: відповіддю Національної поліції України, актом огляду транспортного засобу, схемою ДТП та постановою Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №185/14125/25.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає таке.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 пошкоджений автомобіль зареєстрований під маркою TAD 18F, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 .

Згідно реєстраційної таблички з кузова та кабіни пошкодженого автомобіля, за ідентифікаційним номером автомобіля WMA18FZZ9RP287105 виробником автомобіля є саме марка вантажівок (MAN Truck & Bus), в даному випадку MAN 18F0840 TGS26.440. Позивачем також долучено до матеріалів справи фото пошкодженого автомобіля державний номерний знак НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 з логотипом виробника автомобіля під маркою MAN.

Тобто, твердження відповідача про те, що ТОВ «ТЕХНОФОРУМ» не є гарантійним СТО автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_9 є помилковим та безпідставним.

Щодо твердження відповідача про те, що збитки повинні розраховуватись саме на підставі звіту необхідно зазначити, що відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092).

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (постанови Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.).

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17).

Належить зазначити, що 10.11.2025, перед проведенням ремонтних робіт, автомобіль TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 оглядався СТО ТОВ «ТЕХНОФОРУМ», за результатами огляду виставлено рахунок від 10.11.2025, надалі 11.11.2025 автомобіль оглядався представником власника та страхової компанії, про що складено акт (протокол) огляду ТЗ від 11.11.2025.

Твердження відповідача про те, що працівниками НПУ зафіксовано лише пошкодження переднього бамперу є безпідставними, оскільки працівники НПУ не є спеціалістами (експертами), а відтак могли зафіксувати лише зовнішні (видимі), поверхневі пошкодження ТЗ. З поданих позивачем з відповіддю на відзив фотоматеріалів в електронному вигляді пошкодженого ТЗ можна прослідкувати протирання бампера лівої частини автомобіля фактично на межі між бампером і підніжкою (початок підніжки), а також непрацюючу протитуманну фару.

При детальному огляді пошкодженого автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_9 було виявлено як видимі пошкодження так і приховані пошкодження, які отримані під час ДТП від 06.11.2025. Дані пошкодження зафіксовано у вищевказаних документах.

Як слідує зі змісту поданих позивачем документів разом з фотоматеріалами огляду ТЗ, обсяг та вид відновлювальних робіт автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 відповідає характеру пошкоджень цього транспортного засобу, зафіксованих як поліцією під час ДТП 06.11.2025, так і СТО, позивачем та власником автомобіля.

Зокрема відновлювальний ремонт стосувався лівої бокової частини застрахованого автомобіля (в районі кабіни) та його запчастин і конструктивних, у певних місцях нерозривно-пов`язаних елементів, зокрема: ліва частина переднього бампера, ліва протитуманна фара, підніжка з лівої частини кабіни автомобіля. Водночас як вбачається з поданих документів, однією із запчастин при заміні бампера є бокова частина металевого бампера.

Належить зазначити, що перша реєстрація автомобіля TAD P32-MN д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію є 31.08.2024, а відтак на час ДТП 06.11.2025 коефіцієнт зносу автомобіля є незначним.

Так, відповідно до пункту 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до пункту 16.3.1. договору страхування, розмір збитків розраховується на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, що є підставою для визначення розміру збитку згідно з п.5.2. Договору. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість запчастин і матеріалів, необхідних для виконання ремонту.

Залежно від обраного при укладенні Договору варіанту страхового покриття за п.5.1. Договору (опція «Знос») розрахунок суми страхової виплати Страховиком проводиться на підставі документу, визначеного умовами цього Договору як підстава для розрахунку страхової виплати в п. 5.2. Договору та: 16.12.1 без урахування зносу - у випадку, якщо п.5.1. Договору для опції «Знос» зазначено «Без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів» (пункт 16.12. договору страхування).

Пунктом 5.1. договору страхування визначено, що страхова виплата визначається згідно з Додатком №1 до Договору.

У Додатку № 1 до договору страхування для опції «Знос» зазначено «Без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів».

Отже, з урахуванням змісту умов договору страхування, страхове відшкодування визначено позивачем правильно, як розмір прямого матеріального збитку, що дорівнює відновлювальному ремонту ТЗ.

Ні стаття 1192 ЦК України, ні Закон України "Про страхування" не містять приписів та застережень про обов`язкове проведення експертизи та/або оцінки завданих збитків під час розрахунку страхового відшкодування; звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Отже, суд вважає, що позивачем належним чином доведено, як наявність шкоди (механічні пошкодження автомобіля), так і причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою водія належного відповідачу автомобіля та заявленими до стягнення збитками (матеріальні витрати для відновлення пошкодженого автомобіля), обов`язок по відшкодуванню яких згідно статті 1172 ЦК України покладається на військову частину - власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області підтверджується платіжною інструкцією №24020 від 03.04.2026 на суму 2662,40 грн, а тому керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_10 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 131971,75 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 01.09.2026.

Суддя Петрашко М.М.