Рішення № 139365939, 01.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2131/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни

АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус"

73000, місто Херсон, вулиця Кольцова, будинок 57, код ЄДРПОУ 42475493

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс"

08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Молодіжна, будинок 16, код ЄДРПОУ 38559657

про відшкодування шкоди через витрати, які пов`язані зі сплатою боргу за комунальні послуги

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1251 від 13.07.2023) Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" про відшкодування шкоди через витрати, які пов`язані зі сплатою боргу за комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати комунальних послуг за орендоване приміщення.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" про відшкодування шкоди через витрати, які пов`язані зі сплатою боргу за комунальні послуги залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №2390/23 від 25.07.2023) про усунення недоліків позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2023 прийнято позовну заяву Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" про відшкодування шкоди через витрати, які пов`язані зі сплатою боргу за комунальні послуги до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2131/23, розгляд справи №911/2131/23 постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та витребувано у Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни копію договору оренди, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс".

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №2618/23 від 10.08.2023) про приєднання документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2780/23 від 23.08.2023).

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуюче те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" надає послуги по управлінню та утримання будинку, споруд та прибудинкової території, а позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування витрат з оплати цих послуг, суд дійшов висновку, що рішення суду в даній справі може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" (08133, Київська область, Бучанського району, місто Вишневе, вулиця Молодіжна, будинок 16, код ЄДРПОУ 38559657).

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом враховані твердження позовної заяви, де позивачем заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" та вищевикладені висновки суду про можливий вплив рішення суду в даній справі на права та обов`язки вказаного товариства, проте, ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2023 у позивача витребувано копію договору оренди спірного приміщення, зважаючи на те, що спірні у справі правовідносини виникли у межах суборендних відносин, отже, зважаючи на предмет і підстави позову та предмет доказування у справі, а також з метою встановлення того, на чиї права або обов`язки може вплинути рішення в цій справі, суд дійшов висновку про повторне витребування у позивача копії договору оренди на спірне у справі приміщення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" (08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Молодіжна, будинок 16, код ЄДРПОУ 38559657). Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариству з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс" строк подання пояснень третьої особи, встановлено учасникам справи строк подання відповідей на пояснення третіх осіб, повторно витребувано у Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни копію договору оренди на спірне у справі приміщення.

У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх.№2876/23 від 30.08.2023).

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав повне рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРМІТАЖ ХАУС» як орендарем (далі орендар/відповідач) та Фізичною особою підприємцем Горбенко Марією Віталіївною як суборендарем (далі суборендар/позивач) укладено договір суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 (далі - договір).

За договором орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення №82, яке розташоване за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок №21/25 (далі приміщення/об`єкт оренди) для здійснення господарської діяльності, а саме: розміщення закладу громадського харчування (піццерії), (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору сторони погодили, що стан приміщення дозволяє суборендарю використовувати об`єкт суборенди і здійснювати у ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов даного договору.

Орендар передає об`єкт суборенди суборендарю в момент підписання акту приймання-передачі, який є додатком №1 до даного договору. Акт приймання-передачі має бути підписаний не пізніше 01 жовтня 2021 року (пункт 2.1. договору).

Оплатне користування об`єктом суборенди суборендарем починається з дня підписання акта приймання-передачі об`єкта суборенди (додаток №1 до договору суборенди) (пункт 2.2. договору).

Після передачі приміщення, суборендар проводить опоряджувальні роботи. Під опоряджувальними роботами сторони розуміють роботи, які проводяться у приміщенні протягом перших двох місяців оренди для його облаштування та повної підготовки до подальшого використання суборендарем за цільовим призначенням (пункт 2.3. договору).

Термін суборенди встановляється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта суборенди, а саме: з 01 жовтня 2021 року (додаток №1) і діє 35 (тридцять п`ять) місяців (пункт 3.1. договору).

Суборендар зобов`язаний щомісячно самостійно сплачувати вартість спожитих комунальних послуг або компенсувати орендарю вартість спожитих суборендарем комунальних послуг на умовах, визначених даним договором та даним розділом зокрема (пункт 5.1. договору).

До складу комунальних послуг, що компенсуються суборендарем, належать послуги водопостачання, каналізації, електропостачання, опалення в зимовий період, послуги з вивозу сміття, прибирання місць загального користування у будинку, прибирання прилеглої до будинку території (пункт 5.2. договору).

Суборендар використовує об`єкт суборенди у цілях та з метою які не заборонені законодавством України та договором, і з цією метою може розміщувати та встановлювати в приміщенні необхідне майно, обладнання, а також відповідним чином оформлювати об`єкт суборенди, не порушуючи при цьому вимог та обмежень, встановлених договором (пункт 6.1.1. договору).

Суборендар зобов`язаний використовувати об`єкт суборенди відповідно до мети та цілей, які не заборонені законодавством України, дотримуватися правил техніки безпеки й охорони праці, своєчасно сплачувати суборендні та всі інші, визначені цим договором платежі, утримувати об`єкт суборенди у порядку, передбаченому санітарними, протипожежними правилами і нормами і дотримуватися їхніх вимог, утримувати об`єкт суборенди в повній справності і приймати всі міри до його зберігання (пункти 19.1.-19.5. договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до моменту повернення об`єкта суборенди орендарю (пункт 20.1. договору).

До договору додаються додатки, що є його невід`ємною частиною: додаток №1 акт приймання-передачі об`єкта суборенди (пункт 21.1. договору).

До матеріалів справи надано копію договору, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Позиція позивача - Фізичної особи підприємця Горбенко Марії Віталіївни.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладений договір суборенди № 0109/21-2 від 01.10.2021. У той самий день сторонами договору підписаний акт приймання-передачі об`єкта суборенди.

Позивач стверджує, що після підписання договору суборенди йому стало відомо про наявність в орендованому приміщенні, станом на 01.10.2021, заборгованості за комунальні послуги у розмірі 69742,67 грн.

Фізична особа підприємець Горбенко Марія Віталіївна неодноразово зверталася до відповідача з вимогами про сплату зазначеної заборгованості, однак, безрезультатно.

У зв`язку з цим, позивач був змушений самостійно сплатити суму заборгованості та звернутися з цим позовом до суду з метою відшкодування збитків з оплати вказаної заборгованості у розмірі 69742,67 грн.

Позиція відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРМІТАЖ ХАУС».

Відповідач із позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та надуманими, з огляду на таке:

- позивачем не надано жодного доказу на підтвердження фактів звернення позивача до відповідача з приводу начебто існуючої заборгованості за житлово-комунальні послуги;

- позивачем не зазначено, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач був змушений здійснювати оплату комунальних послуг, тобто, не зазначено, у чому саме полягала така необхідність;

- позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним дійсно була здійснена оплата заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка існувала на момент підписання договору суборенди приміщення.

Крім того, відповідач зазначає, що, не зважаючи на те, що позовну заяву подано до господарського суду, позивачем не наведено жодної норми матеріального права, яка регулює спірні правовідносини, а також не зазначено норм процесуального права, якими позивач керувався під час подання позову до суду.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Піонер Сервіс".

Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим статтею 168 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась та не виклала, у встановлений строк, своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення позовних вимог.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду Київської області від 25.08.2023 надіслана третій особі рекомендованими листами з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, третя особа належним чином повідомлена про розгляд цієї справи.

Стосовно розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.

У підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, обґрунтоване тим, що надані позивачем докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів не підтверджують належного виконання відповідного процесуального обов`язку.

За результатом розгляду зазначеного клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Водночас цією нормою передбачена можливість здійснення такого надсилання в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість виконання встановленого цим Кодексом обов`язку щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання таких документів до електронного кабінету іншого учасника справи.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України визнає направлення процесуальних документів з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи належним способом їх надсилання учасникам справи; додаткове направлення тих самих документів засобами поштового зв`язку за умови їх належного доставлення в електронній формі процесуальним законом не вимагається.

Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву подано позивачем до суду 13.07.2023 в електронній формі з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Водночас, наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа підтверджується, що позовну заяву в подальшому було доставлено до електронних кабінетів представників відповідача: 23.08.2023 о 15:17 та 25.03.2024 о 20:40.

Таким чином, хоча направлення позовної заяви засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відбулося після її подання до суду, на момент розгляду клопотання відповідача відповідний процесуальний недолік фактично усунутий: копія позовної заяви доставлена до електронних кабінетів його представників, а відповідач був обізнаний зі змістом заявлених до нього вимог та мав можливість реалізувати передбачені процесуальним законом права щодо подання заперечень, заяв і клопотань.

При цьому, метою встановленого статтями 42, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України обов`язку позивача направити іншому учаснику справи копію позовної заяви та доданих до неї документів є забезпечення обізнаності такого учасника зі змістом заявлених вимог і доказами, якими вони обґрунтовуються, та створення йому реальної можливості належним чином реалізувати право на захист.

За встановлених у цій справі обставин зазначена процесуальна мета досягнута, оскільки позовну заяву фактично доставлено представникам відповідача засобами ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками про доставку.

Залишення за таких обставин позовної заяви без руху виключно з метою покладення на позивача обов`язку повторно направити відповідачу процесуальний документ, який останнім уже фактично отримано в передбачений процесуальним законом спосіб, не сприяло б забезпеченню будь-якого процесуального права відповідача, а мало б суто формальний характер.

Суд ураховує, що процесуальні вимоги покликані забезпечувати належне здійснення правосуддя, юридичну визначеність та рівність учасників процесу, а не створювати самоцільні перешкоди для розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Zubac v. Croatia» від 05.04.2018 наголосив, що дотримання формалізованих правил цивільного процесу є важливим для забезпечення юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя. Водночас надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. При оцінці того, чи не набуває застосування процесуальної норми надмірно формального характеру, необхідно враховувати обставини провадження в цілому та мету відповідної процесуальної вимоги.

Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, суд виходить із того, що залишення позовної заяви без руху після того, як її копія вже доставлена представникам відповідача через ЄСІТС, лише для повторного виконання позивачем формальної дії, мета якої вже фактично досягнута, становило б невиправданий процесуальний формалізм.

Крім того, саме звернення відповідача до суду із цим клопотанням та реалізація ним інших процесуальних прав у справі підтверджують його обізнаність про зміст позовних вимог та можливість належним чином здійснювати захист своїх прав та інтересів.

Отже, встановлені обставини не свідчать про таке порушення позивачем вимог щодо направлення копії позовної заяви, яке на момент розгляду клопотання створювало б перешкоди для реалізації відповідачем його процесуальних прав та потребувало б застосування інституту залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідження судом доказів, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з частиною першою статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність у сукупності таких умов: протиправної поведінки особи, яка полягає у порушенні нею зобов`язання; збитків; причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та збитками; вини особи, яка порушила зобов`язання.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести факт порушення відповідачем зобов`язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та такими збитками.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.15, 6.16 постанови від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 зазначила, що доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки особи, яка її завдала.

Суд враховує, що неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин або незазначення ним норм права, які підлягають застосуванню, на що, зокрема, посилається відповідач, не звільняє суд від обов`язку надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з установлених під час розгляду справи обставин.

Як установлено судом, правовідносини сторін виникли з договору суборенди № 0109/21-2 від 01.10.2021, яким, серед іншого, урегульовано порядок оплати комунальних послуг за передане в суборенду приміщення.

Відповідно до пункту 5.1. договору суборендар зобов`язаний щомісячно самостійно сплачувати вартість спожитих комунальних послуг або компенсувати орендарю вартість спожитих суборендарем комунальних послуг на умовах, визначених договором.

До складу комунальних послуг, що компенсуються суборендарем, відповідно до пункту 5.2. договору належать послуги водопостачання, каналізації, електропостачання, опалення в зимовий період, послуги з вивезення сміття, прибирання місць загального користування у будинку та прибирання прилеглої до будинку території.

01.10.2021 сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта суборенди, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення № 82 за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 21/25.

Отже, саме з 01.10.2021 позивач набув право користування спірним приміщенням та відповідно до умов договору обов`язок сплачувати вартість спожитих ним під час такого користування комунальних послуг.

Водночас, відповідно до довідки про житлово-комунальні послуги вих. № 26 від 15.03.2023, станом на 01.10.2021, за приміщенням № 82 обліковувалася заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 69742,67 грн, з яких: 67151,93 грн за електричну енергію та 2590,74 грн за утримання прибудинкової території.

Таким чином, зазначена у довідці заборгованість обліковувалася за приміщенням уже станом на дату передачі його позивачу в суборенду.

Разом із тим, сам по собі факт обліку заборгованості за певним об`єктом нерухомого майна не є достатнім доказом існування відповідного грошового зобов`язання саме у відповідача.

З наданої позивачем довідки неможливо встановити період виникнення зазначеної заборгованості, особу, яка у відповідний період була споживачем комунальних послуг, підстави їх нарахування, а також особу, на яку покладався обов`язок з їх оплати.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що заборгованість у розмірі 69742,67 грн виникла саме внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання з оплати відповідних послуг, позивачем суду не надано.

При цьому, умовами договору суборенди передбачений обов`язок позивача як суборендаря оплачувати саме вартість комунальних послуг, спожитих ним у період користування об`єктом суборенди, тоді як доказів покладення на позивача обов`язку погасити заборгованість за комунальні послуги, що існувала до передачі йому приміщення, матеріали справи не містять.

З метою встановлення правових підстав виникнення спірної заборгованості та особи, на яку у відповідний період покладався обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, суд витребовував у позивача договір оренди нежитлового приміщення № 82, однак зазначений договір до матеріалів справи наданий не був.

За таких обставин, матеріали справи не дають можливості встановити зміст правовідносин між відповідачем та орендодавцем щодо оплати житлово-комунальних послуг за спірне приміщення, зокрема період, за який такі платежі мали здійснюватися, їх склад, порядок оплати, а також особу, на яку відповідним договором було покладено обов`язок з їх сплати.

При цьому, сама по собі довідка про житлово-комунальні послуги вих. № 26 від 15.03.2023, відповідно до якої станом на 01.10.2021 за приміщенням № 82 обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 69742,67 грн, підтверджує факт обліку такої заборгованості за відповідним приміщенням, однак не містить відомостей, достатніх для встановлення того, що боржником за нею було саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРМІТАЖ ХАУС».

Доказів, які б давали можливість установити період виникнення цієї заборгованості, підстави здійснених нарахувань, особу споживача відповідних послуг у цей період та наявність саме у відповідача обов`язку з їх оплати, матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки саме позивач обґрунтовує заявлену вимогу тим, що ним погашено заборгованість відповідача, на позивача покладається обов`язок доведення не лише факту існування відповідної заборгованості, а й того, що обов`язок з її погашення належав саме відповідачу.

Відсутність у матеріалах справи витребуваного договору оренди за відсутності інших доказів відповідного змісту не дає суду підстав вважати доведеною обставину, що заборгованість у розмірі 69742,67 грн являла собою невиконане грошове зобов`язання саме відповідача.

Отже, позивач не довів однієї з вихідних обставин, на якій ґрунтується заявлена вимога про відшкодування збитків, належності спірної заборгованості саме відповідачу.

Крім того, звертаючись із цим позовом, позивач стверджує, що внаслідок несплати відповідачем заборгованості він був змушений самостійно її погасити, у зв`язку із чим заявляє до стягнення з відповідача 69742,67 грн як понесених ним витрат.

Отже, заявлена до стягнення сума обґрунтовується позивачем саме фактичним зменшенням його майнової сфери внаслідок сплати ним грошових коштів у рахунок погашення заборгованості.

Проте, матеріали справи не містять платіжних доручень, квитанцій, банківських виписок чи інших належних доказів, які підтверджували б здійснення позивачем платежу в розмірі 69742,67 грн або в іншому розмірі в рахунок погашення зазначеної заборгованості.

Таким чином, позивач не довів факту понесення ним заявлених до стягнення витрат, а отже і наявності реальних збитків у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Сама по собі наявність заборгованості за комунальні послуги, яка обліковувалася за приміщенням станом на дату його передачі позивачу, за відсутності доказів погашення такої заборгованості позивачем не свідчить про зменшення його майнової сфери та, відповідно, про завдання йому збитків.

Так само позивачем не доведено причинного зв`язку між поведінкою відповідача та заявленими збитками, оскільки не встановлено ані належності спірної заборгованості саме відповідачу, ані факту її погашення позивачем унаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання.

При цьому, відсутність доказів хоча б однієї з обов`язкових умов для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків виключає можливість їх стягнення.

Отже, встановлені судом обставини не підтверджують сукупності умов, необхідних для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування заявлених позивачем збитків у розмірі 69742,67 грн.

Доводи відповідача про те, що позивач не зазначив норми матеріального права, яка регулює спірні правовідносини, самі по собі не є підставою для відмови у позові, оскільки обов`язок правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин покладається на суд. Водночас, за результатами наданої судом правової кваліфікації та оцінки доказів позивач не довів обставин, з якими закон пов`язує виникнення права на відшкодування збитків.

Інші доводи та докази учасників справи оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, сума судового збору покладається на позивача.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №1251 від 13.07.2023) Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермітаж Хаус" (73000, місто Херсон, вулиця Кольцова, будинок 57, код ЄДРПОУ 42475493) про відшкодування шкоди через витрати, які пов`язані зі сплатою боргу за комунальні послуги - відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.09.2026.

Суддя С.О. Саванчук