Рішення № 139365937, 01.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2026Справа № 910/7441/26

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7441/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теляги, буд. 6в; код ЄДРПОУ: 20033533)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "ОБЕРІГ" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ,9 оф.4; код ЄДРПОУ: 37955224)

про стягнення 78 500 грн.,

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "ОБЕРІГ" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 78 500,00 грн. (сімдесят вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.11.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування» (надалі - Закон).

29.06.2023 року о 08:32 в м. Одеса, Люстдорфська дорога сталося ДТП за участю: - ТЗ Opel (д.р.н. АB1667ВК), яким керував водій ОСОБА_2 ; та - ТЗ BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №027052/4615/0000782.

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" згідно полісу № ЕР/209855848, а ОСОБА_1 - в ПрАТ «СК «УНІКА» згідно полісу № ЕР/212096859.

Учасниками зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), дорожньотранспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм Щербацька Людмила ПДР України (розділ 10 «Початок руху та зміна його напрямку), відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньотранспортну пригоду, затвердженої Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 р. №274/2011 (яка визначає умови заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а також застосування Типових схем дорожньо-транспортних пригод та розподілу відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди за заподіяну ними шкоду при оформленні документів по дорожньо-транспортним пригодам без участі уповноважених на те працівників міліції) схема ДТП, що мала місце 29.06.2023 року о 08:32 в м. Одеса, Люстдорфська дорога відноситься до Розділу IV Інструкції «Дорожньо-транспортні пригоди, що скоєні при русі транспортних засобів заднім ходом» та відповідає схемі 4.1, відповідно до якої передбачена відповідальність водія, який порушив правила маневрування - ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що на підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 80 000,00 грн. (ПІ №100533 від 13.07.2023).

Розмір страхового відшкодування був розрахований відповідно до рахунку СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» № НОМЕР_2 , згдіно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ) склала 80 819,67 грн. Однак, враховуючи ліміт відповідальності в разі укладення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) Позивачем було здійснено виплату в розмірі ліміту 80 000,00 грн.

Позивач зазначає, що до ПрАТ «СК «УНІКА» (Позивач по справі) перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.06.2023 року о 08:32 в м. Одеса, Люстдорфська дорога

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Opel (д.р.н. НОМЕР_3 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" згідно полісу № ЕР/209855848.

За таких обставин до Позивача (ПрАТ «СК «УНІКА») у порядку зворотньої вимоги перейшло право на отримання від Відповідача (ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" ) компенсації шкоди, завданої внаслідок зазначеної вище ДТП.

19.07.2023 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 11529950564.

Листом вих. № 1710-03 від 17.10.2023 Відповідачем було відмовлено Позивачу у виплаті страхового відшкодування. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування стало те, що водії транспортних засобів самовільно покинули місце події до складення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Відповідачем не доведено яким чином невиконання потерпілим своїх обов`язків, визначених цим Законом, призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Навіть якщо припустити наявність процедурних порушень, порушення водієм обов`язків, передбачених ст. 33 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є підставою для відмови у виплаті, якщо факт настання страхового випадку підтверджений. Підписанням Європротоколу учасники ДТП узгодили обставин ДТП, пошкодження, які зазнали ТЗ. Натомість, Відповідач не надав жодних доказів (експертного висновку), які б підтверджували, що пошкодження автомобілів не відповідають обставинам, зазначеним у Повідомленні.

Твердження Відповідача про те, що водії покинули місце до завершення оформлення, є суб`єктивним припущенням. Закон не встановлює жорстких вимог щодо того, де саме (на проїжджій частині чи на узбіччі) водії мають заповнювати бланк. Звільнення проїжджої частини після фотофіксації є виконанням обов`язку водія не створювати перешкод дорожньому руху.

Окрім того, позивач наголошує на тому, що між Відповідачем та винуватцем ДТП було укладено договір страхування, умови якого були повністю виконані з боку клієнта. Страхова компанія (Відповідач) прийняла страховий платіж (премію) у повному обсязі, чим підтвердила свою готовність нести ризики та виконувати зобов`язання у разі настання страхового випадку. Ситуація, за якої Страховик справно отримує грошові кошти, але при настанні реальної події намагається уникнути виплати через надумані процедурні причини, є проявом недобросовісної поведінки. Метою укладення договору страхування для клієнта є отримання захисту, а для страховика - отримання прибутку в обмін на цей захист. Відмова у виплаті за фактично підтвердженим випадком нівелює саму суть правовідносин, перетворюючи договір страхування на безоплатне збагачення страхової компанії за рахунок внесків громадян.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" .

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу №910/7441/26 малозначною, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України в строк, який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № ЕР/212096859, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

Ухвала суду від 30.06.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ,9 оф.4. Конверт з ухвалою суду від 30.06.2026 було повернуто поштовим відділенням із зазначенням "за закінченням терміну зберігання". Від відповідача (представника) клопотань, заяв, пояснень до канцелярії суду та через систему "Електронний Суд" не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.

За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі №910/7441/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

15.07.2026 від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшли до суду відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс №ЕР 212096859 та відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс №ЕР 212096859.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

29.06.2023 року о 08:32 в м. Одеса, Люстдорфська дорога сталося ДТП за участю: - ТЗ Opel (д.р.н. АB1667ВК), яким керував водій Щербацька Людмила; та - ТЗ BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №027052/4615/0000782.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" згідно полісу № ЕР/209855848, а ОСОБА_1 - в ПрАТ «СК «УНІКА» згідно полісу № ЕР/212096859.

Учасниками зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 29.06.2023, дорожньотранспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм Щербацька Людмила ПДР України (розділ 10 «Початок руху та зміна його напрямку), відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено автомобіль BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №027052/4615/0000782.

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 80 000,00 грн. (ПІ №100533 від 13.07.2023). Розмір страхового відшкодування був розрахований відповідно до рахунку СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» № НОМЕР_2 , згдіно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ) склала 80 819,67 грн. Однак, враховуючи ліміт відповідальності в разі укладення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) Позивачем було здійснено виплату в розмірі ліміту 80 000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції від 13.07.2025 №100533 ПРАТ «СК «УНІКА» сплатило СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» 80 000, 00 грн страхового відшкодування.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Opel (д.р.н. НОМЕР_3 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" згідно полісу № ЕР/209855848.

19.07.2023 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 11529950564.

Листом вих. № 1710-03 від 17.10.2023 Відповідачем було відмовлено Позивачу у виплаті страхового відшкодування. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування стало те, що водії транспортних засобів самовільно покинули місце події до складення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Страховий акт №11529950564; Заява №11529950564 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №027052/4615/0000782/1; Сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №027052/4615/0000782 з додатками; рахунок СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» № НОМЕР_2 ; ремонтна калькуляція від 11.07.2023; Протокол огляду ТЗ; Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 29.06.2023; Витяг Полісу №ЕР 209855848; Витяг Полісу №ЕР 212096859; Платіжна інструкція від 13.07.2023 №100533; Заява про виплату страхового відшкодування №34166 від 19.07.2023; Відмова у виплаті страхового відшкодування вих.. №1710-03 від 17.10.2023 р; Договір доручення №1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01.11.2023 р. з додатками; Договір про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.20223 року; Акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг №1/34166 від 17.06.2026 року; Довіреність, свідоцтво, Довідка про відкриття рахунків, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 зазначеної статті).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування" (№85/96-ВР) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За статтею 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV).

Законом №1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди

Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього.

Такий перехід права називається суброгацією.

Саме суброгація мала місце у відносинах, які виникли у справі № 910/7449/17 і при розгляді якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року зазначила, що "з огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування".

Тобто у постанові по справі № 910/7449/17 Велика Палата Верховного Суду робить висновок про те, що річний строк застосовується як щодо звернення потерпілої особи до страховика, який застрахував відповідальність винуватця, так і до вимог страховика, який відшкодував потерпілому шкоду за договором майнового страхування, а потім, отримавши право суброгації, звернувся до страховка винуватця за відшкодуванням.

У той же час, звернення позивача після сплати страхового відшкодування відповідно до норм Порядку пов`язане не з виплатою за договором майнового страхування (суброгація), а з виплатою за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі й за іншого страховика.

Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, також не є регресними в розумінні статті 38 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ", оскільки приписи статті 38 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ" не передбачають можливість звернення з регресним позовом одного страховика до іншого страховика у разі, коли один страховик виплатив страхове відшкодування потерпілому, у тому числі в певній мірі (частці) і за іншого страховика відповідно до норм внутрішнього Порядку МТСБУ.

Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем є кондикційними. Отже, відповідно до статті 257 ЦК України для захисту права позивача встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 у справі № 910/17324/19.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Матеріалами справи встановлено, що 29.06.2023 року о 08:32 в м. Одеса, Люстдорфська дорога сталося ДТП за участю: - ТЗ Opel (д.р.н. АB1667ВК), яким керував водій ОСОБА_2 ; та - ТЗ BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Дані обставини були зазначені в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 29.06.2023 (європротоколі). Зі змісту інформації, яка міститься в даному повідомленні, вбачається, що вказана ДТП відбулася з вини водія автомобіля ТЗ Opel, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом BMW 330, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА» - Договором добровільного страхування наземного транспорту №027052/4615/0000782 від 14.11.2022 р., строк дії договору з 00:00 21.11.2022 по 20.11.2023 р. включно, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 1 320 000, 00 грн., страховий платіж - 61 248, 00 грн.

Таким чином, внаслідок настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу BMW 330, державний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті ДТП, у позивача та відповідача, як страховиків винної у ДТП особи, виник обов`язок по відшкодуванню потерпілій особі витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

19.07.2023 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 11529950564.

Листом вих. № 1710-03 від 17.10.2023 Відповідачем було відмовлено Позивачу у виплаті страхового відшкодування. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування стало те, що водії транспортних засобів самовільно покинули місце події до складення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Пунктом 33.2 ст. 33 Закону України №1961-IV визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Порядок використання та відшкодування по європротоколу регламентується Законами України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV та «;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» №3045-VI від 17.02.2011.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Система «Електронний Європротокол» є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua.

Система розміщена в мережі Інтернет за посиланням веб-сторінки https://dtp.mtsbu.ua/index.html для складання електронного протоколу функціонує таким чином, що у разі заповнення недостовірних відомостей про страховий поліс учасника ДТП, не надає можливості перейти до наступного етапу оформлення і, врешті, підписати учасниками електронний протокол Такий підхід гарантує достовірність інформації у протоколі перед його підписанням.

Європротоколом можна скористатися при умовах, коли: - відсутні травмовані (загиблі) люди, - водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності, - наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин, - у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.

З 1 жовтня 2017 року МТСБУ впроваджений «Електронний Європротокол». Відповідно до рішення Президії МТСБУ (Моторного (транспортного) страхового бюро України) від 13.07.2017 №403/2017 європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Додаткові умови для застосування системи «Електронний Європротокол»: транспортні засоби обох учасників ДТП повинні мати діючі поліси внутрішнього страхування. Якщо будь-який ТЗ забезпечений полісом іноземного страховика, необхідно використовувати паперовий бланк європротоколу або викликати поліцію. Водії повинні мати при собі справні мобільні телефони. Хоча б один з учасників ДТП повинен мати з собою пристрій (смартфон, планшет, ноутбук) з фотокамерою та доступом в Інтернет. Ідентифікаційні дані про страхувальника (коди ІНПП або ЄДРПОУ) та про забезпечений транспортний засіб (номерний знак, марку та модель) мають бути зазначені в полісі та коректно внесені в єдину централізовану базу даних МТСБУ. В протилежному випадку система не зможе правильно ідентифікувати учасників ДТП.

Якщо водії скористались європротоколом (незалежно від його форми), то вони: мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

Відповідно до матеріалів справи, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) підписаний учасниками ДТП. Пункт 14 Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) «Мої зауваження» не має жодних записів з боку учасників ДТП, так Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) складено відповідно до вимог чинного законодавства та за згодою сторін.

Відповідно до вимог п. 36.2. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: (а) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. (б) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньотранспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі складення Повідомлення про ДТП (Європротоколу), водії транспортних засобів після його складення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

Позивач зазначав, що твердження Відповідача про те, що водії покинули місце до завершення оформлення, є суб`єктивним припущенням. Закон не встановлює жорстких вимог щодо того, де саме (на проїжджій частині чи на узбіччі) водії мають заповнювати бланк. Звільнення проїжджої частини після фотофіксації є виконанням обов`язку водія не створювати перешкод дорожньому руху. Відповідач не надав жодних доказів (експертного висновку), які б підтверджували, що пошкодження автомобілів не відповідають обставинам, зазначеним у Повідомленні.

При укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (стаття 17 Закону №1961-IV).

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV).

Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020.

Поряд з тим, обов`язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено пунктом 34.1 статті 34 Закону №1961-IV.

За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов`язаний (незалежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.

З метою визначення розміру страхового відшкодування та покладення його частини на відповідача суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами частини 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону №1961-IV).

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2.3. Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (пункт 2.4. Методики).

Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву.

Матеріалами справи встановлено, що 04.07.2023 проведено огляд пошкодженого автомобіля BMW 330, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним Протоколом огляду транспортного засобу.

Згідно із рахунок СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» №BL000023691 від 11.07.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW 330, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 80 819, 67 грн.

Згідно з абзацом 2 пункту 12.1. статті 12 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положення пункту 36.6. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 80 000,00 грн. (ПІ №100533 від 13.07.2023).

Розмір страхового відшкодування був розрахований відповідно до рахунку СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» № НОМЕР_2 , згдіно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ) склала 80 819,67 грн.

Однак, враховуючи ліміт відповідальності в разі укладення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) Позивачем було здійснено виплату в розмірі ліміту 80 000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції від 13.07.2025 №100533 ПРАТ «СК «УНІКА» сплатило СТО ДП «Фірма «Емералд Моторс» 80 000, 00 грн страхового відшкодування.

Згідно із пунктом 5.1 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону №1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.

Відповідно до п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Розмір виплаченого заявником страхового відшкодування складає 80 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією;

Розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування складає 1500, 00 грн, що підтверджується витягом про поліс ЕР-2209855848.

Отже, розмір належної частки компенсації страхового відшкодування визначається наступним чином:

80 000,00 - 1 500,00 = 79 500, 00 грн.

Таким чином, заявлений позивачем розмір страхового відшкодування - 79 500, 00 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач власного розрахунку чи заперечень щодо даної суми не надав.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 2 662 грн 40 коп. відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрати суми понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).

У свою чергу, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, №823/2638/18.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" 01.11.2023 року уклала з ФОП Волчек Наталією Миколаївною договір доручення №1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні послуги).

Відповідно до якого, п. 1.1. За цим Договорм Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб (далі-Боржників), до яких Довіритель має права вимоги відповідно до чинного законодавства України.

1.1.2. Повірений за даним Договором надає правові (юридично-консультаційні) послуги, здійснює підготовку проектів юридичних документів. Правові (юридично-консультаційні) послуги можуть бути подані у наступній формі: усій консультаційні послуги по телефону, консультаційні послуги у письмовій формі, безпосередньо усні консультаційні послуги надані Довірителю, консультації та рекомендації надані засобами електронного зв`язку, представницькі послуги шляхом представлення інтересів Довірителя у державних органах, установах та перед третіми особами тощо.

1.2. Довіритель підтверджує, що заборгованість Боржників, вказаних в п. 1.1. цього Договору, дійсно має місце, не погашена, не пробачена, а також, що права вимоги повернення заборгованості не передані Довірителем третім особам, Довіритель не укладав угод про заміну зобов`язань з її повернення іншими зобов`язаннями і тому не відомі обставини, внаслідок яких Боржники мають право не виконувати вимогу щодо повернення боргу.

02.11.2023 року між Адвокатським бюро «Білий» та ФОП Волчек Наталією Миколаївною укладено договір №2/23ю про надання правової допомоги.

Згідно договору 1.1. Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених ним договором, в тому числі, але не виключно:

- надання правової допомоги під час досудового розслідування та в судах всіх рівнів у кримінальних провадженнях, що прямо ми опосередковано стосуються інтересів Клієнта, в т.ч. здійснення захисту інтересів та інше;

- надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань;

- складання документів правового характеру, (звернень, заяв, скарг, листів, пропозицій, запитів та ін.) та процесуальних документів (відзивів, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг,заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництво та захист інтересів Клієнта в судах усіх рівнів та інстанцій, будь-яких органах державної влади, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, НАБУ, прокуратури, ДБР, САП, СБУ, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, експертних установах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, тощо з будь-яких питань із усіма без включення процесуальними правами, наданими стороні по справі положенням чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС України.

У Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023 року в пункті 1 зазначено, що Клієнт доручає АБ «Адвокатське Бюро «Білий» в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Клієнта за цивільним або господарським судочинством за таким переліком справ Клієнта: Номер страхової справи 34166, страховий акт - 11529950564, страхувальник Константінов А.І., Особа відповідальна за завданий збиток ТзДВ СК «Оберіг».

АБ «Адвокатське Бюро «Білий» в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., після одержання матеріалів (справ) від Клієнта, здійснити перелік дій визначених угодою, а Клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 15 робочих днів, з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили, на рахунок бюро у розмірі 8000 грн. за кожну справу з переліку в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку АБ «Адвокатське Бюро «Білий» в особі керуючого бюро адвоката Білого В.C., яке в свою чергу має здійснити такий перелік дій по кожній справі окремо, про що в подальшому звітує Клієнту та на вимогу Клієнта надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу:

- здійснити повний збір та аналіз усіх документів у кожній справі окремо (за необхідності направити адвокатський запит та отримати платіжне доручення від установи банку(клієнта) на підтвердження виплати страхового відшкодування у кожній справі окремо; за необхідності направити адвокатський запит та отримати постанову суду 1 інстанції та/або апеляційної у адміністративній справі про притягнення винної особи до відповідальності у кожній справі окремо; за необхідності направити адвокатський запит до відповідного підрозділу Національної поліції та отримати розширену довідку про учасників ДТП у кожній справі окремо; за необхідності направити адвокатський запит до МТСБУ та отримати необхідні відомості про страховика у якого застрахована цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП) із розрахунку 1 година по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 1500 грн. за одну повну або не повну годину роботи по кожній справі окремо (але не більше однієї години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги;

- дослідження та оцінка переданих Клієнтом до Бюро документів на предмет належності, допустимості. достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; дослідження та оцінка самостійно отриманих Бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрання способу захисту прав та інтересів Клієнта. Дані дії тарифікується за ціною 1500 грн. за повні або не повні 0,5 години роботи по кожній справі окремо (але не більше 0,5 години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги; здійснити копіювання всіх наявних матеріалів у кожній справі окремо у 2х примірниках для подальшого направлення матеріалів до суду та/або до суду та відповідачу із розрахунку 30 хвилин (0,5 години) по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 1500 грн. за повні або не повні 0,5 години роботи по кожній справі окремо (але не більше 0,5 години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги;

- написати та подати позови до суду у кожній справі окремо та направити за потреби матеріал відповідачу у кожній справі окремо (відправка засобами поштового зв?язку або особисто нарочно адвокатом) до відповідного суду у кожній справі окремо, із розрахунку 1 година по кожній справі окремо, що тарифікується за ціною 5000 грн. за одну повну або не повну годину роботи по кожній справі окремо (але не більше однієї години по кожній справі окремо) за даним пунктом правової допомоги;

17.06.2026 року Адвокатським Бюро «Білий» та ФОП Волчек Наталією Миколаївною складено та підписано Акт (звіт) прийому передачі наданих послуг №1/34166 до Договору про надання правової допомоги №2/23ю від 01.11.2023 року про наступне:

1. Бюро згідно Договору були надані Клієнту наступні послуги по страховій

справі №34166 (страховий акт №11529950564) за позовом ПрАТ «СК «УНІКА» до ТзДВ СК «ОБЕРІГ», а саме:

· ??здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі;

· ??досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні;

· ??досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів Клієнта;

· складено та подано відповідний позов до суду.

2. Вартість послуг Бюро відповідно до пункту 1 додатку №1 до Договору складає 8 000, 00 грн. (Вісім тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ.

3. Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Бюро послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Клієнт не матиме жодних претензій до Бюро.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних, та розгляд даної справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачем відзиву подано не було, відтак складання та подання до суду відповіді на відзив здійснено не було, інших заяв/клопотань/додаткових пояснень представником позивача не було складено та подано до суду.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявний у справі Акт (звіт) від 17.06.2026 прийому передачі наданих послуг №1/34166 до Договору про надання правової допомоги №2/23ю від 01.11.2023 року не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а також відповідати складності справи.

На переконання суду, враховуючи, що справа визначена як малозначна, з огляду на що здійснювався розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є 4 000, 00 грн, інші заявлені витрати на послуги адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "ОБЕРІГ" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ,9 оф.4; код ЄДРПОУ: 37955224) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теляги, буд. 6в; код ЄДРПОУ: 20033533) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 79 500 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "ОБЕРІГ" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ,9 оф.4; код ЄДРПОУ: 37955224) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теляги, буд. 6в; код ЄДРПОУ: 20033533) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "ОБЕРІГ" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ,9 оф.4; код ЄДРПОУ: 37955224) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теляги, буд. 6в; код ЄДРПОУ: 20033533) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

5. У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА