Рішення № 139364923, 01.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2019/26

Провадження № 2/615/793/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2019/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

20 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»(далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9446850 у розмірі 19 600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 9446850 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, платежі у рахунок погашення кредитної заборгованості не здійснював, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 33 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн заборгованість за процентами; 14 000,00 грн штрафні санкції. При цьому вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 14 000,00 грн позивачем у межах цього позову не заявлені, а тому до стягнення заявлено 19 600,00 грн, з яких 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 600,00 грн заборгованість за процентами.

13 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 13052026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС». Також зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 23 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір № 9446850 про надання споживчого кредиту (надалі кредитний договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору сума кредиту становить 7 000,00 грн.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Дати повернення кредиту та сплати процентів визначені графіком платежів, який є Додатком № 1 до кредитного договору.

Відповідно до графіка платежів кінцевою датою повернення кредиту є 14 вересня 2026 року. За умови належного виконання зобов`язань платежі зі сплати процентів мали здійснюватися кожні 30 днів, а сума кредиту у розмірі 7 000,00 грн підлягала поверненню разом з останнім платежем.

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що тип процентної ставки є фіксованим.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день та застосовується у межах строку кредитування.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 0,93 % на день. Умовою її застосування є сплата ОСОБА_1 до 19 жовтня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів у сумі не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту. У разі невиконання таких умов кредитування здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 2.2 кредитного договору датами надання кредиту могли бути 19 вересня 2025 року або 20 вересня 2025 року.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування. Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, визначена графіком платежів.

Пунктом 5.4 кредитного договору передбачено, що у разі затримання ОСОБА_1 сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. У такому разі позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про таку вимогу.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5668 19 вересня 2025 року о 17 год 26 хв 09 сек.

Додатком № 1 до кредитного договору № 9446850 від 19 вересня 2025 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 13 звоорот).

Відповідно до вказаної таблиці 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн. Платежі зі сплати процентів визначені на 19 жовтня 2025 року, 18 листопада 2025 року, 18 грудня 2025 року, 17 січня 2026 року, 16 лютого 2026 року, 18 березня 2026 року, 17 квітня 2026 року, 17 травня 2026 року, 16 червня 2026 року, 16 липня 2026 року та 15 серпня 2026 року.

Останній платіж визначений на 14 вересня 2026 року у загальному розмірі 9 100,00 грн, з яких 7 000,00 грн повернення суми кредиту та 2 100,00 грн проценти за користування кредитом. Отже, відповідно до погоджених сторонами умов кредитний борг у розмірі 7 000,00 грн підлягав поверненню у повному обсязі саме 14 вересня 2026 року.

Додаток № 1 до кредитного договору № 9446850 від 19 вересня 2025 року Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5668 19 вересня 2025 року о 17 год 26 хв 09 сек.

Належність банківського рахунку відповідачу та фактичне отримання кредитних коштів додатково підтверджено відомостями Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговувався платіжною карткою № НОМЕР_2 , та надано платіжну інструкцію щодо зарахування на цей рахунок 7 000,00 грн (а.с. 78-79).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 33 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн заборгованість за процентами; 14 000,00 грн штраф. Пеня за кредитним договором не нараховувалась (а.с. 44-48).

Із вказаного розрахунку вбачається, що починаючи з 19 вересня 2025 року заборгованість за тілом кредиту становила 7 000,00 грн та протягом усього періоду розрахунку не зменшувалась. У графах розрахунку «Платежі», «Оплата основного боргу», «Оплата процентів», «Оплата штрафу» та «Оплата пені» зазначено 0,00 грн, тобто ОСОБА_1 будь-яких платежів у рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором не здійснював.

Відповідно до умов кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день, а знижена процентна ставка 0,93 % на день. Умовою застосування зниженої процентної ставки було внесення ОСОБА_1 до 19 жовтня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою, коштів у сумі не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту. Перший платіж за графіком платежів визначений на 19 жовтня 2025 року у розмірі 1 953,00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 вказаний платіж не здійснив та умов для застосування зниженої процентної ставки не виконав, згідно з розрахунком проценти нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день. На суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн щоденний розмір процентів становив 70,00 грн. Так, з 19 вересня 2025 року по 18 жовтня 2025 року включно щоденно нараховувалось по 70,00 грн процентів. За 19 жовтня 2025 року, який відповідно до графіка платежів є першою датою сплати процентів, проценти не нараховувались. Починаючи з 20 жовтня 2025 року нарахування процентів у розмірі 70,00 грн за кожен день користування кредитом було продовжено.

Проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00 % на день, тобто по 70,00 грн на день, нараховувались до 18 березня 2026 року включно. 18 березня 2026 року нараховано останні 70,00 грн процентів, а починаючи з 19 березня 2026 року подальше нарахування процентів припинено. Загальна сума нарахованих за кредитним договором процентів становить 12 600,00 грн, що відповідає нарахуванню процентів за 180 днів користування кредитними коштами по 70,00 грн за день.

Крім того, розрахунок заборгованості містить нарахування штрафу за порушення строків виконання зобов`язань за кредитним договором. Пунктом 6.4.1 кредитного договору передбачено штраф у розмірі 840,00 грн на четвертий день невиконання або неналежного виконання зобов`язання, а п. 6.4.2 кредитного договору штраф у розмірі 210,00 грн, починаючи з п`ятого дня, за кожний день невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до розрахунку 23 жовтня 2025 року, тобто на четвертий день після настання 19 жовтня 2025 року строку внесення першого платежу, нараховано штраф у розмірі 840,00 грн. Починаючи з 24 жовтня 2025 року штраф нараховувався у розмірі 210,00 грн за кожний день прострочення.

Нарахування штрафу у розмірі 210,00 грн за день здійснювалося до 24 грудня 2025 року включно. 25 грудня 2025 року нараховано 140,00 грн штрафу, внаслідок чого загальна сума штрафу досягла 14 000,00 грн. Починаючи з 26 грудня 2025 року штраф більше не нараховувався.

Таким чином, із наданого розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 протягом періоду користування кредитом жодного платежу не здійснив, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту залишилась у розмірі 7 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день нараховано 12 600,00 грн процентів; нараховано 14 000,00 грн штрафу. Загальний розмір заборгованості за розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» становить 33 600,00 грн.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у межах цієї справи вимог про стягнення штрафу у розмірі 14 000,00 грн не заявляє та просить стягнути з ОСОБА_1 лише 19 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 600,00 грн заборгованість за процентами.

13 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 13052026, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» зобов`язалось передати грошові кошти у розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» права грошової вимоги до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до них, суми грошових вимог та інші дані визначаються у Реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу (а.с. 35-37).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року перехід від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників, після чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» стає кредитором щодо відповідних боржників та набуває права вимоги за їх зобов`язаннями.

13 травня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» прийняло Реєстр боржників, у зв`язку з чим до останнього перейшли права вимоги до боржників, зазначених у цьому Реєстрі (а.с. 42).

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року у загальному розмірі 33 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн заборгованість за процентами; 14 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 40-41).

26 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на виконання умов договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» грошові кошти у розмірі 3 286 193,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 43).

08 червня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» складено досудову вимогу № 25771574564 щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року, адресовану ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній вимозі зазначено, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 33 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 12 600,00 грн заборгованість за процентами; 14 000,00 грн заборгованість за пенею та штрафами, та запропоновано у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги достроково погасити зазначену заборгованість (а.с. 59).

Згідно з описом вкладення № 0505637808537 та списком поштових відправлень, 11 червня 2026 року досудову вимогу направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яка є зареєстрованим місцем проживання відповідача. В описі вкладення зазначено найменування вкладення «Досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості» (а.с. 60).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 9446850 від 19 вересня 2025 року містить істотні умови, характерні для цього виду договорів, а саме: суму кредиту, строк кредитування, порядок надання коштів, тип та розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту та сплати процентів.

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5668.

Судовим розглядом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на виконання умов кредитного договору № 9446850 від 19 вересня 2025 року здійснено перерахування кредитних коштів у розмірі 7 000,00 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується листом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Отже, суд вважає доведеним факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року, у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 33 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн заборгованість за процентами; 14 000,00 грн штраф. Пеня за кредитним договором не нараховувалась. При цьому з розрахунку вбачається, що будь-яких платежів у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 не здійснював.

Встановлені судовим розглядом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, зокрема не здійснював передбачених кредитним договором платежів зі сплати процентів за користування кредитом.

Щодо наявності у позивача права на дострокове стягнення суми кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору № 9446850 від 19 вересня 2025 року та Додатка № 1 до нього остаточною датою повернення кредиту визначено 14 вересня 2026 року.

Разом із тим умовами кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту у випадку затримання ОСОБА_1 сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

За змістом п. 5.4 кредитного договору у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Як встановлено судом, 08 червня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» сформовано досудову вимогу № 25771574564 щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року, яку 11 червня 2026 року направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана адреса відповідає зареєстрованому місцю проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Доказів повідомлення ОСОБА_1 первісного кредитора або Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про іншу адресу для направлення кореспонденції матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» належним чином виконано обов`язок щодо направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про дострокове повернення кредиту за належною адресою, а тому кредитором дотримано передбачений законом та умовами кредитного договору порядок реалізації права на дострокове повернення кредиту.

Після направлення зазначеної вимоги порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 усунуто не було, заборгованість не погашена.

За таких обставин строк виконання ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредитних коштів настав достроково.

Згідно з розрахунком заборгованості залишок заборгованості за тілом кредиту становить 7 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки є фіксованим. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день, а знижена процентна ставка 0,93 % на день. Знижена процентна ставка застосовується за умови, якщо ОСОБА_1 до 19 жовтня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У разі невиконання зазначених умов користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 будь-яких платежів за кредитним договором не здійснював, у зв`язку з чим умови для застосування зниженої процентної ставки ним виконані не були. Отже, проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00 % на день.

Враховуючи, що сума кредиту становить 7 000,00 грн, розмір процентів за один день користування кредитом становить 70,00 грн (7 000,00 грн ? 1,00 %).

Згідно з п. 3.2 кредитного договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, однак не включається перша дата сплати процентів, зазначена у Графіку платежів.

Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти у розмірі 70,00 грн на день нараховувались з 19 вересня 2025 року по 18 жовтня 2025 року включно. 19 жовтня 2025 року, яка є першою датою сплати процентів, їх нарахування не здійснювалось. Починаючи з 20 жовтня 2025 року нарахування процентів у розмірі 70,00 грн на день було продовжено.

Нарахування процентів здійснювалось до 18 березня 2026 року включно, а починаючи з 19 березня 2026 року проценти кредитодавцем не нараховувались.

Таким чином, проценти нараховано за 180 днів користування кредитними коштами у загальному розмірі 12 600,00 грн (70,00 грн ? 180 днів).

При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення нарахованих процентів не здійснював, у зв`язку з чим заборгованість за процентами становить 12 600,00 грн.

Отже, нарахування процентів у розмірі 12 600,00 грн здійснено відповідно до погоджених сторонами умов кредитного договору, виходячи із фактичного розміру заборгованості за тілом кредиту, встановленої договором процентної ставки та періоду користування кредитними коштами.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 12 600,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналізом долучених до матеріалів справи доказів підтверджується факт відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19 600,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією від 16 липня 2026 року (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» (а.с. 50); додаткову угоду № 25771574564 від 25 травня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, відповідно до якої Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» зобов`язалось надавати правничу допомогу з питань стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року (а.с. 52); акт прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн (а.с. 53); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10, видане Тимошенку Олександру Олександровичу 26 серпня 2010 року (а.с. 32); довіреність від 12 лютого 2026 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» уповноважило адвоката Тимошенка Олександра Олександровича представляти його інтереси (а.с. 55).

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» наступні послуги: складання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року 2 години, вартістю 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 2 години, вартістю 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 1 година, вартістю 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 1 година, вартістю 500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до відшкодування витрат на надання йому професійної правничої допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 9446850 від 19 вересня 2025 року у розмірі 19 600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп, з яких: 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп тіло кредиту; 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) грн 00 коп заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов