Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.09.2026Справа № 910/7390/26Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег»
до Фізичної особи - підприємця Люшун Олени Олександрівни
про стягнення 271 025, 76 грн.
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковчег» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Люшун Олени Олександрівни про стягнення 271 025, 76 грн., з яких: 107 698,17 грн. - боргу з оплати орендної плати, 8 336,08 грн. - борг з оплати комунальних послуг, 58 017,12 - штраф, 15 507,26 грн. - 3% річних, 81 467,13 грн. - інфляційне збільшення.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду відповідач не отримав.
31.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег» надійшли пояснення по справі, в яких позивач повідомляє суд, що Люшун Олена Олександрівна припинила підприємницьку діяльність, про що внесено відповідні відомості до реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд міста Києва зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Люшун Олена Олександрівна припинила підприємницьку діяльність, про що внесено відповідні відомості до реєстру.
Однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, а тому дана справа повинна розглядатися в господарському суді.
Вказаний висновок, зазначений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
УСТАНОВИВ:
15.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОВЧЕГ» (далі - Позивач/Суборендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Люшун Оленою Олександрівною (далі - Відповідач/Суборендар) укладено договір суборенди № 104 (далі - Договір).
15.10.2020 на виконання умов вказаного договору, Позивач передав Відповідачу у строкове платне користування приміщення лот № 104 площею: 6,00 кв.м., яке розташоване на 1 (першому) поверсі торгово-розважального центру «Лавина» за адресою: вул. Берковецька, буд. 6 Д, для торгівлі гарячими напоями під торговою маркою «Filicori Zecchini».
10.09.2021 між сторонами укладено Додатковий договір про внесення змін та доповнень Договору, яким визначено строк оренди до 14.10.2022.
31.12.2021 між сторонами укладено Договір про розірвання Договору суборенди.
У вказаному договорі Відповідач визнав наявну заборгованість перед Позивачем в сумі 116 034,25 грн. та зобов`язався її погасити в строк до 31.12.2021. В цей же день Відповідач повернув Позивачу приміщення, що підтверджується актом приймання-повернення приміщення з суборендного користування.
Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Договору з моменту передачі Суборендареві приміщення Суборендар зобов`язаний сплачувати на користь Суборендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим Договором.
У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Договору встановлено, що орендна плата, яку Суборендар зобов`язаний щомісячно сплачувати Суборендодавцеві, складається з таких частин:
a) Основна орендна плата;
b) Експлуатаційна орендна плата;
c) Маркетингова орендна плата;
d) Плата з обороту.
Положеннями п. 13.1 ст. 13 Договору Суборендар зобов`язаний сплачувати Суборендодавцю Основну орендну плату, Експлуатаційну орендну плату, Маркетингову орендну плату щомісячно різними платежами в строки, визначені в Додатку №1 (пункт 15). Відповідно до п. 15 Додатку №1 сторони домовились, що строк сплати Основної орендної плати, Експлуатаційної орендної плати, Маркетингової орендної плати до 15 (п`ятнадцятого) числа відповідного місяця, який передує оплачуваному.
Порядок розрахунку вказаних вище платежів визначений ст. 10 Договору. З жовтня 2021 року по грудень 2021 року вартість орендної плати склала 126 167,73 грн, що підтверджується актами наданих послуг: ОУ-00000004080 від 31.10.2021, ОУ-00000004166 від 30.11.2021 та ОУ-00000004553 від 31.12.2021.
Вручення вказаних актів підтверджується реєстрами, копії яких додано до даної позовної заяви.
Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, за вказаний період у Відповідача виникла заборгованість з оплати орендної плати в сумі 107 698,17 грн.
Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Договору встановлено, що Суборендар компенсує Суборендодавцеві вартість Комунальних послуг, що споживаються в Приміщенні, без додаткових нарахувань на свою користь. Суборендар також зобов`язаний компенсувати Суборендодавцю витрати, які несе Суборендодавець на Комунальні послуги, які споживаються в зв`язку з експлуатацією Торгового центру та Площ загального користування, а також Земельної ділянки та які розподіляються між всіма орендарями / суборендарями Торгового центру пропорційно площі Приміщення до загальної площі Торгового центру на підставі рахунків та даних (показників), наданих Власником.
Пунктом 17.6 ст. 17 Договору передбачено, що плата за Комунальні послуги вноситься Суборендарем щомісяця протягом строку, вказаного в Додатку №1 (пункт 17).
Положеннями п. 17 Додатку №1 встановлено, що компенсація Комунальних послуг Суборендарем має бути сплачена до 10 числа наступного місяця за оплачувальний місяць (попередній) на підставі рахунку Суборендодавця, який надається Суборендареві протягом п`яти робочих днів з початку наступного місяця.
На виконання вказаних положень Договору, в період з жовтня по грудень 2021 року Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки на загальну суму 8 336,08 грн: СФК/104/4161 від 31.10.2021, СФ-К/104/4505 від 30.11.2021, СФ-К/104/4839 від 31.12.2021 та СФ-Т/104/4965 від 31.12.2021.
Крім того, надання вказаних вище послуг в період з жовтня по грудень 2021 року підтверджується актами наданих послуг: ОУ-00000004370 від 31.10.2021, ОУ-00000004728 від 30.11.2021, ОУ-00000004929 від 31.12.2021, ОУ-00000005057 від 31.12.2021. Вручення вказаних рахунків та актів підтверджується реєстрами.
Позивач посилається на те, що незважаючи на обов`язок компенсувати вартість комунальних послуг визначений Договором, Відповідачем не було здійснено їх компенсацію за період з жовтня по грудень 2021 року, що становить 8 336,08 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач не надав заперечень та (або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплати вартості комунальних послуг за спірний період або контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 107 698, 17 грн. заборгованості з оплати орендної плати та 8 336, 08 грн. заборгованості з оплати комунальних послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 15 017, 12 грн 3% річних та 81 467, 13 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично правильними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 20.6. ст. 20 Договору встановлено, що в тому випадку, якщо Суборендар прострочить сплату Суборендодавцеві будь-яких платежів, Суборендар сплачує на користь Суборендодавця штрафні санкції в розмірі, визначеному в Додатку №1 (пункт 31).
Пунктом 31 Додатку №1 передбачено наступні штрафні санкції: у випадку прострочення більш, ніж на 3 (три) календарних дні - договірні штрафні санкції у розмірі 10% (десять відсотків) від суми прострочення; у випадку прострочення більш, ніж на 5 (п`ять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) від суми прострочення; у випадку прострочення більш, ніж на 10 (десять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) від суми прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем прострочено сплату платежів з оренди та компенсації комунальних послуг більше ніж на 10 (десять) календарних днів.
В зв`язку з чим Позивачем нараховано штраф в сумі 58 017,125 грн.
Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є арифметично правильними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Люшун Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег» (Україна, 01024, місто Київ, вул. Басейна, будинок 6; ідентифікаційний код: 31569627) - заборгованість з орендної плати у розмірі 107 698 (сто сім тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 17 коп.,заборгованість за відшкодування комунальних послуг у розмірі 8 336 (вісім тисяч триста тридцять шість) грн. 08 коп., штраф у розмірі 58 017 (п`ятдесят вісім тисяч сімнадцять) грн. 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 81 467 (вісімдесят одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 13 коп., 3 % річних у розмірі 15 507 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сім) грн. 26 коп., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 065 (чотири тисячі шістдесят п`ять) грн. 39 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва
Судове рішення № 139364580, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/7390/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: