Рішення № 139364325, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/7319/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування»

про стягнення коштів у розмірі 160000,00 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» про стягнення коштів у розмірі 160000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на той факт, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну страхувальника позивача було завдано матеріальної шкоди. Цю шкоду позивач відшкодував як страхове відшкодування за сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту № 250549503.22 від 27.07.2022 року. У зв`язку з цим, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування», до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mercedes-Benz G 500 (державний номер НОМЕР_1 ), з вини якого сталася ДТП, була застрахована Відповідачем за полісом № ЕР-213794344 з лімітом відповідальності 160 000,00 грн, позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 160000,00 грн в порядку суброгації.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши на те, що постановою Обухівського районного суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 372/3776/23 встановлено вину водія Mercedes-Benz лише у зіткненні з автомобілем Volkswagen Passat. На думку відповідача, у матеріалах відсутні прямі докази зіткнення Mercedes-Benz із Renault Sandero та причинно-наслідковий зв`язок між діями водія Mercedes-Benz і пошкодженням автомобіля Renault Sandero. Також відповідач заперечував проти прийняття доказів (матеріалів адміністративної справи), поданих позивачем разом із відповіддю на відзив.

Щодо заперечень відповідача проти прийняття доказів, поданих позивачем разом із відповіддю на відзив, суд зазначає наступне.

Оскільки необхідність у отриманні цих доказів виникла у зв`язку з поданням відповідачем відзиву на позов, позивач вжив усіх залежних від нього заходів для завчасного з`ясування та отримання необхідної інформації, зокрема звернувся з відповідним запитом ще до подачі позову (08.06.2026), проте фактично зміг отримати матеріали лише 01.07.2026, а тому суд приймає зазначені докази до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.07.2022 року між АТ «СК «ІНГО» та ТОВ «Перша лізингова компанія» було укладено сертифікат № 250549503.22 до Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 47-07 від 07.06.2007 року, згідно з яким позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу «RENAULT SANDERO», державний номер НОМЕР_2 .

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 28.08.2023 р. по справі № 372/3776/23 встановлено, що 18.06.2023 року о 14.10 год. а/д Р-01 смт. Козин, по вул. Київська 11 д, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mercedes-Benz G 500 державний номер НОМЕР_1 не була уважною за кермом, при зміні напрямку руху не впевнилась в безпечності, та не зайняла відповідне крайнє положення перед поворотом, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_3 . Своїми діями, що виразились в порушені вимог пункту 2.3.б, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі звітом про оцінку № 50284 від 27.07.2023, ринкова вартість автомобіля Renault Sandero (державний номер НОМЕР_2 ) до ДТП становила 426400,00 грн, тоді як вартість його відновлювального ремонту досягла 453313,98 грн.

Оскільки витрати на ремонт перевищують ринкову вартість транспортного засобу, його відновлення визнано економічно недоцільним, а сума матеріального збитку, завданого власнику, дорівнює ринковій вартості автомобіля і становить 426400,00 грн.

Відповідно до вих. № 5836679 від 27.07.2023, АТ «СК «ІНГО» повідомило ТОВ «Перша Лізингова Компанія», що на основі звіту № 50284 автомобіль RENAULT SANDERO (д/н НОМЕР_2 ) визнано конструктивно загиблим через ДТП від 18.06.2023. Через те, що вартість ремонту 453313,98 грн перевищує 60% страхової суми 398301,31 грн, відновлення визнано економічно недоцільним.

07.08.2023 року до Позивача звернулося ТОВ «Перша лізингова компанія» із заявою на виплату страхового відшкодування за полісом № 250549503.22 по страховому випадку, який стався 18.06.2023 з автомобілем Renault Sandero, державний номер НОМЕР_4 та просив виплатити страхове відшкодування у розмірі 278816,04 грн.

На підставі цього позивачем було видано розпорядження № 6010437 від 07.08.2023 на виплату страхової події та складено страховий акт при конструктивній загибелі від 07.08.2023, відповідно до яких сума до виплати ТОВ «Перша лізингова компанія» склала 278816,04 грн.

У подальшому позивач перерахував ТОВ «Перша лізингова компанія» страхове відшкодування у розмірі 278816,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16645 від 10.08.2023 року.

Згідно з матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mercedes-Benz G 500 державний номер НОМЕР_1 була застрахована Відповідачем за полісом № ЕР-213794344 з лімітом відповідальності 160000,00 грн.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до Позивача перейшло право вимоги до винної особи в межах суми 160000,00 грн, через що Позивач звертався до Відповідача з претензією №5836679 від 04.10.2023 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Щодо заперечень відповідача про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія автомобіля Mercedes-Benz та пошкодженням транспортного засобу Renault Sandero, суд зазначає наступне.

Матеріали адміністративної справи, зокрема схема місця дорожньо-транспортної пригоди, довідка поліції та письмові пояснення учасників, підтверджують, що зіткнення транспортних засобів - автомобілів Mercedes-Benz (державний номер: НОМЕР_1 ), Volkswagen Passat (державний номер: НОМЕР_3 ), Volkswagen Gold Variant (державний номер: НОМЕР_5 ) та Renault Sandero ( НОМЕР_6 ) - становило єдину нерозривну ланцюгову подію.

Відповідно до довідки поліції, за фактом цієї аварії було складено єдиний протокол саме на водія автомобіля Mercedes-Benz та надалі, постановою Обухівського районного суду Київської області від 28.08.2023 у справі № 372/3776/23 зафіксовано порушення водієм Mercedes-Benz ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, що кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Оскільки багатоавтомобільна аварія сталася внаслідок первинного протиправного маневру вказаного водія, пошкодження автомобіля Renault Sandero є безпосереднім результатом цього правопорушення, а протилежні доводи відповідача повністю спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що Позивачем належними доказами підтверджено розмір понесеного збитку через конструктивну загибель пошкодженого автомобіля та виникнення у нього права вимоги до Відповідача в межах виплаченої суми страхового відшкодування, у зв`язку з чим вимоги Позивача про стягнення 160000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (04073, м. Київ, просп. Банде6ри Степана, буд. 22, ідентифікаційний код: 36086124) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування у розмірі 160000 (сто шістдесят тисяч) грн 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 31.08.2026

Суддя Я.В. Маринченко