Ухвала суду № 139364213, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/9382/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» у справі № 910/9382/26,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» (01004, місто Київ, Крутий узвіз, будинок 6/2, в літ. А; код ЄДРПОУ: 24939727)

до відповідача 1 Київської міської Ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36; код ЄДРПОУ 22883141)

до відповідача 2 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крутий узвіз» (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, б. 6; код ЄДРПОУ: 25640657)

про виділення в натурі частки у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права приватної власності,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне Підприємство «Євродент» з позовом до Київської міської Ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крутий узвіз» про виділення в натурі Приватному підприємству «Євродент» (код ЄДРПОУ 24939727) частку у розмірі 11/100 з майна, що є у спільній частковій власності, нежилих приміщень загальною площею 849,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, узвіз Крутий (Крутий узвіз/вул. Кропивницького), буд. 6/2, літера «А», шляхом виділення групи нежитлових приміщень загальною площею 91,6 кв. м, розташованої на цокольному поверсі, у складі: приміщення 1 площею 19,9 кв. м, приміщення 2 площею 2,5 кв. м, приміщення 3 площею 3,2 кв. м, приміщення 4 площею 11,0 кв. м, приміщення 5 площею 17,1 кв. м, приміщення 6 площею 10,7 кв. м, приміщення 7 площею 10,9 кв. м, приміщення 8 площею 7,7 кв. м, приміщення 9 площею 8,2 кв. м, приміщення 10 площею 0,5 кв. м, згідно з технічним паспортом на групу нежитлових приміщень (нежиле приміщення) від 10 жовтня 2025 року (інвентаризаційна справа № 01.10.2025/810, реєстраційний номер документа в Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:8824-1928-6743-5800).

Припинення право спільної часткової власності Приватного підприємства «Євродент» (код ЄДРПОУ 24939727) на 11/100 частин нежилих приміщень загальною площею 849,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, узвіз Крутий (Крутий узвіз/ вул. Кропивницького), буд. 6/2, літера «А», зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації 16 травня 2001 року за реєстровим № 2526П (реєстрова книга № 17П-290), зберігши режим спільної часткової власності інших співвласників на нежилі приміщення загальною площею 758,3 кв. м, що залишаються після виділу.

Визнання за Приватним підприємством «Євродент» (код ЄДРПОУ 24939727) право приватної власності на групу нежитлових приміщень загальною площею 91,6 кв. м у складі приміщень 1 10, розташовану на цокольному поверсі літери «А» за адресою: м. Київ, узвіз Крутий (Крутий узвіз/вул. Кропивницького), буд. 6/2, згідно з технічним паспортом на групу нежитлових приміщень (нежиле приміщення) від 10 жовтня 2025 року (інвентаризаційна справа № 01.10.2025/810, реєстраційний номер документа в Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:8824-1928-6743-5800), як на самостійний об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного Підприємства «Євродент». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

17.08.2026 через систему «Електронний суд» від Київської міської Ради надійшла заява про повернення позовної заяви.

24.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» надійшла заява про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, та про долучення ордера на надання правничої (правової) допомоги.

На виконання вимог Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 заяви про усунення недоліків від Приватного Підприємства «Євродент» не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного Підприємства «Євродент». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного Підприємства «Євродент». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 7 987, 20 грн;

- надання повного переліку документів, зазначених як додатки до позовної заяви;

- подання до суду позовної заяви із зазначенням повної адреси місцезнаходження позивача;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.

17.08.2026 через систему «Електронний суд» від Київської міської Ради надійшла заява про повернення позовної заяви.

У заяві представником Київської міської Ради зазначено, що на підставі договору адвокатом (адвокатським об`єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об`єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер № 41.

Зазначає, що як вбачається з доданого до позовної заяви ордеру про надання (правничої) правової допомоги серії АА № 1240773 датою його видачі є 15.06.2026. Разом з тим, згідно зазначеного ордеру він був виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 26.08.2026, тобто договір датований датою, яка ще навіть не наступила.

З доданого до позовної заяви ордеру про надання (правничої) правової допомоги серії АА № 1240773 не можливо достеменно встановити чи дійсно ПП «Євродент» наділило адвоката Ніколаєву Наталію Борисівну представництвом їхніх інтересів в Господарському суду м. Києва. Дата майбутнього укладання договору про надання правової допомоги викликає сумніви у добросовісності позивача та представника позивача.

До Господарського суду міста Києва 24.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» надійшла заява про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, та про долучення ордера на надання правничої (правової) допомоги.

У заяві представник позивача щодо ордера на надання правничої (правової) допомоги зазначає, що до позовної заяви було додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1240773, виданий адвокатом Ніколаєвою Наталією Борисівною на представництво інтересів Приватного підприємства «Євродент» у Господарському суді міста Києва. При заповненні бланка ордера у графі, що містить реквізити договору про надання правничої допомоги, було допущено механічну (технічну) описку в частині зазначення року укладення договору: замість дійсної дати договору - « 26» серпня 2025 року - помилково зазначено « 26» серпня 2026 року.

Фактично договір про надання правничої (правової) допомоги між адвокатом Ніколаєвою Наталією Борисівною та Приватним підприємством «Євродент» укладено 26 серпня 2025 року, тобто задовго до видачі ордера та до звернення до суду з позовною заявою. Таким чином, ордер було видано на підставі вже укладеного договору, що повністю відповідає частинам 1 та 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і пункту 12.3 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

З метою усунення будь-яких сумнівів щодо обсягу та підстав повноважень представника Позивача адвокатом видано новий ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24 серпня 2026 року, у якому реквізити договору про надання правничої допомоги зазначено правильно - договір № б/н від 26 серпня 2025 року. Новий ордер додається до цієї заяви.

Допущена описка мала суто технічний характер, не спотворювала змісту правовідносин між адвокатом і клієнтом, не впливала на дійсність договору про надання правничої допомоги та на обсяг повноважень адвоката, а тому не може вважатися такою, що спростовує повноваження представника. Відповідно, після подання нового ордера доводи заяви Київської міської ради від 17 серпня 2026 року про повернення позовної заяви, які ґрунтуються виключно на зазначеній описці, втрачають будь-яке фактичне та правове підґрунтя.

Дослідивши матеріали справи, пояснення представника позивача, ордер серії АА №1240783 долучено до матеріалів справи.

Щодо повного найменування Позивача представник у заяві від 24.08.2026 зазначає, що Позивач змінив свою організаційноправову форму з приватного підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю. Державна реєстрація юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, проведена 12 червня 2026 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1000701450000107580.

Повне найменування Позивача згідно з Єдиним державним реєстром: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євродент» (скорочене ТОВ «Євродент»), код ЄДРПОУ 24939727. Відповідно до частини 1 статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми, а згідно з частиною 2 цієї статті у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євродент» є повним (універсальним) правонаступником Приватного підприємства «Євродент» щодо всіх без винятку прав та обов`язків останнього, у тому числі щодо прав та обов`язків, які є предметом спору у справі № 910/9382/26. Ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі при цьому залишився незмінним - 24939727. Наведене прямо підтверджується самим Єдиним державним реєстром: у відомостях про Позивача у графі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено «ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЄВРОДЕНТ», ідентифікаційний код: 24939727».

Тобто факт правонаступництва та тотожність ідентифікаційного коду засвідчені відомостями Єдиного державного реєстру, які відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У позовній заяві, поданій до Господарського суду міста Києва, Позивача було зазначено під його попереднім найменуванням Приватне підприємство «Євродент», оскільки під цим найменуванням оформлені всі правовстановлюючі та технічні документи на спірне нерухоме майно (договір купівлі-продажу від 22 січня 2001 року, додаткова угода від 25 квітня 2001 року, реєстраційне посвідчення від 16 травня 2001 року, технічний паспорт від 10 жовтня 2025 року). Разом з тим позовну заяву подано саме тією юридичною особою, яка є Позивачем, - з ідентифікаційним кодом 24939727, і зазначення попереднього найменування є виключно неточністю у найменуванні сторони, що не змінює ані суб`єктного складу спору, ані обсягу прав, за захистом яких Позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення представника позивача, судом прийнято уточнення шляхом виправлення повного найменування позивача та подальший розгляд справи здійснювати з вірним формулюванням повного найменування позивача, а саме: «Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент», ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі при цьому залишився незмінним - 24939727.

Щодо продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху.

Представник позивача зазначає у заяві від 24.08.2026, що Ухвалу від 05.06.2026 було доставлено до Електронного кабінету представника Позивача 05 серпня 2026 року. Отже, з урахуванням частин 1 та 4 статті 116 ГПК України перебіг п`ятиденного строку розпочався 06 серпня 2026 року, а останнім днем цього строку було 10 серпня 2026 року (понеділок). Увесь без винятку встановлений судом строк припав на період, коли представник Позивача - адвокат Ніколаєва Н. Б. - перебувала за межами території України у відрядженні, а безпосередньо після повернення отримала гостру травму та розпочала лікування. Наведені нижче обставини мають об`єктивний характер, не залежали від волі Позивача та його представника і повністю унеможливили вчинення процесуальної дії у встановлений судом строк.

06 серпня 2026 року о 10:18 представник Позивача виїхала з м. Києва за маршрутом Київ-Пасажирський - Будапешт-Келеті (прибуття 07 серпня 2026 року о 06:00). Виїзд відбувся наступного дня після постановлення ухвали, рано вранці. Зворотний виїзд відбувся 18 серпня 2026 року о 22:40 з Будапешта-Келеті (поїзд № 010К, вагон 2, місце 62) з прибуттям до м. Києва 19 серпня 2026 року о 19:16, тобто пізно ввечері. Проїзні документи додано.

У ніч на 20 серпня 2026 року, тобто в першу ж ніч після повернення до м. Києва, під час повітряних ударів по місту Києву представник Позивача отримала акустичну травму. 20 серпня 2026 року вона звернулася до медичного центру «К-Мед» (ТОВ «КИЇМЕДИКАЛ»), де лікарем-сурдологом, отоневрологом Тетянчук М. В. встановлено діагноз: «Гостра нейросенсорна втрата слуху внаслідок акустичної травми від 20.08.2026», код за МКХ-10 H90.4 - «Нейросенсорна втрата слуху, одностороння з нормальним слухом на протилежному вусі». Консультативний висновок від 20 серпня 2026 року додано.

21 серпня 2026 року (п`ятниця) представник Позивача почувалася вкрай погано у зв`язку з наслідками травми та початком високодозової гормональної терапії. 22 та 23 серпня 2026 року - субота та неділя, неробочі дні. 24 серпня 2026 року у зв`язку зі скаргами на зір, що виникли після травми, представник Позивача пройшла обстеження у лікаря-офтальмолога медичного центру «Очі клінік» (ТОВ «Медичний центр «Очі клінік»); за результатами огляду та комп`ютерної периметрії видано консультаційний висновок від 24 серпня 2026 року, призначено медикаментозне лікування та повторну консультацію на 28 серпня 2026 року. Висновок додано.

Дослідивши матеріали справи, письмові позиції представника позивача, суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного Підприємства «Євродент». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного Підприємства «Євродент». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 7 987, 20 грн;

- надання повного переліку документів, зазначених як додатки до позовної заяви;

- подання до суду позовної заяви із зазначенням повної адреси місцезнаходження позивача;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи позивача - Приватного Підприємства «Євродент» та до електронного кабінету особи представника позивача - ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 отримано позивачем та її представником 05.08.2026 о 20:36, а отже в силу положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі також "ГПК України") це судове рішення вважається врученим позивачу 06.08.2026.

З урахуванням цього, встановлений судом процесуальний строк на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 для позивача на усунення недоліків позовної заяви спливає 11.08.2026 (включно).

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 вручено позивачу 06.08.2026, відтак початок перебігу процесуального строку розпочинається з наступного дня вручення 07.08.2026.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Судом встановлено, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви в повному обсязі, зокрема позивачем не подано до суду платіжної інструкції про сплату судового збору, не надано повного переліку документів, зазначених як додатки до позовної заяви.

Позаяк, заяви/клопотання про усунення недоліків позовної заяви відомості не надходило до канцелярії суду та/або через систему «Електронний Суд», також клопотання/заяви про усунення недоліків позовної заяви не направлено до суду засобами поштового зв`язку (з урахуванням строку на поштове відправлення) від позивача (представника) та не було отримано канцелярією суду.

Однак, у заяві про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, та про долучення ордера на надання правничої (правової) допомоги від 24.08.2026 позивачем зазначено щодо адреси місцезнаходження Позивача. Повна адреса місцезнаходження Позивача: 01004, місто Київ, Крутий узвіз, будинок 6/2, в літ. А. Саме така адреса внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і згідно з частиною 1 статті 93 Цивільного кодексу України є місцезнаходженням Позивача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Наразі, суд зазначає, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Страсбург, 03.04.2008), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач та його представник мають право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 05.08.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Згідно ст. 118 ГПК України визначено наслідки пропуску процесуальних строків: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частиною 4 та 5 статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Клопотання про поновлення процесуального строку заява від 24.08.2026 про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, та про долучення ордера на надання правничої (правової) допомоги - не містить.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має врахувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/4208/19.

Суд зазначає, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного Підприємства «Євродент». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 7 987, 20 грн;

- надання повного переліку документів, зазначених як додатки до позовної заяви;

- подання до суду позовної заяви із зазначенням повної адреси місцезнаходження позивача;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи позивача - Приватного Підприємства «Євродент» та до електронного кабінету особи представника позивача - ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 отримано позивачем та її представником 05.08.2026 о 20:36, а отже в силу положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі також "ГПК України") це судове рішення вважається врученим позивачу 06.08.2026.

З урахуванням цього, встановлений судом процесуальний строк на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 для позивача на усунення недоліків позовної заяви спливає 11.08.2026 (включно).

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 вручено позивачу 06.08.2026, відтак початок перебігу процесуального строку розпочинається з наступного дня вручення 07.08.2026.

Так, заява представника позивача про продовження строку для виконання ухвали суду була сформована в системі «Електронний суд» 24.08.2026 Господарським судом міста Києва була отримана, а також зареєстрована за Вх.№07-11/69262/26 25.08.2026. Отже, представник позивача звернувся до суду із заявою про продовження строку у відповідності до ст. 119 ГПК України поза межами визначеного процесуального строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку заява від 24.08.2026 про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, та про долучення ордера на надання правничої (правової) допомоги - не містить.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Так, представник позивача пропустив процесуальний строк визначений судом в ухвалі від 05.08.2026 та процесуальний строк визначений приписами ГПК України.

Отже, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення представника позивача суд дійшов до висновку про відмову у задоволені заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» від 24.08.2026 про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Наразі, суд зазначає, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Страсбург, 03.04.2008), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За приписами частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами в частині четвертій статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.7 ст. 174 ГПК України).

Отже, приписами ст. 174 ГПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції. Разом з тим частиною шостої зазначеної статті визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у вигляді її повернення, про що виноситься ухвала (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 904/656/21 (185/4936/21).

За змістом наведених норм, з урахуванням положень частини третьої статті 174 ГПК України, суд, вирішуючи про прийняття позовної заяви, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником позовної заяви вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, та передусім встановити, чи виконав позивач вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення позовної заяви без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо).

У цьому висновку Суд звертається до близьких за змістом висновків, сформульованих Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 (Аналогічну правову позицію зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2023 року).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Євродент» чи його представником не усунуто недоліки позовної заяви в межах встановленого судом строку в повному обсязі, зокрема судовий збір у справі не сплачено, до матеріалів заяви від 24.08.2026 не додано платіжної інструкції на підтвердження сплати судового збору, не надано повного переліку документів, зазначених як додатки до позовної заяви.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі «Bellet v. France» Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

У даному випадку суд зазначає, що повернення позову ніяким чином не призводить до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення, із належним підтвердженням повноважень представника заявника.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 05.08.2026 та не усунув недоліки, наведені у ній, в установлений ухвалою суду процесуальний строк, а тому позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 116, 118, 119, 170, 174, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» до відповідача 1 Київської міської Ради, відповідача 2 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крутий узвіз» про виділення в натурі частки у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права приватної власності - повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА