Рішення № 139363579, 28.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5983/26

Номер провадження2/205/4305/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 липня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов вищезазначений позов, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 896,25 гривень, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 09.07.2015 між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої банк надав останній кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії у розмірі ліміту до 75 000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування грошима на рівні 24% річних.

22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК ФОРТ»

В подальшому 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого останній набув право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, виниклими з угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

З огляду на те, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання умов угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 23.02.2021 становить 27 896,25 гривень, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Костромітіної О.О. від 18.05.2026 року відкрито провадження у справі постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» Євтодьєв А.О. не з`явився, через систему "Електронний суд" надав заяву про розгляд без участі, проти заочного розгляду справи не заперечують, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних доказів без участі відповідача та за відсутності заперечень позивача, ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09.07.2015 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум PayPass», мета кредиту - споживчі потреби. Максимальна сума кредиту - 75 000,00 гривень. Форма кредитування - відновлювальна кредитна лінія. Тип процентної ставки - фіксована, 24 % річних. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією. але не менше 50 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 погодилася на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу ОСОБА_1 та вона погодилася з ним, підписуючи угоду. На момент отримання відповідачем кредитних коштів паспорт містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеними в цьому документі розмірах і порядках нарахування.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором своєчасно ів повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується Випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 09.07.2015 по 22.02.2021.

Відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досянуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено Договір факторингу №1, за умовами якого права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «ФК ФОРТ».

Відповідно до Витягу з додатку до Договору Факторингу №1 від 22.02.2021 року до ТОВ «ФК ФОРТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №ССNG-630282827 від 09.07.2015 року до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі залишку заборгованості 27 896,25 гривень, яка складається з: 23 066,46 гривень залишок заборгованості по тілу кредиту, 0,00 гривень залишок заборгованості по відсоткам, 0,00 гривень - залишок по комісіям.

В подальшому 23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01-23-02/21, за умовами якого останній набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за зобов`язаннями, виниклими з угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до Виписки з додатку до Договору Факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року до ТОВ «ФК ФОРТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №ССNG-630282827 від 09.07.2015 року до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі залишку заборгованості 27 896,25 гривень, яка складається з: 23 066,46 гривень залишок заборгованості по тілу кредиту, 0,00 гривень залишок заборгованості по відсоткам, 0,00 гривень - залишок по комісіям.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №ССNG-630282827 від 09.07.2015 року.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що позивачем на виникнення кредитних зобов`язань до суду надано копії: Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум PayPass» про акцепт Публічної пропозиції» на укладення Договору про участь в Програмі лояльності Maxi/Програмі Maxi від 09.07.2015 року, Довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум PayPass», заяви на відкриття поточних рахунків ПАТ «Альфа-Банк» та картка із зразками підписів, Виписки з рахунка приватного клієнта ОСОБА_1 за розрахунковий період з 09.07.2015 по 22.02.2021, Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт набуття позивачем ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 підтверджений матеріалами справи, факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором від 09.07.2015 року доведений, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 27 896,25 гривень, вказана заборгованість відповідачем не спростована, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137ЦПК України).

Така правова позиція також підтверджена усталеною практикою Верховного Суду.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.07.2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О.І. укладено Договір № 03-07/24 про надання правничої допомоги. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії: вищезазначеного Договору про надання правничої допомоги, Акту №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року, платіжної інструкції №2726 від 10.06.2025 року щодо оплати згідно договору про надання правничої допомоги.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста, тим більше адвокатського бюро, не вимагає значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є незначним, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 4 600,00 гривень, який на думку суду є об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 гривень.

Керуючись ст. ст. ст. 141, 263-265,273,280-289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС`заборгованість за Кредитним договором у розмірі 27 896,25 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3328,00 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600,00гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл.Соломянська, 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Костромітіна