Рішення № 139363422, 27.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/220/26

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Піпар А.Ю., розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД», код ЄДРПОУ 37607311, місцезнаходження - 65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, будинок 83-А,

до відповідача: Фізичної особи підприємця Синини Ніколетти Юріївни, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження АДРЕСА_1 ,

про стягнення збитків через неналежне надання послуг перевезення вантажу за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом,

за участі представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» (далі позивач, ТОВ «ГОЕЛ», Товариство) поштовим зв`язком подало до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву №128 від 17.02.2026 до Фізичної особи підприємця Синини Ніколетти Юріївни (далі відповідач, ФОП Синина Н.Ю., Підприємець) про стягнення збитків через неналежне надання послуг перевезення вантажу за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом у розмірі 88498,49 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026.

Процесуальні дії у справі

Ухвалами суду від 02.03.2026 і від 16.03.2026 суд залишав без руху позовну заяву ТОВ «ГОЕЛ» до ФОП Синини Н.Ю. та встановлював позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 02.03.2026 від ТОВ «ГОЕЛ» надійшов лист №161 від 06.03.2026 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/2325/26).

На виконання вимог ухвали від 16.03.2026 24.03.2026 від Товариства надійшов лист №176 від 17.03.2026 про усунення недоліків (який зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/2673/26), до якого долучені докази усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Згідно з ухвалою від 30.03.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 29.04.2026 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

27.04.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника від 27.04.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/3912/26), згідно з яким ТОВ «ГОЕЛ» просить здійснити розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні та одночасно зазначило про підтримання позовних вимог повністю.

28.04.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача адвоката Гичка Б.І. надійшов відзив на позовну заяву від 28.04.2026 (який зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/3976/26).

Учасники справи у судове засідання 29.04.2026 участі уповноважених представників не забезпечили, будучи належним чином повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання. Щодо неявки представника позивача, судом враховано подачу позивачем клопотання про розгляд справи без участі представника від 27.04.2026. Водночас, враховуючи першу неявку представника відповідача у судове засідання, а також беручи до уваги, що станом на день призначеного 29.04.2026 судового засідання не сплив строк, встановлений в ухвалі суду від 30.03.2026 про відкриття провадження, для подачі позивачем відповіді на відзив, а тому згідно з ухвалою від 29.04.2026 суд відклав розгляд справи на 27.05.2026.

30.04.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача надійшла відповідь на відзив від 29.04.2026 (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4048/26).

05.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 05.05.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/4236/26).

27.05.2026 в судовому засіданні, з`ясувавши думку представника відповідача щодо можливості проведення судового розгляду без участі позивача; врахувавши приписи ч.ч. 1 та 3 ст. 202 ГПК України; врахувавши, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, беручи до уваги, що явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питань, які вирішуються у судовому засіданні; суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: продовжити судове засідання за відсутності позивача, врахувавши подане ним клопотання про розгляд справи без участі представника від 27.04.2026.

Після проголошення зазначеної протокольної ухвали, у судовому засіданні 27.05.2026 суд заслухав усні пояснення представника відповідача, розпочав дослідження доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, та надалі згідно з ухвалою від 27.05.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 18.06.2026.

28.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача надійшли уточнення до відповіді на відзив від 25.05.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/5115/26), подані після проведеного у справі 27.05.2026 судового засідання і які не були враховані судом під час заслуховування пояснення представника відповідача у судовому засіданні.

17.06.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача адвоката Гички Б.І. надійшло клопотання про розгляд справи без участі від 16.06.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/5928/26), згідно якого представник відповідача просить суд справу №907/220/26 призначену на 18.06.2026 провести без участі відповідача і його представника та у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ухвалою від 18.06.2026 суд (з мотивів, наведених в ухвалі) здійснив з власної ініціативи перехід від спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі №907/220/26 за позовом ТОВ «ГОЕЛ» до ФОП Синини Н.Ю. про стягнення збитків до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та призначив підготовче засідання у справі на 15.07.2026 на 15:30.

01.07.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі №410 від 01.07.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/6462/26), згідно з якою позивач просить проводити розгляд даної справи без участі представника позивача.

01.07.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі №409 від 01.07.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/6464/26), згідно з якими позивач вказує про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просить здійснити розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні.

13.07.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача адвоката Гички Б.І. надійшла заява про розгляд справи без участі від 10.07.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/6786/26), згідно з якою представник відповідача просить розгляд даної справи призначеної на 15.07.2026 провести без участі відповідача та його представника.

Згідно з ухвалою від 15.07.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 27.08.2026.

26.08.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача адвоката Гички Б.І. надійшла заява про розгляд справи без участі від 26.08.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/8413/26), згідно з якою представник відповідача просить розгляд даної справи призначеної на 27.08.2026 провести без участі відповідача та його представника.

У призначене на 27.08.2026 судове засідання по розгляду справи по суті позивач та відповідач, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання, не з`явилися та не уповноважили своїх представників для участі в справі.

Щодо цього суд враховує положення ч.1 ст.202 ГПК України, згідно з якою неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також враховує подані зазначені вище заяви і клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні без їх участі.

На підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, враховуючи неявку учасників справи у судове засідання 27.08.2026, суд у цей день розглянув справу за наявними у справі матеріалами та ухвалив у справі рішення.

Згідно з приписами ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Аргументи сторін

Суть спору за позицією позивача, викладеною у позовній заяві

У позовній заяві №128 від 17.02.2026, позивач зазначає, що 30.07.2025 між ним як замовником та ФОП Сининою Н.Ю. як перевізником укладено договір №ФП-000174/25 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі договір), згідно з пунктом 1.1. якого відповідач взяв на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником (вантажовідправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу узгоджену сторонами плату. Пунктами 5.8 та 5.9 договору сторони погодили, що перевізник не може відмовлятися від сплати відшкодування, аргументуючи це неможливістю контролю пакування, а в разі пошкодження вантажу (під яким розуміється навіть втрата товарного виду) відшкодовується повна вартість самого товару, який пошкоджено.

На виконання умов договору та заявки про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №923 від 22.10.2025, відповідач на замовлення позивача здійснив перевезення товару, вантажовідправником якого є ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», вантажоодержувачем ТОВ «Комфі Трейд», за маршрутом вулиця Перемоги, 46 село Соломоново Закарпатська область вулиця Броварська, 150, село Велика Димерка Київська область автомобілем IVECO та напівпричепом з державними номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , про що складено підписаний сторонами акт №ОУ-00000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.10.2025. Під час прийняття вантажу 23.10.2025 на складі вантажоодержувача було виявлено пошкодження упаковки та самого товару (двох холодильників), що зафіксовано актом №01620334_081-VN0242575661 приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора), який зі сторони останнього підписаний ОСОБА_1 . Пошкодження упаковки та двох холодильників під час перевезення цього вантажу також підтверджено фотографіями, які долучені до позовної заяви.

У подальшому, 21.11.2025 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані» претензію №SEUC 25/10/4660 від 19.11.2025 про відшкодування збитків у розмірі 88498,49 грн. Згідно з цією претензією пошкодженими та такими, що не підлягають відновленню, зазначено 2 одиниці товару, а розмір завданих власнику збитків через неналежне надання послуг склав 100% від вартості товару, тобто 88498,49 грн. Наголошуючи на своїй добросовісності, позивач повністю відшкодував вказану суму збитків власнику товару, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції з відміткою банку.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №548 від 24.11.2025 про відшкодування збитків у розмірі 88498,49 гривень через службу експрес-доставки «Нова пошта» за експрес-накладною №20451303829365 від 25.11.2025. Відповідач отримав цю претензію 27.11.2025, проте відповіді не надав і збитки не відшкодував. Позивач зазначає, що навіть після пред`явлення претензії він продовжував виконувати свої зобов`язання за договором та сплатив відповідачу 27000,00 грн за інші виконані перевезення, що свідчить про навмисне ухилення відповідача від добровільного відшкодування шкоди.

Отже, оскільки згідно з п. 5.9 договору сторони домовилися, що при пошкодженні вантажу відшкодовується не вартість пошкодження товару, а вартість самого товару, який пошкоджено та пошкодженням в даному випадку вважається навіть втрата товарного видачу; так як позивач згідно платіжної інструкції №1177 від 13.02.2026 після отримання претензії ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» від 19.11.2025 №SEUC 25/10/4660 про пошкодження товару в повному обсязі компенсував означеному товариству як власнику вантажу завдані у результаті неналежного перевезення товару згідно акту №01620334 081-VN0242575661 від 23.10.2025 збитки у розмірі 88498,49 грн; так як після отриманої 27.11.2025 відповідачем претензії №548 від 24.11.2025 про відшкодування збитків у розмірі 88498,49 грн у зв`язку з пошкодженням пакування та товару, ФОП Синина Н.Ю. відмовляється відшкодувати такі збитки; враховуючи умови договору та заявки про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №923 від 22.10.2025, враховуючи положення ст.ст. 11, 509, 526, 546, 909, 924 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) відповідно до позовної заяви ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» просить стягнути з ФОП Синини Н.Ю. завдані йому збитки через неналежне надання послуг перевезення вантажу за договором у розмірі 88498,49 грн.

Позиція відповідача

У відзиві на позовну заяву від 28.04.2026, відповідач зазначає про повну відсутність вини перевізника у пошкодженні майна та відсутність документального підтвердження факту браку пакування вантажу. Обґрунтовуючи вказане, сторона відповідача аналізує зміст ключового доказу позивача, а саме: акту приймання по кількості та якості від 23.10.2025 №01620334_081-VN0242575661, у п. 15 якого безпосередньою та єдиною причиною виявлених розбіжностей із якістю двох холодильників моделі Samsung RS70F65Q1FUA чітко визначено брак товару та брак упаковки. Щодо цього відповідач звертає увагу на приписи п. 8.20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, згідно з яким обов`язок належного пакування, тари та підготовки майна до транспортування покладається виключно на вантажовідправника, яким у даному правовідношенні є Товариство з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані».

Відповідач наголошує, що позивачем на надано жодних доказів того, що перевізником було порушено правила перевезення, кріплення вантажу або допущено інші дії, які могли спричинити пошкодження, а відтак, встановлена в акті причина пошкодження «брак пакування» є належним та достатнім доказом відсутності вини перевізника та, відповідно, підставою для звільнення його від відповідальності.

При цьому, на переконання відповідача, підпис водія ОСОБА_1 на зазначеному акті від 23.10.2025 засвідчує лише його участь у фіксації обставин під час розвантаження та ознайомлення з документом, проте в силу своєї правової природи не є і не може тлумачитись як визнання вини перевізника чи погодження з юридичною кваліфікацією причин пошкодження.

Окремим процесуальним аргументом представника відповідача щодо заперечення проти позовних вимог є факт визнання позивачем належного виконання послуг перевезення, так як за результатами здійсненого перевезення вантажу згідно договору між генеральним директором Товариства ОСОБА_2 та ФОП Сининою Н.Ю. було без зауважень підписано акт здачі-прийняття робіт від 23.10.2025 №ОУ-00000023, у якому сторони прямо засвідчили, що претензій одна до одної не мають. Окрім цього, позивач здійснив повну оплату вартості транспортних послуг у розмірі 27000,00 грн після їх фактичного надання. З огляду прийняття Товариством виконання послуг перевезення без жодних заперечень та застережень, що свідчить про належне виконання Підприємцем зобов`язань за договором, подальше пред`явлення ТОВ «ГОЕЛ» вимог про стягнення збитків прямо суперечить попередній поведінці позивача та фундаментальному принципу добросовісності.

Представник відповідача також зазначає про необґрунтованість заявленого позивачем розміру збитків у сумі 88498,49 грн. Посилаючись на норми ст.924 ЦК України, сторона відповідача вказує, що у разі пошкодження вантажу стягненню підлягає лише сума, на яку зменшилась його вартість, а не повна вартість майна. Натомість позивачем не надано жодного висновку сервісного центру, акту експертного дослідження чи іншого доказу, який би підтверджував повну втрату холодильниками їхніх споживчих властивостей, неможливість ремонту або відсутність залишкової вартості. Оскільки пошкоджений товар залишився у володінні позивача, стягнення його повної вартості без передачі самого майна відповідачу призведе до отримання позивачем подвійної вигоди, що є очевидним проявом безпідставного збагачення, яке прямо заборонено нормами чинного законодавства та суперечить засадам справедливості і розумності.

Наостанок представник відповідача наголошує на явній невідповідності доданих до позовної заяви фотознімків об`єктивним обставинам справи, що ставить під сумнів сам факт пошкодження довіреного до перевезення майна. Наводячи порівняльний аналіз офіційних технічних характеристик та зображень холодильників, розміщених на сайтах виробника ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» та вантажоодержувача ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», відповідач вказує, що модель холодильника Samsung RS70F65Q1TUA (аналогічна вказаній в актах та товарно-транспортній накладній моделі) конструктивно є дводверною. Водночас на фотоматеріалах, які позивач надав суду як доказ пошкодження вантажу під час транспортування, чітко зафіксовано побутову техніку, що має лише одні двері. Оскільки позивач у телефонних розмовах зазначив про утилізацію майна, сторона відповідача стверджує, що позивачем належними та допустимими доказами взагалі не доведено, що зафіксований на фотознімках пошкоджений товар є саме тим майном, яке транспортувалось відповідачем згідно з товарно-транспортною накладною від 22.10.2025 №GOL00075523.

Доводи викладені сторонами у інших заявах по суті справи

У відповіді на відзив від 29.04.2026, позивач звертає увагу на заперечення відповідача проти позовних вимог, з яких вбачається, що Підприємець звертає увагу на відсутність доказів порушення перевізником правил перевезення чи кріплення вантажу, а також вказує, що в акті приймання по кількості і якості від 23.10.2025 причиною пошкодження вказано «брак пакування», що, на думку відповідача, є доказом відсутності його вини.

З приводу таких заперечень Підприємця Товариство наголошує, що у тексті акту приймання по кількості і якості від 23.10.2025, у списку приходу товару від 23.10.2025, у претензії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» №548 від 24.11.2025, а також на сторінці 3 в абзаці 6 пункту 3 самого відзиву відповідача чітко зафіксовано формулювання «брак товару/упаковки», а не лише «брак пакування», як помилково зазначає відповідач.

Позивач наголошує, що на момент прийняття вантажу до перевезення у перевізника не було жодних зауважень щодо якості, кількості чи візуальних пошкоджень товару. Жодних повідомлень про невідповідність стану вантажу від ФОП Синина Н. Ю. до ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» не надходило, відповідних актів не складалося, а вантаж був прийнятий без застережень. За наявності претензій до зовнішнього вигляду та пакування, відповідач, у разі наявності порушень, мав би відмовитися від перевезення на підставі пунктів 10.4 та 10.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Водночас, відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 розділу 4 договору, відповідач жодних зауважень до товарно-транспортних документів не висловлював, а водій перевізника особисто підписав акт від 23.10.2025 без будь-яких заперечень.

Щодо тверджень відповідача про відсутність претензій згідно з актом здачі-прийняття робіт від 23.10.2025, позивач зазначає, що ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» працює з березня 2011 року у сферах експедирування, міжнародних перевезень, логістики та митно-брокерської діяльності, завжди сумлінно виконуючи зобов`язання. Попри логістичні кризи, перебої в поставках та інфляцію, викликані широкомасштабним військовим вторгненням російської федерації, позивач демонструє адаптивність та підтримує виконавців. Саме тому послуги ФОП Синина Н. Ю. були повністю оплачені згідно з платіжною інструкцією № 8236 від 25.11.2025, що не спростовує факт наявності збитків.

Позивач підтверджує факт пошкодження холодильників та упаковки долученим до відповіді на відзив відеозаписом під назвою «вивантаження http://mail.tangaratrade.com:8080/video_2.avi». На відеозаписі зафіксовано, як вантажний автомобіль з напівпричепом (державний номер НОМЕР_4 ) під`їжджає до рампи, після чого водій бічною дошкою (розпоркою) напівпричепу прибирає тент, ймовірно пошкоджуючи запаковані холодильники, які стояли крайнім рядом. Пошкодження холодильників видно ще до моменту їх вивантаження, що доводить завдання шкоди саме під час транспортування.

Стосовно заперечень відповідача про можливість безпідставного збагачення позивача через непередачу пошкодженого товару чи неврахування його залишкової вартості, позивач пояснює, що раніше звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «САМСУНГ ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА КОМПАНІ» з цього приводу. Останнє відмовило у задоволенні запиту, оскільки за політикою компанії «SAMSUNG» пошкоджені товари підлягають подальшій утилізації. На підтвердження повної втрати товаром споживчих властивостей позивач надає суду докази утилізації товару разом із відеофіксацією.

Позивач також вважає необґрунтованими твердження відповідача про невідповідність кількості дверей холодильника на фотографіях. На долучених до позовної заяви фотографіях зображено бічну сторону холодильника та самі пошкодження, тоді як дверцята розташовані на передній фронтовій стороні. Позивач стверджує, що, зважаючи на габаритно-технічні характеристики холодильників, про які зазначено в акті приймання по кількості і якості від 23.10.2025, його завантаження у транспортний засіб здійснювалося боком.

У запереченнях на відповідь на відзив від 05.05.2026, представник відповідача обґрунтовує свою позицію в справі недоведеністю з боку ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» факту пошкодження вантажу саме під час його перевезення автомобільним транспортом, оскільки за завантаження та вивантаження товару відповідав безпосередньо позивач як замовник, а пошкодження товару могли виникнути під час зберігання на складі, де й було їх виявлено.

Відповідач зазначає, що на долученому до відповіді на відзив відеозаписі нічого не можна з`ясувати, що спростовує, на його переконання, позицію позивача, що з такого відеозапису видно пошкодження холодильників до їх вантаження на складі.

Окрім цього, відповідач зазначає на невідповідності холодильників, які ним перевозилися згідно договору, їх зображенням на фотографіях (долучених до позовної заяви) із зафіксованими пошкодженнями як самого товару, так і пакування холодильників. Крім цього, на долучених до відповіді на відзив відеозаписах, на переконання відповідача, не відображено утилізацію саме цих двох холодильників, які перевозила ФОП Синина Н.Ю., так як на відеозаписах зафіксовано утилізацію холодильників Samsung RS70F65Q1TUA.

В уточненнях до відповіді на відзив від 25.05.2026 позивач звертає увагу, що в заявах по суті справи відповідач, висловлюючи свою незгоду із долученими позивачем до справи фотографіями та відеозаписами із зафіксованими пошкодженнями товару та пакування, неправильно вказує модель холодильників, які перевозила Підприємець згідно договору та які були пошкоджені в результаті перевезення і які зафіксовані на таких фотографіях і відеозаписах, так як відповідач вказує про модель RS70F65Q1TUA замість RS70F65Q1FUA, яка була вказана в позовній заяві та в акті приймання по кількості та якості від 23.10.2025.

Водночас Товариство наголошує, що обидві моделі холодильників є моделями Side-by-Side, тобто холодильники є з двома дверцятами, мають однакові розміри, які становлять, без урахування упаковки: висота 1784 мм, ширина 912 мм, глибина 726 мм та відрізняються лише кольором. Наведене підтверджується інформацією та технічними характеристиками моделей холодильників даного типу, що міститься на офіційних сайтах власника вантажу ТОВ «САМСУНГ ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА КОМПАНІ».

Зазначивши про такі характеристики холодильників, з урахуванням кількості холодильників, які перевозила Підприємець згідно договору та заявки №923 від 22.10.2025; навівши розміри напівпричепу SCHMITZ S01 з державними номерними знаками AO3229XF, яким відповідач здійснював перевезення товару; склавши схему навантаження напівпричепу SCHMITZ S01 позивач обгрунтовує, що розміщення даних холодильників моделі RS70F65Q1FUA фізично було можливо лише бічною стороною.

У додаткових поясненнях від 01.07.2026 позивач зазначає, що ознайомившись із змістом ухвали суду від 18.06.2026 про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні та ознайомившись із відеозаписом судового засідання, що відбулось 27.05.2026 за участі представника відповідача, де останній, заперечуючи проти позовних вимог у справі, вказує, що відомості у акті №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора), не свідчать про пошкодження упаковки та самого товару (двох холодильників), так як у акті вказано про «брак товару, брак упаковки», що свідчить, на переконання ФОП Синини Н.Ю., про заводський брак товару та упаковки та не пов`язано із отриманими пошкодженнями вантажу (цих холодильників) під час перевезення товару на підставі договору, то з цього приводу Товариство, перш за все, звертає увагу, що на момент прийняття вантажу до перевезення перевізником, жодних зауважень щодо якості, кількості і будь-яких візуально помітних пошкоджень - не було та вантаж було прийнято без зауважень.

Заперечуючи проти доводів відповідача, що на долучених Товариством до справи фотографіях і на відеозаписі не підтверджено наявність пошкоджень товару та упаковки, позивач вказує, що такі аргументи Підприємця не відповідають дійсності, так як в акті №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, підписаному Сининою Ю.Ю., на фото пошкоджених холодильників, які знаходяться в напівпричепі перевізника та відео утилізації, видно серійні номери одних і тих самих холодильників. Більше цього, позивач вказує, що на долученому ним відеозаписі, на якому зафіксовано як транспортний засіб перевізника під`їжджає під рампу для вивантаження товару, можна побачити як номер напівпричепу, так і пошкодження товару, після того як водій прибрав розпоркою тент.

Фактичні обставини справи встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

30.07.2025 між Фізичною особою підприємцем Сининою Ніколеттою Юріївною як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» як замовником був укладений договір №ФП-000174/25 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником (вантажовідправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу узгоджену сторонами плату.

Згідно з п. 1.3. договору, цей договір також може застосовуватися до послуг з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні з застосуванням норм законодавства України, які регулюють ці відносини.

Відповідно до п. 1.4. договору, кожне замовлення на послуги за даним договором замовник надаватиме перевізнику у письмовій формі (далі за текстом - «заявка»). Кожна прийнята перевізником заявка становитиме невід`ємну частину цього договору (додаток) та включатиме в себе ці договірні умови, якщо інше не буде чітко викладене у письмовій формі. Заявка може передаватись за допомогою факсимільного зв`язку або у електронному вигляді по електронному зв`язку (E-mail), та має силу оригіналу. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов договору та заявки пріоритетними є умови, узгоджені в заявці.

Згідно з п. 2.1. договору, перевізник зобов`язується:

- надавати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом безпосередньо з пункту відправлення до пункту призначення, вказаних у заявці;

- письмово підтвердити прийняття заявки до виконання;

- забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного і цілком готового до перевезення обумовленого вантажу у погоджений сторонами термін;

- при завантаженні/розвантаженні перевіряти кількість, комплектність та стан вантажу, його упаковку, завантаженого на транспортний засіб, з кількістю, комплектністю і станом вантажу, занесеному у товаро-транспортну накладну;

- під час завантаження та розвантаження транспортного засобу забезпечити розміщення та кріплення вантажу на вантажній платформі, щоб уникнути ушкодження вантажу і рухомого складу під час завантаження/розвантаження і транспортування;

- негайно інформувати замовника і не приступати до перевезення без його дозволу у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршруту перевезення, митної обробки, зазначених у Заявці на перевезення, фактичному стану вантажу і інструкціям відправника вантажу (вантажоодержувача);

- доставити довірений відправником вантаж в обумовлений термін у пункт призначення і видати його одержувачу, зазначеному в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR/TTH);

- відповідати за дії третіх осіб залучених для забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань.

Згідно з п 2.2. договору, замовник зобов`язується: забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, необхідних здійснення перевезення і видачі вантажу одержувачу; вчасно передавати перевізнику заявки на організацію автомобільних перевезень вантажів чи на надання інших послуг, зазначених в даному договорі; погоджувати з перевізником вартість послуг, що надаються, чи на сукупність послуг, що надаються у цілому; вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з перевізником.

Відповідно до п. 3.1.1. договору, вартість послуг (ставка) погоджується сторонами в заявці і вказується в рахунку перевізника.

Згідно з п. 3.1.2. договору, оплата послуг перевізника здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання замовником оригіналів рахунку, вантажно-транспортної накладної (CMR/TTH) з печатками перевізника, вантажоодержувача, митниці - у разі якщо вантаж надходить під митним контролем, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії витягу з ЕДРПОУ, якщо інші умови оплати не узгоджено в заявці. Вищевказані первинні документи, які не мають усіх необхідних реквізитів, вважаються нe врученими, про що замовник негайно повідомляє перевізника.

Відповідно до п. 4.1. договору, кількість прийнятих (зданих) перевізником вантажів визначається кількістю місць, зазначених у товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 4.2. договору, у випадку невідповідності кількості вантажу чи його стану кількості і стану вантажу, зазначеному у товарно-транспортних документах, при прийманні вантажу до перевезення, перевізник (водій-експедитор) зобов`язаний зробити відповідні застереження в першому екземплярі товарно-транспортної накладної, що залишається у відправника вантажу. Будь-які виявлені недоліки стосовно завантаження мають бути усунені вантажовідправником. Транспортування не може розпочатись, якщо зазначені недоліки не усунені. Якщо водій перевізника та/або залученого ним субпідрядника, підтверджують прийняття товару в товаротранспортних документах без надання аргументованих коментарів, вважається, що він отримав повну кількість товару у відмінному стані без виключень.

Відповідно до п. 4.3. договору, при невідповідностях і ушкодженнях, виявлених під час вивантаження, перевізник, водій перевізника (водій-експедитор) зобов`язаний внести свої зауваження в усі екземпляри товарно-транспортної накладної, а також прийняти участь у складанні акту вантажоодержувачем, торгово-промисловою палатою чи незалежним експертом страхової компанії і підписати його. Водій перевізника, чи особа яка залучена перевізником для транспортування вантажу чи водій цієї особи (водій-експедитор) при підписанні акту прийому товару по кількості і якості вважається особою прирівняною до перевізника, та не потребує додаткового повідомлення перевізника та його залучення для складання акту прийому товару по кількості і якості.

Згідно з п. 4.4. договору, перевізник приймає на себе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, в проміжок часу між прийняттям вантажу до транспортування та його здачею. У пункті призначення перевізник має отримати підпис одержувача на накладній або на власній офіційній розписці одержувача. Дана розписка має бути прикладена до накладної.

Згідно з п. 5.6. договору, сторони несуть відповідальність за осіб, що залучаються до виконання даного договору, у розмірі і на умовах, передбачених чинним законодавством, як за свої власні.

Відповідно до п. 5.7. договору, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно- транспортних документах (CMR/TTH).

Згідно з п. 5.8. договору, перевізник не може відмовлятись від сплати відшкодування за втрату, пошкодження вантажу, аргументуючи неможливістю проведення контролю по кількості та якості пакування під час передачі/отримання вантажу.

Відповідно до п. 5.9. договору, сторони домовились, що при пошкодженні вантажу відшкодовується не вартість пошкодження товару, а вартість самого товару який пошкоджено. Пошкодження в даному випадку вважається навіть втрата товарного виду.

22.10.2025 Підприємець як перевізник і Товариство як замовник підписали заявку про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №923 (далі заявка), згідно з якою ФОП Синина Ніколетта Юріївна зобов`язується надати послуги з організації і виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом, ТОВ «ГОЕЛ» зобов`язується прийняти та оплатити узгоджені послуги перевезення по маршруту: Закарпатська область, село Соломоново Київська область село Велика Димерка; адреса завантаження Закарпатська область, село Соломоново, вулиця Перемоги, 46; адреса розвантаження Київська область, Броварський район, село Велика Димерка, вулиця Броварська 150. У заявці зазначені відомості про осіб, відповідальних за завантаження і розвантаження, їх контактні номера телефонів; дата, час завантаження 22.10.2025, дата доставки вантажу 23.10.2025; назва товару згідно видаткової накладної; спосіб завантаження ззаду; наведені відомості про транспортний засіб перевізника та причепу, їх державні номерні знаки IVECO AO 7106НТ/ АО3229ХF, вказаний водій Синина Юрій Юрійович, його номер телефону, узгоджена вартість послуг 27000,00 без ПДВ по оригіналах до 10 банківських днів, зазначені додаткові умови щодо перевезення наявність ременів, крепежів.

Згідно з товарно-транспортною накладною №GOL00075523 від 22.10.2025, яка складена у с.Соломоново, вбачається, що водій автомобільного перевізника ФОП Синина Н.Ю. Синина Юрій Юрійович (підпис якого про отримання товару наявний у накладній), будучи водієм автомобіля IVECO STRALIS (спеціалізований вантажний сідловий тягач), державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом SCHMITZ S01 (спеціалізований напівпричеп бортовий), державний номерний знак НОМЕР_3 , у пункті навантаження: Закарпатська область, село Соломоново, вулиця Перемоги, 46 отримав для перевезення до пункту розвантаження: Київська область, Броварський район, село Велика Димерка, вулиця Броварська 150 64 штуки товару (побутової техніки) згідно супровідних документів: видаткових накладних №7314977234 і №7314977235. У товарно-транспортній накладній №GOL00075523 від 22.10.2025 зазначено вантажовідправника Товариство з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані», вантажоодержувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд». На звороті товарно-транспортної накладної №GOL00075523 від 22.10.2025 у графі «Здав (відповідальна особа вантажовідправника)» наявний рукописний підпис і відтиск печатки ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» наявний рукописний підпис, відтиск печатки ТОВ «Комфі Трейд» та рукописний запис «Акт 01620334».

Відповідно до видаткової накладної №7314977234 від 22.10.2025, у якій постачальником вказано ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», отримувачем ТОВ «Комфі-Трейд» передбачена поставка 9 холодильників Side-be-Side марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку, загальна сума поставки без ПДВ 331869,33 грн, з ПДВ - 398243,20 грн.

Згідно із списком приходу RL00746379, складеним ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», власник товару «COMFY», підтверджено поставку в період з 22.10.2026 по 23.10.2026 автомобілем із державним номерним знаком AO7106НТ з причепом з державним номерним знаком НОМЕР_3 згідно накладної №7314977234 64 холодильників, зокрема 9 холодильників марки RS70F65Q1FUA. У списку приходу вказані штрих-коди та габарити холодильників, водночас стосовно поставки 9 холодильників марки RS70F65Q1FUA із штрих-кодами 2000034021611, 8806097164098 зазначено рукописним почерком: « 7-2 брак товару/упаковки» та внизу списку приходу є рукописний підпис у графі: «Прийняв».

В акті приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, який завірений печаткою ТОВ «Комфі Трейд», зазначено про його складання по адресу: Київська область, Броварський район, село Велика Димерка, вулиця Броварська 150. Згідно з актом підтверджено поставку та приймання 23.10.2025 вантажу 9 холодильників марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку (без ПДВ) згідно накладної №7314977234 від 22.10.2025 автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_5 з причепом з державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням водія Синини. У графі 15 акту «При перевірці товару виявлені розбіжності за якістю» вказано, що такі розбіжності виявлені стосовно 2 холодильників марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку (без ПДВ), загальна сума без (ПДВ) у розмірі 73748,74 грн та стосовно даної розбіжності прийнятого товару в графі «Опис ушкодження» вказано «Брак товару, брак упаковка». Наприкінці акту в графі «Підписи з боку вантажоперевізника (експедитора» рукописним почерком зазначено: «Синина Ю.Ю., водій» та наявний рукописний підпис у графі «підпис».

До позовної заяви долучені копії шести фотографій, на яких зафіксовані пошкодження холодильників марки RS70F65Q1FUA, зазначений штрих-код таких холодильників 8806097164098, також зафіксовані пошкодження упаковки таких холодильників. Як стверджує Товариство у позовній заяві, такі фотографії були складені на складі вантажоодержувача 23.10.2025, що підтверджує відомості про пошкодження 2 холодильників та упаковки, про які вказано в акті приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025.

Вказуючи про пошкодження відповідачем у результаті перевезення згідно договору двох холодильників марки RS70F65Q1FUA та упаковки таких холодильників (що зафіксовано актом приймання товару №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, який підписаний водієм Ю.Синина без зауважень) до відповіді на відзив від 29.04.2026, яка подана позивачем через систему «Електронний суд», Товариство долучило відеозапис під назвою «Посилання на відео вивантаження http://mail.tangaratrade.com:8080/video_2.avi», який був отриманий позивачем у вантажоодержувача, так як предметом позову (спору) є саме відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням товару та наданням послуг неналежної якості. Щодо цього у відповіді на відзив, в уточненнях до відповіді на відзив від 25.05.2026 та у додаткових поясненнях від 01.07.2026 позивач зазначає, що на вказаному відеозаписі видно як транспортний засіб перевізника під`їжджає під рампу для вивантаження товару та у цей час можна побачити як номер напівпричепу, так і пошкодження товару, після того як водій прибрав розпоркою тент.

Ознайомившись із наданим позивачем електронним доказом, а саме: відеозаписом під назвою «Посилання на відео вивантаження http://mail.tangaratrade.com:8080/video_2.avi», який Товариством долучено до відповіді на відзив на позовну заяву від 29.04.2026, суд зазначає, що на такому відеозаписі (тривалістю 2 хвилини 3 секунди) відображена дата подій, що знімаються на відеозапис 23.10.2025, час початку відеозапису 22:02:27 (що зафіксовано у верхньому лівому куті відеозапису). На відеозаписі зафіксоване складське приміщення, до якого є два під`їзди для заїзду навантажувачів у кузов транспортних засобів чи контейнерів з метою розвантаження і завантаження товару (так звана вантажна рампа). На початку відеозапису (на першій секунді) зафіксований причеп автомобіля, який поданий до однієї з вантажних рамп, і чітко видно державний номерний знак такого причепа - НОМЕР_3 . Далі видно як невідома особа (швидше за все водій причепа, а, як стверджує позивач, це був водій ФОП Синина Н.Ю. Синина Ю.Ю.) предметом схожим на дошку прибирає доверху тент кузова цього причепа, що зафіксовано на відеозаписі з п`ятнадцятої до сорок другої секунди відеозапису. Далі така особа зникає з відеозапису (як вбачається, особа сідає за кермо транспортного засобу), після чого видно як автомобіль з причепом з державним номерним знаком НОМЕР_3 , заднім ходом заїжджає на склад і в час з першої хвилини двадцяти чотирьох секунд відеозапису до його завершення видно пошкодження, які мають місце на двох (які є крайніми) з трьох предметів, що останніми завантажені на причеп.

Відповідно до акту №ОУ-000000213 від 23.10.2025 здачі-приймання робіт (надання послуг) вбачається, що акт складений і підписаний представником замовника ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» в особі його керівника Гайкова С.О. і перевізником ФОП Сининою Н.Ю. про надання перевізником транспортних послуг по маршруту: Закарпатська область, село Соломоново Київська область, село Велика Димерка, автомобілем з причепом IVECO AO 7106НТ/АО3229ХF на підставі договору №ФП-000174/25 від 30.07.2025 згідно заявки №923 від 22.10.2025, та вказана вартість таких послуг 27000 грн. У акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Даний акт скріплений підписами та печатками перевізника та замовника.

Відповідно до платіжної інструкції №8236 від 25.11.2025 ТОВ «ГОЕЛ» перерахувало ФОП Синина Н.Ю. 27000 грн за надані транспортні послуги згідно договору №ФП-000174/25 від 30.07.2025.

У претензії ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» №SEUC 25/10/4660 від 19.11.2025 на адресу ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» зазначено, що під час транспортування товару, який належить ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» за видатковою накладною №7314977234 з місця зберігання Закарпатська область, село Соломоново, вулиця Перемоги, 46 до складу клієнта за адресою: Київська область, село Велика Димерка, вул.Броварська, 150 було виявлено пошкодження заводського пакування та товару, що відображено в акті приймання товару №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, а саме: 2 холодильників марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку (без ПДВ), ціна одиниці товару (з ПДВ) 44249,24 грн, загальна сума товару з ПДВ 88498,49 грн та з урахуванням викладеного вказана узгоджена сума компенсації товару 88498,49 грн. У претензії №SEUC 25/10/4660 від 19.11.2025 ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» вказало, що в акті приймання товару №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 зазначена причина пошкодження 2 холодильників за виною перевізника, а відтак розмір збитків, завданих цьому товариству становить 88498,49 грн. На підставі викладеного, згідно з цією претензією ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» звернулося з вимогою до ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» відшкодувати вартість пошкодженого товару в розмірі 88498,49 грн в строк до 14 днів з дня отримання претензії.

Відповідно до платіжної інструкції №1177 від 13.02.2026 ТОВ «ГОЕЛ» перерахувало ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» 88498,49 грн та у призначенні платежу вказало: «Претензія №SEUC 25/10/4660 від 19.11.2025».

ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» звернулося на адресу ФОП Синини Ніколетти Юріївни з претензією №548 від 24.11.2025 про відшкодування збитків в розмірі 88498,49 грн, у якій з посиланням на умови укладеного договору №ФП-000174/25 від 30.07.2025 та заявки на перевезення, з посиланням на виявлений згідно з актом приймання товару №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 факт пошкодження при перевезенні товару 2 холодильників марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку (без ПДВ), загальною вартістю з ПДВ 88498,49 грн та пошкодження пакування таких холодильників, із посиланням на отримання від ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» претензії №SEUC 25/10/4660 від 19.11.2025, Товариство звернулося з вимогою до Підприємця відшкодувати збитки в сумі 88498,49 грн у зв`язку з пошкодженням товару та його пакування при перевезенні, протягом 3 днів з дня отримання претензії.

Претензія була направлена Товариством ФОП Синині Н.Ю. за допомогою служби експрес доставки «НОВА ПОШТА» (експрес-накладна №20451303829365 від 25.11.2025) та була отримана відповідачем 27.11.2025.

Відповіді на претензію №548 від 24.11.2025 про відшкодування збитків в розмірі 88498,49 грн, як і доказів її надіслання відповідач до матеріалів справи не долучив, з чого вбачається, що Підприємець не повідомила Товариство про результати розгляду такої претензії.

Згідно списку утилізації від 05.03.26, між ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» і Малим приватним підприємством «РАДА» складено акт про те, що згідно договору SVC/30/19-919 від 01.10.2019 ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» передало МПП «РАДА» для оброблення до стану неможливого для використання у первісних цілях з адреси: Соломоново, Перемоги, 46 на адресу: 08294, Київська область, місто Буча вулиця Яблунська, 99, 62 одиниці обладнання, зокрема 2 холодильники марки RS70F65Q1FUA та вказані серійні номери цих холодильників.

Відповідно до акту приймання-передачі від 05.03.2026, складеного між ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» і Малим приватним підприємством «РАДА», зазначене товариство передало МПП «РАДА» на підставі договору SVC/30/19-919 від 01.10.2019 для оброблення до стану неможливого для використання у первісних цілях з адреси: Соломоново, Перемоги, 46 на адресу: 08294, Київська область, місто Буча вулиця Яблунська, 99, 62 одиниці обладнання, зокрема 2 холодильники марки RS70F65Q1FUA та вказані серійні номери цих холодильників.

Зазначені вище список утилізації від 05.03.26 та акт приймання-передачі від 05.03.2026, підписані електронними підписами представників ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» і МПП «РАДА», скріплені відтисками електронних печаток цих юридичних осіб та у вказаних документах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Вказуючи про утилізацію на підставі списку утилізації від 05.03.26 та акту приймання-передачі від 05.03.2026, підписаних ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» і МПП «РАДА», пошкоджених відповідачем у результаті перевезення згідно договору двох холодильників марки RS70F65Q1FUA (що зафіксовано актом приймання товару №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, який підписаний водієм Ю.Синина без зауважень) до відповіді на відзив від 29.04.2026, яка подана позивачем через систему «Електронний суд», Товариство долучило два відеозаписи під назвами «Посилання відео утилізації http://mail.tangaratrade.com:8080/video_3.mp4, http://mail.tangaratrade.com:8080/video_1.mp4», на яких зафіксовані відеозаписи утилізації (оброблення товару до неможливості його використання у первісних цілях) двох холодильників. Зокрема, на таких відеозаписах чітко зафіксовано утилізацію саме двох холодильників марки RS70F65Q1FUA, так як така марка утилізованих холодильників зафіксована на двадцять п`ятій секунді відеозапису під назвою «http://mail.tangaratrade.com:8080/video_3.mp4» та на першій хвилині двадцять першій секунді відеозапису під назвою «http://mail.tangaratrade.com:8080/video_1.mp4».

Правове обґрунтування та оцінка суду

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України (ч.2 ст.509 ЦК України).

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм перевізник є таким учасником процесу перевезення вантажів, функціональне призначення якого полягає у наданні транспортної послуги - переміщення продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання.

Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб`єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов`язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах.

Водночас, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Суть принципу свободи договору закріплена у ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.ч. 1 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення ст. 6 ЦК України свідчить про те, що сторони мають право укладати договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, за умови, що вони відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Такі договори є непоіменованими, оскільки не визначені в актах законодавствах. Свої відносини в непоіменованих договорах сторони врегульовують на власний розсуд.

Аналогічна висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 175/3873/17.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 учасники цивільних правовідносин мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Отже, за змістом статей 6, 627, 628 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У п.п.107 112 постанови від 15.11.2024 у справі № 904/1553/23 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив таке:

« 107. Майново-господарські зобов`язання мають цивільно-правову природу і регулюються передусім нормами ЦК із визначенням ГК лише окремих їх особливостей (зазначене прямо передбачено частиною першою статті 175 ГК). Цивільне ж право відзначається загальнодозвільним правовим режимом - "дозволено все, що не заборонено".

108. Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (п.3 ч.1 ст.3 ЦК). За змістом цієї засади сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК).

109. Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати:

- можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору);

- можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

110. Відсутність у законі дозволу передбачити в договорі ту чи іншу умову не є рівнозначною забороні включення такої умови в договір.

111. Сторони не позбавлені права встановити в договорі на випадок порушення його умов такий платіж, який вони вважатимуть за необхідне (відшкодування збитків, штраф тощо), якщо це не заборонено законом.

112. Отже, необхідним є встановлення змісту умови договору та справжнього волевиявлення сторін. Якщо у договорі сторони заздалегідь узгодили вид та розмір санкції (її конкретний грошовий вираз), зокрема шляхом встановлення порядку розрахунку, така у мова є обов`язковою для виконання».

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи такі положення цивільного законодавства, при укладенні 30.07.2025 між ФОП Сининою Н.Ю. як перевізником та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» як замовником договору №ФП-000174/25 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого передбачено зобов`язання перевізника доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником (вантажовідправником) і видати вантаж уповноваженій на його одержання особі, та передбачено зобов`язання замовника оплатити такі послуги, одночасно таким договором у п.п.5.7. 5.9. сторони узгодили додаткову відповідальність перевізника, так як передбачили, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно- транспортних документах. При цьому, у п.5.9. сторони узгодили, що при пошкодженні вантажу відшкодовується не вартість пошкодження товару, а вартість самого товару який пошкоджено, а пошкодженням в даному випадку вважається навіть втрата товарного виду.

Так як відповідно до п. 1.4. договору, кожне замовлення на послуги за даним договором замовник надаватиме перевізнику у письмовій формі, 22.10.2025 Підприємець як перевізник і Товариство як замовник підписали заявку про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №923, згідно з якою ФОП Синина Н.Ю. зобов`язалася надати послуги з організації і виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом за узгодженим маршрутом: Закарпатська область, село Соломоново Київська область село Велика Димерка та у вказаній заявці були зазначені інші істотні умови перевезення вантажу згідно цієї заявки: адреси завантаження, розвантаження, відомості про осіб, відповідальних за завантаження і розвантаження, дата доставки вантажу 23.10.2025, назва товару, наведені відомості про транспортний засіб перевізника та причепу, їх державні номерні знаки IVECO AO 7106НТ/ НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно із ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відтак, врахувавши аргументи сторін у заявах по суті справи, суд зазначає, що сторони у справі підтверджують, що на виконання умов договору згідно заявки, Підприємець на замовлення Товариства згідно видаткових накладних №7314977234 і №7314977235 від 22.10.2025 здійснив перевезення і доставку вантажу (64 холодильників), вантажовідправником якого було ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», автомобілем IVECO STRALIS з державним номерним знаком НОМЕР_5 з напівпричепом SCHMITZ S01 з державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 з пункту навантаження: Закарпатська область, село Соломоново, вулиця Перемоги, 46 до пункту розвантаження: Київська область, Броварський район, село Велика Димерка, вулиця Броварська 150, для вантажоодержувача ТОВ «Комфі Трейд». Наведене підтверджується також товарно-транспортною накладною №GOL00075523 від 22.10.2025, видатковою накладною №7314977234 від 22.10.2025 та списком приходу RL00746379, складеним ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», власник товару «COMFY».

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.ст. 13, 74 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Заперечуючи проти позовних вимог у справі, ФОП Синина Н.Ю., водночас не заперечила те, що Синина Юрій Юрійович, будучи водієм належного відповідачу автомобіля IVECO STRALIS з державним номерним знаком НОМЕР_5 з напівпричепом SCHMITZ S01 з державним номерним знаком НОМЕР_3 після доставки вантажу згідно товарно-транспортної накладної №GOL00075523 від 22.10.2025 та видаткової накладної №7314977234 від 22.10.2025, особисто підписав як представник перевізника (ФОП Синини Ю.Ю.) акт приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, в п.15 якого щодо приймання вантажоодержувачем ТОВ «Комфі Трейд» 9 холодильників марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку (без ПДВ), доставлених згідно накладної №7314977234 від 22.10.2025, зазначено, що при перевірці товару виявлені розбіжності за якістю та вказано, що у 2 з 9 холодильників марки RS70F65Q1FUA наявні «брак товару та брак упаковки».

Обгрунтовуючи позовні вимоги у справі з посиланням на умови п.5.9. договору №ФП-000174/25 від 30.07.2025 та заявки №923 від 22.10.2025; вказуючи про пошкодження відповідачем в результаті перевезення згідно заявки двох холодильників марки RS70F65Q1FUA та пакування таких холодильників (що зафіксовано актом №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора), який зі сторони останнього підписаний Сининою Ю.Ю. без зауважень); вказуючи, що згідно платіжної інструкції №1177 від 13.02.2026 після отримання претензії ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» від 19.11.2025 №SEUC 25/10/4660 позивач у повному обсязі компенсував означеному товариству як власнику вантажу завдані у результаті неналежного перевезення товару збитки у розмірі 88498,49 грн; наголошуючи, що після отриманої 27.11.2025 відповідачем претензії №548 від 24.11.2025 про відшкодування збитків у розмірі 88498,49 грн ФОП Синина Н.Ю. відмовляється відшкодувати такі збитки і не надав відповідь на претензію, ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» згідно позовної заяви просить стягнути з ФОП Синини Н.Ю. завдані йому збитки через неналежне надання послуг перевезення вантажу за договором у розмірі 88498,49 грн.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 4 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, за змістом ст. 22 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачено ст.1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 ст.623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 та від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справах № 910/13118/21 та № 904/3867/21, від 18.08.2022 у справі № 918/685/21, від 25.07.2022 у справі № 922/2860/18 тощо).

З огляду на наведене - предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч. 1 ст. 924 ЦК України).

Отже, ст. 924 ЦК України передбачає принцип винуватості в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №907/603/17).

Тобто відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом (постанови Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №924/887/20, від 26.03.2018 у справі №910/5040/17, постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі №6-2086ЦС15, на яку посилається скаржник).

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання потрібно тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам. Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу (постанови Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.02.2020 у справі №907/746/17).

Вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу (постанова Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №907/603/17).

Тобто відповідальність перевізника за пошкодження вантажу настає у тому випадку, якщо таке пошкодження було здійснене з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його одержувачеві. У такому разі вина перевізника презюмується і за наявності пошкоджень перевізник несе відповідальність крім випадків, якщо він доведе існування умов, за яких відповідно до договору перевезення та положень чинного законодавства він може бути звільнений від відповідальності (зокрема, супроводження вантажу іншою особою - експедитором). При цьому тягар доведення відсутності вини перевізника покладається на самого перевізника.

Підсумовуючи викладене та дослідивши усі наявні у справі докази та заяви по суті справи учасників справи, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо забезпечення схоронності вантажу на час його перевезення, що спричинило позивачу збитки в сумі 88498,49 грн у вигляді вартості пошкодженого товару (2 холодильників марки RS70F65Q1FUA по ціні 36874,37 грн за штуку (без ПДВ), загальною вартістю з ПДВ 88498,49 грн).

Так, факт пошкодження такого товару (двох холодильників) загальною вартістю з ПДВ 88498,49 грн та його пакування (упаковки) під час надання відповідачем послуг перевезення згідно договору на підставі заявки, підтверджено дослідженими судом доказами, зокрема, підписаним водієм відповідача ОСОБА_1 без зауважень актом приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 та щодо цього суд враховує, що у п.4.3. договору зазначено, що водій перевізника при підписанні акту прийому товару по кількості і якості вважається особою прирівняною до перевізника, та не потребує додаткового повідомлення перевізника та його залучення для складання акту прийому товару по кількості і якості.

Врахувавши зміст п. 4.3. договору, відповідно до якого при невідповідностях і ушкодженнях, виявлених під час вивантаження, перевізник, водій перевізника (водій-експедитор) зобов`язаний внести свої зауваження в усі екземпляри товарно-транспортної накладної, а також прийняти участь у складанні акту вантажоодержувачем, суд звертає увагу, що акт приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025, в якому зазначено про пошкодження вантажу (двох холодильників та його пакування) підписано уповноваженим представником перевізника (відповідача у справі) Сининою Ю.Ю. без жодних зауважень.

Водночас, відомості акту приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 про наявність пошкоджень холодильників та їх упаковки також підтверджено долученими до позовної заяви копіями шести фотографій, на яких зафіксовані пошкодження холодильників марки RS70F65Q1FUA із штрих-кодом таких холодильників 8806097164098 та долученим до відповіді на відзив від 29.04.2026 відеозаписом під назвою «Посилання на відео вивантаження http://mail.tangaratrade.com:8080/video_2.avi», на якому зафіксовані пошкодження на двох холодильниках при заїзді 23.10.2025 заднім ходом автомобіля відповідача з напівпричепом на склад вантажоодержувача.

Крім цього, суд враховує, що у списку приходу RL00746379 від 23.10.2025, складеному ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», власник товару «COMFY», також вказано про пошкодження 2 з 9 холодильників марки RS70F65Q1FUA, так як зазначено про наявність на таких холодильниках «браку товару/упаковки»; а на звороті товарно-транспортної накладної №GOL00075523 від 22.10.2025, яка підписана водієм ФОП Синина Н.Ю. Сининою Ю.Ю., щодо отримання вантажоодержувачем ТОВ «Комфі Трейд» вантажу 64 холодильників, є рукописний запис, що такий товар отриманий цим вантажоодержувачем з урахуванням акту 01620334 (тобто, як вбачається з урахуванням акту приймання по кількості і якості від вантажоперевізника (експедитора) №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025).

Водночас суд враховує, що позивачем понесені збитки через пошкодження двох холодильників та їх пакування, що вказує про втрату товарного вигляду таких холодильників, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору згідно заявки, так як через виявлений згідно акту №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025 факт пошкодження вказаного вантажу при його перевезенні, на підставі претензії №SEUC 25/10/4660 від 19.11.2025, ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» відповідно до платіжної інструкції №1177 від 13.02.2026 перерахувало ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» 88498,49 грн.

Щодо заперечень відповідача про відсутність його вини у пошкодженні вантажу (двох холодильників та їх пакування), так як відповідно до п. 8.20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні обов`язок належного пакування, тари та підготовки майна до транспортування покладається виключно на вантажовідправника (ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані»), а відтак, на думку відповідача, позивачем на надано жодних доказів того, що перевізником було порушено правила перевезення, кріплення вантажу або допущено інші дії, які могли спричинити пошкодження вантажу, суд зазначає таке.

З урахуванням дії презумпції вини зобов`язаної сторони, який вбачається із змісту ч.1 ст.614 ЦК України, суд відхиляє такі заперечення відповідача як безпідставні, так як Підприємець не довела, що пошкодження вантажу (що зафіксовано в акті №01620334_081-VN0242575661 від 23.10.2025) трапилося не з її вини як перевізника та відповідач вжив усіх належних заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором перевезення щодо забезпечення схоронності вантажу в період здійснення перевезення.

Не погоджуючись з такими аргументами відповідача, суд звертає увагу, що у згаданому відповідачем у відзиві п.8.20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

У п.п. 10.4. і 10.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні зазначено, що вантаж, який був поданий замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним, а перевезення таким, що не здійснилося з вини замовника. Після укладення договору або разового договору перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з перевізником змінені реквізити цих документів.

Водночас згідно з п. 2.1. договору, перевізник зобов`язується при завантаженні/розвантаженні перевіряти кількість, комплектність та стан вантажу, його упаковку, завантаженого на транспортний засіб, з кількістю, комплектністю і станом вантажу, занесеному у товаро-транспортну накладну; негайно інформувати замовника і не приступати до перевезення без його дозволу у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршруту перевезення, митної обробки, зазначених у заявці на перевезення, фактичному стану вантажу і інструкціям відправника вантажу (вантажоодержувача).

Згідно з п. 4.2. договору, у випадку невідповідності кількості вантажу чи його стану кількості і стану вантажу, зазначеному у товарно-транспортних документах, при прийманні вантажу до перевезення, перевізник (водій-експедитор) зобов`язаний зробити відповідні застереження в першому екземплярі товарно-транспортної накладної, що залишається у відправника вантажу. Будь-які виявлені недоліки стосовно завантаження мають бути усунені вантажовідправником. Транспортування не може розпочатись, якщо зазначені недоліки не усунені. Якщо водій перевізника та/або залученого ним субпідрядника, підтверджують прийняття товару в товаротранспортних документах без надання аргументованих коментарів, вважається, що він отримав повну кількість товару у відмінному стані без виключень.

У ч.1 ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів має право: відмовлятися від прийняття для перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам або вимогам щодо пломбування вантажу, якщо відтиск пломби нечіткий або пломбу пошкоджено; вимагати від вантажовласника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених законодавством вимог та очищення його кузова від залишків вантажу.

Дослідивши щодо цього товарно-транспортну накладну №GOL00075523 від 22.10.2025, у якій вантажовідправником зазначено ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», вантажоодержувачем ТОВ «Комфі Трейд», суд звертає увагу, що при отриманні для перевезення згідно умов договору та заявки у с.Соломоново Закарпатської області вантажу: 64 штук товару (побутової техніки), тобто 64 холодильників згідно супровідних документів: видаткових накладних №7314977234 і №7314977235 водій перевізника ФОП Синина Н.Ю. Синина Юрій Юрійович, будучи водієм автомобіля IVECO STRALIS, державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом SCHMITZ S01, державний номерний знак НОМЕР_3 , розписався у такій товарно-транспортній накладній про отримання вказаного вантажу. Своїм підписом водій відповідача ОСОБА_1 засвідчив прийняття вантажу для перевезення у належному стані, що відповідає правилам перевезення, а відтак відповідно до п. 4.4. договору перевізник прийняв на себе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, в проміжок часу між прийняттям вантажу до транспортування та його здачею.

Щодо цього, суд також враховує, що згідно з п. 5.8. договору, перевізник не може відмовлятись від сплати відшкодування за втрату, пошкодження вантажу, аргументуючи неможливістю проведення контролю по кількості та якості пакування під час передачі/отримання вантажу.

Стосовно доводів відповідача про те, що через вказані пошкодження холодильників та пакування, сам вантаж не зіпсований, так як він не втратив своїх якостей, то суд, відхиляючи такі аргументи Товариства, враховує, що згідно з п. 5.9. договору сторони погодили, що при пошкодженні вантажу відшкодовується не вартість пошкодження товару, а вартість самого товару, який пошкоджено, а пошкодженням у цьому випадку вважається навіть втрата товарного виду. При цьому, п. 5.7. договору передбачено, що перевізник взяв на себе зобов`язання відшкодувати повну матеріальну відповідальність вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортних документах (CMR/TTH).

Не свідчить про відсутність вини відповідача як перевізника у забезпеченні схоронності вантажу при його перевезенні згідно договору на підставі заявки, факт оплати позивачем 27000 грн на підставі платіжної інструкції №8236 від 25.11.2025 та підписання позивачем як замовником акту здачі-прийняття робіт від 23.10.2025 №ОУ-00000023, у якому сторони засвідчили, що претензій одна до одної не мають, на чому наголошує Підприємець, заперечуючи проти позовних вимог. Щодо цього суд зазначає, що такий акт позивачем був підписаний та Товариством було здійснено оплату, враховуючи сам факт надання відповідачем як перевізником послуг перевезення згідно договору на підставі заявки, та оплата таких послуг перевезення передбачена п.3.1.2. договору, згідно з яким оплата послуг перевізника здійснюється після отримання замовником оригіналів документів про перевезення. Однак, оплата наданих послуг перевезення згідно договору на підставі заявки, на переконання суду, не спростовує за встановлених судом обставин справи наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заподіяних ним збитків через порушення умов договору щодо забезпечення схоронності вантажу при його перевезенні. З цього приводу суд враховує, що у відповіді на відзив позивач навів свої пояснення щодо підписання акту здачі-прийняття робіт від 23.10.2025, які не суперечать встановленим судом обставинам справи, так як позивач зазначив, що такий акт про відсутність претензій до відповідача він підписав, оскільки ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» працює з березня 2011 року у сферах експедирування, міжнародних перевезень, логістики та митно-брокерської діяльності та попри логістичні кризи, перебої в поставках та інфляцію, викликані широкомасштабним військовим вторгненням російської федерації, позивач демонструє адаптивність та підтримує виконавців.

З приводу доводів відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, так як пошкоджений товар (два холодильники) залишилися у володінні позивача, а стягнення їх повної вартості без передачі самого майна відповідачу призведе до отримання позивачем подвійної вигоди, що є очевидним проявом безпідставного збагачення, то суд відхиляє такі доводи Підприємця і щодо цього звертає увагу на таке.

По-перше, суд враховує, що такий вантаж не є власністю позивача, що встановлено згідно умов договору та наявних у справі письмових доказів.

По-друге, предметом спору у цій справі є стягнення збитків, та право на стягнення таких збитків замовник має відповідно до умов п.п.5.7. і 5.9. договору, якими не передбачено передача перевізнику такого пошкодженого вантажу.

Щодо цього, суд враховує, що пунктом 4 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

По-третє, отримавши 27.11.2025 претензію Товариства про відшкодування збитків №548 від 24.11.2025, Підприємець навіть не надала відповідь на таку претензію, та водночас, відповідач, уважаючи, що її право на утримання від власника пошкодженого вантажу порушене, не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, так як відповідач не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності, зокрема, відсутність його вини щодо забезпечення схоронності вантажу в період здійснення перевезення, за фактом пошкодження вантажу під час його перевезення згідно договору та заявки, враховуючи, що перевезення мало бути вчинено ним з дотриманням умов договору та вимог чинного законодавства; так як згідно з п.п.5.7. і 5.9. договору перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортних документах, а при пошкодженні вантажу відшкодовується не вартість пошкодження товару, а вартість самого товару, який пошкоджено, а тому суд виснує про задоволення повністю позовних вимог ТОВ «ГОЕЛ» до ФОП Синини Н.Ю. про стягнення 88498,49 грн збитків через неналежне надання відповідачем послуг перевезення вантажу за договором №ФП-000174/25 від 30.07.2025 згідно заявки №923 від 22.10.2025.

Щодо обґрунтованості рішення

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. ст. 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, та надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції №1220 від 13.02.2026 при подачі позову про стягнення з відповідача 88498,49 грн, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Отже, так як позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3328,00 грн у повернення сплаченого судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Синини Ніколетти Юріївни (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» (код ЄДРПОУ 37607311, місцезнаходження - 65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, будинок 83-А) 88498,49 грн (вісімдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 49 копійок) збитків через неналежне надання послуг перевезення вантажу за договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №ФП-000174/25 від 30.07.2025, згідно заявки про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №923 від 22.10.2025, а також стягнути 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене і підписане 31.08.2026.

Суддя С.В.Сисин