Ухвала суду № 139363341, 01.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

01 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/780/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання Шовтюк І.В., розглядаючи справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Пидюри Сергія Михайловича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чорноморець Інни Анатоліївни

про визнання недійсним договору купівлі - продажу, зобов`язання повернути земельну ділянку, знести самочинне будівництво та про скасування державної реєстрації прав,

за участю представників учасників справи (в засіданні 28.08.2026):

- від прокуратури: Ревелюк Т.О., службове посвідчення №071187 від 01.03.2023

- від позивача: не прибув

- від відповідача: Кузьмін Д.Л. - ордер серія АМ №1093822 від 12.07.2024; Давиденко В.В. - ордер АМ №1101888 від 30.09.2024;

- від третьої особи: не прибула

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до відповідача (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.09.2024) щодо:

1) визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 від 08.06.2019, що укладений між сторонами;

2) зобов`язання відповідача повернути у власність Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004;

3) зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101;

4) скасування державної реєстрації права власності Пидюри С.М. на земельну ділянку з кадастровим №1810136600:03:010:0004 (номер відомостей про речове право 31919001);

5) скасування державної реєстрації права власності Пидюри Сергія Михайловича на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101 (номер відомостей про речове право 27559846).

Позовні вимоги з посиланням на положення ст. 41, 116, 122, 124, 134, 135, 210 ЗК України, ст. 21, 203, 215, 216, 236, 331, 375, 376 ЦК України обґрунтовані, зокрема, таким:

- станом на 18.09.2013 на спірній земельній ділянці, орендарем якої була ФОП Чорноморець Інна Анатоліївна, були відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна;

- в подальшому, ФОП Чорноморець І. А. спорудила на цій земельній ділянці торгівельний павільйон за відсутності дозвільних документів на будівництво, без дозволу власника землі Житомирської міської ради, без реєстрації документа про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, на землях, які не були відведені для цієї мети; крім того, зареєструвала право власності на цей об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі документів, що в розумінні законодавства не посвідчують ні його створення, ні наявності права власності; тому вказаний об`єкт є самочинним будівництвом, що унеможливлює виникнення права власності на нього;

- ФОП Пидюра С. М. на підставі договору купівлі - продажу від 20.08.2018 №1358 придбав у Чорноморець І. А. цей торгівельний павільйон, на підставі рішення Житомирської міської ради від 07.02.2019 № 1377 та договору купівлі - продажу земельної ділянки від 08.06.2019 придбав земельну ділянку кадастр. №1810136600:03:010:0004, пл. 0,0296 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 18-А, та зареєстрував право власності на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав;

- згодом відповідач на підставі містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва в Єдиній електронній системі будівництва 15.05.2024 подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт (реконструкції зазначеного торгівельного павільйону) від 15.05.2024 № ЖТ051240517484, за змістом якого реконструкція передбачала перетворення торгівельного павільйону шляхом реконструкції на двоповерхове приміщення побутового обслуговування площею 266,7 м2.

Прокурор зазначає, що договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки був укладений між Житомирською міською радою та ФОП Пидюрою С. М. на підставі незаконних рішень, в порушення вимог чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади і держави, оскільки право власності на самочинно збудований об`єкт не набувається, та, відповідно, є неможливим набуття права користування чи власності земельною ділянкою під цим об`єктом у позаконкурентний спосіб на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України. За наведеного, прокурор просить визнати цей договір недійсним з огляду на ст. 4, 10, 203, 215 ЦК України, зобов`язати ФОП Пидюру С. М. повернути спірну земельну ділянку позивачеві, знести об`єкт самочинного будівництва, скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на цю земельну ділянку та на будівлю торгівельного павільйону.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.02.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 09.06.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів КГС постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2025 у справі скасував, справу передав на новий розгляд до господарського суду (а. с. 57 - 64 у т. 5).

29.06.2026 матеріали справи №906/780/24 повернулись до Господарського суду Житомирської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026, справу №906/811/24 передано для нового розгляду судді Лозинській І. В.

Ухвалою від 01.07.2026 господарський суд прийняв справу до провадження, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання суду на 29.07.2026 о 12:00 (а. с. 71, 72 у т. 5).

24.07.2026 до суду від прокуратури надійшли такі заяви у справі від 24.07.2026:

- (вх. г/с №01-44/2823/26) - про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим №1810136600:03:010:0004 та об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101 (а. с. 79 - 86 у т. 5);

- (вх. г/с №01-44/2826/26) - про зміну предмету позову шляхом уточнення позовної вимоги в частині номеру відомостей про речове право на об`єкт нерухомості (а.с. 88-95 у т.5);

- вх. г/с №01-44/2827/26 - про поновлення строку для подання доказів згідно з переліком (а. с. 97 - 116 у т. 5).

Ухвалою від 24.07.2026 господарський суд призначив до розгляду вказані заяви прокурора в тому ж засіданні суду та витребував у відповідача, за наявності, щодо них письмовий відзив (а. с. 118, 119 у т. 5).

29.07.2026 до суду від відповідача надійшло заперечення на задоволення заяви прокурора від 24.07.2026 про забезпечення позову, а у випадку її задоволення - застосування зустрічного забезпечення у розмірі 1200000,00 грн, або в іншому розмірі, визначеному судом (а. с. 123 - 128 у т. 5).

Ухвалою від 29.07.2026 господарський суд призначив підготовче засідання суду для розгляду справи, заяв Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову, про зміну предмету позову, про поновлення строку на подання доказів та клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення на 07.08.2026 о 16:00 (а. с. 134, 135 у т. 5).

06.08.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зустрічне забезпечення (а. с. 138-142 у т. 5).

Ухвалою від 07.08.2026 господарський суд задовольнив клопотання Житомирської окружної прокуратури від 24.07.2026 (вх. г/с №01-44/2827/26) про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи та заяву Житомирської окружної прокуратури від 24.07.2026 (вх. г/с №01-44/2826/26) про зміну предмету позову; постановив вважати заявленим до розгляду спір за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до відповідача (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.09.2024, 24.07.2026) щодо:

1) визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 від 08.06.2019, що укладений між сторонами;

2) зобов`язання відповідача повернути у власність Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004;

3) зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101;

4) скасування державної реєстрації права власності Пидюри С.М. на земельну ділянку з кадастровим №1810136600:03:010:0004 (номер відомостей про речове право 31919001);

5) скасування державної реєстрації права власності Пидюри Сергія Михайловича на скасування державної реєстрації права власності Пидюри Сергія Михайловича на об`єкт нерухомості, що по вул. Хлібній, 18-а в м. Житомирі, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101 (номер відомостей про речове право: 61939605); відклав підготовче засідання для розгляду справи, заяви Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову та клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення на 28.08.2026 о 15:30 (а. с. 144 - 146 у т. 5).

В судовому засіданні 28.08.2026, заслухавши прокурора та представника відповідача відповідно до поданих процесуальних документів, суд постановив перейти до стадії ухвалення рішення щодо заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову та клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення; відкласти підготовче засідання на 10.09.2026 о 16:00.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, дослідивши додані до неї письмові докази, суд зазначає таке.

Так, вказану заяву обґрунтовано тим, що у прокурора наявне обґрунтоване припущення, що майно (земельна ділянка та об`єкт нерухомості) , яке наявне у відповідача на момент пред`явлення позову може бути відчужене третім особам, здійснитись забудова, перебудова, що може ускладнити в подальшому або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. На думку прокурора такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 та на спірний об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 963321818101 забезпечить реальних захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників процесу.

Згідно з вимогами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З огляду на положення ст. 13, 74, 80 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог.

Згідно із ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі №915/870/18.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з цим суд наголошує, що заявником разом з поданою на розгляд суду заявою обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, відступлення для інших осіб.

При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування, суд не бути вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.

Натомість, у поданій прокурором на розгляд суду заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності невиконання відповідачем рішення суду. При цьому прокурором до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову. Зокрема, прокурором не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від виконання рішення, у разі задоволення позову.

Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена ст. 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України), про що йдеться в положеннях ч. 1 ст. 136, 137 ГПК України та постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотанні прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано повторно, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись з такою заявою до господарського суду.

Оскільки судом в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, судові витрати покладаються на заявника в повному обсязі.

29.07.2026 відповідач подав клопотання про зустрічне забезпечення позову (вх. №9146), в якому просить суд вжити заходи зустрічного забезпечення в порядку ст. 141 ГПК України у розмірі 1 200 000,00 грн чи в іншому розмірі, визначеному судом.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ГПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Згідно зі ч. 1 ст. 146 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Умовою застосування заходів зустрічного забезпечення є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів з урахуванням обставин справи може утруднити чи зробити неможливим відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

У вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; наявності зв`язку між конкретним заходом зустрічного забезпечення і заходами забезпечення позову.

Враховуючи, що суд у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовив, процесуальні підстави для застосування зустрічного забезпечення, передбачені ст.141 ГПК України, відсутні, оскільки зустрічне забезпечення є похідним від заходів забезпечення позову та покликане відшкодувати лише ті збитки, які можуть бути спричинені такими заходами.

Тому суд також відмовляє у задоволенні заяви ФОП Пидюри С.М. від 01.12.2025 (вх. №9146) про зустрічне забезпечення позову у справі №906/780/24.

Керуючись ст. 169, 136 - 141, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви заступника Житомирської окружної прокуратури від 24.07.2026 (вх. г/с №01-44/2823/26) про забезпечення позову у справі №906/780/24.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Пидюри С.М. від 29.07.2026 (вх. г/с №9146) про вжиття заходів зустрічного забезпечення у справі №906/780/24.

Ухвала набирає законної сили з дати її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Ухвала підписана 01.09.2026

Суддя Лозинська І.В.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам через Електронний суд