Ухвала суду № 139362714, 27.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"27" серпня 2026 р. Cправа № 902/496/26

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" (вул. Нагірна, буд. 19-Ч, приміщення 2Н, м. Вінниця, 21019; код ЄДРПОУ 45280760)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" (вул. Стрілецька, буд. 51, кв.6, м. Вінниця, 21007; код ЄДРПОУ 45432773)

про стягнення 5 841 647,67 грн заборгованості за договором поставки

за участю представників:

позивача: Починок В.В.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/496/26 за позовом ТОВ "Трансінвест ЮА" до ТОВ "Аксіома Трейд" про стягнення 5 841 647,67 грн заборгованості за договором поставки.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року відкрито провадження у справі № 902/496/26. Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.06.2026 року.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2026 року.

На визначену дату в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.

Натомість, 25.08.2026 року до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 25.08.2026 року про зупинення провадження у справі № 902/496/26.

26.08.2026 року до суду від представника позивача надійшло заперечення б/н від 25.08.2026 року на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В ході розгляду справи представник позивача заперечив щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зазначив про відсутність підстав для такого зупинення, з огляду на судову практику; також, зазначив, що ініційований відповідачем позов про визнання недійсним договору відступлення права вимоги та клопотання про зупинення провадження у справі спрямовані на затягування процесу у даній справі.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши представника позивача та оглянувши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Так, клопотання мотивовано тим, що 11.03.2026 року між ТОВ "Інтертанссервіс КР" та ТОВ "Трансінвест ЮА" було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) №1, на підставі якого ТОВ "Трансінвест ЮА" отримало право вимоги в розмірі 5 841 647,67 грн. до ТОВ "Аксіома Трейд".

В той же час, ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.06.2026р. відкрито провадження по справі №902/731/26 за позовом ТОВ "Аксіома Трейд" до ТОВ "Інтертанссервіс КР", ТОВ "Трансінвест ЮА" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №1 від 11.03.2026р.

Отже, оскільки позовні вимоги Позивача по справі №902/496/26 обґрунтовані посиланням на умови договору, щодо якого на цей час наявний спір про його недійсність, розгляд справи про стягнення коштів на підставі вказаного договору, є об`єктивно неможливим до вирішення справи №902/731/26 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Відповідно до наведеного, керуючись приписами ст. 227 ГПК України, відповідач просить постановити ухвалу про зупинення розгляду справи №902/496/26, до набрання законної сили рішення по справі № 902/731/26, що розглядається в порядку господарського судочинства господарським судом Вінницької області.

Позивач у запереченні на клопотання заперечує проти його задоволення, оскільки вважає, що і позов ТОВ "Аксіома Трейд" до ТОВ "Інтертанссервіс КР", ТОВ "Трансінвест ЮА", про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №1 від 11.03.2026р., і клопотання про зупинення розгляду справи подані виключно з метою затягування розгляду даної справи.

Підставами вимоги про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 11.03.2026 р. позивач зазначає відсутність документу щодо визнання ТОВ "Аксіома Трейд" заборгованості перед ТОВ "Інтертранссервіс КР" за Договором поставки №Д-28/06 від 28.06.2024 р., а також факт припинення строку дії договору поставки станом на дату укладення Договору відступлення права вимоги (позовна заява додається).

Однак, твердження позивача про те, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є визнання боржником як заборгованості так і відповідальності за невиконання зобов`язань перед відповідною стороною за основним зобов`язанням, або рішення суду про стягнення (визначення) заборгованості, є хибним та безпідставним.

Головною та необхідною умовою є наявність самого дійсного зобов`язання та безперечних первинних документів, що підтверджують борг (договори, акти, накладні тощо). Боржника не потрібно просити про дозвіл на відступлення права вимоги, але його обов`язково слід письмово повідомити про факт відступлення і вказати нові реквізити для оплати, що і було зроблено у даному випадку першим відповідачем, і що не заперечується позивачем.

Крім того, ТОВ "Аксіома Трейд" у позовній заяві не стверджує про не визнання ним заборгованості по оплаті за поставлений товар за Договором поставки №Д-28/06 від 28.06.2024 р. перед первісним кредитором ТОВ "Інтертранссервіс КР".

Щодо припинення строку дії даного договору поставки станом на дату укладення Договору відступлення права вимоги.

Дійсно, на момент укладення відповідачами Договору відступлення права вимоги №2 від 11.03.2026 р., строк дії Договору поставки №Д-28/06 від 28.06.2024 р. закінчився 31.12.2025 р. згідно з пунктом 8.1 цього договору.

Водночас, згідно з п.8.2 цього договору, закінчення строку його дії не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Те ж саме зазначається і в ст.631 ЦК України.

Висновок позивача про те, що оспорюваний Договір цесії укладений всупереч приписів вище вказаної норми закону є хибним та непослідовним.

Отже, позовні вимоги про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 11.03.2026 р. є очевидно надуманими та завідомо безпідставними, що свідчить про те, що позов ТОВ "Аксіома Трейд" до ТОВ "Інтертанссервіс КР", ТОВ "Трансінвест ЮА", про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №1 від 11.03.2026р., і клопотання про зупинення розгляду даної справи подані виключно з метою затягування розгляду справи про стягнення заборгованості за отриманий та не сплачений ТОВ "Аксіома Трейд" товар по договору поставки №Д-28/06 від 28.06.2024 року.

Зазначене клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню також тому, що суд не позбавлений права та можливості надати оцінку договору про відступлення права вимоги №1 від 11.03.2026 в межах даного спору.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

При цьому, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи, до їх усунення. Таке зупинення не повинно розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Положеннями ст.ст. 227-229 ГПК України врегульовано порядок та умови зупинення провадження у справі та визначено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. Зокрема, положеннями п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За загальними правилами метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється. За змістом вищевказаного пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Так ЄСПЛ зазначав, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

За правилами ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

В такий спосіб, у разі відсутності спростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст. 204 ЦК України, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Так, предметом спору у справі № 902/496/26 є стягнення з відповідача 5 841 647,67 грн заборгованості за договором поставки № Д-28/06 від 28.06.2024 року, право вимоги за яким перейшло до позивача за договором № 1 від 11.03.2026 відступлення права вимоги (цесії).

Предметом спору у справі № 902/731/26 є визнання недійсним договору № 1 від 11.03.2026 відступлення права вимоги (цесії), укладеного між ТОВ "Інтертанссервіс КР" та ТОВ "Трансінвест ЮА".

З огляду на предмет позову у даній справі, доказуванню підлягає наявність/відсутність заборгованості за договором поставки № Д-28/06 від 28.06.2024 року, право вимоги за яким перейшло до позивача за договором № 1 від 11.03.2026 відступлення права вимоги (цесії).

При цьому, суд зауважує, що вказані обставини можуть бути встановлені на підставі наявних у справі доказів, адже суд при розгляді справи наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті спору.

У свою чергу відповідач у своєму клопотанні такої можливості не спростував.

Також, як зазначив Верховний Суд у постановах від 24.05.2021 року № 910/7331/20 та від 26.03.2024 року у справі № 907/882/22, наявність спору в іншій справі щодо визнання недійсним договору не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи, що, відповідно, не може бути підставою для зупинення її провадження.

З огляду на наведені обставини та положення закону в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Судом було продовжено розгляд справи.

Також, в ході розгляду справи представник позивача зазначив про можливість закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно частини 2 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

При цьому, суд зазначає, до суду не було подано письмової згоди всіх учасників справи про початок розгляду справи по суті в той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, згідно ч. 6 ст. 183 ГПК України.

Відтак, за результатами підготовчого судового засідання, враховуючи те, що судом під час підготовчого провадження було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, суд оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на іншу дату, з урахуванням графіку призначених справ до розгляду, що перебувають в провадженні суду, зокрема і тих, розгляд яких не відбувся, в зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 18, 185, 196, 227, 234-236, 242 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/496/26 для судового розгляду по суті на 21 вересня 2026 р. - 15:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, зал № 6 .

2. Зобов`язати сторони забезпечити явку в засідання повноважних представників з доказами про повноваження, визначеними ст. 60 ГПК України з документами, що посвідчують особу.

3. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Трансінвест ЮА" - transinvestua@gmail.com, представнику Позивача адвокату Починку В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Аксіома Трейд" - sergmxl@gmail.com., представнику Відповідача Бігдану О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи