Рішення № 139361700, 01.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2926/26

Провадження № 2/487/2401/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01.09.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 року шляхом формування у системі «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» - Сахарова О.І. звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №630636809, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 25.03.2023 року у розмірі 67942,05 грн., з яких: 14000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 53942,05 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом. Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 25.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено Договір №630636809(далі - Договір), у формі електронного документа, з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8887TG, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 13000 грн.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 14000 грн.

ТОВ «ФК «Ейс» є правонаступником кредитора у зобов`язанні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши ОСОБА_3 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

В свою чергу, зобов`язання за договорам відповідачем не виконуються, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 67942,05 грн.

Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Також, просив провести про розгляд справи без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Крім того вказаною ухвалою витребувано у АТ «УкрСиббанк» інформацію стосовно зарахування коштів на картковий рахунок та власника вказаного карткового рахунку.

06.05.2026 року до суду надійшла відповідь АТ «УкрСиббанк», в якій міститься витребовувана інформація.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив до суду не надав.

У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 25.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №630636809.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил надання грошових коштів у позику.

За змістом п.2.2-2.5 договору, сума кредитного ліміту, вказана у п.2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 13000 грн. одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 24.04.2023 року. Другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

У п.3.1 договору зазначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору, встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п.3.3 договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4095 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

У п.7.1. договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування 24.04.2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

За змістом п.7.2 договору, основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

- 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;

- 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7, або п. 9.2.1.5. договору

У пункті 7.3.1. договору зазначено, що протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору.

Згідно з п.8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до умов п.8.3. договору, протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:

- 8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 24.04.2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним;

- 8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 24.04.2023 року проценти нараховуються за ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з п. 8.4. договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п.11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV887TG, відправленого 25.03.2023 року о 10:09:03 годин та введеного 25.03.2023 року о 10.09.24 годині із застосуванням телефонного номеру НОМЕР_1 .

Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 25.03.2023 року вбачається, що відповідач для отримання кредиту зазначив номер картки 5354-32ХХ-ХХХХ-9485.

Кредитодавцем, на виконання умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в загальному розмірі 14000 грн. шляхом перерахунку на зазначену відповідачем банківську картку, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.03.2023 року, 31.03.2023 року, 07.04.2023 року.

Зарахування 25.03.2023 року, 31.03.2023 року, 07.04.2023 року коштів на банківську карту ОСОБА_1 підтверджується також виписками по рахунку НОМЕР_2 , наданими АТ «УкрСиббанк» на запит суду.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі ТОВ «Таліон плюс») укладено Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (далі Договір факторингу №28/1118-01). У подальшому до Договору факторингу №28/1118-01 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118-01 (28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року; 31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року; 31.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №27, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року; 31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року; 31.12.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року).

Так, відповідно до умов вищевказаного договору та Додаткових угод, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема. за договором №630636809 від 25.03.2023 року. Відповідно до реєстру прав вимоги, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 33314,45 грн.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн фінанс») укладено Договір факторингу №10/1024-01.

Так, відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Таліон плюс» відступило на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором №630636809 від 25.03.2023 року. Відповідно до реєстру прав вимоги №2, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67942,05 грн.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансової компанії «Ейс» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором №630636809 від 25.03.2023 року. Відповідно до реєстру боржників від 15.07.2025 року, що є додатком до Договору факторингу №15/07/25-Е від.15.07.2025 року, ТОВ «Фінансової компанії «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67942,05 грн.

Отже, позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання ним кредитного зобов`язання за кредитним договором №630636809 від 25.03.2023 року.

За такого, позивач, як кредитор у зобов`язанні має право на задоволення вимог до боржника ОСОБА_1 .

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та отримані кошти згідно з умовами договору не повернув, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №630636809, в загальному розмірі 67942,05 грн., з яких: 14000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 53942,05 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, яка підтверджена розрахунками позивача.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

Так, при зверненні до суду з позовною заявою ТОВ «ФК «Ейс» сплатило, 2662,40 грн. судового збору, за подання позовної заяви.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача, крім судового збору, 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Ейс» та Адвокатським бюро «Соломко та Партнери», Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додаткову угоду №25771113011 до Договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладену 01.09.2025 року, Акт прийому-передачі надання послуг від 29.12.2025 року

Таким чином, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, засад розумності і справедливості, а обсяги виконаної роботи, види наданих послуг, надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Ейс» в даній справі зводилося до вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, підготовки адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації, суд визначає до стягнення суму витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., яка є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню судові витрати у розмірі 9662,40 грн., що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,258,259,263-265,279,280-282,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором кредитної лінії №630636809 від 25.03.2023 року в загальному розмірі: 67942,05 грн., з яких: 14000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 53942,05 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк