Ухвала суду № 139361050, 01.09.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/286/25

1-кп/134/25/2026

УХВАЛА

01 вересня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області у складі головуючої-судді ОСОБА_1 , розглянувши питання щодо можливості розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про витребування земельної ділянки, скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності в порядку спадкування,

встановила:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12024020010000747 від 08 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.

У ході кримінального провадження потерпілою ОСОБА_2 подано цивільний позов, у якому вона просить прийняти цивільний позов до розгляду разом із кримінальним провадженням; визнати її цивільним позивачем, а обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 цивільними відповідачами; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_7 на її користь земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:136:0224, площею 1,3774 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності на зазначену земельну ділянку, у тому числі запис про право власності ОСОБА_7 ; визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування після смерті її батька.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду зазначених вимог у межах цього кримінального провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з частиною четвертою статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Із наведених положень закону вбачається, що цивільний позов у кримінальному провадженні має бути пов`язаний із майновою та/або моральною шкодою, завданою кримінальним правопорушенням, і спрямований на її відшкодування, а особою, до якої такий позов може бути пред`явлений, є обвинувачений або особа, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Як убачається зі змісту поданого ОСОБА_2 цивільного позову, вимог про відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не заявлено.

Натомість заявлені вимоги спрямовані на вирішення спору щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:136:0224.

Зокрема, позивачка просить витребувати зазначену земельну ділянку із володіння ОСОБА_7 , який не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, скасувати записи про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнати за нею право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування.

Таким чином, фактичним предметом заявлених вимог є не відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а вирішення самостійного спору щодо права власності на нерухоме майно.

Для вирішення зазначених вимог необхідно встановити обставини набуття права власності на земельну ділянку, правові підстави переходу права власності на неї до інших осіб, правові наслідки правочинів щодо земельної ділянки, у тому числі довіреності, на яку посилається позивачка, наявність у неї права на спадкування та прийняття спадщини після смерті батька, а також наявність правових підстав для витребування земельної ділянки від її нинішнього володільця.

Вирішення таких вимог потребує встановлення та оцінки самостійних цивільно-правових та спадкових правовідносин, у тому числі між особами, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, та не є необхідним для вирішення питання про доведеність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, і винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Крім того, відповідно до частини першої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні пред`являється до обвинуваченого або особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

При цьому ОСОБА_7 залучений позивачкою як відповідач саме як особа, у володінні якої перебуває спірна земельна ділянка, а не як особа, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинувачених.

Аналогічно ОСОБА_6 залучений позивачкою як цивільний відповідач, однак зі змісту позову не вбачається, що він є особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому основна вимога про витребування земельної ділянки заявлена безпосередньо до ОСОБА_7 як поточного володільця земельної ділянки, а вимога про визнання права власності ґрунтується на спадкових правовідносинах.

За таких обставин заявлені вимоги не відповідають поняттю цивільного позову у кримінальному провадженні в розумінні статті 128 КПК України, оскільки не спрямовані на відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, а мають самостійний речово-правовий та спадковий характер.

Відповідно до частини сьомої статті 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні або цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлені ОСОБА_2 вимоги не є цивільним позовом у розумінні статті 128 КПК України та не можуть бути предметом розгляду в межах кримінального провадження № 12024020010000747 від 08 травня 2024 року.

Відтак питання щодо прийняття зазначених вимог до розгляду разом із кримінальним провадженням не підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 128 КПК України, а ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися з відповідними вимогами в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтею 128 КПК України, суддя

постановила:

Відмовити у прийнятті до розгляду в межах кримінального провадження № 12024020010000747 від 08 травня 2024 року цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про витребування земельної ділянки, скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності в порядку спадкування.

Роз`яснити ОСОБА_2 право звернутися з відповідними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя