Рішення № 139361041, 31.08.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1080/26

Провадження № 2/132/1009/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Карнауха Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в місті Калинівці Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», поданим в його інтересах представником позивача адвокатом Романенком Михайлом Едуардовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28.07.2021 між відповідачем та АТ «ОТП БАНК» укладено кредитний договір № 2037037004, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на споживчі цілі у розмірі 44787,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів відповідач не виконує, має заборгованість у розмірі 53 011,59 грн.

21.10.2022 АТ «ОТП БАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір факторингу № 21/10/22 про відступлення прав грошової вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором № 2037037004 від 28.07.2021.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначений розмір заборгованості за кредитним договором, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

31.03.2026 позовна заява надійшла до суду.

01.04.2026 судом отримана інформація щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено учасникам справи наступні строки для подання заяв по суті справи: відповідачу для подання відзиву на позов не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу для подання відповіді на відзив не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на позов.

Вищезазначена ухвала була надіслана сторонам таким чином: позивачу та його представнику на електронну адресу та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», відповідачу за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» відповідне поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 з ухвалою судді про відкриття провадження у цій справі відповідач отримала 14.04.2026.

Відповідач 15.04.2026 через систему «Електронний суд» подала до Калинівського районного суду Вінницької області заяву про не визнання позовних вимог позивача.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Позивач в позовній заяві просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, без участі представника позивача.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом непередбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заяви, клопотання.

В позовній заяві ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» міститься клопотання розглянути справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 15.04.2026 шляхом надсилання на електронну пошту суду подано заяву про не визнання позовних вимог позивача, у якій вона зазначила, що ніколи не отримувала позики за кредитним договором № 2037037004 від 28.07.2021 в установі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Також не визнає, що ОТП Банк, який знаходиться в м. Вінниця по вул. Київська, 38-А продав кредитний договір, щоб швиденько позбутись обману. Даний договір був реструктуризацією кредитної картки на суму 18 тис. грн., погашення якого вони провели у (в) касі і позивач ніяких грошей на руки не отримувала. Через свою правову необізнаність на той час його підписала. В 2022 році була прострочка по відомим причинам, повномасштабного вторгнення рф, але банк це не зупинило. Чекати він відмовився і лише офіційно, під запис розмови з їх сторони повідомила ОСОБА_1 про продаж, на що остання офіційно відповіла їм не згодою з їх рішенням. Тому, ще раз повторюється, навіть під загрозою репресій відповідач не визнає заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» і добровільно сплачувати його не буде. Кредитний договір № 2037037004 від 28.07.2021 не визнає дійсним, так як він був складений з порушеннями з боку ОТП Банку. До заяви долучено скріншот заяви до ТОВ «Діджи Фінанс», скріншот про надсилання даної заяви на електронну адресу ТОВ «Діджи Фінанс».

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом.

28.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ОТП БАНК» із заявою на отримання кредиту, і уклала з АТ «ОТП БАНК» Кредитний договір № 2037037004, відповідно до якого отримала в кредит кошти в сумі 44 787,00 грн. на споживчі цілі, зі строком повернення, визначеним у графіку платежів, до 28.07.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,00 % річних. Того ж дня відповідач підписала паспорт споживчого кредиту, згідно з яким реальна річна процентна ставка 48,19 %, загальні витрати за кредитом 59 426,70 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування ним 104 213,70 грн. Відповідач підписала графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.

AT «ОТП БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наданими доказами, зокрема копією меморіального ордеру № 45204901 від 28.07.2021 та розрахунком заборгованості (а.с. 34, 37). У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, складеним первісним кредитором, заборгованість відповідача за Кредитним договором № 2037037004 від 28.07.2021 станом на 21.10.2022 становить 53 011,59 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 994,28 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 13 017,31 грн.

З вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем в період з липня по грудень 2021 року здійснено часткову оплату заборгованості за тілом кредиту і відсотками на загальну суму 11905,34 грн, що фактично є діями на підтвердження зобов`язання.

21.10.2022 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого Первісний кредитор передає Новому кредитору (Фактору) свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор їх приймає.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21/10/22 право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на суму 53 011,59 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 39 994,28 грн., заборгованість за відсотками 13 017,31 грн.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті наведених норм матеріального та процесуального права, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення між АТ «ОТП Банк» та відповідачем кредитного договору № 2037037004 від 28.07.2021, отримання відповідачем кредитних коштів, порушення нею взятих на себе договірних зобов`язань, а також перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за вказаним кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач належним чином ознайомилася з умовами кредитного договору та підтвердила свою згоду з ними шляхом його підписання. Проте взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати передбачених договором платежів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначила, що фактично не отримувала грошових коштів за кредитним договором, а підписала його через свою правову необізнаність, а також не визнає правомірності переходу права вимоги до позивача.

Разом з тим, зазначені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи. Зокрема, факт видачі кредитних коштів підтверджується копією меморіального ордера № 45204901 від 28.07.2021, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 44 787,00 грн. Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх заперечень, а також доказів недійсності кредитного договору чи визнання його недійсним у встановленому законом порядку відповідач суду не надала.

Саме по собі посилання відповідача на правову необізнаність під час укладення договору не є підставою для звільнення її від виконання взятих на себе договірних зобов`язань та не свідчить про недійсність укладеного правочину.

Оцінивши докази у справі відповідно до вимог статті 89 ЦПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємного зв`язку у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, тоді як відповідач не надала належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або свідчили про відсутність у неї обов`язку виконати кредитні зобов`язання.

Отже, вивчивши матеріали справи, подану відповідачем заяву та оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, та оскільки судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання коштів внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір в сумі 2662,4 грн необхідно стягнути на його користь з відповідача.

У поданому позові ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмір 7 000,00 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 , укладено Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 та Додаткову угоду № 2037037004 від 28.11.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025.

Обсяг виконаних робіт визначений в акті надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025 та детальному описі робіт (наданих послуг), згідно з якими, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надано правову допомогу на загальну суму 7 000,00 гривень. Час, витрачений на виконання робіт - 4 год.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

З урахуванням наведених норм права, обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та адвокатських послуг, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги (всього 4 год.), обсягом наданих адвокатських послуг, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 7 000,00 грн, вимога про стягнення яких зазначена у позовній заяві, є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 137, 141, 263, 265, 274-279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. № 21/1, код ЄДРПОУ 42649746; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 2037037004 від 28.07.2021 в розмірі 53 011 (п`ятдесят три тисячі одинадцять) грн 59 коп., з яких: 39 994,28 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 017,31 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. № 21/1, код ЄДРПОУ 42649746; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. № 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Карнаух