Рішення № 139360073, 31.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8858/26

№ провадження 2/646/5238/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Єрмоленка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

встановив:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, в якій позивач просив: 1) встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Соболівка, Куп`янського району Харківської області померла мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері позивача залишилось спадкове майно житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 свого чоловіка та батька позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , подавши відповідну заяву про прийняття спадщини до Куп`янської державної нотаріальної контори, про що заведено спадкову справу №434/2014. Однак за життя мати не отримала свідоцтво про право на спадщину.

Житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.06.2006, виданого на підставі рішення виконкому Кіндрашівської сільської ради від 23.03.2006 на праві приватної власності в цілому належав батькові позивача ОСОБА_5 . Житловий будинок має загальну площу 44,7 кв.м, житлова площа 26,0 кв.м, рік побудови 1961.

Право власності на цей житловий будинок зареєстроване у Куп`янському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом №10970771 від 19.06.2006, номер запису 101494, в книзі 71 (с.)

На даний час КП «Куп`янське БТІ» не здійснює господарську діяльність, його будівля повністю зруйнована, база даних та архівні справи знищені внаслідок збройної агресії рф.

Речове право на вищевказаний житловий будинок зареєстровано Куп`янським БТІ, що є підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013.

Після смерті батька позивача, він від прийняття спадщини відмовився, про що подавав відповідну заяву до Куп`янської державної нотаріальної контори. Спадщину прийняла моя мати. Інші спадкоємці відсутні.

Таким чином, житловий будинок фактично успадкований матір`ю після смерті батька.

Крім того позивач вказав, що після деокупації м. Куп`янська Харківської області у вересні 2022 року внаслідок активних бойових дій на території громади м. Куп`янська було значно пошкоджено інфраструктуру міста та фактичне проживання у квартирах багатоповерхових будинків стало неможливими через відсутність електро-, газо- та водопостачання.

У зв`язку з цим та враховуючи поважний вік матері, її незадовільний стан здоров`я, який значно погіршився через військову агресію рф, позивач постійно проживав разом з матір`ю у с. Соболівка, вони вели спільний побут, він здійснював за нею догляд та у жовтня 2023 році здійснив її поховання, після чого через посилення обстрілів виїхав у м. Харків. Зазначені обставини можуть підтвердити у судовому засідання свідки.

Звернувшись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, постановою нотаріуса від 18.03.2026 позивачу було відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт прийняття спадщини.

У зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рух справи.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 11.08.2026 cакрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позиція відповідача.

24.08.2026 від представника відповідача Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Костюкова С.В. надійшло клопотання, в якому представник просив розгляд справи проводити за відсутності відповідача, позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України, за змістом частин 1,2 якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Соболівка Куп`янського району Харківської області померла мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері позивача залишилось спадкове майно житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 свого чоловіка та батька позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , подавши відповідну заяву про прийняття спадщини до Куп`янської державної нотаріальної контори, про що заведено спадкову справу № 434/2014. Однак за життя мати не отримала свідоцтво про право на спадщину.

Житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.06.2006, виданого на підставі рішення виконкому Кіндрашівської сільської ради від 23.03.2006 на праві приватної власності в цілому належав батькові позивача ОСОБА_5 . Житловий будинок має загальну площу 44,7 кв.м, житлова площа 26,0 кв.м, рік побудови 1961.

Право власності на цей житловий будинок зареєстроване у Куп`янському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом № 10970771 від 19.06.2006, номер запису 101494, в книзі 71 (с.).

На даний час КП «Куп`янське БТІ» не здійснює господарську діяльність, його будівля повністю зруйнована, база даних та архівні справи знищені внаслідок збройної агресії рф.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вищевказаний житловий будинок не зареєстровано.

Після смерті батька позивача, він відмовився від прийняття спадщини, про що подавав відповідну заяву до Куп`янської державної нотаріальної контори. Спадщину прийняла мати позивача. Інші спадкоємці відсутні.

Матеріалами справи встановлено, що після деокупації м. Куп`янська Харківської області у вересні 2022 року внаслідок активних бойових дій на території громади м.Куп`янська було значно пошкоджено інфраструктуру міста та фактичне проживання у квартирах багатоповерхових будинків стало неможливими через відсутність електро-, газо- та водопостачання.

У зв`язку з цим та враховуючи поважний вік матері, її незадовільний стан здоров`я, який значно погіршився через військову агресію рф, позивач постійно проживав разом з матір`ю у с. Соболівка, вони вели спільний побут, він здійснював за нею догляд та у жовтня 2023 році здійснив її поховання, після чого через посилення обстрілів виїхав у м. Харків.

Звернувшись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, постановою нотаріуса від 18.03.2026 позивачу було відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт прийняття спадщини.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Як роз`яснив пленуму Верховного Суду України в пунктах 3, 23 постанови № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст. 1221 ЦК. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За змістом ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 372 ЦК України, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно позивачу для отримання права на спадкування за законом після смерті його матері.

Згідно зі ст. 1268 даного Кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно п.п. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, а тому позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до матеріалів справи, а також наданими доказами, позивачем доведено право на спадкування після смерті ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у першу чергу за законом, як сина померлої, інші спадкоємці (із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, а також підтверджено належність померлвц спадкового майна у виді 1 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою; АДРЕСА_1 .

Перевіривши матеріали справи, враховуючи письмові пояснення сторін по справі, враховуючи, що відповідач позов визнав, та визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання відповідачем позову може бути прийнято судом, а позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-259, 265, 268, 354, 141, 200, 206 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1223, 1235, 1268, 1262, 1269, 1270 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04400328, місцезнаходження за адресою: Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Кіндрашівка, вул. Вишнева, буд..

Головуючий: В.В. Барабанова