Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/339/26
Провадження № 2/373/812/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м.Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Директорка ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. звернулася до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4451754 від 28.08.2021 у розмірі 63900,00 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений кредитний договір №4451754 в електронному вигляді, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн строком на 16 днів (з можливістю пролонгації) зі сплатою процентів у розмірі 1% та 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №29-11-102, відповідно до якого право вимоги за цим кредитним договором перейшло до нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал».
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір відступлення прав вимог №10-01/2023, за умовами якого останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4451754 від 28.08.2021.
На підставі договору відступлення права вимоги №28-08/25 від 28.08.2025, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс», позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідач не виконував належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 129150,00 грн, а саме: 15000,00 грн заборгованість за кредитом, 112650,00 грн заборгованість за процентами, 1500,00 грн заборгованість за комісією.
Разом з тим, розмір заборгованості відповідача за договором було зменшено до 63900,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за кредитом, 47400,00 грн заборгованість за процентами, 1500,00 грн заборгованість за комісією.
У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив на позов мотивує тим, що додані до позову докази неналежної якості, не містять всіх необхідних відміток (зокрема, посади, прізвища та ініціалів особи, яка засвідчила копію). Розрахунок заборгованості не містить всіх необхідних реквізитів, передбачених ДСТУ. Вважає, що первісним кредитором були нараховані проценти за користування кредитом після закінчення строку кредитування. Вказує на відсутність доказів перерахування кредитних коштів, копій повідомлень відповідача про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. Зазначає про високий та неспівмірний зі складністю справи розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
25.03.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представниці позивача про витребування доказів.
Судом встановлено наступні обставини:
28.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №4451754, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн на строк 16 днів зі сплатою процентів у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; комісії за надання кредиту у розмірі 1500,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п.п.1.6, 2.2.3 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору.
Умовами договору (п.п.2.3.1.1, 2.3.2.2) передбачена пролонгація строку кредитування на пільгових та на стандартних умовах. Зокрема, пролонгація строку кредитування на стандартних умовах відбувається шляхом продовження користування позичальником кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування загалом не може перевищувати 60 днів.
У п.2.1 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів подано копію квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», з якої вбачається, що 28.08.2021 на карту № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 15000,00 грн за кредитним договором №4451754 від 28.08.2021.
Як вбачається з копії договору факторингу №29.11-102, укладеного 29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4451754 від 28.08.2021.
Також до позову додані копії реєстру боржників, акту приймання-передавання реєстру боржників, платіжного доручення № 308250005 від 03.12.2021.
На підставі договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, укладеного 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр».
До позову додані копії реєстру боржників, акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023, акту прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 10.01.2023, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023.
28.08.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №28-08/25, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за цим кредитним договором.
До позову додані копії реєстру боржників, актів прийому-передачі реєстру боржників в друкованому та електронному виглядах від 28.09.2025, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2025,.
До позову також додані розрахунки заборгованості, складені ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс».
Разом з тим, позивачем, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності, визначено розмір заборгованості за договором сумою 63900,00 грн, з яких 15000,00 грн заборгованість за кредитом, 47400,00 грн заборгованість за процентами, 1500,00 грн заборгованість за комісією.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до п.53 ст.1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно з п.54 ст.1 цього Закону, платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Як зазначено в п.6 ч.1 ст.5 цього Закону, до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.
Згідно з ч.8 ст.46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.
Як зазначено в ч.1 ст.49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.
Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.
Згідно з ч.5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.
Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка аргументів сторін, доказів.
Судом встановлено, що підписавши кредитний договір №44517543 від 28.08.2021 відповідач прийняв умови надання послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
Позивачем було передано відповідачу на виконання договору, визначену в них суму коштів, що підтверджується квитанцією ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 28.08.2021, де вказано необхідну інформацію для ідентифікації цього платежу, як такого, що здійснений на виконання договору №4451754 від 28.08.2021. Здійснення перерахування кредитних коштів із використанням платіжної системи узгоджуються з приписами Закону України «Про платіжні послуги».
Відповідачем не було дотримано умов договору та не погашено вчасно заборгованість, розмір якої відповідає умовам договору. Відповідач, продовжуючи користуватися кредитним коштами, пролонгував строк кредитування.
Розмір нарахованих процентів, враховуючи вчинення відповідачем дій, спрямованих на пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, приймаючи до уваги зменшення позивачем суми заборгованості, відповідає умовам договору, які були погоджені його сторонами (15000,00 грн : 100% х1% 16 днів = 2400,00 грн; 15000,00 грн : 100% х 5% х 60 днів = 45000,00 грн; 2400,00 грн + 45000,00 грн = 47400,00 грн).
Представником позивача також подані належні, допустимі та достатні докази набуття позивачем права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Стосовно твердження представника відповідача про відсутність належних доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором слід зазначити, що відповідач не був позбавлений можливості виконати зобов`язання за цим договором на користь первісного кредитора.
Зокрема, з Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц зробив висновок, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору представником відповідача подано не було.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2662,40 грн судового збору.
Представницею відповідачки заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правової допомоги №02-07/2024, прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №1435 від 01.12.2025, витягу з акту про надання юридичної, допомоги №25 від 31.12.2025.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №4451754 від 28.08.2021 у розмірі 63900 (шістдесят три тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованості за процентами у розмірі 47400 (сорок сім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, комісії у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м.Київ, 03150;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. В. Свояк
Судове рішення № 139357488, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/339/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: