Ухвала суду № 139357199, 31.08.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/606/26

Номер провадження 1-кп/289/150/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_5

та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 -

адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у об`єднаному кримінальному провадженні №12025060000001499 від 04.10.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котівка Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, інвалідності не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,

за вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 299, ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Радомишльського районного суду Житомирської області з Житомирської окружної прокуратури Житомирської області 30.03.2026 надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 299, ст. 126-1 КК України.

Підставою для звернення з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру є висновок судово-психіатричного експерта Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» №6 від 15.01.2026, згідно якого ОСОБА_5 у період інкримінованих йому дій перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності у формі алкогольного делірію, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 потребує застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь відповідно до ст. 92 КК України, та з урахуванням психічного стану ОСОБА_5 , ступеня його суспільної небезпеки, можливості повторного вчинення останнім суспільно-небезпечних дій через наявний у нього психічний розлад, в клопотанні ставиться питання про застосування до нього стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з суворим наглядом.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та зазначив, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечні діяння пов`язані з посяганням на життя інших осіб, що підпадають під ознаки особливо тяжких злочинів, становить особливу небезпеку для суспільства, тому потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України, просить клопотання задовольнити, а також продовжити дію обраного запобіжного заходу до вступу рішення в законну силу, але не більше 60 діб з моменту його проголошення.

Також просить вирішити долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, а накладені в рамках даного кримінального провадження арешти скасувати, компенсацію судових витрат покласти на рахунок держави.

Представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 клопотання прокурора підтримав, з посиланням на наявність підстав для його задоволення.

Під час судового розгляду, особа стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 , покази не надавав, водночас повідомив, що «з усім згоден».

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 погодилась з тим, що стан психічного здоров`я ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованих йому діянь свідчить про те, що він внаслідок тимчасового розладу психічної діяльності у формі алкогольного делірію, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, відтак не може бути підданий кримінальній відповідальності у спосіб застосування до нього покарання, а тому вважає за можливе застосувати до нього примусові заходи медичного характеру. Водночас, звертає увагу суду на те, що застосування примусових заходів медичного характеру не являється покаранням, а стороною обвинувачення не доведено необхідність надання ОСОБА_5 психіатричної допомоги саме із суворим наглядом, при цьому висновок експерта не містить таких рекомендацій, тому просить суд розглянути питання щодо можливості застосування примусових заходів медичного характеру без госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Законний представник ОСОБА_5 ОСОБА_7 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судові засідання не з`являвся, направляв до суду заяви про проведення судових засідань без його участі, клопотання прокурора підтримує та просить задовольнити (т.1 а.с.59, т.4 а.с.221).

Потерпілі ОСОБА_10 (потерпіла та законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до суду не з`явилися, в матеріалах справи наявні їх заяви про розгляд справи без їх участі (т. 4 а.с.203). При цьому суд враховує, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 26.03.2026 №949/25-25 (т.3 а.с.35-59) та №950/25-25 (т.3 а.с.62-85) подальша участь у судовому розгляді неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не рекомендована.

Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні 16.07.2026 повідомила суду, що в суботній день 04.10.2025 приблизно по обіді вона стояла біля свого подвір`я разом із кумою ОСОБА_12 , вони спілкувалися, та в цей час вона побачила ОСОБА_5 , який стояв біля свого будинку з мішком, ще в руках тримав щось схоже на собаку чи кота (чітко не було видно). Потім він підійшов до жінок, спитав, чи не про нього вони говорять, після чого підійшов до ОСОБА_11 і штурхнув її в бік, в руках в цей час він тримав якийсь предмет, після цього в боку потерпілої запекло, вона відчула біль, після чого побігла в хату, на крик прибігли сусіди, викликали поліцію та швидку, а що було далі потерпілій вже не відомо. ОСОБА_11 зазначила, що ніяких конфліктів з ОСОБА_5 у неї до цього не було, також повідомила, що з останнім вони проживають по сусідству вже понад 5 років, він завжди був напідпитку, його дружина також випивала, між собою вони постійно сварилися, однак потерпіла не бачила, щоб він бив дружину чи дітей, тільки чула їх сварки. В той день він поводився нормально, був чистий, охайний, запаху алкоголю від нього не було чутно, ніякої небезпеки від нього не відчували, ніхто не думав, що він таке вчинить. В подальшому в судові засідання потерпіла ОСОБА_11 не з`являлася, в матеріалах справи наявна її заява про розгляд справи без її участі, при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду (т. 1 а.с.120).

Заслухавши позицію учасників судового провадження, показання потерпілої ОСОБА_11 , дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП відносно своєї дружини та членів сім`ї, з якими він спільно проживає, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період часу з жовтня 2023 року по жовтень 2025 року, перебуваючи в с. Котівка Радомишльської ТГ Житомирського району Житомирської області, систематично, вчиняв домашнє насильство, яке полягало у вчиненні фізичного та психологічного насильства стосовно дружини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якими спільно проживав однією сім`єю, що призвело до фізичних, психологічних страждань, погіршення якості життя, емоційної невпевненості та завдало шкоди фізичному та психічному здоров`ю останніх.

21.12.2022 ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак на шлях виправлення не став, та 17.08.2023 близько 14 години, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин повторно вчинив конфлікт, під час якого словесно ображав свою дружину ОСОБА_13 , з якою спільно проживав однією сім`єю за вказаною вище адресою, принижував її честь та гідність, погрожував фізичною розправою та наніс декілька ударів руками в обличчя, чим спричинив шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.

01.10.2023 близько 12 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин повторно вчинив конфлікт, під час якого словесно ображав свою неповнолітню доньку ОСОБА_7 , з якою спільно проживав однією сім`єю за вказаною вище адресою, принижував її честь та гідність, виражаючись при цьому в її сторну нецензурною лайкою та тримав за горло, чим спричинив шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.

Окрім того, 07.02.2024, близько 18 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку, під час якої словесно ображав своїх доньок неповнолітню ОСОБА_7 та малолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , принижував їх честь та гідність, а також у їх присутності застосував фізичне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_13 , після чого, погрожуючи фізичною розправою, вигнав з будинку всіх членів сім`ї, які були змушені перебувати за межами будинку до 23 години 07.02.2024, а ОСОБА_7 , не поверталась до місця проживання до 09.02.2024, побоюючись подальших насильницьких дій батька.

Продовжуючи свої агресивні дії, 09.03.2024, близько 21 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку, під час якої ображав доньку нецензурною лайкою, принижував її честь і гідність та застосував фізичне насильство, чим спричинив фізичне та психологічне страждання, тобто вчинив домашнє насильство.

19.03.2024 близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку, в ході якої ображав свою дружину ОСОБА_13 нецензурною лайкою, принижував честь та гідність, супроводжуючи фізичною розправою, чим спричинив шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.

Окрім того, 21.08.2024 у невстановлений слідством час, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку із своєю дружиною ОСОБА_13 , в ході якої якої ображав її нецензурною лайкою, принижував її честь і гідність, супроводжуючи фізичною розправою, чим спричинив шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.

Також, 12.11.2024, близько 17 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин вчинив сварку, під час якої умисно ображав нецензурною лайкою своїх неповнолітніх доньок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також малолітнью ОСОБА_14 , з якими спільно проживав однією сім`єю за вказаною адресою, принижував їх честь та гідність, застосував фізичне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_13 , та виганяв з з будинку всіх членів сім`ї, чим спричинив фізичне та психологічне страждання, тобто вчинив домашнє насильство.

04.01.2025, близько 24 години, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин повторно вчинив конфлікт із своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_7 , з якою спільно проживав однією сім`єю за вказаною вище адресою,, а саме словесно ображав її нецензурними словами, які принижують її честь і гідність, та залякуванні у вигляді погроз фізичною розправою, виражаючись при цьому в її сторону нецензурною лайкою та спричинив фізичний біль, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.

04.10.2025 близько 12 години, ОСОБА_5 взяв до рук кухонного ножа, лезом якого спричинив різану рану життєво-важливого органу - шиї ОСОБА_13 , таким чином вбив останню. Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок різаного ушкодження шиї з повним пересіченням судин, трахеї та стравоходу і ушкодженням хребта.

Продовжуючи свої суспільно-небезпечні діяння, у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_5 наніс невстановленим слідством колото-ріжучим предметом, не менше 30-ти ударів в місце розташування життєво-важливих органів своєї малолітньої дочки ОСОБА_14 , а саме в передню та задню частину тулубу і таким чином її вбив. Смерть малолітньої ОСОБА_14 настала внаслідок масивної крововтрати, множинних проникаючих колото-різаних ушкоджень тіла з ушкодженням органів грудної та черевної порожнини.

Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння, спіймав двох безпритульних кошенят сірої масті та застосувавши свою фізичну силу, задушив останніх, після чого помістив трупи тварин до полімерного мішка білого кольору та направився в напрямку АДРЕСА_1 .

У подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи на вказаній вулиці поблизу свого домоволодіння спіймав собаку, безпородну, білого з рудим окрасом та, діючи активно для того, щоб обмежити рухливість собаки, наніс один удар невстановленим предметом в ділянку шиї тварини, що спричинили її загибель.

Після цього, у вказаний день та час, прямуючи по АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , побачив сусідку ОСОБА_11 , підійшов до неї та невстановленим слідством колото-ріжучим предметом, наніс потерпілій удар в місце розташування життєво-важливих органів, а саме в передню частину черевної стінки. У цей час на вулицю вийшли мешканці прилеглих будинків, у зв`язку з чим ОСОБА_5 залишив місце події.

Діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді колотої рани на животі ліворуч. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на вбивство ОСОБА_11 .

Досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази підтверджують вчинення ОСОБА_5 зазначених вище суспільно небезпечних діянь, що підтверджується фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:

-Протокол огляду місця події від 04.10.2025, а саме домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено труп ОСОБА_13 , труп малолітньої дитини ОСОБА_14 , труп собаки та два трупи кошенят, з ілюстрованими таблицями до протоколу (т.1 а.с.211-239);

-Повідомлення завідуючого Радомишльського відділу ЖОДЛВМ від 08.10.2025 про те, що тварини три голови (сука, кіт та кішка) загинули внаслідок спричинених механічних ушкоджень, несумісних з життям, та довідкою про те, що тварини загинули внаслідок насильницької смерті (собака має колото-ріжуче поранення в області грудини, коти внаслідок компресійних здавлень), протоколом розтину трупа тварини від 05.10.2025 (т.1 а.с.249,250, т.2 а.с.1);

-Протокол огляду місця події від 04.10.2025 (з ілюстративними таблицями до протоколу) за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 здійснив замах на вбивство потерпілої ОСОБА_11 (т.2 а.с.3-13);

-Протокол огляду місця події від 04.10.2025 (з ілюстративними таблицями), а саме палати №7 хірургічного відділення КНП «Радомишльська лікарня» за адресою: Житомирська область, Житомирський район м. Радомишль, вул. Присутсвенна, 9, в ході якого вилучено речі потерпілої ОСОБА_11 , з пошкодженнями та речовиною темно-бурого кольору (т.2 а.с.17-21);

-Протоколи огляду трупів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 05.10.2025 з фототаблицями, під час яких зафіксовано тілесні ушкодження та вилучено одяг потерпілих (т.2 а.с.23-29, 33-42);

-Протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 , під час якого остання на місці події розповіла про обставини жорстокого вбиття ОСОБА_16 собаки та нанесення останнім ОСОБА_17 в ліву сторону тулуба удару невідомим предметом (т.2 а.с.46-51);

-Протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 , під час якого остання на місці події розповіла про обставини жорстокого вбиття ОСОБА_16 собаки та нанесення останнім ОСОБА_17 в ліву сторону тулуба удару невідомим предметом (т.2 а.с.52-58);

-Протокол огляду предмету DVD диску, на якому зафіксовано жорстоке поводження ОСОБА_5 з собакою (т.2 а.с.59-70);

-Лікарське свідоцтво про смерть №1214 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина смерті множинні проникаючі колото-різані ушкодження тіля з ушкодженнями органів грудної та черевної порожнини, масивна крововтрата (т.2 а.с.82);

-Висновок експерта №1214, в якому зазначені виявлені на трупі ОСОБА_14 множинні тілесні ушкодження (колото-різані рани, садна, синці, крововилив в м`які тканини голови), які утворилися в короткий проміжок часу, наносилися швидко один за одним відповідно якого, смерть ОСОБА_14 настала від множинних колото-різаних ран тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнились масивною крововтратою (т.2 а.с.84-88);

-Лікарське свідоцтво про смерть №1213 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина смерті різане ушкодження шиї з повним пересіченням судин, трахеїта, стравоходу і ушкодження хребта (т.2 а.с.89-90);

-Висновок експерта №1213, відповідно якого, смерть ОСОБА_13 настала від різаної рани шиї з ушкодженням хребта та повним пересіченням судин трахеї і стравоходу, у висновку також зазначені ряд виявлених тілесних ушкоджень (різані рани, садна, синці), які утворилися в короткий проміжок часу, наносилися швидко один за одним; при проведенні судово-токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_13 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,25%о, що в живих осіб відповідало б алкогольному сп`янінню середнього ступеню(т.2 а.с.92-95);

-Висновком експерта №СЕ-19/106-25/19240-БД встановлено генетичні ознаки зразків крові потерпілої ОСОБА_19 та ОСОБА_14 , генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_5 (т.2 а.с.97-110);

-Відповідно висновку експерта №СЕ-19/106-25/19249-БД на зрізах нігтьових пластин підозрюваного наявна кров людини, яка не збігається з генетичними ознаками зразків крові потерпілих (т.2 а.с.112-132);

-Відповідно висновку експерта №СЕ-19/106-25/19255-БД на наданому на дослідження руків`ї ножа виявлено кров людини, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_13 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 та зразка крові трупа ОСОБА_14 (т.2 а.с.134-145);

-Згідно висновку експерта №СЕ-19/106-25/19259-БД в змиві з ложе трупа збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_14 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 та зразка крові трупа ОСОБА_13 . На змиві з проїзної частини виявлено кров, яка не належить людині; Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на вирізі з простирадла, слідів крові людини, виявлених на змиві з підлоги веранди збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_13 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 та зразка крові трупа ОСОБА_14 (т.2 а.с.147-168);

-Відповідно висновку експерта №СЕ-19/106-25/19167-БД на поверхнях досліджуваної куртки підозрюваного, в ділянках рукавів виявлено кров ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т.2 а.с.170-182);

-Відповідно висновку експерта №СЕ-19/106-25/19264-БД на туфлі, що належить ОСОБА_5 виявлено кров, що не належить людині; генетичні ознаки, що виявлено на кофті підозрюваного та на правому туфлі збігаються з генетичним ознаками зразка крові трупа ОСОБА_13 (т.2 а.с.184-196);

-Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/106-25/19569-БД на наданому на дослідження змиві з правої руки ОСОБА_13 , виявлено кров людини в клітини з ядрами, та встановлено їх генетичні ознаки, які містять генетичні знаки двох осіб, можуть походити від трупа ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 ; на наданому на дослідження змиві з правої руки трупа ОСОБА_14 виявлено генетичні ознаки двох осіб, які можуть походити від ОСОБА_14 та ОСОБА_5 (т.2 а.с.198-221);

-Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №1298 у вирізах з куртки та шапки виявлено кров людини (т.2 а.с.223-225);

-Висновок судово-медичної імунологічної експертизи №1296, відповідно якого на наданому на дослідження одязі (вилученому під час огляду трупа ОСОБА_14 ), виявлено кров людини, що може належати ОСОБА_14 (т.2 а.с.227-230);

-Висновок судово-медичної імунологічної експертизи №1297, відповідно якого, на наданому на дослідження одязі (вилученому під час огляду трупа ОСОБА_13 ) виявлено кров людини, що належить ОСОБА_13 (т.2 а.с.232-235);

-Висновок судово-медичної імунологічної експертизи №1299, відповідно якого, на наданому на дослідження одязі (вилученому під час огляду палати №7 Радомишльської лікарні) у вирізах з футболки виявлено кров людини (т.2 а.с.237-238);

-Висновок експерта №2322 від 16.10.2025, відповідно якого у ОСОБА_11 виявлено колоту рану на животі ліворуч, яка утворилась від дії предмету, що мав колючі властивості, та відноситься до легкого тілесного ушкодження (т.2 а.с.239-240);

-Висновок експерта №178-МК, відповідно якого, на тілі постраждалої ОСОБА_13 виявлено різані рани шиї з повним пересіченням судин, трахеї, стравоходу та ушкодженням хребта та різаних ран лівого передпліччя, не виключається можливість, що ці ушкодження утворились наданим на дослідження клинком ножа (т.2 а.с.241-244);

-Висновок медико-криміналістичні експертизи № 179-МК, відповідно якого, ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_11 утворилось від проникаючої дії гострого предмету, не виключається можливість від дії швайки (т.2 а.с.245-249);

-Висновок комісійної судово-медичної експертизи №179, відповідно якого, тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_13 супроводжувались больовим відчуттям, що відповідають характеру та тяжкості даних тілесних ушкоджень (т.3 а.с.2-6);

-Висновком комісійної судово-медичної експертизи №185, відповідно якого тілесні ушкодження, виявлені у неповнолітньої ОСОБА_14 , супроводжувались больовими відчуттями, що відповідають характеру та тяжкості даних тілесних ушкоджень (т.3 а.с.8-13);

-Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 489-2025 від 28.10.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час потребує більш тривалого обстеження в умовах психіатричного стаціонару, тобто призначення йому стаціонарної судово-психіатричної експертизи, з метою виключення психотичного розладу інтоксикаційного ґенезу, наявності судомних нападів та їх еквівалентів на теперішній час і на період інкримінованих йому дій з подальшим вирішенням експертних завдань, які цікавлять слідство (т.3 а.с.14-18);

-Відповідно до висновків спеціаліста психолога відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель «Барнахус») Житомирського обласного центру соціальної психологічної допомоги, діти (потерпілі) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазнали психологічної травми, неодноразово батьком над ними вчинялось домашнє насилля, а також вони стали свідками вчинення домашнього насилля батьком над сестрами і матір`ю (т.3 а.с.133-139,140-148);

-Протокол проведення слідчого експерименту від 11.12.2025 за участі потерпілої

ОСОБА_11 , під час якого остання на місці події розповіла про обставини завдання ОСОБА_5 їй тілесних ушкоджень 04.10.2025 та відтворила механізм нанесення їх тілесних ушкоджень (т.3 а.с.149-153);

-Постанови Радомишльського районного суду Житомирської області про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_13 та дітей ОСОБА_7 , (т.4 а.с.41,51,60,63,71,76)

-У висновках експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 26.03.2026 №949/25-25 та №950/25-25 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які внаслідок тривалого перебування в умовах хронічного психотравмуючого сімейного середовища, обумовленого в т.ч. діями ОСОБА_5 (виразились у систематичному фізичному та психологічному насильстві стосовно дружини ОСОБА_13 , неповнолітньої доньки ОСОБА_7 та малолітніх дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_14 ), внаслідок чого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завдано психологічних страждань, що проявляються у підвищеному рівні тривожності, емоційній напруженості, переживаннях страху, внутрішньому неспокої, беззахисності (т.3 а.с.35-59,62-85).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як воні зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та містять відомості щодо обставин кримінального правопорушення. Висновки експертів ніким з учасників судового провадження не оспорюються, не суперечать іншим зібраним доказам, достовірність яких встановлена судом та які підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.

Разом з тим, що під час судового розгляду даного клопотання прокурором не доведено зазначену в клопотанні обставину щодо вчинення 04.10.2025 ОСОБА_5 зазначених суспільно-небезпечних діянь саме «перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння», так як ця обставина не підтверджена жодними доказами. Так, згідно повідомлення директора КНП «Радомишльська лікарня» освідування на алкоголь гр. ОСОБА_5 04.05.2025 не проводилося, так як даного громадянина до медичного закладу не доставляли (т. 4 а.с.113), із наданих в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_11 вбачається, що ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_5 в той час вона не помітила.

Інші досліджені судом та долучені до матеріалів справи документи з матеріалів кримінального провадження (Витяг з ЄРДР,рапорта працівників поліції, заяви про дозвіл працівникам поліції на огляд місця події, висновки експертів за результатами проведення судових психологічних експертиз неповнолітніх потерпілих, постанови, клопотання слідчих, постанови слідчих суддів про обрання запобіжного заходу та подальше його продовження, супровідні листи, та інші), не підтверджують і не спростовують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, однак підтверджують дотримання кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.

Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до поданого клопотання і положень частини 1 статті 513 КПК України суду належить з`ясовувати такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння ОСОБА_5 ; 3) чи вчинив ОСОБА_5 суспільно небезпечне діяння у стані неосудності; 4) чи слід застосовувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Оцінюючи покази потерпілої ОСОБА_11 , яку було безпосередньо допитано в судовому засіданні, а також зібрані у справі письмові докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою та приходить до висновку, що в судовому засіданні було підтверджено факт причетності ОСОБА_5 до вчинення суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, а саме:

-ст. 126-1 КК України - систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо своєї дружини ОСОБА_13 та неповнолітніх доньок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , що призвело до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя останніх;

-п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто протиправне заподіяні смерті двом особам, одна з яких є малолітньою;

-ч. 3 ст. 299 КК України - жорстоке поводження з трьома безпритульними тваринами, що відносяться до хребетних, з хуліганських мотивів, які призвели до їх загибелі;

-ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - закінчений замах на вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті особі, вчиненому особою, яка раніше вчинила вбивство.

При цьому суд враховує висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі, викладений у постанові від 16.03.2023 у справі № 761/37225/20, згідно з яким відповідно до вимог статей 92, 93, 94 КК та ч. 3 ст. 503, ст. 505, ч. 1 ст. 513 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій, при цьому суд має виходити із об`єкту посягання та об`єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка такого діяння за наявності до того підстав може здійснюватися із застосуванням ст. 15 КК.

Як вбачається з матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_5 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Котівка Радомишльського району Житомирської області (т. 4 а.с. 80-83), за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався (т. 4 а.с. 103), 14.01.2025-15.01.2025 проходив медичну ВЛК здоровий, придатний (т. 4 а.с. 104), одружений (т. 4 а.с. 98), згідно посвідчення НОМЕР_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (т.4 а.с.99), за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями, агресивно поводиться в сім`ї, ніде не працює, неодноразово надходили скарги про факти вчинення домашнього насильства, недостатньо займається вихованням своїх дітей (т. 4 а.с.111,115,116).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Отже, осудність є однією з загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.

Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.

Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення. Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб`єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов`язковою передумовою чого є осудність.

Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб. Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.

Відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №6, проведеної 15.01.2026 Львівською філією судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тяжким психічним розладом не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності з рідкими судомними нападами; у період інкримінованих йому дій, перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності у формі алкогольного делірію, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 , потребує застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до ст. 92 КК України (т.3 а.с.19-27).

Із зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину.

Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (відповідно вольова та інтелектуальна ознаки) не є суб`єктом кримінального правопорушення в розумінні ч. 1 ст. 18 КК і в такому випадку відсутня вина як обов`язкова основна ознака суб`єктивної сторони будь-якого складу кримінального правопорушення, а отже і суб`єктивна сторона. Зазначене є правовою підставою для юридичної оцінки дій неосудної особи не як кримінального правопорушення, а як суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Статтею 92 КК передбачено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру.

Беручи до уваги думку учасників судового провадження, які підтримали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 , враховуючи чіткий і недвозначний висновок комплексної судової психолого-психіатричної комісійної стаціонарної експертизи № 6 від 15.01.2026, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому, як зазначено в пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03 червня 2005 року, визначаючи, відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити, як з його психічного стану, так із характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру.

Аналогічні висновки щодо необхідності визначення виду примусового заходу медичного характеру, із врахуванням всіх критеріїв, передбачених статтею 94 КК України, містяться у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа № 219/12156/17) та від 30.05.2019 (справа № 243/4632/17).

Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

У рішенні ЄСПЛ від 03.09.2015 в справі «Берланд проти Франції» щодо природи та мети примусової госпіталізації високий суд зауважив, що такий захід медичного характеру може бути призначений лише у випадку, коли психіатричним заключенням встановлено наявність у особи психічного розладу, що свідчить про її неосудність та становить ризик для безпеки людей чи дотримання громадського порядку. Проголошення особи неосудною з підстав наявності психічного розладу та вжиття пов`язаних з цим заходів процесуального примусу не є «покаранням» в розумінні п. 1 ст. 7 Конвенції, проте розглядається як запобіжний (превентивний) захід.

При цьому, варто відзначити, що відповідно до статті 51 КК України, примусові заходи медичного характеру не входять до системи покарань, відтак вони не є видами покарання, а є заходами кримінально-правового характеру.

Порядок застосування цих заходів свідчить про відсутність у них карального потенціалу і вони не переслідують мети кари за вчинене, а основне їх призначення вбачається в усуненні умов, що сприяли вчиненню суспільно небезпечного діяння.

За правилами ч. 4 ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Суспільна небезпечність як ознака кримінального правопорушення полягає в тому, що кримінальне правопорушення заподіює або створює реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним відносинам, які є об`єктами кримінально-правової охорони. Суспільна небезпечність - внутрішня якість кримінального правопорушення, яка надає йому матеріального характеру, закріплена в законі та набуває правового значення, тобто породжує протиправність, яка є юридичним вираженням суспільної небезпечності.

Характер суспільної небезпечності як ознака кримінального правопорушення - це його якісна характеристика, визначається характером діяння, його об`єктивними ознаками (показниками): місцем, часом, обстановкою, способами й засобами його вчинення, знаряддям, кількістю осіб, характером суспільно-небезпечних наслідків.

Ступінь суспільної небезпечності - кількісне вираження небезпечності діянь, яке визначається інтенсивністю посягання і, перш за все, видом та розміром (обсягом) шкоди, яка заподіюється діянням охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам чи ставить їх під загрозу реального заподіяння такої шкоди.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи наявні у справі дані про особу ОСОБА_5 , суд вважає його суспільно небезпечним, і приходить до висновку про необхідність застосування щодо нього рекомендовані судово психіатричною експертизою примусові заходи медичного характеру з метою його обовязкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до ст. 92 КК України.

Визначаючи тип психіатричного закладу відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України, суд виходить не тільки з психічного стану неосудного (характеру та тяжкості захворювання), а й ураховує тяжкість вчинених діянь, ступінь небезпечності психічнохворого для себе та інших осіб. Враховуючи обставини справи та наявні матеріали кримінального провадження, суд констатує, що ОСОБА_5 становить активний тип суспільної небезпеки.

Суд погоджується із доводами прокурора та вважає доцільним застосувати до ОСОБА_5 стаціонарні примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, оскільки в даному випадку характер скоєних суспільно небезпечних діянь має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, позаяк внаслідок зазначених діянь (серед яких діяння, які мають ознаки особливо тяжких злочинів) ОСОБА_5 вчинено протиправне заподіяння смерті двом особам, в тому числі малолітній дитині шляхом завдання ножем чисельних ударів, а після цього вчинено посягання на життя іншої особи.

Водночас недоторканість життя та здоров`я людини, є найвищими соціальними цінностями, відтак ОСОБА_5 за своїм психічним станом та характером вчинених ним суспільно небезпечних діянь становить особливу небезпеку для суспільства, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 КК України потребує госпіталізації саме до психіатричного закладу із суворим наглядом, оскільки інший вид примусового заходу медичного характеру не буде відповідати зазначеним вище умовам.

Арешти накладені ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11459/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11457/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11456/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11458/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11449/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11450/25), після набрання ухвалою законної сили, підлягають скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз у кримінальному провадженні в сумі 133613,20 грн. - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Запобіжний захід, що був обраний до ОСОБА_5 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до набрання ухвалою законної сили суд вважає необхідним залишити в силі, через наявність ризиків переховуватися від суду та вчинити інше суспільно-небезпечне діяння, що має ознаки кримінального правопорушення.

Керуючись ст. 100, 124, 292, 503, 512, 513 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у об`єднаному кримінальному провадженні №12025060000001499 від 04.10.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 299, ст. 126-1 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

До набрання ухвалою законної сили, але не більше 60 діб з дня проголошення цієї ухвали, попередньо обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, з утриманням у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради (34500, Рівненська область, Сарненський район, село Орлівка вул. Миру, 36-а) - залишити без змін.

Арешти накладені ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11459/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11457/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11456/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11458/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11449/25), ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 (справа №296/11450/25), після набрання ухвалою законної сили - скасувати.

Речові докази :

- куртка жіноча зимова зеленого кольору з РБК; шапка в`язана жіноча з РБК; шапка чоловіча чорного та сірого кольорів з РБК; кепка піксельна з РБК; куртка чоловіча із шкірозамінника чорного кольору з нашаруванням РБК; жіночі фіолетові гумові тапки з РБК; виріз тканини з простирадла з РБК; ніж зі слідами РБК; гайковий ключ; ніж; цеп для бензопили марки SHTIL; шапка чоловіча чорного кольору; футболку жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору; гольфа чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; кофту чорного кольору та туфлі чорного кольору; жіночу хутряну жилетку на гудзиках; кофту флісову зелену; майку білу; штани чорні утеплені; труси рожеві; шкарпетки рожеві; кофту трикотажну комбіновану, чорного та сірого кольорів; футболку чорну з кольоровим малюнком; топ коричневий; колготи сірі; труси рожевого кольору мережевні; лосини по типу штанів знищити;

- мобільний телефон марки Samsung Duos IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою з номером телефону НОМЕР_4 повернути власнику або законному володільцю;

- відеофайл із відеозаписом знущання над тваринами, скопійований на флеш носій mikro SD Full HD об`ємом 32 Gb - зберігати в матеріалах справи;

Судові витрати на залучення експертів у сумі 133613,20 грн. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_20