Рішення № 139356006, 31.08.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/578/26

Провадження № 2/675/743/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

"31" серпня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (по тексту рішення АТ «А-Банк», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (по тексту рішення ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101765216503629 від 08.12.2025 у розмірі 13124,84 грн., а також стягнути 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування поданого позову представник позивача вказує, що 08.12.2025 ОСОБА_1 , будучи клієнтом АТ «А-Банк», уклав з позивачем кредитний договір №ABH0CT155101765216503629, за умовами якого отримав кредит у сумі 10000,00 грн. строком на 24 місяці зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85 % річних.

За покликанням представника позивача, АТ «А-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.

Позивач вказує, що в порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 17.04.2026 виникла заборгованість у сумі 13124,84 грн., з яких: 10000,00 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 2981,62 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, 143,22 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Враховуючи наведене, АТ «А-Банк» просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у надісланій заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно, належним чином; відзиву на позов не подавав, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності суду не надавав.

У відповідності до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

06.05.2026 ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

13.05.2026 ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області у даній справі відкрито провадження та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відповідності до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.12.2025 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ABH0CT155101765216503629 щодо надання останньому кредиту в розмірі 10000,00 грн. строком на 24 місяці (тобто до 07.12.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно (кредитний договір складається із заяви Клієнта та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки).

Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (заяві на погодження використання електронного підпису).

У відповідності до п. п. 3-5 кредитного договору (заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 10000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 07.12.2027 року, терміном на 24 місяці.

Згідно до п. 6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85, 00 річних.

Відповідно до п. 7, позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0,00 грн.

У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0, 07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки (п.12 заяви).

Відповідач підтвердив, що заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.

Судом враховано, що відповідачем особисто підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «А-Банк» від 27.10.2017, а паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заява про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101765216503629, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані відповідачем електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

При цьому згідно заяви відповідача від 24.03.2025, він погодив використання удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до меморіального ордеру №TR.51716950.60389.65455 від 08.12.2025 позивач видав відповідачу кредит у сумі 10000, 00 грн. згідно кредитного договору №ABH0CT155101765216503629 від 08.12.2025.

Згідно до виписки №20.00.0002840098 від 17.04.2026 по картці ОСОБА_1 за період з 08.12.2025 - 17.04.2026 підтверджується факт зарахування коштів у сумі 10000, 00 грн. на рахунок відповідача.

Згідно із наданим АТ «А-Банк» розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту станом на 17.04.2026 його заборгованість за договором кредиту становить 13124,84 грн., з яких: 10000,00 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 2981,62 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, 143,22 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтями 610 та 611 ч. 1 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оцінивши допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за договором №ABH0CT155101765216503629 від 08.12.2025 у розмірі 12981 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 62 коп.

На думку суду, усі основні умови кредитування доведені відповідачу, зокрема і процентна ставка, що свідчить його підпис у заяві про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101765216503629 від 08.12.2025, паспорті споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної.

При укладенні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, отримав грошові кошти в сумі 10000,00 грн. на вказану ним банківську картку, однак не виконав грошові зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню в розмірі 12981,62 грн., з яких: 10000,00 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 2981,62 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

Позивачем відповідно до умов кредитного договору відповідачу нараховано 143,22 грн. пені.

Разом з цим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24.02.2022 і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нараховано неустойку в цей період, законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 143, 22 грн. відсутні.

Посилання позивача на те, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498-IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється, суд відхиляє, оскільки аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом №3498-IX не вносилися.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (п. 69)).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі №5-рп/2012 конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акту автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абз. 3 ч. 2 ст. 4 Кодексу.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог (98,91 %) у розмірі 2633,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101765216503629 від 08.12.2025 у розмірі 12981 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн 62 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір у розмірі 2633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн 38 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності у часників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення з урахуванням ч. 5 ст. 268 ЦПК України складено 31.08.2026.

Суддя Олександр Король