Рішення № 139355549, 01.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/1653/26

Провадження по справі 2/305/674/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретарів судового засідання Тафійчук М.І., Шемоти М.І.

прокурора Сич Х.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Прокіп`юк О.Ю.

представника третьої особи Савляк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якого є адвокат, Прокіп`юк Оксана Юріївна до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Рахівської міської ради, Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026, адвокат Прокіп`юк Оксана Юріївна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Рахівської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивують тим, що з 31 січня 2009 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 01.09.2022 (справа № 305/1008/22), та яке набрало законної сили 04 жовтня 2022 року. У період шлюбу у них народилося двоє дітей, син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стверджує, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати із позивачем ОСОБА_1 , та рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради №45 від 27 квітня 2023 року визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 . З 2021 року відповідачка, ОСОБА_2 стала вести аморальний спосіб життя, зловживати алкогольними напоями, стала залишати дітей самих без нагляду, поки Позивач перебував на роботі. Такі випадки залишення дітей вдома самих були непоодинокими, і в квітні 2021 року відповідачка востаннє залишила дітей та з того часу по нинішній день до дітей жодного разу не з`явилася, ними не цікавилася, жодні контакти не підтримувала, будь-якої участі в їхньому житті не брала та зникла у невідомому для Позивача та дітей напрямку. У зв`язку із повним ігноруванням Відповідачкою своїх батьківських обов`язків у 2024 році, Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення її батьківських обов`язків. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2024 року у справі №305/1474/24, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та водночас з огляду на заяву ОСОБА_2 про надання згоди на позбавлення її батьківських прав суд вважав за необхідне попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до батьківських прав та обов`язків у такій вкрай чутливій сфері, як виховання своїх дітей, адже такі заяви можуть в майбутньому негативно відобразитися на дітях. Тому у резолютивній частині рішення суд попередив ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно дітей. Незважаючи на попередження, винесене судом у 2024 році, Відповідачка належних висновків для себе не зробила. Протягом усього часу після ухвалення судового рішення і до сьогодні вона продовжує свідомо та злісно ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідачка, ОСОБА_2 , жодного разу не відвідала дітей, не виявила бажання зустрітися, не телефонувала їм та не намагалася поспілкуватися через будь-які засоби зв`язку. Вона не цікавиться станом здоров`я дітей, їхнім навчанням, успіхами та психологічним станом. Мати дітей повністю самоусунулася від процесу їхнього виховання та розвитку. Окрім повної байдужості до долі дітей, Відповідачка веде аморальний спосіб життя та систематично зловживає алкогольними напоями. Така поведінка матері дітей не лише унеможливлює її участь у вихованні дітей, а й становить потенційну загрозу для їхнього психологічного та фізичного стану у разі будь-якого контакту. Факт протиправної та асоціальної поведінки Відповідачки підтверджується тим, що вона неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за перебування в громадських місцях в стані алкогольного сп`яніння, копії постанов додаються до позову. Вказані обставини додатково свідчать про те, що Відповідачка повністю втратила почуття батьківського обов`язку, не бажає ставати на шлях виправлення, попри попереднє рішення суду, та свідомо обирає спосіб життя, несумісний із вихованням дітей. Також Відповідачка не бере жодної фінансової, матеріальної участі в утриманні дітей. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного Рахівським ВДВС у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського МУМЮУ, ОСОБА_2 станом на 27.05.2026 має значну заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, які стягуються з неї на підставі Судового наказу, виданого Рахівським районним судом Закарпатської області 16.02.2022 у справі №305/1016/22, в сумі 215630,77 гривень. Як вбачається із цього розрахунку, мати дітей жодного разу не сплатила аліментів на утримання дітей. Факт одноособового виховання Позивачем дітей та повного самоусунення матері ОСОБА_2 також підтверджується характеристикою учня 11-В класу Рахівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 ОСОБА_1 . Відповідно до змісту характеристики, дитина проживає у неповній сім`ї. Вихованням та утриманням ОСОБА_4 займається виключно батько, який постійно цікавиться його навчанням та поведінкою, підтримує зв`язок з класним керівником та адміністрацією школи, відвідує батьківські збори, своєчасно реагує на рекомендації педагогів, приділяє належну увагу вихованню дитини, турбується про його розвиток та емоційний стан. Водночас, зазначено, що мати дитини тривалий час не бере участі у вихованні сина, не підтримує зв`язок із закладом освіти, не цікавиться навчанням та шкільним життям дитини; характеристикою учня 1-а класу Рахівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №4 ОСОБА_3 . Відповідно до характеристики, вихованням малолітнього сина займається батько, ОСОБА_1 , який приділяє дитині належну увагу, підтримує постійний зв`язок з учителем, цікавиться успіхами та поведінкою, спілкується з класним керівником та відвідує батьківські збори. Батько забезпечив дитину усім необхідним для навчання та шкільним приладдям, відповідально ставиться до відвідування школи. Мати у характеристиці закладу освіти навіть не згадується як особа, що бере бодай якусь участь у житті дитини. Тригером повторного звернення позивача до суду із позовом про позбавлення батьківських прав стало й надалі свідоме, злісне (попри попередження суду змінити свою поведінка та отримання шансу налагодження зв`язку з дітьми, повернення в їх життя) ухилення відповідачкою ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, зокрема вона не бере участі у вихованні та догляді за дітьми. Діти перебувають на вихованні, утриманні та забезпеченні батька. Отже, правовою підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав позивач визначає пункт 2 частини першої статті 164 СК України. Зазначають, що звертаючись до суду з попереднім позовом у 2024 році, Позивач мав на меті стимулювати Відповідачку до виконання її батьківських обов`язків. Суд, відмовляючи у задоволенні позову та виносячи Відповідачці попередження, надав їй аванс довіри та час для виправлення ситуації, зміни ставлення до своїх батьківських обов`язків. З моменту ухвалення попереднього рішення суду (30.09.2024) минув більш ніж розумний строк, упродовж якого Відповідачка мала всі можливості продемонструвати бодай мінімальні позитивні зміни - вийти на зв`язок з дітьми, брати участь у їх вихованні чи почати надавати матеріальну допомогу. Проте жодних реальних змін у її поведінці не відбулось. Вона продовжує свідомо та злісно ухилятися від виконання батьківських обов`язків. Більше того, ні дітям, ні Позивачу невідомо місцезнаходження чи місце проживання Відповідачки. Позивач вважає, що наявні всі підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , оскільки вона не піклується тривалий час (більше 5 років) про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, взагалі не спілкується з дітьми, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, всі інші засоби впливу на Відповідачку були вичерпані, судове попередження вона проігнорувала, а її поведінка є свідомою, тривалою та винною. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей, відповідно винну поведінку матері та свідоме нехтування нею своїми обов`язками. З огляду на викладені обствавини просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 04.06.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Рахівської міської ради м. Рахів, вул. Миру, 34, Рахівського району Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

29.06.2026, в.п. міського голови секретар ради та виконкому Рахівської міської ради, Євген Молнар надіслав заяву у якій просив проводити розгляд справи без участі їх представника, а також на виконання ухвали Рахівського районного суду від 04.06.2026 надіслав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 на 4-х аркушах.

На підставі ухвали суду від 01.07.2026 підготовче провадження у цивільній справі №305/1653/26 за позовом ОСОБА_1 , представником якого є адвокат, Прокіп`юк Оксана Юріївна до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Рахівської міської ради про позбавлення батьківських прав - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі Рахівського районного суду Закарпатської області за адресою: м. Рахів, вул. Карпатська, №15, Закарпатської області на 09 годину 05 хвилин, 22 липня 2026 року. Клопотання представника позивача Прокіп`юк Оксани Юріївни про заслуховування думки дітей - задоволено. Вирішено заслухати в судовому засіданні думку дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо вирішення питання про позбавлення батьківських прав їхньої матері ОСОБА_2 . Зобов`язано позивача ОСОБА_1 , забезпечити явку дітей в судове засідання для заслуховування їхньої думки судом. Зобов`язано Орган опіки та піклування Рахівської міської ради, забезпечити участь представника у судовому засіданні під час заслуховування думки дітей у даній справі.

Ухвалою суду від 18.08.2026, залучено до участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 , представником якого є адвокат, Прокіп`юк Оксана Юріївна до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Рахівської міської ради про позбавлення батьківських прав прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, для його обов`язкової участі під час розгляду цієї справи.

31 серпня 2026 року у судовому засіданні, за відсутності батьків, з участю прокурора та представника органу опіки та піклування, суд заслухав думку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Неповнолітній ОСОБА_1 , ствердив, що з момою не бачився і не розмовляв дуже давно, їм стало набагато краще жити від коли мама залишила їх на виховання тата, який забезпечує їх всім необхідним, виховує їх, дбає про їх добробут. Ствердив, що у 2022 році, коли мама ще жила з ними, приходила вночі п`яна, всі кошти витрачала на алкогольні напої, постійно кричала вдома. Наразі, де знаходиться мама йому не відомо. Родичі по маминій лінії, також не знають її місцезнаходження.

Малолітній ОСОБА_3 , зазначив, що маму не пам`ятає. Коли в останнє її бачив теж не пам`ятає, їх з братом виховує тільки батько.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Прокіп`юк О.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. Зазначивши, що наявні всі підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , оскільки вона не піклується тривалий час (більше 5 років) про дітей, взагалі не спілкується з дітьми, не виявляє інтересу до їх виховання, тривалий час місцезнаходження відповідачки їм не відоме. Судове попередження вона проігнорувала, а її поведінка є свідомою та тривалою.

Відповідачка ОСОБА_2 , у судове засідання жодного разу не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомила. Заяв до суду не подавала.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування, Савляк І.І. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

Представник третьої особи, прокурор Сич Х.В. у судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи за відсутності позивачки.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачка у встановлений судом строк відзив не подала, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959р.), Конвенції ООН про права дитини (1989р.), міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у даній сфері.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959р.), "дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості".

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом належними доказами встановлено, що з 31 січня 2009 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 01.09.2022 (справа № 305/1008/22), та яке набрало законної сили 04 жовтня 2022 року.

У період шлюбу у сторін народилося двоє дітей, син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати із позивачем ОСОБА_1 , що стверджується рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради №45 від 27 квітня 2023 року, яким визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно судового наказу Рахівського районного суду Закарпатської області у справі 305/1016/22 ОСОБА_2 зобов`язана сплачувати в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 14 червня 2022 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного Рахівським ВДВС у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського МУМЮУ, ОСОБА_2 станом на 27.05.2026 має значну заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, які стягуються з неї на підставі Судового наказу, виданого Рахівським районним судом Закарпатської області 16.02.2022 у справі №305/1016/22, в сумі 215630,77 гривень. Розрахунком стверджується, що мати дітей жодного разу не сплатила аліментів на утримання дітей.

Матеріалами справи стверджується, що з 2021 року, відповідачка залишила дітей та з того часу по сьогоднішній день до дітей жодного разу не з`явилася, ними не цікавилася, жодні контакти не підтримувала, будь-якої участі в їхньому житті не брала та зникла у невідомому для Позивача та дітей напрямку.

У зв`язку із повним ігноруванням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків у 2024 році позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення її батьківських обов`язків.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2024 року у справі №305/1474/24, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Згідно резулютивної частини рішення, суд попередив ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вирішив покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради (за місцем проживання дітей) контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно дітей.

Встановлено, що незважаючи на попередження, винесене судом у 2024 році, ОСОБА_2 , належних висновків для себе не зробила, вона продовжує свідомо та злісно ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, жодного разу не відвідала дітей, не виявила бажання зустрітися, не телефонувала їм та не намагалася поспілкуватися через будь-які засоби зв`язку. Вона не цікавиться станом здоров`я дітей, їхнім навчанням, успіхами та психологічним станом.

Встановлено, що окрім повної байдужості до долі дітей, ОСОБА_2 , веде аморальний спосіб життя та систематично зловживає алкогольними напоями.

Факт протиправної та асоціальної поведінки ОСОБА_2 підтверджується тим, що вона неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за перебування в громадських місцях в стані алкогольного сп`яніння, копії постанов ЕГА №1432063, ЕГА №1605259, ЕГА №1634197.

У відповідності до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ст.164 СК України, в разі ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

Відповідно до положень діючого Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не вливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За роз`ясненнями п.,п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками і є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

З матеріалів справи, встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не виконує належним чином своїх обов`язків, щодо виховання своєїх дітей, не дбає про них, не проявляє до дітей жодного інтересу, не цікавиться їх станом здоров`я, матеріально не утримує дітей, внаслідок чого за нею утворилася значна сума заборгованості по сплаті аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Факт одноособового виховання Позивачем дітей та повного самоусунення матері ОСОБА_2 підтверджується характеристикою учня 11-В класу Рахівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1, ОСОБА_1 . Відповідно до змісту характеристики, дитина проживає у неповній сім`ї. Вихованням та утриманням ОСОБА_4 займається виключно батько, який постійно цікавиться його навчанням та поведінкою, підтримує зв`язок з класним керівником та адміністрацією школи, відвідує батьківські збори, своєчасно реагує на рекомендації педагогів, приділяє належну увагу вихованню дитини, турбується про його розвиток та емоційний стан. Водночас зазначено, що мати дитини тривалий час не бере участі у вихованні сина, не підтримує зв`язок із закладом освіти, не цікавиться навчанням та шкільним життям дитини.

Характеристикою учня 1- а класу Рахівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №4, ОСОБА_3 , стверджується, що вихованням малолітнього сина займається батько, ОСОБА_1 , який приділяє дитині належну увагу, підтримує постійний зв`язок з учителем, цікавиться успіхами та поведінкою, спілкується з класним керівником та відвідує батьківські збори. Батько забезпечив дитину усім необхідним для навчання та шкільним приладдям, відповідально ставиться до відвідування школи. Мати у характеристиці закладу освіти навіть не згадується як особа, що бере хоч якусь участь у житті дитини.

Також, в матеріалах справи міститься висновок органу опіки та піклування Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 27.07.2024 за №87 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , відносно дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та дочки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

За дорученням суду орган опіки та піклування надав висновок затверджений рішенням виконкому Рахівської міської ради від 18.06.2026 за №92 про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Орган опіки прийшов до такого висновку, оскільки в ході проведення обстеження умов проживання дітей було з`ясовано, що мати ОСОБА_2 взагалі не бере участі у вихованні дітей, повністю втратила почуття батьківського обов`язку, не бажає ставати на шлях виправлення та свідомо обирає спосіб життя, не сумісний із вихованням дітей. Діти проживають з батьком, який забезпечив дітям належні умови проживання, забезпечив усім необхідним для навчання, розвитку та комфортного проживання. Зі слід сусідів позивач ОСОБА_1 характеризується позитивно, є добросовісною, турботливою людиною, хорошим батьком, який з любов`ю виховує дітей. Зі слів ОСОБА_1 його колишня дружина має іншого чоловіка, участі у вихованні дітей не бере близько трьох років. Таким чином, ОСОБА_2 усвідомлено залишила дітей, не цікавиться їхнім життям, не спілкується з ними, не піклується про їх стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя.

До висновку додано акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 , який був складений комісією в складі начальника відділу ССДРМР Савляк І.І., головного спеціаліста ОСОБА_11., фахівця соц. роботи Шміло О.М., в якому відображено, що вони провели обстеження в будинку АДРЕСА_1 , де є всі належні умови для проживання дітей. Те, що мати дітей - ОСОБА_2 не бере участі у вихованні синів ОСОБА_4 та ОСОБА_10 було встановлено зі слів ОСОБА_1 . Жодних пояснень свідків (сусідів чи інших осіб) не було відібрано.

Наведені докази свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_2 , як мати дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо нехтує своїми обов`язками, щодо виховання та утримання дітей, зокрема вона не бере участі у вихованні та догляді за дітьми. Діти перебувають на вихованні, утриманні та забезпеченні батька.

Підстав, які б могли заперечити позбавленню відповідачки батьківських прав судом не встановлено. Відповідачка має реальну можливість допомагати дітям, утримувати та належним чином їх виховувати, оскільки є молодою, здоровою особою працездатного віку, інвалідом не являється.

Позивач надав достатньо доказів того, що діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходяться на його утриманні, відповідачка не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не піклується про фізичний і духовний розвиток та навчання дітей тривалий час, взагалі не спілкується з дітьми, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, застосовані засоби впливу на Відповідачку були вичерпані, судове попередження вона проігнорувала, а її поведінка є свідомою, тривалою та винною.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей, відповідно винну поведінку матері та свідоме нехтування нею своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України ). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків ( постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі №333/8983/23, залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків в подальшому може бути визнано ДОСТАТНЬОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі №464/2040/23, від 06 березня 2024 року в справі №317/2256/22, від 09 червня 2023 року в справі №591/6037/21).

Врахувавши всі зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_2 , слід позбавити батьківських прав по відношенню до її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на думку суду, буде відповідати інтересам дітей, з огляду на матеріали справи.

Поряд з цим, суд вважає необхідним роз`яснити ОСОБА_2 , що у відповідності до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили, суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання в частині позбавлення батьківських прав.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН: НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідачка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН: НОМЕР_4 , останнє відоме міце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Рахівської міської ради, ЄДРПОУ:44245112, місцезнаходження: м. Рахів, вул. Миру, 34, Рахівського району, Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк