Рішення № 139355121, 31.08.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7289/26

Провадження № 2/750/3693/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Кузюри М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

02 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборго ваності за договором № 9113454 від 09.03.2025 року про надання споживчого кредиту в розмірі 17058 грн. 00 коп. та судового збору.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 09.03.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9113454 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 6000,00грн., а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,0010% річних. Вказано про наявність комісії з надання кредиту: 18,00грн., комісії за обслуговування кредиту за весь строк кредитування у розмірі 18480,00грн. та про штрафи у розмірі 1000,00грн. за кожен випадок порушення. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, тоді як відповідач не здійснював оплати за договором. 27.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СвеаФінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає, а ТОВ «СвеаФінанс» набуває права первісного кредитора. Відповідно до Реєстру боржників, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 17058,00 грн.Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17058,00грн. та судовий збір у розмірі 2662,40грн

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Судом встановлено, що згідно Договору про споживчий кредит № 9113454 від 09.03.2025, ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (Позичальник) уклади цей договір, предметом якого є надання кредиту на суму 6000,00грн.

Згідно п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п. 1.3 Договору кредит надається загальним строком на 360 днів з 09.03.2025.

Згідно п. 1.4 Договору термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 04.03.2026.

Згідно п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника складають 18498,00 грн., денна процентна ставка: 0,86%, орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1205,23 відсотків річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 24498,00грн.

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 18,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п. 1.5.2. Договору комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування: 18480,00грн., яка нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів.

Згідно п. 1.5.3, 1.5.4 Договору проценти становлять 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0,00грн.

Згідно п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.2.1 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.,1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 Договору відповідно.

Згідно положень п. 2.3 Договору пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим Договором не передбачені.

Згідно п. 2.4.1 Договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів.

Згідно п. 3.3.2 Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. цього Договору та Графіком платежів.

Розділом 4 Договору передбачено відповідальність у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту.

Згідно п. 6.1 Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, окрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.4 Договору укладення кредитного договору у електронній формі є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписано власноручним підписом позичальника, тому створює для сторін такі ж правові обов`язки та наслідки.

Договір підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Додатком № 1 до даного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит № 9113454 від 09.03.2025. Згідно заяви на отримання кредиту № 9113454, створеної на сайті miloan.ua09.03.2025, ОСОБА_1 просить надати ТОВ «Мілоан» кредит у сумі 6000,00грн. строком на 360 днів, з процентною ставкою 0,0010 відсотків річних, комісією за надання кредиту: 00,30% від суми кредиту, комісією за обслуговування кредиту: 14,00% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту: 444111ХХХХХХ5840.

Згідно Паспорту споживчого кредиту № 9113454 від 09.03.2025 інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), підписаного 09.03.2025 відповідачем одноразовим ідентифікатором 468190, він містить відомості про умови кредиту у розмірі 6000,00грн. з строком кредитування 360 днів.

Згідно Графіку платежів до паспорту споживчого кредиту № 9113454 він містить графік платежів, що відповідає такому графіку, вказаному у Договорі про споживчий кредит № 9113454 від 09.03.2025.

Згідно копії платіжного доручення № 149373056 від 09.03.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти відповідачу у розмірі 6000,00грн. на рахунок НОМЕР_1 з призначенням платежу: кошти згідно договору № 9113454.

Згідно Розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту № 9113454 від 09.03.2025, сума наданого кредиту: 6000,00грн., період, за який нараховується заборгованість: з 09.03.2025 по 27.06.2025, яка складає 17058,00 грн., а саме 6000,00 грн. заборгованість за сумою кредиту, 18,00 грн. заборгованість за комісією, 5040,00 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 6000,00 грн. заборгованість за штрафом.

Відповідно до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, укладеного між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «СвеаФінанс» (фактор), фактор набуває права грошової вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав грошових вимог фінансування у сумі та у строки встановлені цим Договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді за Договором Факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по боржниках в кількості 3108.

Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 10108 від 30.06.2025 ТОВ «СвеаФінанс» переказало ТОВ «Мілоан» кошти у розмірі 5117061,87грн. Як оплата фінансування згідно договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, без ПДВ.

Згідно витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, за номером 1399 вказано інформацію про боржника ОСОБА_1 , загальна сума боргу: 17058,00 грн., з яких 6000,00грн. сума основного боргу, 18,00 грн. - сума комісії за надання кредиту5040,00грн. - сума комісії за обслуговування кредиту, 6000,00грн. - сума неустойки (штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідачне виконував передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 6000,00грн.

Надаючи оцінку нарахуванню позивачем комісії за надання кредиту у розмірі 18,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, такі умови не є нікчемними.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Щодо вимоги про стягнення штрафу на суму 6000,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 09.03.2025, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за неустойкою.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 5040,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

У договорі № 9113454 від 09.03.2025, що укладений між відповідачем та первісним кредитодавцем передбачено необхідність сплати комісії за обслуговування кредитом у розмірі відповідно до 1.5.2.

При цьому в укладеному сторонами кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а також відсутні докази надання таких послуг відповідачу.

Ураховуючи, що Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління кредитом заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

З урахуванням викладеного плата за комісію за обслуговування кредиту за договором № 9113454 від 09.03.2025 стягненню не підлягає, оскільки відповідно до абзацу першого частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 6018 грн., яка складається з заборгованості по тілу 6000,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 18,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов (35 %), стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 931 грн. 84 коп.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6018 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 931,84 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Кузюра