Ухвала суду № 139354674, 26.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46559/26-к

пр. 1-кс-45415/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 , підозрюваний - ОСОБА_4 , захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений день та час, проте не пізніше лютого 2026 року, перебуваючи у місті Сквира Київської області, військовозобов`язаний ОСОБА_8 познайомився із місцевим жителем ОСОБА_4 , який здійснював індивідуальні пасажирські перевезення.

У подальшому ОСОБА_8 почав систематично користуватися послугами ОСОБА_4 . Під час однієї з таких поїздок між ними відбулася розмова щодо мобілізаційних процесів у державі.

У ході бесіди ОСОБА_8 поскаржився, що у нього відсутня відстрочка від призову на військову службу, у зв`язку з чим висловив стурбованість щодо своєї можливої мобілізації та бажання її уникнути. У свою чергу ОСОБА_4 , усвідомлюючи зацікавленість ОСОБА_8 в ухиленні від призову, вирішив скористатися цією ситуацією з корисливих мотивів. Він повідомив, що має особисті зв`язки з суддею місцевого суду, який може допомогти у вирішенні його проблеми з мобілізацією шляхом ухвалення необхідного судового рішення. При цьому, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 організувати особисту зустріч із суддею для обговорення всіх деталей, на що останній погодився.

Надалі, 15.03.2026 о 06 год. 35 хв., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію раніше досягнутих домовленостей, організував та забезпечив проведення особистої зустрічі судді ОСОБА_9 із військовозобов`язаним ОСОБА_8 , яка відбулася в салоні автомобіля марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , що перебував у користуванні ОСОБА_4 та був припаркований за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу приміщення Сквирського районного суду.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про побоювання бути призваним на військову службу під час мобілізації і зазначив, що поданий ним до Дніпровського районного суду м. Києва позов про позбавлення його колишньої дружини батьківських прав тривалий час не розглядається.

У свою чергу, ОСОБА_9 , усвідомлюючи зацікавленість ОСОБА_8 в отриманні судового рішення, яке останній мав намір використати з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації, повідомив йому про сумнівні, на його переконання, перспективи задоволення поданого до Дніпровського районного суду м. Києва позову та запевнив, що в задоволенні позовних вимог у частині позбавлення колишньої дружини батьківських прав буде відмовлено.

Водночас ОСОБА_9 роз`яснив ОСОБА_8 інший можливий спосіб досягнення бажаного для нього результату, зокрема зазначив про доцільність зміни предмета позову шляхом заявлення вимог про визначення місця проживання дитини разом із батьком та стягнення аліментів.

При цьому, з метою створення формальних підстав для розгляду відповідної цивільної справи саме Сквирським районним судом, ОСОБА_9 порадив ОСОБА_8 укласти договір оренди житла у м. Сквирі або зареєструватися за відповідним місцем перебування як внутрішньо переміщена особа.

Крім того, ОСОБА_9 погодився після підготовки ОСОБА_8 позовної заяви особисто ознайомитися з новим пакетом документів, необхідних для звернення до суду, та повідомив про готовність надати подальше сприяння у вирішенні вказаного питання, зазначивши, що подальша комунікація, передача документів та узгодження дій здійснюватимуться через ОСОБА_4 .

У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені день та час, після вказаної розмови, однак не пізніше 08.05.2026, у судді Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_9 остаточно сформувався злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, який він мав намір реалізувати з корисливих мотивів шляхом використання наданих йому повноважень судді всупереч їх призначенню.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_9 мав намір забезпечити досягнення бажаного для ОСОБА_8 результату шляхом забезпечення надходження до Сквирського районного суду Київської області відповідних матеріалів, прийняття їх до свого провадження, здійснення судового розгляду та ухвалення завідомо безпідставного судового рішення про встановлення факту самостійного виховання ОСОБА_8 дитини, яке останній мав намір використати з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації.

Для забезпечення реалізації розробленого злочинного плану ОСОБА_9 , діючи умисно та з корисливих мотивів, залучив до його виконання свого знайомого ОСОБА_4 , відвівши йому роль пособника та посередника у взаємодії зі ОСОБА_8 .

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_4 мав забезпечувати комунікацію між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , передавати останньому інформацію та вказівки ОСОБА_9 , координувати дії щодо підготовки, оформлення та подання необхідних документів до суду, а також вчиняти інші дії, спрямовані на сприяння реалізації спільного злочинного умислу.

На виконання вказівок судді ОСОБА_9 , отриманих під час зустрічі 15.03.2026, ОСОБА_8 у період із березня по травень 2026 року вчинив ряд послідовних дій, спрямованих на створення формальних підстав для територіальної підсудності справи Сквирському районному суду Київської області та формування пакета документів, необхідних для ухвалення судового рішення про встановлення факту самостійного виховання ним дитини.

Так, з метою створення формальних підстав для звернення саме до Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_8 шляхом укладення 20.03.2026 договору найму (оренди) квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , та подальшої реєстрації за вказаною адресою як внутрішньо переміщеної особи, створив видимість наявності правових підстав для розгляду відповідної справи цим судом.

У подальшому ОСОБА_8 підготував заяву до Сквирського районного суду Київської області про встановлення факту самостійного виховання дитини. З метою надання заявленим вимогам видимості належної обґрунтованості він сформував відповідний пакет документів шляхом долучення до заяви, серед іншого, копій рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини.

Крім того, з метою формування доказової бази для підтвердження обставин, викладених у заяві, ОСОБА_8 підготував та долучив до матеріалів заяву про виклик свідків, показання яких мали бути використані для підтвердження факту самостійного виховання ним малолітнього сина.

Надалі, продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу та діючи відповідно до розподілених ролей, 08.05.2026 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 зустрівся з військовозобов`язаним ОСОБА_8 . Під час зустрічі останній повідомив ОСОБА_4 про завершення підготовки необхідного для звернення до суду пакета документів, зокрема заяви та квитанції про сплату судового збору, які на той момент знаходилися в його автомобілі.

У свою чергу, ОСОБА_4 , виконуючи відведену йому роль пособника та посередника у реалізації злочинного умислу ОСОБА_9 і враховуючи, що останній певний час не виходив із ним на зв`язок, надав ОСОБА_8 вказівки щодо подальшого порядку дій, порадивши не очікувати телефонного дзвінка ОСОБА_9 , а самостійно прибути до Сквирського районного суду Київської області.

При цьому ОСОБА_4 проінструктував ОСОБА_8 шляхом особистого звернення до Сквирського районного суду Київської області та посилання на необхідність вирішення питання щодо підготовлених ним матеріалів потрапити на особистий прийом до голови суду ОСОБА_9 , провести з ним розмову та узгодити подальший порядок подання підготовленої заяви до суду.

Надалі, діючи відповідно до отриманих від ОСОБА_4 вказівок, 12.05.2026, у більш точний не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 прибув до службового кабінету голови Сквирського районного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська область, м. Сквира, провулок Володимира Гапоненка, 7А, де зустрівся із суддею ОСОБА_9 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді створення для ОСОБА_8 підстав для уникнення призову на військову службу під час мобілізації, вирішив забезпечити надходження підготовлених останнім матеріалів безпосередньо до свого провадження в обхід установленого порядку їх реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_9 , з метою забезпечення надходження відповідних матеріалів саме до свого провадження, шляхом умисного обходу встановленої процедури реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ між суддями, всупереч установленому процесуальному порядку та правилам документообігу суду, особисто прийняв від ОСОБА_8 підготовлений пакет документів, не забезпечивши їх подання та первинну реєстрацію через канцелярію суду в установленому порядку.

Зокрема, під час вказаної зустрічі ОСОБА_9 особисто одержав від ОСОБА_8 підготовлений пакет документів, до якого входили: заява про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини; копії паспортів та документів про присвоєння РНОКПП заявника і заінтересованої особи; копії свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини; копія рішення суду про розірвання шлюбу; копія договору найму (оренди) квартири; копія договору про надання послуг із репетиторства; копії декларацій про вибір лікаря; довідка з місця навчання дитини; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; витяг із застосунку «Дія»; заява про виклик свідків, а також квитанція про сплату судового збору в сумі 665,60 грн.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та діючи відповідно до заздалегідь визначеного плану, ОСОБА_9 шляхом використання отриманих безпосередньо від ОСОБА_8 матеріалів забезпечив їх надходження до свого провадження, після чого 15.05.2026 постановив ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 376/1470/26 за заявою ОСОБА_8 про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини та призначив її до судового розгляду на 29.06.2026 о 10 год.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 29.06.2026, у день призначеного судового розгляду цивільної справи № 376/1470/26, ОСОБА_8 прибув до приміщення Сквирського районного суду Київської області, де зустрівся із суддею ОСОБА_9 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_9 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого злочинного плану та усвідомлюючи необхідність усунення обставин, які могли перешкодити ухваленню в інтересах ОСОБА_8 завідомо безпідставного судового рішення про встановлення факту самостійного виховання дитини, надав останньому подальші вказівки щодо необхідних дій.

Зокрема, з метою усунення відомостей про наявність іншого судового провадження щодо сімейних правовідносин між ОСОБА_8 та його колишньою дружиною, яке могло поставити під сумнів обставини, викладені у поданій до Сквирського районного суду заяві, ОСОБА_9 шляхом надання відповідної вказівки зобов`язав ОСОБА_8 вжити заходів для припинення розгляду раніше поданого ним до Дніпровського районного суду м. Києва позову про позбавлення колишньої дружини батьківських прав.

Крім того, з метою створення видимості належного процесуального розгляду справи та відсутності спору щодо заявлених ОСОБА_8 вимог, ОСОБА_9 надав останньому вказівку шляхом забезпечення підготовки та подання до Сквирського районного суду Київської області заяви від імені заінтересованої особи - його колишньої дружини ОСОБА_10 для створення формальних підстав для безперешкодного розгляду справи. Відповідно до наданих ОСОБА_9 вказівок у такій заяві ОСОБА_10 мала зазначити про можливість розгляду справи за її відсутності, повне визнання заявлених ОСОБА_8 вимог та відсутність заперечень проти встановлення факту самостійного виховання ним дитини.

Надалі, продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, 03.07.2026 під час чергової зустрічі у приміщенні Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_8 повідомив судді ОСОБА_9 про фактичне отримання ним підготовленої заяви від його колишньої дружини - заінтересованої особи ОСОБА_10 , зміст якої відповідав раніше наданим ОСОБА_9 вказівкам.

У свою чергу, ОСОБА_9 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого злочинного плану, з метою приховування поза процесуального характеру своєї взаємодії зі ОСОБА_8 та створення видимості дотримання встановленого порядку надходження процесуальних документів до суду, шляхом надання відповідної вказівки заборонив ОСОБА_8 передавати йому зазначену заяву особисто та зобов`язав забезпечити її направлення на офіційну адресу Сквирського районного суду Київської області засобами поштового зв`язку.

Таким чином, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, шляхом організації формально офіційного надходження до суду заздалегідь підготовленої заяви від імені заінтересованої особи ОСОБА_10 забезпечував формування матеріалів цивільної справи № 376/1470/26, створюючи документальну видимість добровільного визнання нею заявлених ОСОБА_8 вимог та відсутності заперечень проти їх задоволення, що в подальшому мало бути використано як формальна підстава для ухвалення запланованого судового рішення в інтересах ОСОБА_8 .

Надалі, 14.07.2026, під час чергової особистої зустрічі зі ОСОБА_8 , яка відбулася у приміщенні Сквирського районного суду Київської області, суддя ОСОБА_9 повідомив останньому про призначення судового засідання у цивільній справі № 376/1470/26 на 08 год. 15 хв. 17.07.2026.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період шляхом ухвалення в інтересах ОСОБА_8 завідомо безпідставного судового рішення, ОСОБА_9 запевнив останнього, що сформованих у цивільній справі матеріалів достатньо для задоволення поданої ним заяви про встановлення факту самостійного виховання дитини.

При цьому ОСОБА_9 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого злочинного плану та маючи намір завершити розгляд справи без фактичної участі ОСОБА_8 , шляхом надання останньому відповідної вказівки повідомив про відсутність необхідності прибувати до приміщення суду та зобов`язав його не з`являтися у призначене на 17.07.2026 судове засідання, створюючи таким чином умови для ухвалення запланованого судового рішення без безпосередньої участі заявника.

Надалі, 20.07.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у приміщенні Сквирського районного суду Київської області відбулася чергова зустріч між головою суду ОСОБА_9 та військовозобов`язаним ОСОБА_8 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період шляхом ухвалення в інтересах ОСОБА_8 завідомо безпідставного судового рішення про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, яке останній мав намір використати для уникнення призову на військову службу під час мобілізації, повідомив ОСОБА_8 , що цивільну справу вже розглянуто та вирішено на його користь.

Водночас ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що видати копію судового рішення на цей час неможливо у зв`язку з відсутністю працівника суду, який мав підготувати його текст, та надав вказівку повторно прибути до суду 17.08.2026, зазначивши, що на цю дату судове рішення набере законної сили. Крім того, ОСОБА_9 повідомив, що подальші вказівки щодо порядку дій ОСОБА_8 отримає через ОСОБА_4 .

У подальшому, 20.08.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 звернувся до працівника канцелярії Сквирського районного суду Київської області з метою отримання копії судового рішення у цивільній справі № 376/1470/26. У відповідь працівник канцелярії повідомила про відсутність вказаного рішення у канцелярії суду та порадила ОСОБА_8 з питання його отримання звернутися до секретаря судового засідання або помічника судді ОСОБА_9 .

Наступного дня, 21.08.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 у телефонному режимі звернувся до помічника судді ОСОБА_9 з питання отримання копії судового рішення у цивільній справі № 376/1470/26, на що остання повідомила про необхідність повторно зв`язатися з нею у понеділок, 24.08.2026.

Надалі, 22.08.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати відведену йому роль пособника та посередника у реалізації злочинного умислу ОСОБА_9 і діючи з корисливих мотивів, зателефонував ОСОБА_8 з абонентського номера мобільного зв`язку НОМЕР_2 .

Під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, повідомив ОСОБА_8 про необхідність особисто прибути до нього та передати через нього для судді ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2 500 доларів США, після чого забрати відповідне рішення у Сквирському районному суді Київської області.

Надалі, 25.08.2026 о 12 год. 13 хв. поблизу кафе комплексу сімейного дозвілля «Гостинний Двір», розташованого за адресою: вул. Рози Люксембург, 78, у м. Сквира Київської області, ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше отриманих вказівок та досягнутих домовленостей, зустрівся із ОСОБА_4 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 о 12 год. 23 хв. передав ОСОБА_4 для подальшої передачі судді ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2 500 доларів США.

Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 25.08.2026 сума неправомірної вигоди в розмірі 2 500 доларів США становила 111 766 грн.

Своїми умисними протиправними діями, що полягали у розробленні та реалізації злочинного плану, наданні ОСОБА_8 вказівок щодо підготовки та подання необхідних документів, організації їх надходження та розгляду у Сквирському районному суді Київської області, а також ухваленні завідомо безпідставного судового рішення у цивільній справі № 376/1470/26, ОСОБА_9 шляхом використання наданих йому повноважень судді створив штучні, документально оформлені правові підстави для уникнення ОСОБА_8 призову на військову службу під час мобілізації, чим створив перешкоди законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань щодо їх комплектування особовим складом в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у пособництві перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

25.08.2026 о 14 год. 06 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику - 25.08.2026 о 20:40 год.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

У той же час, при визначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваному обов`язків, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри та вагомість наявних доказів про вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, а також вагомість доказів, якими підтверджується наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на зазначене, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати положення ч. 5 ст. 182 КПК України та призначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, одночасно поклавши на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що підозра є необґрунтованою, а заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені, просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Також вказала, що з огляду на майновий стан підозрюваного розмір застави, зазначений у клопотанні, є непомірним для нього.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

25.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_4 , зокрема:

- заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів;

- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, у сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремленні у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилався на можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які слідчий суддя вважає доведеними в силу наступного.

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з таких підстав.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), підтверджується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваної та інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), полягає в тому, що на даний час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення. У свою чергу, ОСОБА_4 , з огляду на тривалий час проживання в місті Сквира Київської області, має стійкі зв`язки із працівниками Сквирського районного суду Київської області, які може використати для незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування чи іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з тим, суд вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він жодним чином не підтверджений, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на нього.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретні обставини злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного е суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан, вік підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідкам у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 24.10.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 25.08.2026 о 14 год. 06 хв.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідкам у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.10.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1