Рішення № 139353687, 31.08.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 455/1118/26

Провадження № 2/450/2800/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026 позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача на користь АТ «КредоБанк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № ПКК/11920 від 09.06.2020 у розмірі 46216,40 грн, а також вирішити питання судових витрат.

Мотивує позовні вимоги тим, що 09.06.2020 між АТ «КредоБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № ПКК/11920, згідно умов якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом до 200000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути використані грошові кошти та сплатити проценти за користування такими. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 30% річних. Позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю та відкрив відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом до 200000,00 грн, однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 46216,40 грн, що складається з: 26769,04 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 19447,36 грн прострочених платежів по процентах. З урахуванням вищенаведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги, а також відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору 3328,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4621,64 грн.

22.06.2026 ухвалою про передачу справи за підсудністю Старосамбірського районного суду Львівської області позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області.

03.07.2026 позовна заява надійшла до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Ухвалою від 06.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження по суті без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог статті 178 ЦПК України, без поважних причин.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 09.06.2020 ОСОБА_2 направив АТ «КредоБанк» анкету-заяву № 11920 фізичної особи на отримання готівкового кредиту.

09.06.2020 між АТ «КредоБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ПКК/11920, шляхом підписання такого, заяви-договору про надання комплексних банківських послуг, паспорту споживчого кредиту, анкети-заяви № 11920 фізичної особи на отримання готівкового кредиту сторонами, письмовими підписами.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець відкриває відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом до 200000,00 грн, процентна ставка за кредитом становить 30% річних. Для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває ОСОБА_2 рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно із анкетою клієнта ОСОБА_2 зазначено найменування позичальника, адресу реєстрації та проживання, документ, що посвідчує особу, номер телефону.

Як вбачається із виписки по особовому рахунку, відповідачем здійснено активне користуванням рахунком № НОМЕР_1 , шляхом використання кредитних коштів, що знаходять на кредитній лінії з максимальним лімітом до 200000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № ПКК/11920 від 02.04.2026 відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 46216,40 грн, що складається із: 26769,04 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 19447,36 грн прострочених платежів по процентах.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ПКК/11920 від 09.06.2020 у розмірі 46216,40 грн, що складається з: 26769,04 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 19447,36 грн прострочених платежів по процентах. У цій частині позов є підставним та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач АТ «КредоБанк» уклав договір про надання правничої допомоги від 11.02.2019 з Адвокатським об`єднанням «Бізнес і Право» із сплатою загальної вартості послуг у сумі 4621,64 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAlliance Limited проти України»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах 3, 4, 5, 9 статті 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4621,64 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що клопотання відповідача слід задовольнити частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КредоБанк» 46216,40 грн (сорок шість тисяч двісті шістнадцять гривень сорок копійок) заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № ПКК/11920 від 09.06.2020, з яких: 26769,04 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 19447,36 грн прострочених платежів по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КредоБанк» 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень нуль копійок) судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КредоБанк» 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «КредоБанк» (ЄДРПОУ 09807862, 79026, м. Львів, вулиця Сахарова, 78).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська